Рішення

від 11.05.2021 по справі 927/267/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 травня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/267/21

Господарський суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Федоренко Ю.В., секретаря судового засідання Сиворакша Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом:

Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: 1. Пісківської сільської ради Чернігівського району; 2. Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

До відповідача: Приватного підприємства Вимал Агро

Предмет спору: про стягнення 88 128,44 грн шкоди та звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Представники сторін:

від позивачів: 1. Не прибув. 2. Бойко Т.М., в порядку самопредставництва.

Від відповідача: Губко Н.В., адвокат.

В розгляді справи приймала участь прокурор Чернігівської окружної прокуратури Тишкевич Л.В.

Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача-1: Пісківської сільської ради Чернігівського району та позивача-2: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до Приватного підприємства "Вимал-Агро", в якому просить суд:

- стягнути з відповідача на користь Пісківської сільської ради Чернігівського району шкоду у розмірі 88128,44 грн, що заподіяна самовільним зайняттям земельних ділянок;

- зобов`язати відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091 та 7425586600:04:000:6318, площами 9,0782 га та 5,3221га відповідно, що розташовані на території Пісківської сільської ради Чернігівського району та повернути їх у володіння та користування держави з приведенням у придатний для використання стан.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.03.2021 вказану позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.04.2021.

У судове засідання 12.04.2021 прибули повноважні представники прокуратури та відповідача. Позивач-1 в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника Пісківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. Позивач-2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним, про причини неявки суд не повідомив. Прокурором подане клопотання від 05.04.2021 № 55-14-21 про заміну Чернігівської місцевої прокуратури на Чернігівську окружну прокуратуру, яке прийняте судом і залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.04.2021 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.05.2021.

У судове засідання 11.05.2021 прибули повноважні представники: прокуратури, позивача-2 та відповідача; у судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України. Позиції учасників справи.

Обгрунтовуючи позов прокурор посилається на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області 23.06.2020 проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючістю грунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель з регіональною особливістю, як об`єктів перевірки на території Куликівського та Чернігівського районів, в результаті якої встановлено факт самовільного зайняття Приватним підприємством ВИМАЛ-АГРО (використання без будь-яких правовстановлюючих документів) земельних ділянок історико-культурного призначення: з кадастровим номером 7425586600:05:000:6091, площею 9,0782 га та з кадастровим номером 7425586600:04:000:6318, площею 5,3221 га, що розташовані на території Пісківської сільської ради Чернігівського району, перебувають у запасі та фактично використовуються для вирощування сільськогосподарської культури. Враховуючи, що самовільне зайняття земельних ділянок завдає шкоди інтересам держави, яке полягає у неефективному використанні земельних ресурсів, невиконанні загальнодержавних програм використання та охорони земель, порушенні прав територіальної громади, безпідставному володінні та користуванні землями, їх забрудненні та виснаженні позивачем - 2 на підставі матеріалів проведеної перевірки здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної ПП ВИМАЛ-АГРО внаслідок самовільного зайняття вказаних земельних ділянок, яка становить 88128,44 грн. Також прокурор посилається на те, що враховуючи вищевикладене, реальне усунення порушень вимог законодавства можливе лише при звільненні оспорюваних земельних ділянок відповідачем та зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Пісківська сільська рада Чернігівського району за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту не вживали належних заходів щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок для усунення порушень інтересів держави та поновлення її прав.

