Постанова

від 15.11.2021 по справі 480/3751/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: С.В. Воловик

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 р. Справа № 480/3751/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2021, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 по справі № 480/3751/21

за позовом ОСОБА_1

до Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чернеччинської сільської ради (далі - відповідач), в якій просив суд:

- визнати протиправним рішення третьої сесії восьмого скликання Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області від 09.02.2021 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області (за межами населених пунктів);

- зобов`язати Чернеччинську сільську раду Охтирського району Сумської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області (за межами населених пунктів).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення третьої сесії восьмого скликання Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області від 09.02.2021 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області (за межами населених пунктів).

Зобов`язано Чернеччинську сільську раду Охтирського району Сумської області (42700, Сумська область, Охтирський район, с. Чернеччина, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 04389940) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, та прийняти відповідне рішення по даній заяві з урахуванням висновків суду у даній справі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що конфігурація бажаної земельної ділянки знаходиться в межах масиву земельної ділянки з кадастровим номером 5920386900:01:002:4590 загальною площею 15,9852 га. Зазначений масив (земельну ділянку площею 15,9852 га) було сформовано єдиним масивом шляхом інвентаризації та зареєстровано за Чернеччинською сільською радою 11.01.2019 року. Відтак, відповідач вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина шоста статті 79-1 ЗК України, яка встановлює, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.Також позивачем заявлено клопотання клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем у суді апеляційної інстанції інстанції у розмірі 1200,00 грн.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , 25.05.2020 звернувся до Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області (за межами населених пунктів). До клопотання було додано копію паспорту, ідентифікаційного номеру та графічні матеріали.

Листом від 31.07.2020 №02-27/1554 відповідач повідомив позивача, що земельна ділянка, зазначена у доданому до клопотання викопіюванні сформована єдиним масивом, шляхом інвентаризації, тому формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Також відповідач вказав, що процес надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потребує розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок на площі, що відповідають нормам безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, а тому подана позивачем заява може бути розглянута після розробки та затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Не погоджуючись з вищевказаною бездіяльність, позивач звернулась до суду. Так, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 у справі №480/5972/20, окрім іншого, зобов`язано Чернеччинську сільську раду Охтирського району Сумської області на найближчій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Чернеччинської сільської ради, Охтирського району, Сумської області та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.

В подальшому, Рішенням третьої сесії восьмого скликання Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області від 09.02.2021 відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області в зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що рішення третьої сесії восьмого скликання Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області від 09.02.2021 в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області (за межами населених пунктів) не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, зважаючи на те, що нормами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи щодо земельних питань передбачає прийняття рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Чернеччинську сільську раду повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області та прийняти відповідне рішення по даній заяві з урахуванням висновків суду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої та третьої статті 22 ЗК України (далі - ЗК України) передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту б частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Як передбачено частиною шостою та сьомою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 420/914/19, 18 жовтня 2018 року у справі №813/481/17. від 18 жовтня 2018 року у справі №527/43/17 від 25 лютого 2019 року у справі №347/964/17 та від 22 квітня 2019 року у справі №263/16221/17.

З огляду на вимоги частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим. Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2019 у справі №820/688/17, в якому Суд наголосив, що рішення відповідача про відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не може відповідати критеріям, установленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не надає чіткої та зрозумілої відповіді стосовно наявності причини (причин), які унеможливлюють позитивне вирішення порушеного позивачем питання.

Як вже було зазначено вище, відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України така відмова має бути мотивованою, а підставою відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 480/313/19 зазначив правову позицію, відповідно до якої обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Натомість, із рішення третьої сесії восьмого скликання Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області від 09.02.2021 вбачається, що вказана підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою (посилання на частину шосту статті 79-1 ЗК України) не пов`язана з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а тому є такою, що не передбачена частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

Більш того, відповідачем фактично не надано доказів наявності будь-якої інформації яка б свідчила про невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставним є посилання відповідача на те, що земельна ділянка зазначена у клопотанні вже є сформованою, а тому її подальше формування (поділи чи об`єднання) може здійснюватися не на підставі проекту землеустрою, а за технічною документацією, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 50 Закону України Про землеустрій проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до статті 56 Закону України Про землеустрій технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

Суб`єктом права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920386900:01:002:4590 загальною площею 15,9852 га з цільовим призначенням 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) , в межах якої розташована бажана до відведення земельна ділянка, згідно відомостей Державного земельного кадастру є Об`єднана територіальна громада в особі Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області .

Враховуючи зазначене, позивач не є власником, заставодержателем чи користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5920386900:01:002:4590 загальною площею 15,9852 га з цільовим призначенням 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) , в межах якої розташована бажана до відведення земельна ділянка, а тому не є суб`єктом звернення щодо поділу та об`єднання земельної ділянки у відповідності до вищенаведених приписів законодавства.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач у будь-якому разі має вирішити питання щодо надання позивачу дозволу на розроблення саме проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки бажана до відведення земельна ділянка буде потребувати зміни цільового призначення з 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на 01.03 Для ведення особистого селянського господарства .

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що рішення третьої сесії восьмого скликання Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області від 09.02.2021 в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області (за межами населених пунктів) не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки розгляд клопотання заінтересованої особи щодо земельних питань передбачає прийняття рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, то суд першої інстанції вірно зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржується виключно в частині задоволення позовних вимог, рішення суду першої інстанції переглядається судом апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у відповідності до ст. 308 КАС України.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційних скаргах.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Стосовно клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем у суді апеляційної інстанції інстанції у розмірі 1200,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1, п.п. 1, 3 частини 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням експертиз.

Згідно з частиною 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До суду для підтвердження витрат на правничу допомогу було подано: Договір про надання правової допомоги від 20 травня 2020 року, акт приймання - передачі наданих послуг № 4 від 27.10.2021, фіскальний чек від 08.10.2021.

Частинами 6, 7 ст. 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із ч 2 ст. 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року справа була відкрита та призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Колегія суддів зазначає, що дана справа відповідно до частини 6 ст. 12 КАС України є справою незначної складності, а тому сума витрат не є пропорційною ціні позову.

При цьому, враховуючи предмет даного спору та той факт, що тривалість часу, затраченого представником позивача на підготовку та складання відзиву на апеляційну скаргу є незначним, виходячи з принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, колегія суддів вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу яка підлягає задоволенню складає 500 грн.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 по справі № 480/3751/21 залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань (42744, Сумська область, Охтирський район, с. Чернеччина, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 04389940) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500 (п`ятсот ) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий