Постанова
від 12.04.2022 по справі 907/40/21
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2022 р. м.Львів Справа №907/40/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівО.В. Зварич

О.С. Скрипчук

секретар судового засідання Кришталь М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури від 30.11.2021 №15-640-21/4 (вх. № апеляційного суду 01-05/4095/21 від 08.12.2021)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28 жовтня 2021 року (суддя Ушак І.Г., повний текст рішення складено 10.11.2021, м. Ужгород)

у справі №907/40/21

за позовом Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави в особі Вишківської селищної ради, смт. Вишково Закарпатської області

до відповідача 1 Хустської районної державної адміністрації, м. Хуст Закарпатської області

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Садівник, с. Вільхівці, Закарпатської області

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

за участю представників учасників процесу:

прокуратура: Винницька Л.М. прокурор (посвідчення №058400 від 02.12.2020);

від позивача: не з`явились;

від відповідача 1: не з`явились;

від відповідача 2: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2021 року на розгляд Господарського суду Закарпатської області поступила позовна заява Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Вишківської селищної ради до відповідачів Хустської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Садівник, с. Вільхівці, Закарпатської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Дана позовна заява мотивована тим, що договір оренди земельної ділянки від 31.10.2002, який укладено Хустською РДА та ТОВ «Садівник», щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 60,0 га, розташованої в урочищі Рогода Вишківської селищної ради, строком на 49 років, всупереч вимог земельного законодавства, з огляду на те, що земельна ділянка передана в користування відповідачу-2 без розроблення, погодження та затвердження в установленому порядку проєкту відведення земельної ділянки, без рішення уповноваженого органу про передачу землі в оренду, за відсутності повноважень Хустської РДА розпоряджатися землями за межами населеного пункту Вишківської селищної ради із земель, які підлягають паюванню, договір оренди не посвідчений нотаріально. Вважає, що з укладенням оспорюваного договору порушено приписи ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» у відповідних редакціях станом на час виникнення спірних відносин.

При цьому, в позовній заяві та додаткових поясненнях по суті спору від 13.09.2021, просить визнати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити такий. Дане обґрунтовує тим, що оскільки моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов є набрання чинності 01.01.2019 Закону України №2498-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», а моментом коли прокурор дізнався про необхідність захисту інтересів держави є акт перевірки №656-ДК/515/АП/09/01-20 від 30.06.2020 та матеріали вказаної перевірки, яка була здійснена в рамках кримінального провадження №12019070050001018, внесеного в ЄРДР 21.11.2019, яким підтверджено факт неправомірної передачі в оренду земельної ділянки, площею 60,0 га в урочищі Рогода Вишківської селищної ради - ТОВ «ВКП «Садівник», а також лист Вишківської селищної ради 02-36 №1228 від 31.10.2019.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2021 у справі №907/40/21у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Дане рішення мотивоване тим, що договір оренди земельної ділянки від 31.10.2002 укладений з порушенням вимог ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу в редакції від 01.01.2022, а саме без розроблення, погодження та затвердження в установленому порядку проекту відведення земельної ділянки , а також без рішення уповноваженого органу про передачу землі в оренду; з порушенням вимог ч.3 ст. 13 Закону України «Про оренду землі в редакції 30.03.2002, а саме без нотаріального посвідчення договору за відсутності у Хустської РДА повноважень на розпорядження землями, які підлягають паюванню.

Відтак, встановивши наявність вказаних правових підстав для задоволення пред`явленого позову, місцевим господарським судом зроблено висновок, що такий подано з пропуском строку позовної давності.

На обґрунтування спливу строку позовної давності, судом першої інстанції вказано, що в спірних правовідносинах перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі органу місцевого самоврядування довідалася або могла довідатися про порушення законодавства при користуванні ТОВ «Садівник» спірною земельною ділянкою. Вишківська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, в особі якої подано позов прокурором, не довела, що вона не могла дізнатися про порушення користування спірною земельною ділянкою, що знаходиться на її території, можливість та обов`язок чого презюмується. Посилання прокурора на те, що селищна рада не є стороною спірного правочину, як на причини пропуску позовної давності для звернення з позовом до суду визнана не поважними причинами.

