Постанова

від 12.10.2021 по справі 927/267/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2021 р. Справа№ 927/267/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Яковлєва М.Л.

Кравчука Г.А.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

прокурора: Биховцевої О.А. за посвідченням;

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: не з`явився;

від відповідача: Губко Н.В. за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.05.2021 (повний текст складено 19.05.2021)

у справі №927/267/21 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Пісківської сільської ради Чернігівського району

та 2. Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

до Приватного підприємства "Вимал Агро"

про стягнення 88 128,44 грн шкоди та звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок,

УСТАНОВИВ:

У березні 2021 року заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури, у подальшому перейменованої на Чернігівську окружну прокуратуру (далі - прокурор), звернувся у Господарський суд Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Пісківської сільської ради Чернігівського району (далі - позивач 1) та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - позивач 2) до Приватного підприємства "Вимал-Агро" (далі - відповідач), у якому просив суд:

- стягнути з відповідача на користь Пісківської сільської ради Чернігівського району шкоду у розмірі 88128,44 грн, що заподіяна самовільним зайняттям земельних ділянок;

- зобов`язати відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091 та 7425586600:04:000:6318, площами 9,0782 га та 5,3221га відповідно, що розташовані на території Пісківської сільської ради Чернігівського району та повернути їх у володіння та користування держави з приведенням у придатний для використання стан.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеного позивачем 2 обстеження земельних ділянок було встановлено, що відповідач самовільно зайняв земельні ділянки з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091 та 7425586600:04:000:6318, які відносяться до земель історико-культурного призначення і розташовані в єдиному масиві із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, що орендуються відповідачем, і використовував їх для вирощування сільськогосподарської культури, чим завдано шкоду.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що спірні земельні ділянки мають чітку роздільну межу з усіма сусідніми ділянками і межують не тільки із земельними ділянками, що знаходиться в оренді відповідача; насадження підприємством сільськогосподарських культур відбувається чітко в межах земельних ділянок, право користування якими оформлено згідно з вимогами законодавства, які відмежовані відповідними розділовими знаками та проораною смугою, і відповідач ніколи не засаджував спірні земельні ділянки, тому висновки інспектора можуть бути лише припущеннями і не ґрунтуються на жодному доказів; акти обстеження земельних ділянок складені з порушенням вимог законодавства, без повідомлення і участі відповідача; протиправна поведінка відповідача не доведена і документально не підтверджена; розмір шкоди не доведений, оскільки спірні земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення, тому розрахунок шкоди невірний.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11 травня 2021 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки спірні земельні ділянки відносяться до земель історико-культурного призначення і на них знаходяться пам`ятки археології місцевого значення - поселення "Виблі 1" та "Острів"; невнесення органами Держгеокадастру відомостей до Державного земельного кадастру не впливає на правовий режим цих земельних ділянок; акти обстеження земельних ділянок та акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства є належними доказами, які підтверджуються факт самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок та використання їх для вирощування сільськогосподарських культур; вказані акти були складені з додержанням вимог законодавства і направлені відповідачу; в ході розгляду справи не здобуто будь-яких доказів щодо спростування позиції прокурора про факт самовільного зайняття земельних ділянок відповідачем.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що при визначенні розміру шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельної ділянки, інспектор повинен був врахувати категорію земель і спірні земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення, тому у розрахунку інспектор невірно застосував значення середньорічного доходу від використання земель; прокурором і позивачами не надано доказів на підтвердження факту занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України будь-яких об`єктів на спірних земельних ділянках; акти обстеження і перевірки не місять будь-яких фактичних даних (показань свідків, самого відповідача чи користувачів суміжних земельних ділянок), які б підтверджували використання спірних земельних ділянок саме відповідачем; відповідач не отримував ні актів перевірки, ні складеного інспектором припису; до жодної адміністративної та/чи кримінальної відповідальності посадові особи відповідача не притягалися, ні протиправна поведінка відповідача, ні його вина у вчиненні таких правопорушень, як самовільне зайняття земельних ділянок, у встановленому порядку не доведені та документально не підтверджені.

Позивачі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, представників у судове засідання не направили, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суді.

Прокурор (апелянт) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, на запитання суду підтвердила, що відповідач спірні земельні ділянки ніколи не використовував і сільськогосподарські культури на них не вирощував.

