Рішення
від 11.05.2021 по справі 320/12453/20
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 року справа №320/12453/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІДЖІ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними дії та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю РІДЖІ , код ЄДРПОУ 40047793 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві код ЄДРПОУ 43141267 (далі - відповідач-1) та Державної податкової служби України код ЄДРПОУ 43005393 (далі - відповідач-2), - про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

Зміст позову складають наступні позовні вимоги: визнати протиправними дії відповідача-2 щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 11, 12, 13 від 29.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих позивачем 13.12.2019 року; визнати протиправними та скасувати рішення відповідача-1№1823716/40047793, №1823717/40047793 та №1823718/40047793 від 11.08.2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних №11, 12 та 13 (відповідно) від 29.11.2019 року; зобов`язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11, №12 та №13 від 29.11.2019 року датою їх подання позивачем на реєстрацію; визнати протиправними та скасувати рішення відповідача-2 №46417/40047793/2, №46577/40047793/2 та №46099/40047793/2 від 28.08.2020 року за результатами розгляду скарг позивача про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує в позовній заяві та відповіді на відзив тим, що відповідача-2 щодо зупинки реєстрації податкових накладних №11, №12 та №13 від 29.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними. Та к позивач вказав, на те, що, виходячи із змісту п. 56.23.4 ст. 56 Податкового кодексу України ДПС України має прийняти вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Натомість позивач, що оскаржувані рішення відповідача-2 за результатами розгляду скарг про відмову у реєстрації податкової накладної, у яких не вказано та не конкретизовано, які саме копії первинних документів не було надано платником податку, - не можна вважати вмотивованими. Оскаржувані рішення позивач вважає прийнятими без дотримання принципу належного врядування, окремими складовими якого є відкритість, прозорість, відповідальність, відповідно - винесені всупереч ст. 2 Закону України Про центральні органи виконавчої влади .

Відповідач-1 проти позову заперечив, подав до суду відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечення проти позову відповідач аргументував тим, що відповідачі при винесенні оскаржуваних рішень та вчиненні дій, що передували винесенню цих рішень діяли в межах та відповідно до своїх повноважень, що визначено податковим законодавством та підтверджено практикою у подібних справах Верховного Суду.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву, чи пояснень щодо заявленого позову до суду не подавав.

Дослідивши обставини справи, суд встановив наступне.

10 квітня 2019 року ТОВ РІДЖІ уклало Договір № 05-04/19 підряду на виконання робіт з ТОВ Проектдормісттехнологія . Відповідно до п.1.1 Договору, - ТОВ РІДЖІ , як Підрядник , зобов`язалося виконати роботи з розроблення робочих креслень другого етапу робіт по об`єкту: Капітальний ремонт покриття руліжної доріжки КП Аеропорт Черкаси Черкаської обласної ради по вул. Смілянська,168 у м. Черкаси . Відповідно до Акту №1 здачі-приймання виконаних робіт складеного 29 листопада 2019 року роботи виконані і відповідають попереднім домовленостям та умовам Договору № 05- 04/19 від 10.04.2019 року. Сума до сплати за даним актом: 86 154,00 грн , у т.ч. ПДВ 20% - 14 359,00 грн.

Відповідно до банківської виписки від 10.12.2019 року, а саме графи 3 та в рядку 1 даної виписки вказана сума ТОВ Проектдормісттехнологія , як Замовником була сплачена 10.12.2019. 29.11.2019 позивачем було складено податкову накладну №12 від 29.11.2019 року.

01 серпня 2019 року позивач уклав Договір № 20-08/19 підряду на виконання робіт з ТОВ Проектдормісттехнологія . Відповідно до п. 1.1 Договору , - позивач, як Підрядник , зобов`язувався виконати роботи з розробки проектних рішень з капітального ремонту шляхопроводу №2 по об`єкту: Капітальний ремонт шляхопроводу №2 на перетині магістралі безперервного руху та Стратегічне шосе .

Відповідно до Акту №1 здачі-приймання виконаних робіт, складеного 29 листопада 2019 року, - роботи виконані і відповідають попереднім домовленостям та умовам Договору № 20- 08/19 від 01.08.2019 року. Сума до сплати за даним актом: 328 050,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 56 675,00 грн . Відповідно до банківської виписки від 10.12.2019 року, вказана сума ТОВ Проектдормісттехнологія , як Замовником була сплачена 10.12.2019 року. 29.11.2019 позивачем було складено податкову накладну №13 від 29.11.2019 року.

