Ухвала

від 15.11.2021 по справі 640/13246/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13246/19

УХВАЛА

15 листопада 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., перевіривши відповідність вимогам КАС України апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АУРА ЛАЙТ до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року .

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято 24 грудня 2020 року. Водночас, апеляційна скарга подана засобами поштового зв`язку 20 жовтня 2021 року, тобто з порушенням встановленого процесуальним законом строку для її подачі.

Разом із апеляційною скаргою відповідач звернувся із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ним раніше подавалася апеляційна скарга, яка була повернута судом апеляційної інстанції. Апелянт зазначає, що процесуальним законом визначено право сторони на повторне звернення, а частиною 2 статті 299 КАС України встановлено крайній строк. При цьому стверджує, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції. Вказує, що відповідач не мав можливість подати апеляційну скаргу, яка б відповідала вимогам статті 296 КАС України, у зв`язку з неможливістю сплати судового збору, що на переконання апелянта свідчить про об`єктивність причин пропуску строку та дає підстави для його поновлення.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною 3 статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу .

З матеріалів справи вбачається, що 25 лютого 2021 року ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року апеляційну скаргу повернуто апелянту, у зв`язку з не усуненням недоліків, які стали підставою для залишення її без руху .

Повторно звертаючись до суду апеляційної інстанції 20 жовтня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві так і не сплачено судовий збір.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.

Аналіз положень частини 3 статті 295, частини 3 статті 298, пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України свідчить, що у разі пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду скаржник повинен навести підстави для поновлення такого строку та обґрунтувати поважність причин такого пропуску.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

В свою чергу, недотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Разом з цим колегія суддів зауважує, що Верховний Суд в ухвалі від 22 вересня 2021 року у справі № 520/5554/2020 зазначив, що усталеною є позиція Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про неповажність зазначених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення такого строку.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 243, 325 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко