Рішення

від 02.06.2021 по справі 649/31/21

ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №649/31/21

Провадження №2/649/67/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Соловйова В.В.

секретаря судового засідання Погорілої О.С.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, мотивуючи його тим, що ОСОБА_3 , є власником земельної ділянки загальною площею 8,830 га. на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.12.2012, виданого Державним нотаріусом Великолепетиської державної нотаріальної контори Херсонської області, зареєстроване в реєстрі за №1307. Після набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_3 за усною домовленістю з ТОВ Агрофірма Україна , назва якого була змінена на ТзОВ "АГРІСЕСТЕЙН", отримувала орендну плату на підставі договору оренди землі від 29.03.2006 року укладеним ще між ТОВ Агрофірма "Україна" та спадкодавцем ОСОБА_4 , який зареєстрований у Великолепетиському районному реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.03.2006 року №4АА002187-04-06-717-00004. Термін дії вказаного договору складає 15 років, тобто до 29.03.2021 року, що передбачено п.п. 2.1 вказаного Договору. Також п.п. 2.1 Договору передбачено, що після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Будь-якої додаткової угоди, чи-то договору оренди вона ні з ТОВ Агрофірма "Україна", ні з ТзОВ "АГРІСЕСТЕЙН" після прийняття спадщини не укладала, натомість маючи намір на самостійний (одноосібний) обробіток отриманої у спадщину земельної ділянки 22.04.2020 року - тобто майже за 1 рік до закінчення строку дії договору оренди звернулася з письмовою заявою до Директора ТОВ Агрофірма "Україна" Дякова С.М. у якій повідомила про її небажання укладати новий договір. Вказана заява була зареєстрована до журналу вхідної кореспонденції ТОВ Агрофірма "Україна" за вх. №18 від 23.04.2020 року, та Директором на ній поставлено резолюцію "Не заперечую 24.04.2020 року" закріплену підписом. Представник позивача зазначила, що у жовтні місяці 2020 року року ОСОБА_3 випадково дізналася про те, що у серпні 2020 року ніби - то між нею та ТзОВ "АГРІСЕСТЕЙН" укладено новий договір оренди належної їй земельної ділянки кадастровий номер 6521283300:08:006:0629 строком до 26.08.2050 року з правом пролонгації, у зв`язку з чим вона звернулася до Державного реєстратора та отримавши інформацію із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було встановлено, що право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6521283300:08:006:0629, власником якої є ОСОБА_3 зареєстровано 28.08.2020, номер запису про інше речове право 37991588, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 53858185 від 02.09.2020 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1747057665212. Як вже зазначалося вище ОСОБА_3 будь-якого договору оренди належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 6521283300:08:006:0629 не підписувала, вказану земельну ділянку в оренду не передавала, нікого для цього не уповноважувала, і ні в якій іншій формі не виявляла бажання передати в оренду відповідачу свою земельну ділянку, а тому просить суд: визнати недійсним договір оренди землі б/н виданий 25.08.2020 року сторонами якого є ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" (код ЄДРПОУ 31536544) на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" (код ЄДРПОУ 31536544) набуло право оренди земельної ділянки площею 8,830 га. з кадастровим номером 6521283300:08:006:0629 належної ОСОБА_3 ; скасувати державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" повернути ОСОБА_3 вказану земельну ділянку, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Представник позивача - ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з`явилася, але надала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити в повному обсязі, а справу розглядати у її відсутність.

Представник відповідача ТзОВ "АГРІСЕСТЕЙН" - Кравченко О.Г. у відкрите судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником земельної ділянки загальною площею 8,830 га., що підтверджується: Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.12.2012 року, згідно якого спадкодавцем майна - земельної ділянки площею 8,830 га. є ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що між спадкодавцем ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма "Україна", назва якого була змінена на ТзОВ "АГРІСЕСТЕЙН" 29.03.2006 року було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Великолепетиському районному реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.03.2006 року №4АА002187-04-06-717-00004. Термін дії вказаного договору складає 15 років, тобто до 29.03.2021 року, що підтверджується реєстраційною справою по наданню в оренду ТОВ Агрофірма "Україна" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 194,37 га.