Закарпатська обласна прокуратура, не погодившись з винесеним рішенням подала апеляційну скаргу від 30.11.2021 №15-640-21/4 (вх. № апеляційного суду 01-05/4095/21 від 08.12.2021), в якій посилається на те, що таке прийнято в порушення принципів законності, рівності та змагальності сторін і вимог ст. ст. 73, 76-78,86, 236, 237 ГПК України, а також вказує на те, що судом першої інстанції до спірних правовідносин невірно застосовано положення ч.4 ст. 267 ЦК України та не з`ясовано обставин, що мають значення для справи, що призвело на думку прокурора до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Прокурор, посилаючись на положення ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України вказує, що судом першої інстанції не надано правової оцінки листу Відділу у Хустському районі ГУ Держгкокадастру у Закарпатській області №683/413-20-0.29 від 23.06.2020, в якому зазначено, що інформація про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, площею 60 га, яка знаходиться на території Вишківської селищної ради в архіві відділу відсутні.

Також, прокурор зазначає, що поза увагою суду залишилась інформація, викладена Хустською РДА в листі №01-9/1418 від 07.11.2019, відповідно до якої , як вказує прокурор, місцеву прокуратуру проінформовано, що між місцевою адміністрацією та ТОВ «Садівник» договір оренди на земельну ділянку, площею 60 га , яка розташована в урочищі «Рогода» на території Вишківської селищної ради Хустського району не укладався.

Прокурор, також посилається на те, що примірник спірного договору оренди на даний час знаходиться лише у володінні представника ТОВ «Садівник» та копія такого отримана, лише в ході проведення ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області позапланової перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства.

Також, прокурор зазначає, що з досліджуваного в судовому засіданні першої інстанції листа Вишківської селищної ради №01-36/1228 від 31.10.2019, ним вбачається, що земельна ділянка, площею понад 50 га, розташована в урочищі «Рогода» за межами населеного пункту смт. Вишково на території Вишківської селищної ради, знаходилася в розпорядженні Хустської РДА, у з`язку з чим жодних рішень селищною радою не приймалось.

Відповідно до цього, просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2021 у справі №907/40/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Хустської місцевої прокуратури в повному обсязі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23 грудня 2021 року у справі №907/40/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Закарпатської обласної прокуратури від 30.11.2021 №15-640-21/4 (вх. № апеляційного суду 01-05/4095/21 від 08.12.2021) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28 жовтня 2021 року у справі №907/40/21; витребувано в Господарського суду Закарпатської області матеріали справи №907/40/21.

10.01.2022 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №907/40/21.

В подальшому, ухвалою суду від 17 січня 2022 року призначено розгляд справи № 907/40/21 в судове засідання на 02 лютого 2022 рік.

В зв`язку з тим, що судове засідання 02.02.2022 не відбулося, ухвалою суду від 11.02.2022 призначено судове засідання у справі №907/40/21 на 09.03.2022 .

В подальшому, з підстав, викладених в ухвалі суду від 09.03.2022 за участю прокурора, розгляд справи відкладено в судове засідання на 13.04.2022.

В судове засідання 13.04.2022 з`явився прокурор, який підтримав доводи апеляційної скарги, з мотивів наведених в такій. Позивач та відповідачі участі уповноважених представників в судове засідання 13.04.2022 не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалами суду, докази чого наявні в матеріалах справи.

Станом на 13.04.2022 клопотань про відкладення та додаткових доказів у справі не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, заслухавши пояснення прокурора, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про не відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області від 28 жовтня 2021 року у справі №907/40/21 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи:

31.10.2002 між Хустською РДА (орендодавець) та ТОВ «Садівник» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, що знаходиться в урочищі «Рогода» на території Вишківської селищної ради, площею 60 га ріллі для товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років (а.с.30-32).

Підставою укладення договору в тексті зазначено розпорядження голови Хустської РДА від 23.07.2002 № 331 «Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження для надання земельних ділянок в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва на території Вишківської селищної ради».

