Ухвала
від 15.11.2021 по справі 160/17565/20
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/17565/20

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року в адміністративній справі №160/17565/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КБ Стіл до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, зобов`язання зареєструвати податкові накладні у реєстрі, -

ВСТАНОВИВ:

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №160/17565/20 з апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021 року визначено склад колегії суддів: Білак С.В. - головуючий суддя, суддів: Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.

З 01.11.2021 року по 12.11.2021 року суддя Білак С.В. перебувала у відпустці.

15.11.2021 року, перевіривши апеляційну скаргу, головуючий суддя встановив, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення 16 березня 2021 року.

Апеляційну скаргу на рішення від 16.03.2021 року скаржник подав 05.10.2021 року.

Одночасно скаржник просить поновити строки подання апеляційної скарги посилаючись на те, що вперше з апеляційною скаргою до суду заявник звернувся в межах строку встановленого КАС України, проте ухвалою суду скаргу було повернуто заявнику у зв`язку із не усуненням недоліків щодо сплати судового збору. Вказує, що оскільки відпали обставини, які слугували підставою для повернення первинної апеляційної скарги, податковий орган, після сплати судового збору, користуючись своїм процесуальним правом звертається до суду та просить поновити строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Надаючи оцінку вказаним доводам суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Як свідчать матеріали справи, скаржник вперше звернувся до суду з апеляційною скаргою 02.04.2021 року, що підтверджується відповідною датою, проставленою ПАТ Укрпошта на конверті, в якому була направлена апеляційна скарга. (а.с. 104, т. 1)

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.04.2021 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку із не виконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 13.04.2021 року, а саме не надано до суду документу про сплату судового збору.

Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Так, в разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.

При цьому, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.

05.10.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області повторно подано до суду апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 року, тобто поза межами строку встановленого статтею 295 КАС України.

Судом встановлено, що скаржником не було реалізовано право на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

При цьому, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Як зазначалося вище, повернення первинної апеляційної скарги зумовлено несплатою судового збору у строк, встановлений судом.

Необхідно зазначити, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Повернення первинної апеляційної скарги у зв`язку з несплатою скаржником судового збору не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та не може бути підставою для поновлення такого строку при повторному поданні апеляційної скарги.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Аналогічний висновок щодо поновлення строку апеляційного оскарження при повторному зверненні з апеляційною скаргою викладений в постанові Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 160/8833/18.

Посилання скаржника на те, що він звернувся у найкоротший строк з моменту отримання копії ухвали про повернення первинної апеляційної скарги, попередньо усунувши недоліки, які слугували для повернення не знаходять свого підтвердження, оскільки матеріали справи містять відомостей про дату отримання скаржником копії ухвали про повернення первинної апеляційної скарги саме 17.08.2021 року, отже, з моменту отримання копії означеної ухвали скаржником до подання повторної апеляційної скарги пройшов значний строк.

При цьому, суд зазначає, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги, яка здійснена платіжним дорученням №2361 від 20.07.2021 не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду.

Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржником не зазначено.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені скаржником причини пропуску строку не є поважними для цілей поновлення строку, оскільки повернення апеляційної скарги, яке відбулось з причин несплати заявником судового збору є суб`єктивною обставиною пропуску строку, яка не може створювати для однієї із сторін процесу додаткового права для поновлення строку, встановленого Законом, для звернення до суду з апеляційною скаргою.

Отже, суд дійшов висновку, що вказані скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС України і підстави, вказані апелянтом у клопотанні про поновлення такого строку є неповажними, головуючий суддя дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року в адміністративній справі №160/17565/20 - залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду:

- заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження з наданням доказів на підтвердження обставин викладених у такій заяві.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Роз`яснити скаржнику, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Білак

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.11.2021
Оприлюднено17.11.2021
Номер документу101077158
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/17565/20

Ухвала від 04.04.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 05.12.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 12.07.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 05.06.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 10.04.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 10.02.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 17.01.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 06.12.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 15.11.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 01.06.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Горбалінський Володимир Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні