Рішення

від 28.10.2021 по справі 907/40/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/40/21

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Лакатош О.М.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави

в особі Вишківської селищної ради, смт. Вишково Закарпатської області (далі - позивач, селищна рада)

до Хустської районної державної адміністрації, м. Хуст Закарпатської області (далі - відповідач-1, Хустська РДА)

до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Садівник , с. Вільхівці Закарпатської області (далі - відповідач-2, ТОВ Садівник)

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

представники:

позивача - не з`явився

відповідачів-1,2 - не з`явилися

прокуратури - Стець В.М., прокурор відділу представництва інтересів держави в суді Закарпатської обласної прокуратури

Прокурор звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, вважаючи, що договір оренди земельної ділянки від 31.10.2002 укладений Хустською РДА та ТОВ Садівник щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 60,0 га розташованої в урочищі Рогода Вишківської селищної ради строком на 49 років всупереч вимог земельного законодавства, оскільки земельна ділянка передана в користування відповідачу-2 без розроблення, погодження та затвердження в установленому порядку проєкту відведення земельної ділянки, без рішення уповноваженого органу про передачу землі в оренду, за відсутності повноважень Хустської РДА розпоряджатися землями за межами населеного пункту Вишківської селищної ради із земель, які підлягають паюванню, договір оренди не посвідчений нотаріально. Вважає, що з укладенням оспорюваного договору порушено приписи ст.ст. 123,124 Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі у відповідних редакціях станом на час виникнення спірних відносин.

Представник прокуратури у ході судового розгляду наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами, зокрема, матеріалами здійсненої у червні 2020 Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області перевірки з питань дотримання земельного законодавства стосовно земельної ділянки переданої у користування ТОВ Садівник. Стверджує, що з часу одержання звернення Вишківської селищної ради від 31.10.2019 та матеріалів зазначеної перевірки прокурору стало відомо про допущені порушення, у зв`язку з чим просить визнати поважними причини пропуску прокурором позовної давності для звернення до суду з даними вимогами та поновити такі. Вишківській селищній раді про наведені порушення вимог земельного законодавства також не було відомо раніше, оскільки така не є стороною оспорюваного договору. Обгрунтовуючи підставність звернення до суду з даним позовом, прокурор посилається на те, що Вишківська сільська рада, володіючи повноваженнями розпорядження землями розташованими за межами населеного пункту, які виділяються відповідно до часток (паїв), неналежно виконує власні повноваження, в тому числі, після скерування 25.11.20 на її адресу Хустською місцевою прокуратурою листа про неналежне оформлення права користування земельною ділянкою за оспорюваним договором. Вишківська селищна рада листом від 4.12.20 № 02-36/865 повідомила прокуратуру про те, що у зв`язку з обмеженістю бюджетного фінансування не має можливості звернутися самостійно з позовом до суду.

Відповідач-1 заявою від 01.03.2021 позовні вимоги визнав повністю, участі уповноваженого представника у судовому розгляду справи не забезпечив.

24.03.21 на адресу суду надійшов відзив відповідача-2, за змістом якого останній наполягає на відмові у позові з підстав спливу позовної давності та через необґрунтованість підстав звернення прокурора з даним позовом до суду. Вважає, що з урахуванням адміністративної реформи в Україні та змін у законодавстві щодо компетенцій із розпорядження землями, створення Держгеокадастру, ОТГ, дотримання балансу прав орендаря та орендодавця доречним було би звернення Вишківської селищної ради або Держгеокадастру до орендаря про переукладення договору оренди або внесення змін до нього. Відповідачем-2 подана заява про розгляд справи без участі його представника.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури в ході судового розгляду, керуючись законом, суд дійшов висновку про відмову у позові.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 31.10.2002 Хустська РДА як орендодавець уклала з ТОВ Садівник як орендарем договір оренди земельної ділянки, згідно якого передано в оренду земельну ділянку розташовану в урочищі Рогода Вишківської селищної ради площею 60 га ріллі для товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років.

Підставою укладення договору в його тексті зазначено розпорядження голови Хустської РДА від 23.07.2002 № 331 Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження для надання земельних ділянок в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва на території Вишківської селищної ради .

У межах кримінального провадження № 12019070050001018 за дорученням слідчого СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області 30.06.2020 посадовими особами управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки сільскогосподарського призначення державної власності площею 60 га в урочищі Рогода на території Вишківської селищної ради Хустського району за межами населеного пункту.

Перевіркою, що проводилася у присутності землевпорядника Вишківської селищної ради та керівника ТОВ Садівник, встановлено, що зазначена земельна ділянка використовується ТОВ Садівник з 2002р., станом на день перевірки частина земельної ділянки площею 15 га засаджена багаторічним насадженням верби технічної кущової, 45 га засіяно кукурудзою. Встановлено, що згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ОАО Прикордонник Хустського району Закарпатської області, що розроблена госпрозрахунковим виробничим бюро Закарпатського обласного управління земельних ресурсів 1997 року землі контурів №№ 313, 314 урочища Рогода відносяться до пайових земель і повинні виділятися власникам земельних сертифікатів ОАО Прикордонник Перевіркою встановлено, що всупереч вимог земельного законодавства чинного станом на час укладення договору такий укладено без розроблення, погодження та затвердження в установленому порядку проєкту відведення земельної ділянки, без рішення уповноваженого органу про передачу землі в оренду, за відсутності повноважень Хустської РДА розпоряджатися землями за межами населеного пункту Вишківської селищної ради із земель, які підлягають паюванню, договір оренди не посвідчений нотаріально. За результатами перевірки складено відповідний акт від 30.06.2020.

Зазначений акт ніким з учасників процесу не оскаржений.

25.11.2020 Хустська місцева прокуратура з посиланням на матеріали перевірки звернулася із запитом до Вишківської селищної ради про надання інформації чи пред`являвся або чи буде пред`являтися останньою позов про визнання про визнання недійсним договору та про намір прокуратури у випадку невжиття селищною радою таких заходів звертатися до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі селищної ради про визнання недійсним договору оренди.

4.12.2020 Вишківська селищна рада повідомила прокуратуру про те, що такого позову нею не подавалося та не буде подаватися у майбутньому через відсутність бюджетних коштів на сплату судового збору за звернення з позовом до суду.

Наведене передувало та послугувало підставою звернення прокурора до суду з даним позовом з метою захисту інтересів держави у зв`язку з виявленими порушеннями вимог законодавства при розпорядженні землями, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, та нездійсненням захисту інтересів держави Вишківською селищною радою - органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені повноваження розпорядження землями розташованими за межами населеного пункту, які підлягають паюванню.

Обставини укладення з порушенням чинного земельного законодавства спірного договору оренди визнані відповідачем-1, відповідачем-2 не спростовані у ході судового розгляду.

Вирішуючи даний спір, суд керується наступними приписами чинного станом на час виникнення спірних відносин законодавства.

Так, згідно приписів ст. 17 та п. 12 Перехідних положень ЗК України у відповідній редакції до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належать, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, яким є Хустська РДА у даних спірних відносинах.

Згідно ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Згідно ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для, зокрема, сільськогосподарського використання.

Згідно ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої

влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об`єктах, які їй підлягають,

подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

У ході судового розгляду встановлено, що спірний договір оренди укладений з порушенням наведених приписів закону, спірна земельна ділянка передана в оренду ТОВ Садівник без розроблення, погодження та затвердження в установленому законом порядку проекту відведення земельної ділянки. Договір оренди укладено за відсутності рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Підставою укладення договору оренди вказано розпорядження голови Хустської РДА №331 від 23.07.2002, яким відповідачу-2 надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження для розробки проекту відведення спірної земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке, однак не є за своїм змістом рішенням про надання земельної ділянки в користування (оренду) відповідно до приписів ст. 124 ЗК України.

Згідно ст. ст. 12, 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк; договір оренди земельної ділянки укладений на строк більше 5 років обов`язково посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням. Спірний у даній справі договір оренди земельної ділянки укладений строком на 49 років, однак всупереч наведених норм законодавства нотаріально не посвідчений.

За приписами ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону; по недійсній угоді кожна з сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Відповідно до ст. 47 Цивільного кодексу Української РСР нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу, зокрема: по недійсній угоді кожна з сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у rpoшax, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

За фактичних обставин справи, оскільки спірний договір укладено без рішення уповноваженого органу про передачу землі в оренду, за відсутності повноважень Хустської РДА розпоряджатися землями за межами населеного пункту Вишківської селищної ради із земель, які підлягають паюванню, без розроблення, погодження та затвердження в установленому порядку проєкту відведення земельної ділянки, власне, договір оренди не посвідчений нотаріально, суд з огляду на наведені приписи цивільного та земельного законодавства, що було чинним станом на час укладення спірного договору, дійшов висновку, що такий належить визнати недійсним через порушення законодавства при його укладенні.

Разом з тим, суд вирішуючи даний спір, констатує, що прокурором позов поданий з пропуском встановлених строків позовної давності.

Позовна давність, відповідно до ст. 256 ЦК України, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Приписами ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час подання прокурором даного позову до суду - 01.02.21 - минуло більше вісімнадцяти років з часу укладення спірного договору. Отже, даний позов поданий з пропуском строку загальної позовної давності; відповідачем-2 - ТОВ Садівник - як стороною спору до винесення рішення заявлено про застосування судом позовної давності.

Прокурор стверджує, зокрема, що про необхідність захисту прав та інтересів держави йому стало відомо у жовтні 2019 після отримання листа Вишківської селищної ради від 31.10.2019 та матеріалів перевірки управління Держгеокадастру, а Вишківській селищній раді також не було раніше відомо про порушення вимог земельного законодавства з огляду на те, що остання не є стороною спірного договору, що вважає поважними причинами пропуску прокурором позовної давності для звернення до суду з даними вимогами.

Визначення початку відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України, а саме - перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи-носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

У даному випадку перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі органу місцевого самоврядування довідалася або могла довідатися про порушення законодавства при користуванні ТОВ Садівник спірною земельною ділянкою. Вишківська селищна рада як орган місцевого самоврядування, в особі якої подано позов прокурором, - позивач у справі - не довела, що вона не могла дізнатися про порушення користування спірною земельною ділянкою, що знаходиться на її території, можливість та обов`язок чого презюмується. Тому неспроможними є посилання прокурора на те, що селищна рада не була стороною спірного договору оренди, як на причину пропуску пропуску позовної давності для звернення з позовом про визнання такого договору недійсним, не є поважними причинами.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку про підставність заяви відповідача-2 про застосування позовної давності у даній справі та відмові у позові у зв`язку зі спливом позовної давності.

При цьому суд виходить з того, що нормами національного права і практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, визначено позовну давність як інструмент, який захищає потенційного відповідача від прострочених позовів і несправедливості.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).

За змістом ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений при поданні позову належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 210, 220, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 10.11.21

Суддя Ушак І.Г.