Відповідачем поданий відзив на позов від 01.04.2021 № 61 в якому просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі. Заперечуючи позов посилається на те, що:

-відповідачу не було відомо, що такі заходи здійснювало ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області, перевірку було проведено без його повідомлення та участі; з результатами проведеної перевірки та приписами відповідач жодним чином не ознайомлений;

- відповідач ніколи не засаджував оспорювані земельні ділянки та вони на місцевості фактично відмежовані від тих, що перебувають в його оренді відповідними розділовими знаками, а також проораною смугою для наглядної межі, про що в Актах обстеження земельних ділянок від 23.06.2020 (далі - Акт 1 та Акт 2) виконаних позивачем - 2 не зазначено;

- Акт 1 та Акт 2 не можуть бути належними та допустимими доказами в підтвердження самовільного використання відповідачем спірних земельних ділянок, з огляду на невідповідність їх положенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а також відсутності при їх складанні належних обґрунтувань та посилань на фактичні обставини: не зазначено щодо якого суб`єкта господарювання проводилась перевірка, яким чином було встановлене самовільне зайняття земельних ділянок саме відповідачем та визначалася саме така площа нібито самовільного використання відповідачем земельних ділянок;

- в актах не зазначено, що спірні земельні ділянки межують не тільки з земельними ділянками, що орендуються відповідачем. Так, на межі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7425586600:05:000:6091 знаходиться 8 земельних ділянок (паїв) чотири з яких орендуються відповідачем про що вказано і у Акті 1, а інші чотири орендуються ФК Полковниця , ТОВ Новий Шлях , ФГ Рем-Агро . Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7425586600:04:000:6318 межує не тільки з орендованими відповідачем земельними ділянками, а і з іншими, які використовуються на праві оренди ПАТ Чернігівське головне підприємство по племенній справі в тваринництві ;

- ні протиправна поведінка відповідача чи його посадових осіб, ні його вина у вчиненні таких правопорушень як самовільне заняття земельних ділянок жодним чином у встановленому законом порядку не доведені та документально не підтверджені;

- спірні земельні ділянки не є землями історико-культурного призначення, а тому при здійсненні розрахунку внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, Інспектором хибно застосовано дані показника формули НП - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3, що вплинуло на його неправильність в цілому;

- відсутні будь-які інші докази на підтвердження факту самовільного зайняття земельних ділянок відповідачем, як то показання свідків, пояснення самого відповідача або суміжних землекористувачів.

Чернігівська окружна прокуратура у відповіді на відзив від 09.04.2021 № 55-14-21 зазначила, що доводи, викладені у відзиві, є необгрунтованими, не спростовують обставин та доказів, якими підтверджено правомірність вимог прокурора та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області у відповіді на відзив від 12.04.2021 № 9-25-0.6-1546/2-21 зазначило, що доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не можуть бути прийняті до уваги судом в зв`язку з наступним. 23.06.2020 в результаті перевірки на місцевості та огляду земельних ділянок з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091 та 7425586600:04:000:6318 було встановлено їх фактичне використання для вирощування сільськогосподарських культур, при цьому будь-яких рішень щодо надання зазначених земельних ділянок у власність чи користування не приймалось. Встановлено, що зазначені земельні ділянки перебувають в єдиному масиві земель, із ділянками, що відповідно до відомостей державного земельного кадастру перебувають в оренді Приватного підприємства ВИМАЛ-АГРО . За результатами перевірки було складено акти обстежень земельних ділянок №438-ДК/104 АО/10/01 /-20 та №438-ДК/102АО/10/01/-20 від 23.06.2020, Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою №438-ДК/324/АП/09/01 /-20 від 23.06.2020 та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою №438- ДК/325/АП/09/01/-20 від 23.06.2020. Таким чином за результатами перевірки встановлений факт самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091 та 7425586600:04:000:6318 відповідно до вимог Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель та наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 27.12.2016 №353.

Посилання відповідача на відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження факту самовільного зайняття земельних ділянок, як то показань свідків, пояснень самого відповідача або суміжних землекористувачів, не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки положеннями Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель не передбачено встановлення факту самовільного зайняття показами свідків або суміжних землекористувачів.

Відомості про площі самовільно зайнятих земельних ділянок з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091 та 7425586600:04:000:6318 внесені до Державного земельного кадастру на підставі документації із землеустрою, а фактичне місцезнаходження їх визначено в ході перевірки на місцевості інженером- землевпорядником Лисюк K.M. за допомогою приладу South S660 №S66165123173390.