У межах кримінального провадження № 12019070050001018, за дорученням слідчого СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області 30.06.2020, посадовими особами управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки сільскогосподарського призначення державної власності, площею 60 га в урочищі Рогода на території Вишківської селищної ради Хустського району за межами населеного пункту.

Перевіркою, що проводилася в присутності землевпорядника Вишківської селищної ради та керівника ТОВ «Садівник», встановлено, що зазначена земельна ділянка використовується ТОВ Садівник з 2002 року, станом на день перевірки частина земельної ділянки, площею 15 га засаджена багаторічним насадженням верби технічної кущової, 45 га засіяно кукурудзою. Встановлено, що згідно схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ОАО «Прикордонник» Хустського району Закарпатської області, що розроблена госпрозрахунковим виробничим бюро Закарпатського обласного управління земельних ресурсів 1997 року землі контурів №№ 313, 314 урочища Рогода відносяться до пайових земель і повинні виділятися власникам земельних сертифікатів ОАО «Прикордонник». Перевіркою встановлено, що всупереч вимог земельного законодавства, чинного станом на час укладення договору, такий укладено без розроблення, погодження та затвердження в установленому порядку проєкту відведення земельної ділянки, без рішення уповноваженого органу про передачу землі в оренду, за відсутності повноважень Хустської РДА розпоряджатися землями за межами населеного пункту Вишківської селищної ради із земель, які підлягають паюванню, договір оренди не посвідчений нотаріально. За результатами перевірки складено відповідний акт від 30.06.2020 (а.с.33-37). Даний акт, як вбачається з матеріалів та обставин справи ніким не оскаржено.

В подальшому, 25.11.2020 Хустська місцева прокуратура, з посиланням на матеріали перевірки звернулася із запитом до Вишківської селищної ради про надання інформації чи пред`являвся або чи буде пред`являтися останньою позов про визнання недійсним договору та про намір прокуратури у випадку невжиття селищною радою таких заходів звертатися до суду з позовною заявою, в інтересах держави в особі селищної ради про визнання недійсним договору оренди (а.с.48-51).

04.12.2020 Вишківська селищна рада повідомила прокуратуру про те, що такого позову нею не подавалося та не буде подаватися в майбутньому через відсутність бюджетних коштів на сплату судового збору за звернення з позовом до суду (а.с.52).

Отже, наведене, передувало та стало підставою звернення прокурора до суду з даним позовом, з метою захисту інтересів держави, в зв`язку з виявленими порушеннями вимог законодавства при розпорядженні землями, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави та нездійсненням захисту інтересів держави Вишківською селищною радою - органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені повноваження розпорядження землями розташованими за межами населеного пункту, які підлягають паюванню.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави , в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В позовній заяві, прокурор, посилається на те, що спірним майном розпоряджається орган місцевого самоврядування, а останнім при цьому не вжито жодних заходів, з метою усунення порушення, тобто ним не здійснюється захист інтересів держави, прокуратурою визначено Вишківську селищну раду Хустського району, як позивача у справі. Вишківською сільською радою заходи, щодо розірвання та визнання недійсним договору оренди з ТОВ «ВКП «Садівник» та повернення земельних ділянок не вживались.

Відповідно до цього, прокурор в позовній заяві вказує, що інтереси держави до часу подання позову залишались не захищеними, оспорюваний договір оренди земельних ділянок є чинним, порушення вимог земельного законодавства продовжують мати місце, а уповноважений орган не здійснює захист інтересів держави, а отже вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

У відповідності до вимог ст. 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно приписів ст. 17 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України у відповідній редакції до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належать, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, яким є Хустська РДА у даних спірних відносинах.

Згідно ст. 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Згідно ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для, зокрема, сільськогосподарського використання.

Стаття 124 Земельного кодексу Україні передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об`єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Як вбачається з обставин справи, спірний договір оренди укладений, з порушенням наведених приписів закону, а саме спірна земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Садівник» без розроблення, погодження та затвердження в установленому законом порядку проекту відведення земельної ділянки. Договір оренди укладено за відсутності рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Підставою укладення договору оренди вказано розпорядження голови Хустської РДА №331 від 23.07.2002, яким відповідачу-2 надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження для розробки проекту відведення спірної земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке, як вірно вказано місцевим господарським судом не є за своїм змістом рішенням про надання земельної ділянки в користування (оренду), відповідно до приписів ст. 124 Земельного кодексу України.

У відповідності до вимог ст. ст. 12, 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі це угода сторін про взаємні зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк; договір оренди земельної ділянки укладений на строк більше 5 років обов`язково посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням. Спірний, у даній справі, договір оренди земельної ділянки укладений строком на 49 років, однак всупереч наведених норм законодавства, нотаріально не посвідчений.

За приписами ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону; по недійсній угоді кожна з сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Згідно положень ст. 47 Цивільного кодексу Української РСР нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу, зокрема: по недійсній угоді кожна з сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі відшкодувати його вартість у rpoшax, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Отже, судова колегія апеляційного суду вказує на те, що оскільки спірний договір укладено без рішення уповноваженого органу про передачу землі в оренду, за відсутності повноважень Хустської РДА розпоряджатися землями за межами населеного пункту Вишківської селищної ради із земель, які підлягають паюванню, без розроблення, погодження та затвердження, в установленому порядку проєкту відведення земельної ділянки, власне, договір оренди не посвідчений нотаріально, то такий належить визнати недійсним через порушення законодавства при його укладенні.

Однак, при цьому, суд першої інстанції відмовив в позові, з огляду на пропуск строку позовної давності, з чим суд апеляційної інстанції не погоджується, враховуючи наступне.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду, з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Для визначення моменту виникнення права на позов, важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною справи тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про нового набувача цього майна.

У пунктах 48 і 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17 міститься уточнюючий правовий висновок про те, що позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Як вбачається з обставин справи, а саме те, що у межах кримінального провадження №12019070050001018, 30.06.2020 посадовими особами Управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, у присутності землевпорядника селищної ради та керівника ТО «Садівник», проведено було позапланову перевірку, з питань дотримання вимог земельного законодавства, стосовно земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 60 га в урочищі Рогода на території Вишківської селищної ради Хустського району за межами населеного пункту.

Як зазначалось вище, за результатами перевірки було встановлено, що спірна земельна ділянка надана в користування ТОВ «Садівник», з порушенням вимог ст. ст. 123, 124 ЗК України ( в редакції від 01.01.2022), ч.3 ст. 13 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції від 30.03.2002) та за відсутності в Хустської РДА повноважень на розпорядження землями, які підлягають паюванню, що відображено в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою №656-ДК/515/АП/09/01/-20 від 30.06.2020.

В матеріалах справи наявний лист Відділу у Хустському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №683/413-20-0.29 від 23.06.2020 (а.с.39), в якому зазначено, що інформація про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, площею 60 га., яка знаходиться на території Вишківської селищної ради в архіві відділу відсутня.

Також, поза увагою суду першої інстанції залишилась інформація, викладена Хустською РДА, в листі №01-9/1418 від 07.11.2019, відповідно до якої, місцеву прокуратуру проінформовано, що між місцевою адміністрацією та ТОВ «Садівник» договір оренди на земельну ділянку, площею 60 га, яка розташована в урочищі «Рогода» на території Вишківської селищної ради Хустського району не укладався.

З огляду на наведене вбачається, що державні органи виконавчої влади, в тому числі й орендодавець , не обізнані були про наявність спірного договору оренди земельної ділянки від 31.10.2002.

З листа Вишківської селищної ради №01-36/1228 від 31.10.2019 (а.с.40) вбачається, що земельна ділянка, площею понад 60 га, розташована в урочищі «Рогода» за межами населеного пункту смт.Вишково на території Вишківської селищної ради, знаходиться в розпорядженні Хустської РДА, у зв`язку з чим жодних рішень селищною радою не приймалось. При цьому, представник позивача зазначає у даному листі, що про факт користування земельною ділянкою йому стало відомо лише, в результаті отримання запиту місцевої прокуратури №07.33-4862вих-19 від 30.10.2019.