Заслухавши пояснення прокурора і представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області на підставі наказу № 438-ДК від 15.06.2020 проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючістю ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель з регіональною особливістю, як об`єктів перевірки на території Куликівського та Чернігівського районах Чернігівської області, зокрема, земельних ділянок з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091 та 7425586600:04:000:6318.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкинському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Куцибою Ю.М. за участю інженера-землевпорядника ДП "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" Лисюк К.М. проведено обстеження земельної ділянки, загальною площею 5,3221 га, яка знаходиться на території Пісківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, за результатами якого 23.06.2020 складено акт обстеження земельної ділянки №438-ДК/104АО/10/01/-20 у якому зафіксовано факт самовільного зайняття ПП "Вимал-Агро" земельної ділянки комунальної власності історико-культурного призначення з кадастровим номером 7425586600:04:000:6318, площею 5,3221 га, що розташована на території Пісківської сільської ради Чернігівського району, перебуває у запасі та фактично використовується для вирощування сільськогосподарської культури. В ході проведення перевірки на місцевості за допомогою приладу South S660 №S66165123173390 встановлено, що земельна ділянка історико-культурного призначення з кадастровим номером 7425586600:04:000:6318 розташована в єдиному масиві із земельними ділянками з кадастровими номерами 7425586600:04:000:0317, 7425586600:04:000:0318, які перебувають в оренді ПП "Вимал-Агро" та фактично використовується останнім.

За наслідками проведеної перевірки, 23.06.2020 позивачем 2, відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою №438-ДК/325/АП/09/01/-20, в якому відображено вищезазначені обставини.

Відповідно до інформації Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 13.11.2020 № 15-3421/8 земельна ділянка з кадастровим номером 7425586600:05:000:6318 потрапляє в межі поселення "Острів", яке було нанесено на карту землекористування при погодженні проекту роздержавлення сільськогосподарського підприємства "Новий Шлях" Чернігівського району Чернігівської області у 1994 році та внесена до статистичної звітності форми 6-зем, як землі історико-культурного призначення.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 7425586600:05:000:6318 категорія земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення та вид використання - землі запасу, вид обмеження - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини.

Також державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкинському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Куцибою Ю.М. за участю інженера-землевпорядника ДП "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" Лисюк К.М. проведено обстеження земельної ділянки, загальною площею 9,0782 га, яка знаходиться на території Пісківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, за результатами якого 23.06.2020 складено акт обстеження земельної ділянки № 438-ДК/102АО/10/01/-20, у якому зафіксовано факт самовільного зайняття ПП "Вимал-Агро" земельної ділянки комунальної власності історико-культурного призначення з кадастровим номером 7425586600:05:000:6091, площею 9,0782 га, що розташована на території Пісківської сільської ради Чернігівського району, перебуває у запасі та фактично використовується для вирощування сільськогосподарської культури - кукурудзи, загальним масивом 9,0782 га. В ході проведення перевірки на місцевості за допомогою приладу South S660 №S66165123173390 встановлено, що земельна ділянка історико-культурного призначення з кадастровим номером 7425586600:05:000:6091 розташована в єдиному масиві із земельними ділянками з кадастровими номерами 7425586600:05:000:0018, 7425586600:05:000:0019, 7425586600:05:000:0017, 7425586600:05:000:0016, які перебувають в оренді ПП "Вимал-Агро" та фактично використовується останнім.

За наслідками проведеної перевірки, 23.06.2020 позивачем 2 відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою №438-ДК/324/АП/09/01/-20, в якому відображено вищезазначені обставини.

Відповідно до інформації Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 13.11.2020 № 15-3425/8 земельна ділянка з кадастровим номером 7425586600:05:000:6091 потрапляє в межі пам`ятки археології місцевого значення поселення "Виблі-1" III-V, ХІ-XIIІ ст. за 0,8 - 1,2 км на захід від західної околиці с. Виблі та за 1,2 - 1,8 км на південний схід від південно- східної околиці с. Піски; взяте на державний облік рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів № 551 від 17.11.1980 (паспортизоване).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 7425586600:05:000:6091 категорія земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення та вид використання - землі запасу, вид обмеження - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини.

На підставі вказаних матеріалів проведених перевірок здійснено Розрахунки розміру шкоди, заподіяної ПП "Вимал-Агро" внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок: площею 9,0782 га, яка становить 55557,70 грн та площею 5,3221 га, яка становить 32570,74 грн.

