Рішення

від 09.11.2021 по справі 522/18781/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/8698/20

Номер провадження 2/522/4255/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця , Філії Пасажирська компанія Акціонерне товариство Українська залізниця про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом.

23 лютого 2021 року позивачка звернулась до суду з уточненою позовною заявою, в якій посилається на вимоги ст.ст. 237, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 22, 23 ЦК України та просить: стягнути з АТ Українська залізниця та філії Пасажирська компанія Акціонерне товариство Українська залізниця на користь ОСОБА_1 : матеріальну шкоду, яка склалась з витрат в сумі 2530,90 гривень; моральну шкоду у сумі 11 000 гривень та судовий збір.

Позивачка мотивує вимоги тим, що починаючи з 1987 року вона працювала на Одеській залізниці на підставі безстрокового трудового договору. 11 січня 2012 року ії перевели на контрактну форму та укладено трудовий контракт № 5 між пасажирським вагонним депо Одеса - Головна регіональна філія Одеська залізниця ПАТ Українська залізниця . Наказом ЛВЧДК-3-07/98 від 26 серпня 2016 року за неналежне виконання вимог п. 3.1.6 Інструкції провідника пасажирських вагонів ій було оголошено догану. В зв`язку з чим вона вимушена була звернутися до суду з позовом про визнання незаконним та скасування цього наказу. 09.09.2018 року Апеляційним судом Одеської області було прийнято постанову, якою задоволено вимоги про скасування зазначеного наказу. В подальшому ії було звільнено з посади наказом від 31.05.2017 року, який вона також оскаржила в судовому порядку. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 01.10.2018 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а також поновлено ії на посаді та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Але на роботі вона була поновлена лише 28.08.2019 року на підставі наказу № 1274/ОС, тобто через 8 місяців після винесення судового рішення. Але у наказі допущено помилку та зазначено, що поновлення на роботі здійснено із закінченням терміну дії контракту № 629 від 18.07.2007 року , лише 12.09.2019 року відповідно до наказу № 1377/ОС було змінено підстави З закінченням терміну дії контракту № 5 від 11.01.2012 року та надано копію наказу. Зазначені помилки були виправлені лише за ії заявою. При цьому, не погоджуюсь з зазначеним рішенням відповідачем було оскаржено зазначене рішення, а також звертались до суду з заявами про роз`яснення судового рішення. 26 липня 2019 року АТ Українська залізниця в особі філії Пасажирська компанія звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження ВП № 59600167. Виконавче провадження було відкрито 19.07.2019 року ВП № 59600167 про стягнення з АТ Українська залізниця в особи пасажирського вагонного депо станції Одеса - Головна Регіональної філії Одеська залізниця на ії користь середній заробіток за час вимушенного прогулу з 31.05.2017 року до моменту поновлення на роботі. Виконавче провадження було відкрито 19.07.2019 ВП № 59600167 про стягнення з акціонерного товариства Українська залізниця в особі пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна Регіональної філії •Одеська залізниця на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.05.2017 року до моменту поновлення на роботі.

Надалі акціонерне товариство Українська залізниця в особі пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна Регіональної філії Одеська залізниця ніяк не могли вирахувати суму середньомісячного виробітку та всіляко ухилялись від сплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу зі складовими заробітної палати , а саме: премія по підсумках роботи за рік, нагорода до 8 Березня, нагорода до дня залізничника, основна премія. Вона також була вимушена звернутись до роботодавця з заявою про нарахування усіх складових середньомісячної заробітної плати та направляти запити та заяви до Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Київ про те, що у наказі про поновлення на роботі немає и посилань на підставу поновлення на роботі - рішення суду у зв`язку з чим Державний виконавець направила вимогу державного виконавця від 11.09.219 року до АТ Українська залізниця . Ій тривалий час не виплачувався середньомісячний заробіток в період з 31.05.2017 року по дату поновлення на роботі, лише 05.09.2019 року (після поновлення на роботі) сплачено 223 303, 72 грн. відповідно до платіжного вручення № 305, але сума була виплачена не в повному обсязі, після чого була вимушена знову звертатись до Печерського РДВС м. Київ ГУТУЮ у и Київ до Державного виконавця з метою отримання решти суми.

Також з метою врегулювання виконання рішення суду вона зверталась до начальника пасажирського вагонного депо станції Одеса- Головна філії Пасажирська компанія АТ Укрзалізниця до АТ Українська залізниця філія Пасажирська компанія виробничий підрозділ пасажирське вагонне депо станції Одеса-Головна з метою отримання виплати середньомісячного заробітку під час вимушеного прогулу та на звернення до державного виконавця були витрачені власні кошти на поїздки до суду та переписку ( чеки та квитанції на суму 2530, 90 гривень надано до позовної заяви чим завдано матеріальної шкоди під час невиконання рішення суду щодо та поновлення на роботі та стягнення в заробітку під час вимушеного прогулу.

Крім того, ій завдано моральну шкоду, яку оцінює у 11 000 гривень та яка виразилась у душевних та фізичних стражданнях, яка була принижена діями керівництва про ії покарання, ій було соромно перед колегами та безпосереднім керівництвом, потім і звільнення з роботи вона дуже нервувала, не могла нормально відпочивати, було порушено сон, підірвано здоров`я та ведення нормального способу життя, вона вимушена була звертатись до суду, звертатись за юридичною допомогою, витрачати кошти на юридичну допомогу, витрачати кошти на проїзд до суду, адже вона проживає у м. Роздільна Одеської області, ії постійно принижувало те, що АТ Українська залізниця філія Пасажирська компанія виробничий підрозділ пасажирське вагонне депо станції Одеса-Головна постійно поводили, що ії правомірно звільнено та не поновляли на роботі відповідно до рішення суду, в результаті постійних переживань на протязі з серпня 2016 року по квітень 2020 року вона часто хворіла в результаті чого було отримано 3 групу інвалідності, ій було завдано моральних страждань, порушено звичайний ритм життя в який прийшлось вносити корективи та зміни у зв`язку з відвідування судів за заявами до АТ •Українська залізниця філія пасажирська компанія виробничий підрозділ пасажирське вагонне депо станції Одеса-Головна про роз`яснення судового рішення, скаргу на дії державного виконавця, відчування ніяковості перед членами родини, душевні страждання, які вона перенесла у зв`язку з незаконним звільненням та затягуванням з виконанням рішення суду про поновлення мене на роботі та стягнення середнього заробіток за час вимушеного прогулу , описати на бумазі не можливо, це була боротьба за виконання рішення суду та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, про що свідчать копії переписки та звернень , які подаються до позовної заяви. Тому вважає, що ій завдано моральної шкоди на суму 11 000 гривень .

Ухвалами від 03 червня 2020 рок по справі відкрито провадження, встановлений спрощений порядок розгляду справи та відстрочена сплата судового збору до ухвалення судового рішення.

22 липня 2020 року АТ Українська залізниця надало відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідачів в судове засідання повторно не з`явився, надав заяву про відкладення розгляду справи.

В порядку п.1 ч 3 ст. 223 ЦПК України судом розглянута справа за відсутності зазначеної особи на підставі матеріалів справи та враховуючи наданий письмовий відзив.

Дослідивши матеріали справи, судом з`ясовані наступні обставини справи.

Згідно до статті 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з Акціонерним товариством Українська залізниця .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2018 року у справі № 522/15583/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ Українська залізниця в особі пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна Регіональної філії Одеська залізниця - задоволено. Суд вирішив:

Скасувати наказ виконуючого обв`язки виробничого підрозділу пасажирського вагонного депо станції Одеса-головна Регіональної філії Одеська залізниця ПАТ Українська залізниця №259\ОС від 31.05.2017 року про припинення трудового договору та звільнення ОСОБА_1 з посади провідника поїзду пасажирського депо станції Одеса-Головна Служби пасажирських перевезень регіональної філії Одеська залізниця на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП у зв`язку із закінчення строку контракту.

Поновити ОСОБА_1 з 31 травня 2017 року на посаді провідника поїзду пасажирського депо станції Одеса-Головна Служби пасажирських перевезень регіональної філії "Одеська залізниця .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Код ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна Регіональної філії Одеська залізниця (юридична адреса: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.05.2017 року до моменту поновлення на роботі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Код ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна Регіональної філії Одеська залізниця (юридична адреса: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19) на користь держави судові витрати у розмірі 704,8 гривень.

Як зазначають учасники процесу, судове рішення про поновленні на посаді та стягнення заборгованості по заробітній платі виконано в примусовому порядку. Проте, позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом в якому просить відшкодувати матеріальну шкоду, яка склалась з витрат, пов`язаних з виконанням зазначеного рішення в сумі 2530,90 гривень

Главою 8 Судові витрати Цивільного процесуального кодексу України встановлено порядок та строки витрат, які пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Згідно частини 2 цієї статті стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Інших витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, ЦПК України не встановлюють. Однак можна припустити, що до них можна віднести витрати, пов`язані з отриманням висновку спеціаліста до подання позову (підготовка справи до розгляду); направлення адвокатських запитів з метою отримання відомостей, що мають значення для справи; вчинення інших дій з метою отримання доказів в межах підготовки справи до розгляду.

Отже, застосуванню підлягали загальні положення цивільного процесуального законодавства, а саме стаття 142 ЦПК України.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

При таких обставинах, відсутні правові підстави для задоволення вимог про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2530,90 гривень.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.

Судом встановлено, що після звільнення ОСОБА_1 з нею було проведено повний розрахунок за сумами, нарахованими станом на день звільнення.

В ході виконання судового рішення, відповідач звертався до суду з вимогами про роз`яснення судового рішення, оскаржував судове рішення, що на думку позивачки спричинило ій моральні страждання.

Згідно ст. 237 -1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто, позивачка повина надати докази спричинення ій моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.

Суд вважає, що звернення відповідача до суду з заявою про роз`яснення судового рішення та оскарження судового рішення є процесуальним правом сторони.

Проте, належних та допустимих доказів того, що відповідачем спричиненна моральна шкода позивачці не надано, тому підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відсутні.

Враховуючи, що позивачка була звільнена від сплати судового збору за другу вимогу до ухвалення судового рішення, у задоволені якої відмовлено, тому з позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840 гривень.

Керуючись ст.ст. 142, 77-83, 89, 95, 259, 263, 263, 280 -281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця , Філії Пасажирська компанія Акціонерне товариство Українська залізниця про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 840 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 15 листопада 2021 року.

Суддя Р.Д. Абухін

09.11.2021