Крім того позивач- 2 зазначив, що не може погодитися з доводами відповідача, що акти обстеження земельних ділянок від 23.06.2020 не можуть бути належними та допустимими доказами з огляду на невідповідність їх Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки в даному випадку перевірявся не суб`єкт господарювання, а об`єкт - земельні ділянки.

Також, на думку позивача-2 державним інспектором при розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок правильно визначено розмір середньорічного доходу як за землі історико-культурного призначення, оскільки як вбачається з відомостей Державного земельного кадастру на земельні ділянки з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091 та 7425586600:04:000:6318 встановлені обмеження у їх використанні, а саме: вид обмеження - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини, площа - відповідно 9,0782 га та 5,3221 га, строк дії обмеження - безстроково (витяги додаються).

Відповідач у запереченні на відповідь на відзив від 20.04.2021 № 85 зазначив, що внесені до Актів перевірки і обстеження спірних земельних ділянок дані є недостовірними та не встановлюють факт вчинення правопорушення і винність ПП ВИМАЛ-АГРО , а тому не відповідають вимогам закону і є не належними доказами по справі. Крім того відповідач зазначає, що у справі відсутні докази про отримання ним жодного документу за результатами перевірки. Також відповідач наголошує, що ніколи не використовував спірні земельні ділянки, стосовно самовільного заняття вказаних земельних ділянок до адміністративної та/чи кримінальної відповідальності посадові особи відповідача не притягувались, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Фактичні обставини справи.

Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області на підставі наказу № 438-ДК від 15.06.2020 проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючістю грунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель з регіональною особливістю, як об`єктів перевірки на території Куликівського та Чернігівського районах Чернігівської області, зокрема земельних ділянок з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091 та 7425586600:04:000:6318 (а.с. 16).

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкинському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Куцибою Ю.М. за участю інженера-землевпорядника ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Лисюк К.М. проведено обстеження земельної ділянки, загальною площею 5,3221 га, яка знаходиться на території Пісківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, за результатами якого 23.06.2020 складено акт обстеження земельної ділянки № 438-ДК/104АО/10/01/-20 у якому зафіксовано факт самовільного зайняття ПП ВИМАЛ-АГРО земельної ділянки комунальної власності історико-культурного призначення з кадастровим номером 7425586600:04:000:6318, площею 5,3221 га, що розташована на території Пісківської сільської ради Чернігівського району, перебуває у запасі та фактично використовується для вирощування сільськогосподарської культури. В ході проведення перевірки на місцевості за допомогою приладу South S660 №S66165123173390 встановлено, що земельна ділянка історико-культурного призначення з кадастровим номером 7425586600:04:000:6318 розташована в єдиному масиві із земельними ділянками з кадастровими номерами 7425586600:04:000:0317, 7425586600:04:000:0318, які перебувають в оренді ПП Вимал-Агро (а.с. 20-21).

За наслідками проведеної перевірки, 23.06.2020 позивачем -2 відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом -земельною ділянкою № 438-ДК/325/АП/09/01/-20, в якому відображено вищезазначені обставини (а.с. 17-18).

Відповідно до інформації Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 13.11.2020 № 15-3421/8 земельна ділянка з кадастровим номером 7425586600:05:000:6318 потрапляє в межі поселення Острів , яке було нанесено на карту землекористування при погодженні проекту роздержавлення сільськогосподарського підприємства Новий Шлях Чернігівського району Чернігівської області у 1994 році та внесена до статистичної звітності форми 6-зем, як землі історико-культурного призначення (а.с. 68-70).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 7425586600:05:000:6318 категорія земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення та вид використання - землі запасу, вид обмеження - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини.