01 листопада 2019 року позивачем було укладено Договір № 23-11/19 підряду на виконання робіт від 01.11.2019 року з ТОВ Проектдормісттехнологія . Відповідно до п. 1.1 Договору та ТОВ РІДЖІ , як Підрядник , зобов`язалося виконати роботи з розробки робочих креслень на опору шляхопроводу на ПК 1164+73,34 по об`єкту: "Розробка проектної документації будівництва обходу при реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решитилівка, в Полтавська область". Відповідно до Акту №1 здачі-приймання виконаних робіт складеного 29 листопада 2019 року роботи виконані і відповідають попереднім домовленостям та умовам Договору № 23- 11/19 від 01.11.2019 року. Сума до сплати за даним актом: 166 530,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 27 755,00 грн. Відповідно до банківської виписки від 10.12.2019 року, вказана сума ТОВ Проектдормісттехнологія , як Замовником була сплачена 10.12.2019 року. 29.11.2019 позивачем було складено податкову накладну №11 від 29.11.2019 року

13.12.2019 року ТОВ РІДЖІ подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкові накладні: № 11 від 29.11.2019; №12 від 29.11.2019; №13 від 29.11.2019. При цьому позивачем отримано: квитанцію № 9301511458 від 13.12.2019 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до якої податкову накладну № 11 від 29.11.2019 року прийнято 13.12.2019 року, реєстрація зупинена; квитанцію №9301568558 від 13.12.2019 - про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - Реєстр ), відповідно до якої податкову накладну №12 від 29.11.2019 року прийнято 13.12.2019 року, реєстрація зупинена; квитанцію №9301512764 від 13.12.2019 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Реєстрі, відповідно до якої податкову накладну №13 від 29.11.2019 року прийнято 13.12.2019 року, реєстрація зупинена.

Згідно вищезазначених квитанцій № 9301511458, № 9301568558, № 9301512764 від 13.12.2019 року ДПС України зазначена підстава зупинення реєстрації (для всіх податкових накладних, що подані для реєстрації), а саме: податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критерії ризиковості платника податку .

ДПС України, згідно вищезазначених квитанцій (для всіх податкових накладних, що подані для реєстрації), запропоновано позивачеві надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, без конкретизації, які саме документи мали бути подані, що не спростовується і відповідачем-1 у відзиві.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно п. 74.2 ст. 74 ПКУ в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації на даний час регламентована:

1. Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) (далі - ПКУ);

2. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Постанова № 117);

3. Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року №753/30620 (далі Наказ №566);

4. Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 року №1246 (зі змінами та доповненнями (далі Постанова №1246).

5. Листом ДФЄ України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку (далі - Лист ДФЄ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 5 Порядку №117 встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п. 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, Критерії ризиковості платника податку сформовано листом ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18.

При цьому, згідно з п.п.1.6 п. 1 вказаних Критеріїв, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Суд звертає увагу на те, що вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

При цьому, лист Міністерства фінансів України від 31.10.2018 №26010-06-5/28170, згідно якого "Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця", суд вважає неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18, оскільки: з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18; п. 10 Порядку №117 передбачено право Мінфіну або погодити, або надіслати ДФС на доопрацювання надіслані на погодження Критерії ризиковості платника податку, при цьому не передбачено право Мінфіну погоджувати такі критерії з умовами.

Водночас, суд звертає увагу на те, що доказів дотримання ДФС умов погодження Мінфіном таких критеріїв матеріали справи не містять та таких доказів не надано відповідачем.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України від 11.09.2003 №1160-IV (далі - Закон №1160-IV) "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти.

ДФС України, відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Таким чином, критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.

Статтею 25 Закону №1160-IV визначено особливості прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади, їх посадовими особами та встановлено наступне.

Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений; проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять відповідних доказів, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку ДФС України дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог ст. 25 Закону №1160-IV.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади (далі - Положення №731), відповідно до п. 3 якого, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Згідно з п.п."б" п.4 Положення №731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що, зокрема, мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до п.6 Положення №731 державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст. За вимогами п.15 Положення №731 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а отже вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача, які полягають у застосуванні у відношенні позивача Критеріїв ризиковості платника податків, визначених листом ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18, є протиправними та такими, що порушують права позивача.

Також, суд зазначає, що засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком №117 та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок", як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному пункту 1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

У Листі ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18, зокрема, зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та абзацу першого п. 49.2 і п. 49.18 ст. 49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст. 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивача. Крім того, під час розгляду справи відповідачем не надано суду жодного доказу про те, що у нього наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення позивачем ризикових операцій платником.