Розділ "Інформація про вручення" у вказаних Розрахунків не містить відомостей ні про їх вручення відповідачу, ні про їх направлення відповідачу поштою (відповідні графи у розрахунках не заповнені).

13.07.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області винесено приписи керівнику відповідача Лазарю О.В., яким зобов`язано у 30-ти денний термін з дня їх отримання усунути виявлені порушення земельного законодавства при використанні вказаних земельних ділянок площами 5,3221га та 9,0782га, тобто, оформити правовстановлюючі документи на їх використання або звільнити самовільно зайняті земельні ділянки.

У приписі щодо земельної ділянкою площею 5,3221 заповнений розділ щодо направлення його відповідачу поштою 13.07.2020 і додано копію фіскального чеку АТ "Укрпошта", без опису вкладення до поштового відправлення, а у приписі щодо земельної ділянки площею 9,0782 га відповідний розділ не заповнений і докази направлення не додані.

При цьому, матеріали справи не містять відомостей про вручення (отримання) вказаних приписів відповідачем.

Чернігівська місцева прокуратура, з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру, направила лист від 11.11.2020 №66-10498ВИХ-20 Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області та Пісківській сільській раді Чернігівського району в якому просила в строк до 13.11.2020 надати наступну інформацію: чи надходили до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області листи заперечення підприємства на акти перевірок та обстеження земельних ділянок, якщо так, то надати їх копії; чи оскаржувалися акти або дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у судовому порядку, якщо оскаржувались надати копію рішення суду; чи виконало ПП "Вимал-Агро" вимоги припису про усунення виявлених порушень земельного законодавства; чи надходили до сільської ради матеріали перевірки Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із вказаного питання; чи проводилась Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області повторна перевірка з метою з`ясування питання щодо усунення виявлених порушень, якщо так, то надати матеріали перевірки, якщо ні, то вказати причини; надати належним чином завірений розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок історико-культурного призначення з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091та 7425586600:05:000:6318 площами 9,0782 га та 5,3221 га; повідомити, чи використовуються ПП "Вимал-Агро" вищевказані земельні ділянки та підстави їх використання. Одночасно прокурор просив повідомити, чи вживались Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та сільською радою заходи щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, якщо вживались, то вказати, які саме. Якщо заходи не вживались, то вказати причини, та повідомити про намір здійснення таких заходів на даний час.

Головне управління Держгеокадастру у Чернігівський області у відповіді від 19.11.2020 повідомило Чернігівську місцеву прокуратуру, що листи заперечення від ПП "Вимал-Агро" щодо актів перевірки та актів обстеження земельної ділянки не надходили, а також вказані акти не оскаржувалися в судовому порядку. Повторно перевірку за дотриманням земельного законодавства ПП "Вимал-Агро" ГУ Держгеокадастру у Чернігівський області не здійснювало, внаслідок чого повідомити, чи використовується на даний час земельна ділянка, не виявляється можливим.

Чернігівською місцевою прокуратурою повідомлено 05.03.2021 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Пісківську сільську раду про представництво інтересів держави про стягнення з ПП "Вимал-Агро" шкоди в сумі 88128,44 грн та повернення самовільно зайнятих земельних ділянок історико-культурного призначення.

У зв`язку із викладеними обставинами прокурор звернувся до суду із даним позовом, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 шкоду у розмірі 88128,44 грн, що заподіяна самовільним зайняттям земельних ділянок, а також зобов`язати відповідача звільнити самовільно зайняті спірні земельні ділянки та повернути їх у володіння та користування держави з приведенням у придатний для використання стан.

Заперечуючи проти позову, як у суді першої інстанції, так і у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач посилався на те, що він дійсно є орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами 7425586600:05:000:0016, 7425586600:05:000:0017, 7425586600:05:000:0018, 7425586600:05:000:0019, 7425586600:04:000:0317, 7425586600:04:000:0318, які є суміжними до спірних, однак спірні земельні ділянки ним ніколи не оброблялись і не використовувались; зі спірними земельними ділянками також межують земельні ділянки інших суб`єктів господарювання; факт використання спірних земельних ділянок саме відповідачем не підтверджується жодними належними доказами і ґрунтується виключно на припущеннях; крім цього, невірно розраховано розмір шкоди, оскільки згідно даних державного земельного кадастру спірні земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