Також державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкинському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Куцибою Ю.М. за участю інженера-землевпорядника ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Лисюк К.М. проведено обстеження земельної ділянки, загальною площею 9,0782 га, яка знаходиться на території Пісківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, за результатами якого 23.06.2020 складено акт обстеження земельної ділянки № 438-ДК/102АО/10/01/-20 у якому зафіксовано факт самовільного зайняття ПП ВИМАЛ-АГРО земельної ділянки комунальної власності історико-культурного призначення з кадастровим номером 7425586600:05:000:6091, площею 9,0782 га, що розташована на території Пісківської сільської ради Чернігівського району, перебуває у запасі та фактично використовується для вирощування сільськогосподарської культури - кукурудзи, загальним масивом 9,0782 га. В ході проведення перевірки на місцевості за допомогою приладу South S660 №S66165123173390 встановлено, що земельна ділянка історико-культурного призначення з кадастровим номером 7425586600:05:000:6091 розташована в єдиному масиві із земельними ділянками з кадастровими номерами 7425586600:05:000:0018, 7425586600:05:000:0019, 7425586600:05:000:0017, 7425586600:05:000:0016, які перебувають в оренді ПП Вимал-Агро (а.с. 32-33).

Відповідно до інформації Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 13.11.2020 № 15-3425/8 земельна ділянка з кадастровим номером 7425586600:05:000:6091 потрапляє в межі пам`ятки археології місцевого значення поселення Виблі-1 III-V, ХІ-XIIІ ст. за 0,8 - 1,2 км на захід від західної околиці с. Виблі та за 1,2 - 1,8 км на південний схід від південно- східної околиці с. Піски; взяте на державний облік рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів № 551 від 17.11.1980 (паспортизоване), а.с. 44-49.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 7425586600:05:000:6091 категорія земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення та вид використання - землі запасу, вид обмеження - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини.

За наслідками проведеної перевірки, 23.06.2020 позивачем -2 відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом -земельною ділянкою № 438-ДК/324/АП/09/01/-20, в якому відображено вищезазначені обставини (а.с. 29-30).

На підставі матеріалів проведених перевірок здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної ПП ВИМАЛ-АГРО внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок: площею 9,0782 га, яка становить 55557,70 грн та площею 5,3221 га, яка становить 32570,74 грн. Інформація про вручення чи направлення вказаних розрахунків відповідачу на них відсутня (а.с. 25,36).

13.07.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області винесено приписи керівнику відповідача Лазарю О.В., яким зобов`язано у 30-ти денний термін з дня їх отримання усунути виявлені порушення земельного законодавства при використанні вказаних земельних ділянок площами 5,3221га та 9,0782га, тобто оформити правовстановлюючі документи на їх використання або звільнити самовільно зайняті земельні ділянки (а.с. 22-23, 34-35).

Дані про вручення приписів ПП ВИМАЛ-АГРО на цих документах відсутні.

Інформацією з Державного земельного кадастру підтверджується, що відповідач є орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами 7425586600:05:000:0016, 7425586600:05:000:0017, 7425586600:05:000:0018, 7425586600:05:000:0019.

На підтвердження заперечень позову відповідачем надано план схеми розміщення спірних земельних ділянок на публічній кадастровій карті України якими підтверджується, що: земельна ділянка з кадастровим номером 7525586600:05:000:6091 межує з земельними ділянками які орендуються відповідачем (кадастрові номери 7425586600:05:000:0018, 7425586600:05:000:0019, 7425586600:05:000:0017, 7425586600:05:000:0016), а також ФГ Рем-Агро (земельні ділянки 7425586600:05:000:0021, 7525586600:05:000:0020), ТОВ Новий шлях ( земельна ділянка 7425586600:05:000:0022) та ФГ Полковниця (земельна ділянка 7425586600:05:000:0363). Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7425586600:04:000:63:18 межує з земельними ділянками, які орендуються відповідачем (кадастрові номери 7425586600:04:000:0317, 7425586600:04:000:0318) та ПАТ ЧПГ по племінній справі в тваринництві (кадастрові номери 7425586600:04:000:3015, 7425586600:04:000:3016, 7425586600:04:000:6013 (а.с.98,120).