Також, відповідач у відзиві на позовну заяву не навів жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником", як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Окрім того, відповідачем під час розгляду справи не було надано суду матеріали, на підставі яких позивачем було віднесено до ризикових платників податків, та іншу інформацію, що розглядалась Комісією, які згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додаються до протоколу засідання Комісій.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про внесення позивача до переліку ризикових платників не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є необґрунтованим та прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Разом з цим, суд не погоджується із доводами відповідача про те, що факт внесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства як суб`єкта господарювання, оскільки оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створить перешкоди в здійсненні господарських операцій, що підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що реєстрація всіх податкових накладних поданих після прийняття оскаржуваного рішення зупинена, а в подальшому прийняті рішення про відмову у такій реєстрації.

У зв`язку з цим, рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості не може вважатись таким, що не порушує прав позивача, оскільки таке рішення перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є протиправними, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог в частині зобов`язання другого відповідача зареєструвати податкові накладні, подані позивачем та розсуджуючи щодо законності та ефективності такого заявленого способу захисту, суд виходить з наступного.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право. При цьому, дискреційними є повноваження відповідача - суб`єкта владних повноважень, обирати у конкретній ситуації між альтернативними, кожна з яких є правомірною.

За приписами ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Дана норма передбачає зобов`язання відповідача вчинити всі необхідні дії для прийняття законного індивідуального регуляторного акта, однак не передбачає повноваження суду до вирішення питання про прийняття регуляторного акта визначеного змісту. Заявлена позивачем позовна вимога про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкові накладні в обхід порядку формальної перевірки відповідачем-1 документів для такої реєстрації та повноважень відповідача-1 щодо прийняття рішення про реєстрацію - є порушенням дискреційних повноважень відповідача-1 щодо подання відповідачу висновку щодо реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, - податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 2001 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/ розрахунку коригування.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або - про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно п. 21 Порядку зупинення реєстрації ГІН/РК підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Предметом позову в дані справі не охоплено інші дії відповідача-1 щодо перевірки дотримання позивачем всіх умов для реєстрації поданих податкових накладних. Тому суд, з огляду на вимоги ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, не досліджує правомірність та достатність такої перевірки для реєстрації зазначених податкових накладних.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем спосіб захисту зобов`язання відповідача-2 зареєструвати датою подання податкові накладні, суперечить порядку реєстрації, визначеному законодавством та втручається у дискреційні повноваження відповідача-1, а тому не може бути застосований судом.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачі не можуть вчиняти дії та приймати рішення, які за своїм змістом та обґрунтуванням аналогічні рішенням та діям, які визнані цим рішенням протиправними.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 6306 грн за 3 немайнові вимоги. Однак сам позов містить 4 окремі немайнові вимоги.

Відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви юридичною особою з немайновими вимогами справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на день подачі позову такий розмір складав 2102 грн. Відтак за подання 4-х позовних вимог належить стягнути 8408 грн. З позивача, відповідно, підлягає стягненню сума судового збору в частині 1 відхиленої позовної вимоги - 2102 грн.

Оскільки задоволенню підлягають лише 3 з 4-х немайнові вимоги, а позовна вимога про зобов`язання відповідача-2 вчинити дії по реєстрації не може бути задоволена судом, - суд присуджує відшкодування судового збору на користь позивача з відповідачів у пропорційно задоволеній частині позовних вимог щодо кожного з відповідачів та вираховуючи недоплачену суму судового збору в частині позовної вимоги, яка не підлягає задоволенню з відповідача-1 - 2102 грн, та з відповідача-2 - 2102 грн відповідно.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8), щодо зупинення реєстрації податкових накладних №11, 12, 13 від 29.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ РІДЖІ (ідентифікаційний код 40047793) 13.12.2019 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) №1823716/40047793, №1823717/40047793 та 1823718/40047793 від 11.08.2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних № 11, 12 та 13 (відповідно) від 29.11.2019 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8) № 46417/40047793/2, № 46577/40047793/2 та № 46099/40047793/2 від 28.08.2020 року за результатами розгляду скарг ТОВ РІДЖІ (ідентифікаційний код 40047793) про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) на користь ТОВ РІДЖІ (ідентифікаційний код 40047793) сплачений судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньДержавної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8) на користь ТОВ РІДЖІ (ідентифікаційний код 40047793) сплачений судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення11.05.2021
Оприлюднено14.05.2021
Номер документу96824833
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —320/12453/20

Ухвала від 24.01.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 09.12.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Сорочко Євген Олександрович

Ухвала від 12.11.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Сорочко Євген Олександрович

Ухвала від 29.10.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Сорочко Євген Олександрович

Ухвала від 09.09.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Аліменко Володимир Олександрович

Ухвала від 13.08.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Аліменко Володимир Олександрович

Ухвала від 22.07.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Аліменко Володимир Олександрович

Рішення від 11.05.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Терлецька О.О.

Ухвала від 02.12.2020

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Терлецька О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні