Ухвала

від 15.11.2021 по справі 0440/6570/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 0440/6570/18

адміністративне провадження № К/9901/39017/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі №0440/6570/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський металургійний завод до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Дніпропетровський металургійний завод звернулась в суд з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми "В4" від 22.08.2018 №0006774612, яким відповідачем зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 5088586,35грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0006774612 від 22.08.2018 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за податковою декларацією Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод з податку на додану вартість за травень 2018 року за №9124265185 від 20.06.2018 на суму 4224 183,25грн.У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 скасовано в частині відмови у задоволенні вимог Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби форми В4 №000677612 від 22.08.2018 про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 864403,10грн та ухвалено в цій частині нову постанову

Постановою Верховного Суду від 30.06.2020 касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі №0440/6570/18 скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №006774612 від 22.08.2018 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 864403,10грн, а також в частині розподілу судових витрат, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.

За наслідками нового розгляду справи рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №006774612 від 22.08.2018 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 864403,10грн відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021, скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 в адміністративній справі №0440/5670/18.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №006774612 від 22.08.2018 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 864403,10грн.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків 25.10.2021 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі відповідач визначає підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №804/1118/16 та від 18.03.2020 у справі №826/8114/15.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування норм права, а також не доводить подібності правовідносин, натомість наводить лише обставини справи, окремі витяги з постанов Верховного Суду та норми права із абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм матеріального права.

Варто зазначити, що недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

У разі посилання на висновки Верховного Суду, які на думку скаржника не були враховані судом апеляційної інстанції, необхідно посилатися на ті висновки, які були зроблені на підставі дослідження норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за однакових умов.

Загалом доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України, при цьому відповідач не враховує, що суд касаційної інстанції лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Аналізуючи інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що заявник раніше вже звертався з касаційними скаргами у даній справі. Проте ухвалами Верховного Суду від 05.08.2021, від 09.09.2021, від 12.10.2021 касаційні скарги були повернуті скаржнику, як такі, що не містили підстав касаційного оскарження. Повертаючи касаційні скарги суд роз`яснював вимоги до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав. Звертаючись з касаційною скаргою вчетверте відповідач не врахував зазначені роз`яснення та фактично дублює зміст тих касаційних скарг, що були повернуті Верховний Судом.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі №0440/6570/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський металургійний завод до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення повернути особі, яка її подала.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.В. Хохуляк