Інформацією з Державного земельного кадастру підтверджується, що орендарями земельних ділянок є: кадастровий номер 7425586600:05:000:0022 - ТОВ Новий Шлях ; кадастрові номери 7425586600:05:000:0021 та 7425586600:05:000:0020 - ФГ Рем-Агро ; кадастровий номер 7425586600:05:000:0363 - ФГ Полковниця ; кадастрові номери 7425586600:04:000:3016, 7425586600:04:000:6013, 7425586600:04:000:3015 ПАТ Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві (а.с.112-119, 121-126).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Як встановлено ч.1,3 та 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3-5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Однією із підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Велокою палатою Верховного Суду України у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Чернігівська місцева прокуратура з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру направила лист від 11.11.2020 № 66-10498ВИХ-20 ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та Пісківській сілдьській раді Чернігівського району в якому просила в строк до 13.11.2020 надати наступну інформацію: чи надходили до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області листи заперечення підприємства на акти перевірок та обстеження земельних ділянок, якщо так, то надати їх копії; чи оскаржувалися акти або дії ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області у судовому порядку, якщо оскаржувались надати копію рішення суду; чи виконало ПП Вимал-Агро вимоги припису про усунення виявлених порушень земельного законодавства; чи надходили до сільської ради матеріали перевірки ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області із вказаного питання; чи проводилась ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області повторна перевірка з метою з`ясування питання щодо усунення виявлених порушень, якщо так, то надати матеріали перевірки, якщо ні, то вказати причини; надати належним чином завірений розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок історико-культурного призначення з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091та 7425586600:05:000:6318 площами 9,0782 га та 5,3221 га; повідомити чи використовуються ПП Вимал-Агро вищевказані земельні ділянки та підстави їх використання. Одночасно прокурор просив повідомити чи вживались ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та сільською радою заходи щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, якщо вживались, то вказати, які саме. Якщо заходи не вживались, то вказати причини, та повідомити про намір здійснення таких заходів на даний час (а.с. 42).

ГУ Держгеокадастру у Чернігівський області у відповіді від 19.11.2020 повідомило Чернігівську місцеву прокуратуру, що листи заперечення від ПП ВИМАЛ-АГРО щодо актів перевірки та актів обстеження земельної ділянки не надходили, а також вказані акти не оскаржувалися в судовому порядку. Повторно перевірку за дотриманням земельного законодавства ПП ВИМАЛ-АГРО ГУ Держгеокадастру у Чернігівський області не здійснювало, в наслідок чого повідомити чи використовується на даний час земельна ділянка не виявляється можливим (а.с. 43).

Чернігівською місцевою прокуратурою повідомлено 05.03.2021 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та Пісківську сільську раду про представництво інтересів держави про стягнення з ПП ВИМАЛ-АГРО шкоди в сумі 88128,44 грн та повернення самовільно зайнятих земельних ділянок історико-культурного призначення (а.с. 75-76).

Представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову - єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді при зверненні із цим позовом. 12.04.2021 до суду за підписом керівника Чернігівської окружної прокуратури надійшло клопотання про зміну найменування від 05.04.2021 № 55-14-21 в якому просить суд змінити найменування органу прокуратури, який звернувся з позовом до суду у справі № 927/267/21 - Чернігівська місцева прокуратура на Чернігівська окружна прокуратура .

В якості доказів, що підтверджують вказані обставини заявником додані до клопотання: наказ Офісу Генерального прокурора № 40 від 17.02.2021 «Про день початку роботи окружних прокуратур» , наказ Офісу Генерального прокурора № 39 від 17.02.2021 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» .

