Рішення

від 16.11.2021 по справі 623/2966/21

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/2966/21

Номер провадження 2/623/866/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

16 листопада 2021 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю секретаря Костенко В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Ізюмі цивільну справу № 623/2966/21 за позовом ОСОБА_1 до Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Тавежянської сільської ради Сахновщанського району Харківської області, ОСОБА_2 про визнання пра ва власно сті на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

30 липня 2021 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд встановити факт спільного проживання з ОСОБА_3 в період з 1991 року по 24 серпня 1997 року;

Визнати право власності в порядку спадкування на наступне майно, що належало ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-Земельну ділянку, кадастровий номер 6322882000:01:000:0109; 6322882000:03:000:0049 розміром 5,3264 га, що розташована на території Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області;

-Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0224581 на право на

земельну частку ( пай) з земель, які перебувають у колективній власності КСП ім. Чапаєва, розміром 7,7 умовних кадастрових гектарів, що був виданий на підставі розпорядження Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку ( пай) від 21 серпня 1997 року за № 109.

В обґрунтування позову зазначає, що спадкодавець ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 мав у власності земельну ділянку та сертифікат на право на земельну ділянку. Оскільки інших претендентів на спадкове майно померлого не має, позивачка бажає прийняти вказану спадщину, однак оригінали правовстановлюючих документів не збереглися, у зв`язку з чим виник спір про право, а право власності на земел ну ділянку на території Бугаївської сільської рад було переоформлено на відповідача - 3.

Позивач надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відзиву не надали.

Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 223 ЦПК України та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у постанові № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 27 серпня 1997 року, виданого Новочернещинською сільською радою Сахновщинського району Харківської області ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 ( а.с.7).

Листом від 13 серпня 2021 року за вих. № 440/01-16 Сахновщинська державна нотаріальна контора повідомила, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась, та як до державної нотаріальної контори по питанню прийняття або відмови від прийняття спадщини заяв не надходило ( а.с.21).

ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_3 з 13.02.1991 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Тавежнянської сільської ради Сахновщинського району Харківської області ( а.с.5).

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 час відкриття спадщини, повністю доведений дослідженими по справі доказами, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його пра ва власно сті, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа управління у Красноградському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 26.10.2021 року 29-20-0.23,334-253/431-21 сертифікат на земельну частку (пай) серії ХР № 0224581 на ім`я ОСОБА_3 виданий на підставі розпорядження Сахновщинської райдержадміністрації від 24.06.1997 року за № 448 в тому, що йому належить право на земель ну частку (па й) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.. Чапаєва розміром 7,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості). Сертифікат зареєстрований 21.08.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земель ну частку (па й) за № 109, але підпис про отримання сертифікату відсутній.

Таким чином, позовні вимоги про визнання пра ва власно сті на сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0224581 у порядку спадкування не суперечить закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб підлягають до задоволення.

Позовні вимоги щодо визнання пра ва власно сті на земель ну ділянку кадастровий номер 6322882000:01:000:0109; 6322882000:03:000:0049 задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи не містять належного обґрунтування даної вимоги.

Суд ухвалює рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст.4,19,76,81,200,247,258-259,263-265,354 ЦПК України, ст.328,392,1235,1268 ЦК України,Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" , суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Тавежянської сільської ради Сахновщанського району Харківської області, ОСОБА_2 про визнання пра ва власно сті на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 в період з 1991 року по 24 серпня 1997 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 право власності в порядку спадкування на наступне майно, що належало ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: сер -тифікат на право на земель ну частку (па й) серія ХР № 0224581 про право на земель ну частку (па й) землі яка перебуває у колективній власності КСП ім. Чапаєва, розміром 7,7 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що був виданий на підставі розпорядження Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земель ну частку (па й) від 21 серпня 1997 року за № 109.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк