Ухвала

від 09.11.2021 по справі 313/15/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 09.11.2021 Справа № 313/15/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 313/15/20 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорний А.О.

Провадження № 22-ц/807/3578/21 Суддя-доповідач Поляков О.З.

У Х В А Л А

09 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Крилової О.В.

Кухаря С.В.

При секретарі Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 25 серпня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області, про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати за землю, пені, інфляційних збитків та трьох процентів річних за несвоєчасне виконання умов договору,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області, про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати за землю, пені, інфляційних збитків та трьох процентів річних за несвоєчасне виконання умов договору.

У позові ОСОБА_2 просила суд розірвати договір оренди землі № б/н від 02 жовтня 2014 року на земельну ділянку площею 10,6798 га з кадастровим номером № 2321280500:02:009:003, укладений ОСОБА_3 уповноваженого від імені ОСОБА_2 ,, та орендарем ОСОБА_1 , скасувати його державну реєстрацію та стягнути з ОСОБА_1 на її користь заборгованість за договором оренди землі від 02 жовтня 2014 року та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 25 серпня 2021 року позов задоволено.

Договір оренди землі б/н від 02 жовтня 2014 року на земельну ділянку площею 10,6798 га з кадастровим номером № 2321280500:02:009:003, укладений ОСОБА_3 /, уповноваженого від імені орендодавця ОСОБА_2 , та орендарем ОСОБА_1 - розірвано, державну реєстрацію - скасовано. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором оренди землі від 02 жовтня 2014 року за 2016 рік на суму 4934,00 грн. (1771,00 грн. - неустойки (пені) за прострочення внесення орендної плати; 728 грн. - 3% річних від простроченої суми орендної плати за землю; 2435 грн. - інфляційні збитки за період з 31 грудня 2016 року по 30 грудня 2019 року). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором оренди землі від 02 жовтня 2014 року за 2017 рік на суму 2836 грн. (1181 грн. - неустойки (пені) за прострочення внесення орендної плати; 485,50 грн. - 3% річних від простроченої суми орендної плати за землю; 1169,50 грн. - інфляційні збитки за період з 31 грудня 2017 року по 30 грудня 2019 року). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором оренди землі від 02 жовтня 2014 року за 2018 рік на суму 1177 грн. (590,00 грн. - неустойки (пені) за прострочення внесення орендної плати; 242,50 грн. - 3% річних від простроченої суми орендної плати за землю; 344,50 грн. - інфляційні збитки за період з 31 грудня 2018 року по 30 грудня 2019 року). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на суму 15370 грн., пов`язані зі сплатою судового збору при подачі позову до суду.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 25 серпня 2021 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 20 вересня 2021 року визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Поляков О.З., склад колегії суддів: Крилова О.В., Кухар С.В.

Під час судового засідання Головуючий суддя (суддя-доповідач) Поляков О.З., з метою уникнення будь-яких сумнів учасника процесу щодо об`єктивності та упередженості судді щодо розгляду справи, заявив про самовідвід у цій справі, який обґрунтований тим, що він брав участь у вирішенні справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Зокрема, постановою Апеляційного суду Запорізької області від 11 квітня 2018 року, переглядалось рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 24 січня 2018 року, яким вирішувалось питання щодо стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 безпідставно отриманих коштів в рахунок орендної плати за договором оренди земельної ділянки № б/н від 02 жовтня 2014 року площею 10,6798 га з кадастровим номером № 2321280500:02:009:003, укладений між ОСОБА_3 уповноваженого від імені ОСОБА_2 , та орендарем ОСОБА_1 . Вбачається, що рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 25 серпня 2021 року, яке зараз переглядається в апеляційній інстанції, були вирішені позовні вимоги, що стосуються саме спірної земельної ділянки, договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати за цим договором.

Встановлено також, що постановою Верховного Суду від 01 липня 2020 року рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 24 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2018 року скасовано. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 8089,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у сумі 364,05 грн. та понесені витрати на правничу допомогу у сумі 773,11 грн. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 125-136).

Так, приписами ч. 3 ст. 37 ЦПК України встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

Так, за приписами п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (частини 1, 2 статті 40 ЦПК України).

Згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі Газета Україна-центр проти України від 15 жовтня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності ( Фей проти Австрії (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію ( Пулар проти Сполученого Королівства , 10 червня 1996 року §32, Звіти 1996- ІІІ).

У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється . На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості ( Де Куббер проти Бельгії , 26 жовтня 1984 року, §26, Серія А, №86).

Суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і сторонам у процесі довіру ( Пєрсак проти Бельгії , 01.10.1982 року, Ветштайн проти Швейцарії , Паскал проти України , 15.12.2011 року та інші).

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України , наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах Микаллеф проти Мальти , Мезнарич проти Хорватії , в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу (самовідводу).

Так, скасування постановою Верховного Суду від 01 липня 2020 року рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 24 січня 2018 року та постанови апеляційного суду Запорізької області від 11 липня 2018 року, не є обставинами, які визначені ч. 3 ст. 37 ЦПК України, але з метою уникнення будь-яких сумнів учасника процесу щодо об`єктивності та упередженості судді щодо розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про доцільність задоволення заяви про самовідвід судді Полякова О.З.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи задоволення заяви про відвід головуючого судді (судді-доповідача), справа підлягає передачі у відділ забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Запорізького апеляційного суду для здійснення нового авторозподілу в порядку ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 40 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Заяву судді-доповідача Полякова О.З. про самовідвід у цій справі - задовольнити.

Справу передати у відділ забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Запорізького апеляційного суду для здійснення нового авторозподілу відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 12 листопада 2021 року.

Головуючий:

Судді: