Рішення

від 09.11.2021 по справі 500/5273/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5273/21

09 листопада 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Оленяк В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування припису від 23.06.2021 №881-ДК/047Пр/03/01/-21,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати припис 23.06.2021 №881-ДК/0471Пр/03/01/-21, складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Підперигорою І.М.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області 07.06.2021 винесено наказ №881-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності", згідно яким об`єктом перевірки є суміжна земельна ділянка до земельної ділянки з кадастровим номером: 6120489400:01:001:1019, орієнтовною площею 4 га. Вказаний наказ не містить посилання на вид державного контролю, зокрема плановий або позаплановий, та найменування суб`єкта господарювання щодо якого здійснюється захід державного контролю.

Разом з тим, як вбачається із акту перевірки та оскаржуваного припису, складених 23.06.2021 за результатами здійсненого заходу державного контролю, об`єктом перевірки є земельна ділянка суміжна до земельної ділянки з кадастровим номером: 6120489400:01:001:1019, орієнтовною площею 8,0071 га, що перебуває у користуванні позивача. Такі акт перевірки та припис за формою не відповідають наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.11.2018 №538 "Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, та інших форм розпорядчих документів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2018 №1321/32773.

На думку позивача, під час проведення заходу державного контролю відповідачем не додержано вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки проведено захід державного контролю без належної правої підстави (наказу про проведення заходу державного контролю), без повідомлення суб`єкта господарювання про проведення заходу державного контролю та у його відсутності, що має наслідком визнання результатів такої перевірки протиправними та скасування припису прийнятого за її результатами, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області 10.09.2021 подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що у зв`язку з виконанням п.1.4 Плану роботи Управління з контролю за використанням та охороною земель на ІІ квартал 2021 року, Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області видано наказ від 07.06.2021 № 881 здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки під час використання земельної ділянки, як об`єкта перевірки, орієнтовною площею 4 га, яка межує із ділянкою за кадастровим номером 6120489400:01:001:1019 на території Бережанської міської територіальної громади Тернопільського району (колишній Бережанський район) Тернопільської області. За наслідками перевірки складено акт обстеження земельної ділянки від 23.06.2021 № 881-ДК/0177АО/10/01/-21 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 23.06.2021 № 881-ДК/088АТ1/09/01/-21 щодо порушень вимог ст.125, 126 Земельного кодексу України. Також, 23.06.2021 винесено оскаржуваний припис №881-ДК/0471Пр/03/01/-21 про усунення виявленого порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення позивачем земельної ділянки від використання.

Відповідач вказує про необхідність розрізняти перевірки суб`єктів господарювання па предмет відповідності здійснюваної ними діяльності вимогам законодавства від перевірок щодо об`єкту, у цій справі такого як самовільно зайнята земельна ділянка. Особливості та обмеження перевірок визначені у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не відносяться до перевірок земель Дсржгеокадастром та його територіальними органами. В цьому випадку, об`єктом перевірки була земельна ділянка, а не господарська діяльність позивача, що свідчить про безпідставність його доводів. Просив у задоволення позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у відзиві на позов, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 24.01.2003 зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.16).

У зв`язку з виконанням п.1.4 Плану роботи Управління з контролю за використанням та охороною земель на ІІ квартал 2021 року (а.с.52-55), Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області видано наказ від 07.06.2021 № 881-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності", шляхом проведення перевірки під час використання земельної ділянки, як об`єкта перевірки, орієнтовною площею 4 га , яка межує із ділянкою за кадастровим номером 6120489400:01:001:1019 на території Бережанської міської територіальної громади Тернопільського району (колишній Бережанський район) Тернопільської області (а.с.10).

У результаті перевірки державним інспектором встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку державної форми власності, яка суміжна із земельною ділянкою за 6120489400:01:001:1019, площею 8,0071 га, розташована на території Бережанської міської територіальної громади, відноситься до земель природно- заповідного та іншого природоохоронного призначення (ботанічний заказник місцевого значення "Комарівський"). Земельна ділянка використовується ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та обробляється єдиними масивом разом із суміжною земельною ділянкою за кадастровим номером 6120489400:01:001:1019 , що перебуває в оренді ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 24.04.2017, речове право па земельну ділянку підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме про реєстрацію іншого речового права від 05.05.2017, реєстраційний номер 1064388161204, із змінами від 13.05.2021.

За наслідками перевірки складено акт обстеження земельної ділянки від 23.06.2021 №881-ДК/0177АО/10/01/-21 (а.с.13-14) та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 23.06.2021 № 881-ДК/088АТ1/09/01/-21 щодо порушень вимог ст.125, 126 Земельного кодексу України (а.с.11-12).

Також, 23.06.2021 винесено припис №881-ДК/0471Пр/03/01/-21 про усунення виявленого порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення позивачем земельної ділянки від використання (а.с.15).

Не погоджуючись з вказаним приписом, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій та актів відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Як передбачено ч.1 ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст.2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України (ст.187 ЗК України).

За змістом ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до пп.25-1 п.4 вказаного Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 №963-IV (далі - Закон №963-IV).

Згідно з ст.2 Закону №963-IV основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 Закону №963-IV встановлено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст.5 Закону №963-IV).

Положеннями ст.6 Закону №963-IV визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до ст.9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок.

Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель передбачені у ст.10 Закону №963-IV, згідно ч.1 якою державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач, як територіальний орган Держгеокадастру, наділений повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, у тому числі, шляхом проведення перевірок. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Позивач обґрунтовує неправомірність дій відповідача незастосуванням при проведення перевірки самовільно зайнятої земельної ділянки положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

У відповідності до ч.5 ст.9 Закону №963-IV порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель встановлюється цим Законом, Земельним кодексом України, законами України "Про охорону земель", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

При цьому, у ст.2 Закону №877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель.

З огляду на викладене, суд відзначає, що спірні правовідносини вирішуються в рамках Закону №963-IV, який є спеціальним та регулює правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля, поряд з Законом №877-V, який є загальним та визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Водночас слід розрізняти перевірки суб`єктів господарювання на предмет відповідності здійснюваної ними діяльності вимогам законодавства від перевірок щодо об`єкту, у цій справі такого як самовільно зайнята земельна ділянка.

Як видно з матеріалів справи, об`єктом перевірки була саме земельна ділянка, орієнтовною площею 4 га, яка межує із ділянкою за кадастровим номером 6120489400:01:001:1019 на території Бережанської міської територіальної громади Тернопільського району (колишній Бережанський район) Тернопільської області.

Відтак посилання позивача на відсутність у наказі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області 07.06.2021 №881-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" найменування суб`єкта господарювання щодо якого здійснюється захід державного контролю та про проведення заходу державного контролю без повідомлення суб`єкта господарювання та у його відсутності є безпідставними.

Вказаний наказ, як слідує з його змісту, видано відповідачем у зв`язку з виконанням п.1.4 Плану роботи Управління з контролю за використанням та охороною земель на ІІ квартал 2021 року Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, що свідчить про здійснення саме планового заходу державного нагляду (контролю) та помилковість доводів позивача, що наказ не містить виду державного нагляду (контролю).

У результаті перевірки встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку державної форми власності, яка суміжна із земельною ділянкою за 6120489400:01:001:1019, площею 8,0071 га, розташована на території Бережанської міської територіальної громади, відноситься до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (ботанічний заказник місцевого значення "Комарівський"). Земельна ділянка використовується ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та обробляється єдиними масивом разом із суміжною земельною ділянкою за кадастровим номером 6120489400:01:001:1019, що перебуває в оренді ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 24.04.2017, чим порушено вимоги ст.125, 126 ЗК України.

За наслідками перевірки 23.06.2021 складено акт обстеження земельної ділянки №881-ДК/0177АО/10/01/-21, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №881-ДК/088АТ1/09/01/-21 та винесено припис №881-ДК/0471Пр/03/01/-21 про усунення виявленого порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення позивачем земельної ділянки від використання.

Відтак не заслуговує на увагу твердження про те, що у відповідності до акту перевірки та оскаржуваного припису, складених 23.06.2021 за результатами здійсненого заходу державного контролю, об`єктом перевірки є земельна ділянка суміжна до земельної ділянки з кадастровим номером: 6120489400:01:001:1019, орієнтовною площею 8,0071 га, що перебуває у користуванні позивача.

Суд відзначає, що вказані акт перевірки та припис за формою підставно не відповідають наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.11.2018 №538 "Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, та інших форм розпорядчих документів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2018 №1321/32773, оскільки перевірка проведена не щодо господарської діяльності ОСОБА_1 , а тому такі посилання позивача є помилковими.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу позивача на той факт, що відповідачем правомірно проведена перевірка, оскільки така проведена не щодо його господарської діяльності, а безпосередньо щодо самовільно зайнятої ним земельної ділянки.

Згідно з п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відтак, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а тому мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.

В даному випадку, спірний припис містить висновки про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства, та містить визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення виявлених порушень, а саме - зобов`язано позивача звільнити земельну ділянку від використання.

Отже, відповідач зазначивши у приписі про необхідність усунути порушення вимог земельного законодавства вказав, які саме дії, та у якій спосіб та на підставі яких положень закону позивач повинен здійснити усунення встановлених перевіркою порушення вимог законодавства.

Докази того, що земельна ділянка перебуває на праві власності або на праві користування у позивача відсутні, що не спростовує висновки про використання земельної ділянки державної форми власності без належно оформлених документів.

Відповідно до ст.125-126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Фактично у даній справі позивач просить, для створення умов уникнення будь-якої відповідальності, скасувати оскаржений припис відповідача з формальних причин, на основі якого було (зокрема) здійснено розрахунок шкоди земельним ресурсам та відкрито кримінальну справу (а.с. 41-42).

Таким чином, встановлені судом обставини справим та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать, що оскаржуваний припис від 23.06.2021 №881-ДК/088АТ1/09/01/-21, як акт індивідуальної дії винесений з дотриманням вимог законодавства є конкретизований, зокрема містить посилання на встановлені факти під час здійснення перевірки та порушені норми земельного законодавства та шляхи усунення таких порушень, що відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і довів правомірність оскаржуваного рішення, про що описано вище.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування припису від 23.06.2021 №881-ДК/047Пр/03/01/-21.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 15 листопада 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Лисенка, 20а,м. Тернопіль,46002, код ЄДРПОУ/РНОКПП 39766192);

Головуючий суддя Мандзій О.П.