Отже, з огляду на наведене, судова колегія апеляційного суду вважає обґрунтованим посилання прокурора на те, що саме лист Хустської РДА №01-9/1418 від 07.11.2019, лист Відділу у Хустському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №683/413-20-0.29 від 23.06.2020, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою №656-ДК/515/АП/09/01-20 від 30.06.2020, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.11.2019 та лист Вишківської селищної ради №01-36/1228 від 31.10.2019 свідчать про необізнаність Вишківської селищної ради, щодо існування договору оренди земельної ділянки від 31.10.2002, а також те, що про даний факт Вишківській селищній раді стало відомо, лише в ході проведення позапланової перевірки, яка проводилась у присутності позивача.

Отже, з огляду на наведене, судова колегія апеляційного суду погоджується з твердженням прокурора, що строк позовної давності за наведених обставин пропущений з поважних причин, оскільки Вишківська селищна рада довідалася про наявність порушеного права лише 30.06.2020, в ході проведення позапланової перевірки, як і прокуратура.

Щодо наявного в матеріалах справи листа Вишківської селищної ради №02-36/947 від 28.12.2020, щодо надходжень до місцевого бюджету орендної плати від ТОВ «Садівник» , то в даному випадку факт отримання такої не є визначальним в обчисленні строків позовної давності, якщо особа , права якої порушено вважала, що правовідносини виникли з інших підстав. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.03.2019 у справі №394/559/17.

З огляду на обставини справи та враховуючи, що до 30.06.2020 Вишківській селищній раді не були відомі характер та зміст спірних правовідносин, а також підстава виникнення таких, відповідно до чого факт отримання позивачем орендної плати не свідчить про обізнаність такого, щодо договору оренди земельної ділянки.

При цьому, слід зазначити, що представником ТОВ «Садівник», не надано суду жодних доказів, які б доводили про обізнаність Вишківської селищної ради чи Хустської місцевої прокуратури про існування спірного договору оренди земельної ділянки раніше ніж до 30.06.2020 року.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, відповідно до цього, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду про сплив позовної давності не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими.

З врахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до пп. б, в, п. 4 ч. 1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених, у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Закарпатською обласною прокуратурою при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., в суді апеляційної інстанції 3405,00 грн., а тому враховуючи задоволення позовних вимог, то відповідно дані суми судового збору підлягають стягненню з відповідачів солідарно.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури від 30.11.2021 №15-640-21/4 (вх. № апеляційного суду 01-05/4095/21 від 08.12.2021) задоволити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 28 жовтня 2021 року у справі №907/40/21 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Визнати недійсним договір оренди землі від 31.10.2002, укладений між Хустською районною державною адміністрацією та ТОВ «Виробничо-комерційним підприємством «Садівник».

4. Стягнути з Хустської районної державної адміністрації (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 21; код ЄДРПОУ 04053861) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а; код ЄДРПОУ 02909967) - 1135,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1702,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Стягнути з ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Садівник» (90542, Закарпатська область, Тячівський район, с. Вільхівці, вул. Гагаріна, 126; код ЄДРПОУ 22088171) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а; код ЄДРПОУ 02909967) - 1135,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1702,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

8. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

10. Матеріали справи №907/40/21 повернути Господарському суду Закарпатської області.

Повний текст постанови складено та підписано 28.04.2022, з врахуванням того, що член колегії Скрипчук О.С. перебувала у відпустці 26-27.04.2022.

Головуючий суддяІ.Б.Малех

СуддяО.В.Зварич

СуддяО.С.Скрипчук

СудЗахідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення12.04.2022
Оприлюднено24.06.2022
Номер документу104113680
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —907/40/21

Судовий наказ від 17.05.2022

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ушак І.Г.

Судовий наказ від 17.05.2022

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ушак І.Г.

Постанова від 12.04.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 08.03.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 11.02.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 17.01.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 23.12.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 10.12.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Рішення від 28.10.2021

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ушак І.Г.

Ухвала від 20.09.2021

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ушак І.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні