Постанова

від 09.11.2021 по справі 649/31/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. Херсон

номер справи: 649/31/21

номер провадження: 22-ц/819/1550/21

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Пузанової Л.В., суддів:Полікарпової О.М., Склярської І.В., секретарАвтонагова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрісестейн на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області у складі судді Соловйова В.В. від 02 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрісестейн про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути майно,

встановив:

У січні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрісестейн про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути майно.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 8,830 га, розташованої на території Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області .

Право власності на зазначене майно нею набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 27 грудня 2012 року державним нотаріусом Великолепетиської державної нотаріальної контори Херсонської області.

За усною домовленістю з ТОВ Агрофірма Україна , назва якого змінена на ТОВ Агрісестейн , вона отримувала оренду плату за укладеним 29 березня 2006 року між ТОВ Агрофірма Україна та спадкодавцем ОСОБА_3 договором оренди, зареєстрованим у встановленому законом порядку, про що вчинено у Державному реєстрі земель відповідний запис 29 березня 2006 року.

За умовами договору строк його дії складав 15 років та закінчувався 29 березня 2021 року, і про намір продовжити його дію орендар повинен був письмово повідомити орендодавця не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору.

Після прийняття спадщини, маючи намір самостійно обробляти земельну ділянку, 22 квітня 2020 року вона звернулась до директора ТОВ Агрофірма Україна Дякова С.М. із заявою, в якій повідомила про небажання укладати новий договір, проти чого директор не заперечував.

У жовтні 2020 року їй стало відомо про те, що у серпні 2020 року між нею та ТОВ Агрісестейн укладено новий договір оренди належної їй земельної ділянки строком до 26 серпня 2050 року з реєстрацією права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 серпня 2020 року.

Посилаючись на те, що письмового договору оренди вона з відповідачем не укладала та його не підписувала, а використання земельної ділянки відповідачем та наявність державної реєстрації права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно перешкоджає їй розпоряджатися власністю, позивач просила суд визнати недійсним укладений 25 серпня 2020 року між нею та відповідачем договір оренди належної їй земельної ділянки площею 8,830 га, розташованої на території Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області; скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов`язати відповідача повернути належну їй земельну ділянку та стягнути з товариства понесені судові витрати у розмірі 908 грн та витрати з проведення експертизи.

Рішенням суду від 02 червня 2021 року позов задоволено.

Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю Агрісестейн просить рішення суду скасувати і ухвалити нове судове рішення про залишення позову без розгляду, зазначаючи, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скарга обґрунтована тим, що висновки суду щодо відсутності волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договору не відповідають обставинам справи та зроблені за відсутності належних і допустимих доказів у підтвердження викладених обставин. Суд залишив поза увагою той факт, що позовна заява від імені ОСОБА_1 подана особою, яка не має повноважень на ведення справи в суді, та не може бути представником в силу положень статті 60 ЦПК України, а тому на підставі пункту 2 частини першої статті 257 цього ж кодексу підлягає залишенню без розгляду.

Порушення норм процесуального права вбачає в тому, що суд розглянув справу за відсутності відповідача, залишивши поза увагою подане представником клопотання про відкладення розгляду справи.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_4 , доводи скарги не визнала, просила поновити строк на подання відзиву та рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішення суду мотивовано тим, що згідно із письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 , матері позивачки, договір оренди землі з ТОВ Агрісестейн 25.08.2020 року ОСОБА_1 не підписувала, тому її воля на продовження правовідносин із відповідачем відсутня та вона вправі вимагати повернення належної їй на праві власності земельної ділянки і відновлення порушеного права шляхом скасування запису про державну реєстрацію права відповідача на оренду спірної земельної ділянки.

В процесі розгляду справи суд встановив, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Великолепетиською державною нотаріальною конторою Херсонської області 27 грудня 2012 року в порядку спадкування після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 8,830 га у межах згідно з планом, що розташована на території Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (кадастровий номер земельної ділянки: 65212833300:08:006:0629).

Право власності ОСОБА_1 на наведену земельну ділянку зареєстровано в установленому законом порядку.

На час оформлення спадкових прав земельна ділянка перебувала в оренді ТОВ Агрофірма Україна , назва якого була змінена на ТОВ Агрісестейн , на підставі договору оренди, укладеного із ОСОБА_3 29.03.2006 року терміном на 15 років.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 28.08.2020 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:53858185 від 02.09.2020, державний реєстратор Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області Надєєва Ю.О. внесла запис про державну реєстрацію права ТОВ Агрісестейн оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 25.08.2020 року зі строком дії до 26.08.2050, з правом пролонгації.

Текст договору, дійсність якого є предметом спору, що виник між сторонами, в матеріалах справи відсутній.

22 квітня 2020 року ОСОБА_1 нібито звернулася до директора ТОВ Агрофірма Україна Дякова С.М. із заявою, в якій просила після збирання врожаю 2020 року не обробляти земельну ділянку в зв`язку з тим, що після закінчення строку оренди (29.03.2021 року) вона планує обробляти землю самостійно.

В заяві, надана суду копія якої належним чином не засвідчена, є вхідний номер, невідомо ким проставлений, та резолюція не заперечую із виправленою датою та підписом невідомої особи, яку суд вважав встановленою як директора товариства ОСОБА_6 (а. с. 10).

Відповідно до положень статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересів.

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частини перша, друга, п`ята).

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

При цьому згідно зі статтею 60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник.

Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, зазначених у статті 61 цього Кодексу (частини перша, друга).

Повноваження представника сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частини перша, друга, четверта, восьма статті 62 ЦПК України).

Згідно із приписами статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що представником фізичної особи у суді за загальним правилом може бути лише адвокат. Виняток складають спори, що виникають із трудових правовідносин, та малозначні справи, представником у яких можуть бути також особи, які досягли вісімнадцяти років та мають цивільну процесуальну дієздатність.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнано:1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на матеріали справи, спір, який виник між сторонами, витікає із договору оренди земельної ділянки та складається із трьох самостійних вимог: визнання договору недійсним; скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути майно.

При цьому ціна позову у цій справі позивачем та судом не визначалася, вартість земельної ділянки, яка витребувана позивачем на час пред`явлення позову не встановлювалася, а судовий збір сплачено як із позовних вимог немайнового характеру.

Отже, ця справа за ознаками ціни позову до малозначних не віднесена.

Не визнавалася справа малозначною і судом у порядку, визначеному пунктом другим частини шостої статті 19 ЦПК України, тому представником позивачки в суді міг бути лише адвокат, в той час, як позовна заява від імені ОСОБА_1 подана та підписана ОСОБА_2 , яка у підтвердження повноважень на ведення справи в суді надала довіреність, видану та нотаріально посвідчену 28 лютого 2020 року, за змістом якої ОСОБА_2 як повіреному належить представляти інтереси ОСОБА_7 з усіма необхідними повноваженнями в усіх державних, громадських, господарських та інших органах, установах і організаціях України, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, галузевої належності, в органах влади, місцевого самоврядування, в тому числі нотаріальних органах, у Центрі надання адміністративних послуг, у відповідних органах державної реєстрації прав на нерухоме майно, в Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, з будь-яких питань, пов`язаних з оформленням та отриманням документів, необхідних для укладання договорів, стосовно належної їй земельної ділянки площею 8,8322га, кадастровий номер 6521283300:08:006:0629, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, з правом подання та отримання будь-яких необхідних документів, витягів, в тому числі з ДЗК, довідок, заяв, рішень та повідомлень; зареєструвати право власності, укласти та підписати договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або договір оренди, суборенди, міни, щодо зазначеної земельної ділянки, з правом розірвання вищевказаних договорів; отримувати орендну плату в грошовому еквіваленті або в натуральній формі за вищевказаними договорами, вирішувати за неї усі питання, пов`язані з утриманням, використанням та обслуговуванням земельної ділянки.

Для цього ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 право представляти її інтереси з усіма необхідними повноваженнями в усіх державних, громадських, господарських та інших органах, установах і організаціях України, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, галузевої належності, в тому числі в органах влади, місцевого самоврядування, нотаріальних органах, з правом подавати, заповнювати та підписувати будь-які необхідні заяви, в тому числі про належність їй вищевказаної земельної ділянки на праві приватної власності, заяви про розрахунок, а також заяви до Державного реєстру речових прав та інші необхідні довідки та документи, отримувати картки прийому заяв, рішення, витяги, сплачувати та отримувати гроші , державне мито, розписуватися за неї, підписувати договори, одержувати та подавати будь-які довідки, документи, отримувати та сплачувати гроші, а також вчиняти інші юридично значимі дії, пов`язані з реалізацією наданих цією довіреністю повноважень (а. с. 8).

Зміст довіреності свідчить про те, що в ній не йдеться про вчинення повіреним від імені ОСОБА_7 такої юридичної дії, як ведення справи в суді та реалізації права останньої на звернення до суду за захистом її порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Адвокат Антипенко В.П., який здійснював від імені ОСОБА_1 її процесуальні права та обов`язки в суді апеляційної інстанції відповідно до ордера на надання правничої (правової) допомоги від 01.10.2021 року, вважає, що надавши ОСОБА_2 повноваження представляти її інтереси в державних органах, ОСОБА_1 тим самим уповноважила її вести справу в суді, який теж є державним органом.

На думку колегії суддів, суди, хоч і входять до переліку державних органів, однак, є незалежною, самостійною та відокремленою гілкою влади, яка здійснює охорону прав, свобод та законних інтересів осіб на основі та у відповідності з вимогами процесуального закону, який детально регламентує процедуру розгляду справ у суді та передбачає, що документом, який підтверджує повноваження представника сторони, є довіреність на ведення справи в суді із підтвердженням об`єму цих повноважень саме з врахуванням процесуальних прав та обов`язків учасника справи, визначених нормами процесуального права.

Зазначена вище довіреність не є документом, що підтверджує повноваження представника ОСОБА_1 в суді, та нею не передбачено право на пред`явлення позову від її імені.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України позовна заява повертається позивачеві, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Суд на наведені вище обставини та положення норм процесуального права не зважив, прийняв до свого провадження та розглянув по суті позов за позовною заявою ОСОБА_1 , підписану та подану ОСОБА_2 , яка не має повноважень на ведення справи та не є адвокатом, що є необхідним, враховуючи, що справа не є малозначною, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню із залишенням позову без розгляду, як це передбачено частиною першою статті 377 ЦПК України.

У зв`язку із залишенням позову без розгляду, суд апеляційної інстанції не наводить мотивів прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу щодо обставин по суті позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 377 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрісестейн задовольнити.

Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 02 червня 2021 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрісестейн про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути майно залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л. В. Пузанова

Судді: О.М. Полікарпова

І.В. Склярська

Повний текст постанови складено 15 листопада 2021 року

Суддя Л. В. Пузанова