На підтвердження вказаних доводів відповідачем надано план-схеми розміщення спірних земельних ділянок на публічній кадастровій карті України, з яких вбачається, що:

- земельна ділянка з кадастровим номером 7525586600:05:000:6091 межує і земельними ділянками які орендуються відповідачем (кадастрові номери 7425586600:05:000:0018, 7425586600:05:000:0019, 7425586600:05:000:0017, 7425586600:05:000:0016), а також ФГ "Рем-Агро" (кадастрові номери 7425586600:05:000:0021, 7525586600:05:000:0020), ТОВ "Новий шлях" (кадастровий номер 7425586600:05:000:0022) та ФГ "Полковниця" (кадастровий номер 7425586600:05:000:0363);

- земельна ділянка з кадастровим номером 7425586600:04:000:6318 межує із земельними ділянками, які орендуються відповідачем (кадастрові номери 7425586600:04:000:0317, 7425586600:04:000:0318) та ПАТ "ЧПГ по племінній справі в тваринництві (кадастрові номери 7425586600:04:000:3015, 7425586600:04:000:3016, 7425586600:04:000:6013).

Інформацією з Державного земельного кадастру підтверджується, що орендарями земельних ділянок є: кадастровий номер 7425586600:05:000:0022 - ТОВ "Новий Шлях"; кадастрові номери 7425586600:05:000:0021 та 7425586600:05:000:0020 - ФГ "Рем-Агро"; кадастровий номер 7425586600:05:000:0363 - ФГ "Полковниця"; кадастрові номери 7425586600:04:000:3016, 7425586600:04:000:6013, 7425586600:04:000:3015 ПАТ "Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що прокурором не було доведено обставин протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача, тобто, усього складу цивільного правопорушення; прокурором також не доведено самовільне зайняття відповідачем спірних земельних ділянок.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про повернення земельних ділянок, які, за доводами прокурора, самовільно зайняті відповідачем, та стягнення шкоди, завданої цим самовільним зайняттям.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Предметом доказування у даній справі є факт самовільного зайняття саме відповідачем спірних земельних ділянок, а також факт наявності підстав для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Щодо позовних вимог про звільнення та повернення спірних земельних ділянок, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, відповідно до норм Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", наявні повноваження на здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельні ділянки, з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091 та 7425586600:04:000:6318 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області №438-ДК від 15.06.2020.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України установлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Інформацією з Державного земельного кадастру підтверджується, що відповідач на праві оренди користується земельними ділянками з кадастровими номерами: 7425586600:05:000:0016, 7425586600:05:000:0017, 7425586600:05: 000:0018, 7425586600:05:000:0019, 7425586600:04:000:0317, 7425586600:04: 000:0318, з цільовим призначенням - 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

У той же час, за Інформацією з Державного земельного кадастру спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091 та 7425586600:04:000:6318 мають цільове призначення: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид обмеження - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини.

Також матеріалами справи підтверджується, що на спірних земельних ділянках знаходяться пам`ятки археології місцевого значення - поселення "Виблі 1" та "Острів".

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Положення статті 212 Земельного кодексу України визначають, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У контексті спірних правовідносин, які виникли у даній справі, має бути достеменно установлено, що саме особа, яка визначена відповідачем, здійснила самовільне зайняття земельної ділянки.

Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Верховного Суду у справах щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (від 17.08.2021 у справі №927/561/20, від 23.06.2021 у справі №927/489/20).

Прокурор, в якості доказів самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок, посилається виключно на акти обстеження земельних ділянок та акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 23.06.2020, які складені Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкинському, Чернігівському районах та м.Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Куцибою Ю.М. за участю інженера-землевпорядника ДП "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" Лисюк К.М.

Статтею Закону України 10 "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

У актах перевірки і обстеження зазначено, що "земельна ділянка історико-культурного призначення з`єднана єдиним масивом із вищевказаними земельними ділянками (паями) без будь-яких на те правових підстав та фактично використовується ПП "Вимал-Агро".

Згідно Наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 27.12.2016 №355 "Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів", який був чинний на момент складення акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, було запроваджено в діловодство Держгеокадастру, зокрема, бланк акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства, згідно з додатком 3 та бланк акту обстеження земельної ділянки, згідно з додатком 5.

У додатках 3 і 5 до Наказу №355 містяться бланки вищевказаних актів, в якому повинні бути зазначені, зокрема, посади, прізвища, імена та по батькові осіб, що були залучені до перевірки; посада, прізвище, ім`я та по батькові керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, що перевіряється, свідків, які були присутні при перевірці. Даний акт підписується особами, що склали акт, особами, які були присутні при перевірці, представниками чи уповноваженою особою або фізичною особою чи її представником, які перевірялись.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, складені державним інспектором акти не відповідають затвердженій формі, зокрема: в актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою не заповнено графи: у чиїй присутності проводилась перевірка; місцезнаходження юридичної особи чи фізичної особи, які перевіряються; ознайомлення з актами та отримання його копій представником відповідача; направлення копії актів поштою відповідачу у разі відмови останнього їх отримати; в актах обстеження не заповнено графу, у чиїй присутності проводилась перевірка, відсутні підписи представника відповідача про отримання копій актів та відмітка про направлення копій актів відповідачу у разі відмови його представника отримати копію.

При цьому, наданими відповідачем доказами підтверджується, що суміжними зі спірними земельними ділянками є не лише земельні ділянки, що орендуються відповідачем, а й земельні ділянки інших суб`єктів господарювання, на які відсутні посилання у зазначених актах, зокрема: земельна ділянка з кадастровим номером 7525586600:05:000:6091 межує також із земельними ділянками, що орендуються ФГ "Рем-Агро" (кадастрові номери 7425586600:05:000:0021, 7525586600:05:000:0020), ТОВ "Новий шлях" (кадастровий номер 7425586600:05:000:0022) та ФГ "Полковниця" (кадастровий номер 7425586600:05:000:0363), а земельна ділянка з кадастровим номером 7425586600:04:000:6318 межує із земельними ділянками, які орендуються ПАТ "ЧПГ по племінній справі в тваринництві (кадастрові номери 7425586600:04:000:3015, 7425586600:04:000:3016, 7425586600:04:000:6013).

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що акти перевірки додержання вимог земельного законодавства та акти обстеження земельних ділянок містять лише припущення про самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок, оскільки в актах відсутнє належне обґрунтування такого висновку інспектора, відсутня згадка про будь-яку сільськогосподарську техніку відповідача на цих землях чи про перебування будь-яких працівників відповідача, а також до акту не долучено жодних матеріалів письмових пояснень опитаних осіб, пояснень свідків, матеріалів фото- і відеофіксації тощо, які б підтверджували правопорушення.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, як самовільне зайняття земельних ділянок (пункт "б" частини 1).

Однак, матеріали справи не містять доказів притягнення посадових осіб до адміністративної або кримінальної відповідальності, а існування не скасованих приписів про усунення правопорушення не спростовує встановлених обставин недоведеності за сукупністю доказів факту самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №922/1163/18, від 23.12.2020 у справі №910/2284/20).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до юридично правильного висновку про те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок, а тому позовні вимоги про їх звільнення та повернення є необґрунтованими, не доведеними і не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

У випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.

При вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого Держгеокадастром та його територіальними органами, на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок та Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.

За змістом частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності;

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки особи, яка заподіяла шкоду.

г) вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність сукупності всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

При цьому, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду.

За таких обставин саме на прокурора (позивача) покладається обов`язок довести обґрунтованість своїх вимог, а саме, наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених ознак складу цивільного правопорушення, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, прокурором належними і допустимими доказами не підтверджено факт самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок, отже, відповідно, не доведено протиправності поведінки позивача.

Оцінивши наявні докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що прокурором не доведено як наявності протиправної поведінки відповідача, так і причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та діями відповідача, отже, не доведено повного складу цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги про стягнення 88128,44 грн шкоди також задоволенню не підлягають.

Крім цього, як вірно встановлено судом першої інстанції, прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті, вірно визначив позивачів - Пісківську сільську раду Чернігівського району та Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, якими не здійснювались дії щодо захисту інтересів держави. Також прокурором було дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та положення ст. 53 ГПК України.

Вказаний висновок суду першої інстанції відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у суді, яку було викладено у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 11 травня 2021 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 15.11.2021, після виходу судді Яковлєва М.Л. з лікарняного.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді М.Л. Яковлєв

Г.А. Кравчук