Судом встановлено, що вказаними доказами підтверджується зміна найменування органу прокуратури, який звернувся з позовом до суду по справі № 927/267/21 з Чернігівська місцева прокуратура на Чернігівська окружна прокуратура , тому клопотання прокурора 05.04.2021 № 55-14-21 підлягає задоволенню. Відповідно до ст. ст.187,188 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Статтею 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі за текстом - Закон №963-ІV) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, серед іншого, у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до ст.9 та ст.10 Закону №963-ІV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача-2 були повноваження перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельні ділянки, з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091 та 7425586600:04:000:6318 на підставі Земельного кодексу України, Закону №963-ІV та наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області №438-ДК від 15.06.2020.

Розрахунок шкоди, здійснений позивачем-2 відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 (у чинній на час спірних правовідносин редакції), (далі - Методика).

Згідно із п. 7 Методики, підставою розрахунку шкоди заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, проводиться Держгеокадастром та його територіальними органами, на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок.

Відповідно до п. 4 Методики, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається за такою формулою: Шс = ПсхНпхКфхКі (1),

де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 ( 783-2000-п ) (Офіційний вісник України, 2000 р., N 20, ст. 823).

Згідно розрахунків позивача -2, відповідачем нанесено державі збитки у розмірі 88128,44 грн.

Судом встановлено, що при визначенні розміру заподіяної шкоди позивачем 2 невірно застосовано цільове призначення спірних земельних ділянок.

Так, у відповідності до ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Наданими суду витягами з Державного земельного кадастру підтверджується, що спірні земельні ділянки віднесено до категорії земель сільськогосподарського призначення, вид обмежень у використання - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини.

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Відомості Державного земельного кадастру є офіційними. (ст.1, ч.1 ст.20 Закону України Про державний земельний кадастр ).

Додатком 1 до Методики встановлено розмір середньорічного доходу від використання земель за цільовим призначенням, гривень з гектара, зокрема, для Чернігівської області: щодо земель сільськогосподарського призначення - 589 грн, щодо земель історико-культурного призначення - 3257 грн.

Про розрахунку розміру шкоди позивачем 2 було застосовано розмір середньорічного доходу як для земель історико-культурного призначення - 3257 грн, що не відповідає цільовому призначення спірних земельних ділянок які віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення. При цьому встановлені обмеженні на використання спірних земельних ділянок - охоронні зони навколо об`єкта культурної спадщини, не змінюють їх цільове призначення.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами 1, 2 ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (абзац третій п.2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011).

Отже, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

За змістом ст. 1 Закону №963-ІV самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з положеннями частин 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, як самовільне зайняття земельних ділянок (пункт "б" частини 1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі за текстом - Положення) відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

До основних завдань Держгеокадастру віднесено, зокрема: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (пп.1 п.3 Положення).

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: організовує та здійснює державний нагляд (контроль): а) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю (пп.25-1 п.4 Положення).

Як зазначив у судовому засіданні представник позивача 2 акти обстеження земельних ділянок №438-ДК/104АО/10/01/-20 та №438-ДК/102АО/10/01/-20 від 23.06.2020 та акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою № 438-ДК/324/АП/09/01/-20 та № 438-ДК/325/АП/09/01/-20 від 23.06.2020 складено за формою, визначеною у Додатку 3, 5 до наказу Держгеокадастру від 27.12.2016 № 353.

Наказом Держгеокадастру від 27.12.2016 №353 Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів територіальними органами Держгеокадастру відповідно до пункту 52 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1242, з метою забезпечення здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, територіальними органами Держгеокадастру, керівникам головних управлінь Держгеокадастру в областях наказано запровадити в діловодство головних управлінь Держгеокадастру в областях, зокрема: бланк акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства, згідно з додатком 3: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою; бланк акта обстеження земельної ділянки, згідно з додатком 5: акт обстеження земельної ділянки.

