Рішення

від 14.09.2021 по справі 509/5199/20

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/5199/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки які не перебували у шлюбі між собою, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності та його поділ,-

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2020 року позивачка звернулась до відповідача ОСОБА_2 із зазначеною вище позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 25.03.1996 р., позивачка познайомилася з відповідачем ОСОБА_2 , у них виникли відносини, а з 28.12.1996 р. вони почали жити однією сім`єю в її квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з ними також проживав її син від першого шлюбу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюб між собою у державному органі реєстрації актів цивільного стану сторони не реєстрували.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася перша дитина - дочка ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилася друга дитина - син ОСОБА_5 .

Позивачка займалася веденням домашнього господарства, а з народженням дітей також доглядом за ними та іх вихованням.

ОСОБА_2 працював моряком на суднах іноземних компаній та забезпечував їх сім`ю матеріально вносячи у спільний сімейний бюджет свою заробітну плату, яка надходила на рахунок відкритий на його ім`я в ПАТ МАРФІН БАНК , або на рахунок відкритий на їм`я позивачки в АТ УКРСИББАНК .

Грошовими коштами з рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_2 в ПАТ МАРФІН БАНК , позивачка розпоряджалася на підставі виданих ним довіреностей.

У грудні 2012 р. з метою будівництва будинку для проживання їх сім`ї, ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,112 га за адресою: АДРЕСА_2 .

Упродовж наступних 4 років на цій земельній ділянці позивачка та відповідач поступово побудували житловий будинок загальною площею 297, 5 кв.м., житловою площею 103,9 кв.м.

Оскільки більшість часу на рік ОСОБА_2 проводив в рейсах, оформленням необхідних документів, організацією будівельних робіт, закупівлею будівельних матеріалів, розрахунками з підрядниками, тощо, займалася позивачка.

Після введення будинку в експлуатацію у 2016 р. вони ще два роки займалися його облаштуванням і тільки у 2018 р. усією сім`єю переїхали до нього жити.

Про те після переїзду до нового житла подальше сімейне життя з ОСОБА_2 не склалося, сімейні конфлікти що в них виникали у підсумку призвели до того, що 12.05.2019 р. позивачка вимушена була зібрати речі та разом із дітьми повернутися проживати до своєї квартири АДРЕСА_3 , а ОСОБА_2 залишився жити у будинку який вони побудували.

Після вказаної дати помиритися сторони вже не змогли, відтак сімейні відносини між ними та спільне проживання припинилися.

Проте оскільки шлюб між собою у державному органі реєстрації актів цивільного стану сторони не реєстрували, правовстановлюючі документи і на земельну ділянку і на будинок оформлені на ім`я відповідача, він вважає себе єдиноособним власником цього майна і відповідно прав позивачки не визнає.

За таких обставин, питання встановлення факту проживання ними однією сім`єю чоловіка та жінки які не перебували у шлюбі між собою, визнання земельної ділянки площею 0,112 га та розташованого на ній житлового будинку загальною площею 297, 5 кв.м., житловою площею 103,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , об`єктами спільної сумісної власності та поділ цього майна між нами у складі спільного майна, набутого за час їх спільного проживання однією сім`єю, є спірним та підлягає вирішенню в судовому порядку.

Спірна земельна ділянка була придбана за 33 000 доларів США, собівартість будівництва та облаштування спірного житлового будинку за моїми підрахунками орієнтовно склала ще 267 000 доларів США, відтак предмет спору в цілому оцінюється мною у 300 000 доларів США, що в еквіваленті складає 8 472 000 грн. за офіційним курсом валют встановленим НБУ на 13.10.2020 р.

З огляду на вищевикладене, позивачка просить суд:

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , однією сім`єю чоловіка та жінки які не перебували у шлюбі між собою у період з грудня 1996 р. по травень 2019 р.

Визнати земельну ділянку кадастровий номер: 5123784200:02:001:0043, площею 0,112 га за адресою: АДРЕСА_2 та житловий будинок загальною площею 297, 5 кв.м., житловою площею 103, 9 кв.м. за адресою. АДРЕСА_2 , об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

В порядку поділу спільного майна:

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки кадастровий номер: 5123784200:02:001:0043. площею 0,112 га за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_2 . реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки кадастровий номер: 5123784200:02:001:0043, площею 0,112 га за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку загальною площею 297, 5 кв.м., житловою площею 103.9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку загальною площею 297, 5 кв.м., житловою площею 103,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , усі судові витрати.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явились, надали суду клопотання, відповідно до якого позовні вимог підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити, та розгляд справи слухати за їх участі.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, проте 14.09.2021 року на адресу суду надали заяву про визнання позову, та просили суд слухати справу без їх участі.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Щодо встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з грудня 1996 року по травень 2019 року суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна член сім`ї ) визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну сімейне життя , вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі Ельсхольц проти Німеччини суд визначив, що поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші сімейні de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом .

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З позовної заяви вбачається, що позивачка з відповідачем з з грудня 1996 року по травнень 2019 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство, мали спільний бюджет. У період фактичних шлюбних відносин у подружжя народилися двоє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , виданого 21 березня 2001 р., зареєстрованого Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 1274, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 . Її батьками вказані - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а.с. 24).

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , виданого 09 квітня 2008 р., зареєстрованого Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Одесі, актовий запис № 536, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 . Його батьками вказані - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а.с. 23).

Вказані обставини, а саме факт проживання позивача з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з грудня 1996 року по травень 2019 року визнається та не заперечується письмовою заявою відповідача, з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не заперечує факт спільного проживання з позивачем у цивільному шлюбі.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював моряком на суднах іноземних компаній та забезпечував їх сім`ю матеріально вносячи у спільний сімейний бюджет свою заробітну плату, яка надходила на рахунок відкритий на його ім`я в ПАТ МАРФІН БАНК , або на рахунок відкритий на їм`я позивачки в АТ УКРСИББАНК .

Грошовими коштами з рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_2 в ПАТ МАРФІН БАНК , позивачка розпоряджалася на підставі виданих ним довіреностей.

У грудні 2012 р. з метою будівництва будинку для проживання їх сім`ї, ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,112 га за адресою: АДРЕСА_2 .

Упродовж наступних 4 років на цій земельній ділянці позивачка та відповідач поступово побудували житловий будинок загальною площею 297, 5 кв.м., житловою площею 103,9 кв.м.

Оскільки більшість часу на рік ОСОБА_2 проводив в рейсах, оформленням необхідних документів, організацією будівельних робіт, закупівлею будівельних матеріалів, розрахунками з підрядниками, тощо, займалася позивачка.

Після введення будинку в експлуатацію у 2016 р. вони ще два роки займалися його облаштуванням і тільки у 2018 р. усією сім`єю переїхали до нього жити.

Про те після переїзду до нового житла подальше сімейне життя з ОСОБА_2 не склалося, сімейні конфлікти що в них виникали у підсумку призвели до того, що 12.05.2019 р. позивачка вимушена була зібрати речі та разом із дітьми повернутися проживати до своєї квартири АДРЕСА_3 , а ОСОБА_2 залишився жити у будинку який вони побудували.

Після вказаної дати помиритися сторони вже не змогли, відтак сімейні відносини між ними та спільне проживання припинилися.

За таких обставин, питання встановлення факту проживання ними однією сім`єю чоловіка та жінки які не перебували у шлюбі між собою, визнання земельної ділянки площею 0,112 га та розташованого на ній житлового будинку загальною площею 297, 5 кв.м., житловою площею 103,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , об`єктами спільної сумісної власності та поділ цього майна між нами у складі спільного майна, набутого за час їх спільного проживання однією сім`єю, є спірним та підлягає вирішенню в судовому порядку.

Спірна земельна ділянка була придбана за 33 000 доларів США, собівартість будівництва та облаштування спірного житлового будинку за моїми підрахунками орієнтовно склала ще 267 000 доларів США, відтак предмет спору в цілому оцінюється мною у 300 000 доларів США, що в еквіваленті складає 8 472 000 грн. за офіційним курсом валют встановленим НБУ на 13.10.2020 р.

За правилами ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки або чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну сімейне життя , вказує н а те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі Ельсхольц проти Німеччини суд визначив, що поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші сімейні de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом .

Правовими наслідками встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу, є встановлення належності їм майна на праві спільної сумісної власності на підставі статті 74 СК України.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час перебування у шлюбі, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21 грудня 2007р. N 11, при застосуванні ст.74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно врахувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися установлені відносини, що притаманні подружжю.

Відповідно до правового висновку, що міститься в Постанові Верховного суду від 08.06.2016 року по справі №6-2253цс15: Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Відповідно до статті 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків.

Ураховуючи викладене, особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди встановлюють факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, з`ясовують: 1) час придбання; 2) джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте); 3) мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Враховуючи позицію відповідача про повне визнання ним позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст.141 ЦПК України, в зв`язку з чим стягує з відповідача судовий збір на користь позивачки в розмірі 12 190 (дванадцять тисяч сто дев`яносто) грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст.2, 4, 10, 76, 77,78 ,79, 80, 81, 141,263-265 ЦПК України, ст.ст. 3,60,70,74 СК України суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , однією сім`єю чоловіка та жінки які не перебували у шлюбі між собою у період з грудня 1996 р. по травень 2019 р.

Визнати земельну ділянку кадастровий номер: 5123784200:02:001:0043, площею 0,112 га за адресою: АДРЕСА_2 , та житловий будинок загальною площею 297, 5 кв.м., житловою площею 103, 9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

В порядку поділу спільного майна:

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки кадастровий номер: 5123784200:02:001:0043, площею 0,112 га за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_2 . реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки кадастровий номер: 5123784200:02:001:0043, площею 0,112 га за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку загальною площею 297, 5 кв.м., житловою площею 103.9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку загальною площею 297, 5 кв.м., житловою площею 103,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , судові витрати у розмірі 12 190 (дванадцять тисяч сто дев`яносто) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Бочаров А.І.