Рішення

від 12.11.2021 по справі 546/671/21

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/671/21

номер провадження 2/546/392/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., представника позивачки адвоката Беркути В.Г., представниці відповідача Прудкої І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє адвокат Беркута Владислав Леонідович, до Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,-

встановив:

У липні 2021 року позивачка звернулася до суду з зазначеним вище позовом, в якому просила встановити факт перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 та визнати за нею, як спадкоємицею за заповітом після померлої ОСОБА_2, право на земельну частку (пай).

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_2 була особою з інвалідністю з дитинства та проживала з 1960 років у житловому будинку своєї тітки ОСОБА_3 та перебувала на її утриманні, оскільки не могла працювати та самостійно отримувати дохід. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_2, так як на момент смерті проживала разом з нею, інших спадкоємців вона не мала. У подальшому ОСОБА_2 до своєї смерті у 2000 році проживала разом з ОСОБА_1, яка прийняла спадщину після ОСОБА_2 згідно заповіту.

На ім'я ОСОБА_3 було видано сертифікат про право на земельну частку (пай), розміром 4,3 га, що перебувало у колективній власності агрофірми Новомихайлівська , оригінал якого був втрачений. У 2010 році рішенням Решетилівського районного суду було визнано відумерлою спадщину, а саме, земельну частку (пай) розміром 4,3 га. Постановою Полтавського апеляційного суду від 11.01.2021 скасовано рішення Решетилівського районного суду про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою та залишено без розгляду заяву прокурора про визнання спадщини відумерлою.

У липні 2021 року позивачка звернулася до Решетилівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, а саме, сертифікату про право на земельну частку (пай).

Посилаючись на вищезазначені обставини позивачка звернулася до суду з даним позовом та просила його задовольнити.

Ухвалою судді від 27.07.2021 у справі відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання на 31.08.2021.

31 серпня 2021 року ухвалою суду справу призначено до судового розгляду по суті на 12.10.2021.

У судове засідання 12 жовтня 2021 року позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивачки адвокат Беркута В.Л., посилаючись на викладені у позовній заяві обставини, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомив (а.с.71).

Розгляд справи було відкладено на 01 листопада 2021 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

За клопотанням представниці відповідача Прудкої І.О. судове засідання було відкладено на 08 листопада 2021 року та на 12 листопада 2021 року.

В судовому засіданні 12 листопада 2021 року представник позивачки адвокат Беркута В.Л. позов підтримав.

Представниця відповідача Прудка І.О. в судовому засіданні позов не визнала, зазначила, що позивач в позові посилається на сертифікат на право на земельну частку (пай), однак оригінал даного сертифікату відсутній, жодних спроб відновити його зроблено не було. Крім того в матеріалах справи відсутні будь - які підтвердження факту прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 Так статтею 549 ЦК УРСР визначено, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Жодних дій ОСОБА_2 вчинено не було. Крім того ОСОБА_2 померла в 2000 році, однак свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 отримала лише в 2002 році, тобто через досить значний період часу. Посилаючись на викладені обставини, просила відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить висновку, що позов ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє адвокат Беркута В.Л., про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітомпідлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , при вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним не менше одного року.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, що підтверджується особистою справою № 6 одержувача щомісячної допомоги ОСОБА_2 Відповідно до протоколу №10, комісія про призначення пенсій при виконкомі Решетилівської ради депутатів трудящих Полтавської області, розглянувши 11 січня 1968 року заяву про визначення щомісячної допомоги інваліду з дитинства ІІ групи ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, вирішила призначити ОСОБА_2 з 11 січня 1968 року пожизнено щомісячну допомогу в сумі 16 крб (а.с. 11-23).

Відповідно до довідки, виданої ПАФ Подоляка Диканського району Полтавської області, ОСОБА_3 дійсно працювала в колгоспі імені Калініна Решетилівського району Полтавської області з 1960 по 1984 роки (а.с.38), її дохід значно перевищував суму щомісячної допомоги ОСОБА_2

Як зазначено у довідці за вих. № 02-44/503, виданій 06.11.2019 Виконавчим комітетом Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, дійсно проживала з племінницею ОСОБА_2, 1933 року народження, з 1961 року та по день смерть ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно погосподарської книги № 4 особовий рахунок № НОМЕР_1 (за 1961-1964 роки), погосподарської книги № 8 особовий рахунок № НОМЕР_2 за 1996-2000 роки (а.с. 25).

Згідно довідки за вих. № 02-44/507, виданої 07.11.2019 Виконавчим комітетом Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, була інвалідом ІІ групи та перебувала на утриманні своєї тітки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та проживала разом з нею до її смерті в с. Потеряйки Решетилівського району Полтавської області. Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в подальшому перебувала на утриманні своєї племінниці ОСОБА_1 в с. Нова Михайлівка Решетилівського району Полтавської області (а.с. 26).

Відповідно до довідки за вих. № 01-26/800, виданої 25.02.2021 Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно була інвалідом дитинства ІІ групи, що підтверджується Особовою справою №6 . ОСОБА_2 проживала та перебувала на утриманні у своєї тітки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в її будинку в с. Потеряйки Новомихайлівської сільської ради до смерті тітки, що підтверджується записами в погосподарських книгах (а.с.28)

Зазначених обставини також підтверджуються витягами з погосподарських книг за особистими рахунками № НОМЕР_3, НОМЕР_2, НОМЕР_1, НОМЕР_5 (а.с. 46, 47, 48, 49).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 9).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила, що вона працювала секретарем Новомихайлівської сільської ради, їй відомо, що ОСОБА_2 була інвалідом та не могла працювати. Вона проживала та була на утриманні у своєї тітки ОСОБА_3 Проживали вони разом з 1960 - х років, більше з ними ніхто не проживав.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 зазначила, що вона народилася та проживає в с. Потеряйки Решетилівського району Полтавської області. Їй відомо, що ОСОБА_2 була особою з інвалідністю та проживала в своєї тітки ОСОБА_6 Жили вони вдвох, оскільки чоловік ОСОБА_6 загинув на війні. ОСОБА_6 утримувала ОСОБА_2, так як та в силу своїх фізичних вад не могла працювати.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначила, що вона приїхала в с. Потеряйки у 1987 році. На той момент ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вже проживали вдвох в будинку ОСОБА_3, яка доглядала ОСОБА_2, оскільки та була інвалідом. Жили вони до смерті ОСОБА_3 вдвох. ОСОБА_2 була племінницею ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що він є чоловіком позивачки. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 він знав з 1983 року. ОСОБА_2 була інвалідом та жила у своєї тітки ОСОБА_3, яка її доглядала. 3 1997 року ОСОБА_2 проживала з ними до своєї смерті.

Отже, з досліджених вище доказів, судом встановлено, що позивачкою належними та достатніми доказами доведено факт спільного проживання та перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 по день смерті останньої.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 (а.с.9).

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру № 61704548, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась (а.с. 24).

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась до набрання чинності ЦК України, то застосування підлягають норми ЦК УРСР, які були чинними на той момент.

Згідно положень ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не

змінено заповітом.

Статтею 531 ЦК УРСР передбачено, що до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Приписами статті 548 ЦК УРСР встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно положень ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, зокрема, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном

Суд не погоджується з посиланням представниці відповідачка Прудкої І.О. на те, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 та щодо дати отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину через значний період часу з наступних підстав.

Як зазначено у довідці за вих. № 01-16/7, виданій 09.01.2020 Решетилівською державною нотаріальною конторою, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 спадщину після неї прийняла ОСОБА_2 шляхом спільного проживання із спадкодавцем (довідка Новомихайлівської сільської ради № 02-44/503 від 06.11.2019) (а.с. 27).

Тобто, дану обставину було встановлено нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М., при цьому правомірність дій нотаріуса не є предметом розгляду даної справи, як і підстави для видачі позивачці ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М.

Крім того слід зазначити, що відповідно до пункту 113 Глави 3 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5, що була чинною на момент смерті ОСОБА_3, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст.549 Цивільного кодексу (1540-06). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця.

Тобто, та обставина, що ОСОБА_2 перебувала на утриманні ОСОБА_3 на момент смерті останньої та згідно чинного на той момент ЦК УРСР прийняла спадщину після ОСОБА_3 підтверджується сукупністю досліджених доказів по справі.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 (а.с. 10).

Відповідно до заповіту, посвідченого 19.02.2000 Новомихайлівською сільською радою, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було та з чого не складалося, заповіла племінниці ОСОБА_1 (а.с.29)

Спадщину після ОСОБА_2 прийняла ОСОБА_1, що підтверджується довідкою за вих. № 01-16/7, виданою 09.01.2020 Решетилівською державною нотаріальною конторою (а.с. 27).

Відповідно до листа Виконавчого комітету Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 13.01.2020 №02-44/8, адресованого ОСОБА_1, земельна ділянка (пай) кадастровий номер 5324282800:00:008:0028 площею 7,564 га перебуває у комунальній власності сільської ради згідно рішення Решетилівського району Полтавської області від 16 червня 2010 року (а.с.32).

Відповідно до копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0173997 ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) розміром 4,3 в умовних кадастрових гектарах, як члену колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми Новомихайлівська , що розташована на території Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області на підставі розпорядження Решетилівської райдержадміністрації від 17 січня 1997 року №8, на звороті якого зазначено: Право на земельну частку (пай) передано територіальній громаді Новомихайлівської сільської ради на підставі рішення Решетилівського районного суду від 16 червня 2010 року (а.с. 31). Оригінал зазначеного сертифікату на право на земельну частку (пай) було втрачено.

Як вбачається зі змісту постанови Полтавського апеляційного суду від 11.01.2021 у справі № 546/581/20, рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 16.06.2010 було визнано відумерлою спадщину ОСОБА_3, а саме, земельну частку (пай) розміром 4,3 га, що розташована на території Новомихайлівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та належала ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Цією ж постановою Полтавського апеляційного суду від 11.01.2021 скасовано рішення Решетилівського районного суду про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою та залишено без розгляду заяву прокурора про визнання спадщини відумерлою (а.с. 33-36).

Постановою державного нотаріуса Решетилівської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної контори за вих. № 02-31/683 від 20.07.2021 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу (а.с. 40).

Відповідно до положень ст. 534 ЦК УРСР (який був чинний на момент смерті ОСОБА_2), кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами загального провадження.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність , паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно зі ст. 1, 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (п. 10). При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону (п. 11).

Як встановлено судом, ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) та їй було виписано сертифікат про право на земельну частку (пай) розміром 4,3 га, однак за життя не встигла оформити своє право на зазначену земельну ділянку. Після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_2, яка на момент смерті ОСОБА_3 проживала з останньою та перебувала на її утриманні. За життя ОСОБА_2 не встигла оформити своє право на земельну частку (пай) площею 4,3 га, яке отримала після померлої ОСОБА_3, оскільки у 2000 році померла. Спадщину після померлої ОСОБА_2 прийняла ОСОБА_1, проте оформити своє право на земельну частку (пай) площею 4,3 га не змогла, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказане майно.

Однак, враховуючи перехід права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом до позивачки після смерті ОСОБА_2 та втрату сертифіката, який підтверджував таке право спадкодавця, належним способом захисту прав позивачки на спірне спадкове майно є визнання за нею права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З квитанції про сплату судового збору № 0.0.2206264917.1 від 22.07.2021 встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 при зверненні до суду із позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2367,66 грн (а.с. 1), враховуючи кількість позовних вимог та вартість земельної ділянки - 145964,89 грн (а.с.39).

Враховуючи вищезазначене та у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача Решетилівської міської ради Полтавської області в розмірі 2367,66 грн на користь позивачки ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 133, 141 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє адвокат Беркута Владислав Леонідович, до Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, на утриманні ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, не менше одного року до смерті ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1в порядку спадкування за заповітомправо на земельну частку (пай) площею 4,3 га в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебуває у колективній власності агрофірми Новомихайлівська , яке належало ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0173997, виданого на підставі розпорядження Решетилівської районної державної адміністрації №8 від 17 січня 1997 року.

Стягнути із Решетилівської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2367 (дві тисячі триста шістдесят сім) гривень 66 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка - ОСОБА_1, проживає за адресою: с. Нвоа Михайлівка Полтавського району Полтавської області, 38411, РНОКПП НОМЕР_8.

Представник позивачки - Беркута Владислава Леонідович, службова адреса: 38400, пров. Гарячківський, 1, м. Решетилівка Полтавської області.

Відповідач - Решетилівська міська рада, місцезнаходження: 38400, вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавської області, , код ЄДРПОУ 21044065.

Представниця відповідача - Прудка Ірина Олександрівна, службова адреса: 38400, вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавської області.

Повний текст рішення складений 15 листопада 2021 року.

Суддя Ю.В. Зіненко