Ухвала

від 12.11.2021 по справі 320/12453/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/12453/20

У Х В А Л А

12 листопада 2021 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Сорочко Є.О., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІДЖІ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними дії та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 позов задоволено частково. Не погодившись з таким рішенням, скаржник подав апеляційну скаргу.

Вимоги до апеляційної скарги, порядку та строків її подання встановлені статтями 295-297 КАС.

Апеляційна скарга не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення складено 11.05.2021, а тому граничним строком його оскарження є 10.06.2021.

Однак, апеляційну скаргу подано лише 29.09.2021, тобто з пропуском встановленого КАС строку.

При цьому, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Аналіз рішень Верховного Суду у справах №№ 804/2863/16, 8226/2220/16, 507/1436/16-а, 823/440/16 та ін. дає підстави для висновку, що скаржник має надати суду достовірні та переконливі докази, що підтвердять існування об`єктивно існуючих та непереборних обставин, які унеможливили звернення суду протягом встановленого законом строку (здійснення активних регулярних заходів щодо сплати судового збору чи щодо намагання отримання отримати відповідне фінансування, результати цих заходів тощо).

В обґрунтування поданого клопотання скаржник посилається на своє право повторного подання скарги після її повернення. Проте, саме лише таке посилання не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку та не є підставою для його поновлення.

Стверджуючи про неможливість сплати судового збору при поданні першої апеляційної скарги як підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, скаржник при цьому не надає доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі при повторному зверненні до суду апеляційної інстанції.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що вказані скаржником причини пропуску строку не є поважними, а тому наразі відсутні підстави для задоволення його клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296, частини другої статті 132 КАС до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно частини четвертої статті 6 Закону України Про судовий збір якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З урахуванням того, що скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції щодо дев`яти вимог немайнового характеру, то відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір , виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 28377,00 грн.

При цьому, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За приписами частини першої статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що стаття 133 КАС регулює питання звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру всіх належних до оплати видів судових витрат. Питання ж звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судового збору регулюється спеціальними нормами Закону України Про судовий збір , до яких, зокрема, і відсилає частина друга статті 132 КАС.

Таким чином, загальні норми статті 133 КАС не підлягають застосуванню при вирішенні питання звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судового збору, позаяк зазначене питання регулюються спеціальними нормами статті 8 Закону України Про судовий збір , що дозволяють звільняти, відстрочувати, розстрочувати та/або зменшувати розмір судового збору виключно у встановлених випадках.

За таких обставин, оскільки скаржником є юридична особа (суб`єкт владних повноважень), то на нього не розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію у питаннях звільнення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11 січня 2018 року по справі № 809/1045/16, від 16 серпня 2018 року по справі № 813/1524/18 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10 січня 2018 року по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.

При цьому, скаржником не дано належних доказів незадовільного майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору.

Суд у даному випадку приймає до уваги висловлену Верховним Судом позицію, що у питаннях сплати судового збору держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж (постанови від 15 травня 2018 року по справі № 804/2979/17 та від 07 червня 2018 року по справі № 822/276/17).

Якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати (ухвали Верховного Суду від 20 вересня 2018 року по справі № №826/9798/17, від 04 жовтня 2018 року по справі №820/287/18 та ін.).

Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору відсутні.

У відповідності до частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали скаржник має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі якщо недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, вона буде повернута скаржнику, а у випадку неподання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження або визнання неповажними причин пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 169, 295, 296, 298 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження, звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 залишити без руху.

Встановити десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Роз`яснити, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали скаржник має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Є.О. Сорочко