Ухвала

від 08.11.2021 по справі 947/29204/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1547/21

Номер справи місцевого суду: 947/29204/21 1-кс/947/13541/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

власника майна ОСОБА_9 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу захисника ОСОБА_7 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 на ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від12.10.2021року укримінальному провадженні№42021160000000077 від 18.02.2021 року, -

встановив:

оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене під час проведеного затримання ОСОБА_8 від 04.10.2021 року, а саме на: мобільний телефон «Samsung Galaxy Note 9» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , SN НОМЕР_3 з видимими ушкодженнями, темно-синього кольору, який поміщено у прозорий силіконовий чохол разом з сім-карткою, що знаходиться у вказаному мобільному телефоні, які вилучено слідчим та поміщено до сейф-пакету S1031833, підписано слідчим, понятими та іншими учасниками слідчої дії; банківську картка: «Ощадбанк» НОМЕР_4 червоного кольору, яка належить ОСОБА_8 , яку вилучено слідчим та поміщено до сейф-пакету S1031834, який підписано слідчим, понятими та іншими учасниками слідчої дії; предмети зовні схожі на грошові кошти, а саме: три купюри номіналом 500 (п`ятсот) гривень, одна купюра номіналом 200 гривень, дві купюри номіналом 100 (сто) гривень, одна купюра номіналом 5 (п`ять) гривень, разом загалом на суму 1905 (одна тисяча дев`ятсот п`ять) гривень; предмети зовні схожі на грошові кошти долари США, а саме двадцять дві купюри кожна номіналом 100 (сто) доларів США на загальну суму 2 200 (дві тисячі двісті) доларів США, які всі разом вилучено слідчим та поміщено до сейф-пакету В2008375, який підписано слідчим, понятими та іншими учасниками слідчої дії; посвідчення № 260, видане 04.01.2021 року на ім`я ОСОБА_8 , посвідчення №2515/3 на ім`я ОСОБА_8 з Міжгалузевого центру охорони праці та промислової безпеки, які всі разом вилучено слідчим та поміщено до сейф-пакету В2008374, який підписано слідчим, понятими та іншими учасниками слідчої дії; блокнот синього кольору з чорновими записами, які належать ОСОБА_8 , який вилучено слідчим та поміщено до сейф-пакету В2008373, який підписано слідчим, понятими та іншими учасниками слідчої дії.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України, та існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, а також з метою забезпечення в подальшому можливої конфіскації майна, як виду покарання, передбаченому ч.3 ст.368 КК України, та з метою проведення необхідних слідчих дій та експертних досліджень з вказаним майном.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді,захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якійпросить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно підозрюваного.

Захисник стверджує, щослідчим суддею допущена неповнота судового розгляду,не враховано, що вилучені у ОСОБА_8 грошові кошти належать його дружині та не мають відношення до кримінального провадження, а слідчим не доведена наявність у вилученого майна критеріїв відповідності речовим доказам. Захисник посилається на те, що позбавлення підозрюваного та його дружини ОСОБА_10 можливості володіти, користуватися та розпоряджатися належним їм майном, порушує їх права.

Заслухавши суддю-доповідача; ОСОБА_9 , підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали судового провадження таобговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Згідно з вимогами ст.404КПК України (далі КПК), рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Перевіряючи рішення слідчого судді районного суду та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження та є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.

Зокрема положення ст. 2 КПКвизначають завдання кримінального судочинства, а саме: захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як убачається з матеріалів судової справи Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021160000000077 від 18.02.2021року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

З обставин викладених у клопотанні вбачається, що під час проведення досудового розслідування установлено, що керівництвом Нижньодністровського національного природного парку створено протиправну злочинну схему з особистого незаконного збагачення, до якої залучено підлеглих їм осіб.

Так, у вказаній злочинній схемі задіяний зокрема начальник відділу державної охорони природно-заповідного фонду Нижньодністровського національного природного парку ОСОБА_8 , який на початку лютого 2021 року у категоричній формі виказав вимогу майстрам Нижньодністровського національного природного парку та повідомив останнім, що якщо вони хочуть працювати далі на займаних посадах, то повинні будуть організувати роботу наступним чином. Кожен майстер на ввіреній йому ділянці повинен організувати браконьєрський вилов водних біоресурсів, та збувати вказану рибу за грошові кошти, частину яких необхідно віддавати керівництву. Крім того, у випадку виявлення фактів браконьєрського лову водних біоресурсів сторонніми особами, організовувати схему з отримання від таких осіб неправомірної вигоди грошових коштів, які також у подальшому необхідно передавити керівництву Нижньодністровського національного природного парку.

Водночас, у випадку відмови в участі у вказаній протиправній злочинній схемі, керівництвом Нижньодністровського національного природного парку, можуть застосуватися до майстрів зазначеного парку заходи дисциплінарного впливу (оголосити догану, повторну догану, так і дисциплінарне звільнення). При цьому тих осіб, які не погодились із вказаним, у подальшому вже звільнено, примусивши перед цим їх написати відповідні заяви про звільнення за власним бажанням, оскільки ніхто з них не хотів погані записи з приводу дисциплінарних стягнень до трудової книжки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.04.2021 року, приблизно о 10:50 год., в смт. Маяки Біляївського району Одеської області, відбулась зустріч під час робочого дня свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_11 із начальником відділу державної охорони природно-заповідного фонду Нижньодністровського національного природного парку ОСОБА_8 , який запитав за деталі проведеної за тиждень раніше обговореної незаконної схеми. Хвилюючись за свою роботу та відповідно до попередньо обумовленої лінії поведінки разом з працівниками правоохоронних органів, на вказане під контролем правоохоронців, свідок ОСОБА_11 пояснив, що вилов здійснювали п`ять човнів на веслах, з кожного з яких отримано 2000 (дві тисячі) гривень, усього 10 000 (десять тисяч) гривень. При цьому, вказану суму останнім, з метою викриття протиправних дій керівництва Нижньодністровського національного природного парку, зокрема ОСОБА_8 , отримано під час проведення відповідних слідчих (розшукових) дій від працівників УСБУ в Одеській області. Крім цього, ОСОБА_11 з вищевказаних отриманих грошових коштів на вимогу ОСОБА_8 придбав 50 (п`ятдесят) літрів бензину для заправки катеру.

Згодом, ОСОБА_11 на вимогу ОСОБА_8 передав останньому грошові кошти у розмірі 8500 гривень та придбані талони на 50 (п`ятдесят) літрів бензину. Так, з вказаних грошових коштів ОСОБА_8 відрахував та передав частину з вказаних грошових коштів у розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень ОСОБА_11 , як його частину у діяльності вищевказаної протиправної схеми.

В подальшому, під час розмови ОСОБА_8 наказав ОСОБА_11 , щоб останній обов`язково у подальшому продовжував вищевказані протиправні дії, все контролював та доповідав йому про результати.

Установлено, що з 15.04.2021 року по 15.06.2021 року включно, почала діяти Державна нерестова заборона на вилови водних живих біоресурсів, у зв`язку з чим будь-який вилов риби у вищевказаний період часу не здійснювався.

Водночас, під час досудового розслідування встановлено, що у вересні 2021 року ОСОБА_8 висловив ОСОБА_11 вимогу щодо поновлення роботи вищевказаної протиправної схеми, вказавши ОСОБА_11 , що останній повинен зібрати грошові кошти з рибалок за два тижні лову з моменту поновлення діяльності вищевказаної схеми у вересні 2021 року.

04.10.2021 року, о 14:18 год., у Одеській області, Одеського району, смт. Таїрово, затримано в порядку ст. 208 КПК, начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду Нижньодністровського національного природного парку ОСОБА_8 після отримання ним неправомірної вигоди у розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. за відпрацьовані два тижні у вересні 2021 року безперешкодної діяльності протиправної схеми щодо браконьєрського вилову водних біоресурсів на території Нижньодністровського національного природного парку.

ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст.368 КК України.

04.10.2021 року ОСОБА_8 був затриманий, в порядку ст. 208 КПК, в ході затримання обшук не проводився, оскільки останній добровільно видав слідчому для огляду свої речі, які в подальшому були вилучені, перелік яких міститься у клопотанні слідчого.