Підпунктом 2.1 вказаного Договору передбачено, що після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, проте такої заяви ОСОБА_3 не отримувала, а натомість сама маючи намір на самостійний (одноосібний) обробіток отриманої у спадщину земельної ділянки 22.04.2020 року - тобто майже за 1 рік до закінчення строку дії договору оренди звернулася з письмовою заявою до Директора ТОВ Агрофірма "Україна" Дякова С.М. у якій повідомила про її небажання укладати новий договір. Вказана заява була зареєстрована до журналу вхідної кореспонденції ТОВ Агрофірма "Україна" за вх. №18 від 23.04.2020 року, та Директором на ній поставлено резолюцію "Не заперечую 24.04.2020 року" закріплену підписом.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № інформаційної довідки 228337324 від 16.10.2020 року встановлено, що 28.08.2020 року за ТзОВ "АГРІСЕСТЕЙН" зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6521283300:08:006:0629, строком до 26.08.2050 року з правом пролонгації, власником якої є ОСОБА_3 , хоча остання будь-якого договору оренди належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 6521283300:08:006:0629 не підписувала, вказану земельну ділянку в оренду не передавала, нікого для цього не уповноважував, і ні в якій іншій формі не виявляла бажання передати в оренду відповідачу свою земельну ділянку.

Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_5 , яка являється рідною матірью ОСОБА_3 , що договір оренди землі з ТзОВ "АГРІСЕСТЕЙН" на продовження терміну його дії вона не підписувала.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України , а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України , так і у статтях 229-233 ЦК України , йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Так, ч. 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За ч. 1 ст. 14 Закону України "Про оренду землі" у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за частиною п`ятою статті 6 цього Закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за змістом статтей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що такий спосіб захисту як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом з цим, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Також Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)), але суд вважає, що оскільки договір оренди землі б/н від 25.08.2020 року все ж таки існує та по своїй природі тягне для позивача негативні наслідки у виді позбавлення права користування належною їй земельною ділянкою то для ефективного захисту прав та інтересів позивача необхідно також визнати вказаний договір недійсним, оскільки у протилежному випадку відповідач матиме можливість повторно звернутися до реєстратора та знову зареєструвати за собою право оренди.

Отже, використання земельної ділянки належної ОСОБА_3 відповідачем та наявність здійсненої ним державної реєстрації права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є перешкодою у тому, щоб позивач вільно, як власник, могла розпоряджатися своєю земельною ділянкою. Для того, аби відновити становище, яке було до порушення прав позивача, та щоб усунути ці перешкоди у подальшому, необхідно також зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_3 її земельну ділянку та ухвалити рішення про скасування запису про право оренди, яке зареєстроване за відповідачем.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів суд відповідно до ст.ст. 391, 1212 ЦК України вважає необхідним: визнати недійсним договір оренди землі б/н виданий 25.08.2020 року сторонами якого є ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" (код ЄДРПОУ 31536544) на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" (код ЄДРПОУ 31536544) набуло право оренди земельної ділянки площею 8,830 га. з кадастровим номером 6521283300:08:006:0629 належної ОСОБА_3 ; скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 8,830 га., розташованої на території Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, кадастровий номер земельної ділянки 6521283300:08:006:0629, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.08.2020 13:51:55, номер запису про інше речове право 37991588, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 53858185 від 02.09.2020 10:09:10, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1747057665212 та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" (код ЄДРПОУ 31536544) 30.03.2021 року повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Глушиця Сарненського району Рівенської області, земельну ділянку загальною площею 8,830 га., розташовану на території Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, кадастровий номер земельної ділянки 6521283300:08:006:0629, крім того, представник відповідача у судові засідання не з`являлася та не обгрунтувала свої вимоги, щодо визнання позовних вимог позивача чи їх не визнання, а тому позов ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені нею судові витрати у розмірі 908 грн. 00 коп., оскільки вони підтверджені: квитанцією №18 від 14.01.2021 року.

На підставі ст.ст 16, 203, 207, 215, 216, 391, 1212 ЦК України, ст.ст. 13-20 Закону України "Про оренду землі", керуючись ст.ст. 3, 12, 81, 200, 206, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН " про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н виданий 25.08.2020 року сторонами якого є ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" (код ЄДРПОУ 31536544) на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" (код ЄДРПОУ 31536544) набуло право оренди земельної ділянки площею 8,830 га., з кадастровим номером 6521283300:08:006:0629 належної ОСОБА_3 .

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 8,830 га., розташованої на території Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, кадастровий номер земельної ділянки 6521283300:08:006:0629, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.08.2020 13:51:55, номер запису про інше речове право 37991588, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 53858185 від 02.09.2020 10:09:10, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1747057665212.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" (код ЄДРПОУ 31536544) 30.03.2021 року повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Глушиця Сарненського району Рівенської області, земельну ділянку загальною площею 8,830 га., розташовану на території Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, кадастровий номер земельної ділянки 6521283300:08:006:0629.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" (код ЄДРПОУ 31536544) на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН", код ЄДРПОУ 31536544, місце реєстрації юридичної особи вул. Миру б/н, смт Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 11.06.2021 року.

Головуючий підпис