Судом встановлено, що складені позивачем 2 акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 23.06.2020, акти обстеження зезельної ділянки від 23.06.2020 не відповідають затвердженій формі. Так, в актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою не заповнено графи: у присутності кого проводилась перевірка; місцезнаходження юридичної особи чи фізичної особи, які перевіряються; ознайомлення з актами та отримання його копій представником відповідача; направлення копії актів поштою відповідачу у разі відмови останнього їх отримати. В актах обстеження не заповнено графу у присутності кого проводилась перевірка, відсутні підписи представника відповідача про отримання копій актів та відмітка про направлення копій актів відповідачу у разі відмови його представника отримати копію.

13.07.2020 позивачем 2 винесено приписи №438-ДК/0185Пр/03/01/-20 та №438-ДК/0184Пр/03/01/-20 гр. ОСОБА_1 якими приписано у 30 денний термін з дня його отримання усунути порушення земельного законодавства при використанні спірних земельних ділянок, однак в матеріалах справи відсутні докази про їх вручення (надсилання) адресату. Так, відмітка на приписі №438-ДК/0185Пр/03/01/-20 про його надіслання поштою 13.07.2020 за квитанцією №000114405 від 13.07.2020 не підтверджена документально (додана копія фіскального чека Укрпошти від 13.07.2020 з порядковим номером 000114405 00078 підтверджує лише факт надання послуги відділенням поштового зв`язку: лист реком 1401305108551, а не направлення припису за квитанцією № 00014405). Припис за №438-ДК/0184Пр/03/01/-20 не містить відміток про його вручення особисто та про надіслання поштою. Також і у доданому до позовної заяви розрахуноку розміру заподіяної шкоди відсутні підписи уповноваженого представника відповідача про його отримання, відсутні відмітки про його направлення відповідачу поштою.

Відповідно до ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.2 ст.73 ГПК України ці дані встановлюються, зокрема письмовими доказам.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч.3-4 ст.74 ГПК України).

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (п.118.7 постанови Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №904/7804/16).

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши у судовому засіданні надані прокурором докази суд приходить до висновку, що ці докази не є належними та допустимими на підтвердження заявлених позовних вимог, оскільки складені з порушенням затвердженої наказом Держгеокадастру від 27.12.2016 №353 форми (акти обстеження земельних ділянок №438-ДК/104АО/10/01/-20 та №438-ДК/102АО/10/01/-20 від 23.06.2020, акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою № 438-ДК/324/АП/09/01/-20 та № 438-ДК/325/АП/09/01/-20 від 23.06.2020), акти перевірки та акти обстеження земельних ділянок, приписи, розрахунок розміру заподіяної шкоди не було вручено (направлено поштою) відповідачу. За встановлених судом обставин вказані докази судом відхиляються.

Матеріали справи також не містять доказів притягнення посадових осіб відповідана до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити у діях винної особи наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Прокурором належними і допустимими доказами у розумінні приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено обставин протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача, тобто усього складу цивільного правопорушення, як необхідної передумови для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди. Відповідачем в свою чергу доведено відсутність його вини в порушенні земельного законодавства України.

Прокурором також належними і допустимими доказами не доведено самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091 та 7425586600:04:000:6318.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у позові про стягнення з відповідача 88128,44 грн шкоди та про зобов`язання відповідач звільнити самовільно зайняті земельні ділянки з кадастровими номерами 7425586600:05:000:6091 та 7425586600:04:000:6318.

Заперечуючи позов відповідач посилається, зокрема, на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідно до ст.2 якого дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не регулюють порядок проведення перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, суд приходить до висновку, що на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону №963-IV, а відтак, посилання відповідача на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.09.2019 у справі №806/1723/18.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав відмови у задоволенні позову.

Відповідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на прокурора.

Керуючись ст.52, 129, 232 - 233, 236-238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Змінити найменування прокурора у справі №927/267/21 з Чернігівської місцевої прокуратури на Чернігівську окружну прокуратуру.

У задоволенні позову - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 19.05.2021.

Суддя Ю.В.Федоренко