05.10.2021 року старший слідчий звернувся до слідчого судді Київського районного суду м.Одеси з клопотанням про накладення арешту на речі та документи, які вилучені під час затримання ОСОБА_8 04.10.2021 року.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що, з метою збереження речових доказів, конфіскації майна та вищезазначених грошових коштів в подальшому, як виду покарання, виникла необхідність в накладенні арешту на вилучене майно. В клопотанні слідчий також посилається на те, що накладення арешту вилучені під час затримання ОСОБА_8 речі та предмети необхідні з метою огляду та зняття інформації, яка стосується вказаного кримінального провадження та має суттєве значення для проведення повного, всебічного досудового розслідування кримінального правопорушення та проведення судових експертиз. Розглядаючи клопотання, слідчий суддя, врахував положення ст.170 КПК, та зазначив про те, що вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК, а тому існують достатні правові підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, а також з метою забезпечення в подальшому можливої конфіскації майна, як виду покарання, передбаченому ч.3 ст.368 КК України.

Слідчий суддя також врахував, що вилучені мобільний телефон, посвідчення, блокнот можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, відомості щодо обставин отримання неправомірної вигоди, а вилучені грошові кошти та грошові кошти, які містяться на банківській картці, можуть бути набуті кримінально-протиправним шляхом, зокрема, отримані у якості неправомірної вигоди. Також слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, що також свідчить про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_8 в цілях забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що вилучене в ході затримання майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК, а тому в даному кримінальному проваджені з правовою кваліфікацією за ч.3 ст.368 КК України, вилучене майно може бути речовими доказами, а також може бути конфісковане за вироком суду.

Таким чином, підстав сумніватися в розумності та співрозмірності такого обмеження права власності намайнопідозрюваного завданням кримінального провадження апеляційний суд на даній стадії досудового розслідування не вбачає. Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для власника, апеляційним судом також не встановлено та апелянтом не доведено.

Доводи апелянта про незаконність оскарженої ухвали через не врахування слідчим суддею того, що вилучені у ОСОБА_8 грошові кошти належать його дружині ОСОБА_9 , та не мають відношення до кримінального провадження, апеляційний суд визнає непереконливими, оскільки з наданих захисником розписок про передачу та отримання грошових коштів ОСОБА_9 , не вбачається, що у борг були передані саме ті грошові кошти, які були вилучені під час затримання ОСОБА_8 . Крім того, слідчим суддею враховано, що грошові кошти були вилучені саме у ОСОБА_8 під час затримання, а не у його дружини.

Посилання захисника про те, що слідчий суддя вийшов за межі клопотання слідчого, та безпідставно відніс грошові кошти до таких, що відповідно до вимог ст.96-2 КК України підлягають спеціальній конфіскації, апеляційний суд визнає неспроможними, оскільки згідно оскарженої ухвали слідчий суддя врахував те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, на що вказував і слідчий в клопотанні.

Доводи апелянта про те, що клопотання слідчого про арешт майна не було розглянуто слідчим суддею протягом 72-х годин, не спростовують законності рішення слідчого судді про накладення арешту на вилучене майно.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що сторона захисту не була позбавлена права заявити відвід слідчому судді, у разі існування сумнівів щодо неупередженості слідчого судді, з огляду на можливе недотримання строку розгляду клопотання. Однак, як вбачається з матеріалів судової справи, такий відвід не заявлявся.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя на законних підставах наклав арешт на майно зазначене у клопотанні, що буде слугувати меті забезпечення збереження речових доказів, та забезпечив своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому твердження захисника про незаконність та необґрунтованість оскарженої ухвали, колегія суддів визнає безпідставними.

Враховуючи положення п.1 ч.3 ст.407 КПК, згідно з якими апеляційний суд, за наслідками апеляційного розгляду має право залишити ухвалу слідчого судді без змін, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 167, 170-173, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 12.10.2021 року, якою у кримінальному провадженні №42021160000000077 від 18.02.2021 року накладено арешт на майно, вилучене 04.10.2021 року під час затримання підозрюваного ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4