Рішення

від 16.11.2021 по справі 408/7090/19-ц

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 408/7090/19-ц

Провадження № 2/408/505/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області, у складі:

головуючого: судді Булгакової Г.В.,

при секретарі Ришковій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Біловодськ Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Станично-Луганська селищна рада Луганської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому зазначила, що вона є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 4 липня 2002 року, зареєстрованого в реєстрі № 1245.

В належному їй будинку зареєстровані відповідачі, які фактично там не проживають понад 7 років.

Таким чином, позивач є власником зазначеного будинку, але своє право як власника вона не може реалізувати в повному обсязі у зв`язку з тим, що відповідачі зареєстровані в її будинку, і хоча відповідачі є її синами, але не приймають участі в утриманні будинку, сплаті комунальних платежів і взагалі будинком не цікавляться.

Де фактично мешкають сини їй невідомо, вона знає тільки, що вони знаходяться в РФ, тому позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом. Просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме будинком розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зняття з реєстраційного обліку.

Позивач в судове засідання не з`явилася. В заяві адресованій суду справу просила розглянути за її відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надали.

Представник третьої особи - Станично-Луганської селищної ради Луганської області в судове засідання не з`явився. В заяві адресованій суду просить справу розглянути за його відсутності.

Суд, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідності ЦПК України випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору дарування від 4 липня 2002 року, зареєстрованого в реєстрі № 1245, позивачеві ОСОБА_1 належить на праві власності домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Копією домової книги для прописки громадян, що проживають в буд. АДРЕСА_1 , підтверджується, що відповідачі: ОСОБА_2 , який є сином позивача, та ОСОБА_3 , який є сином позивача, дійсно зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично там не проживають (акт обстеження умов проживання складеного за участі депутата Станично-Луганської селищної ради Гавриш З.А.).

Позивач, звертаючись до суду, посилається на те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є членами її сім`ї, та у зв`язку з тривалою відсутністю за адресою реєстрації, втратили право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Безпідставне перебування відповідачів на реєстраційному обліку в будинку, на думку позивача, свідчить про перешкоди у користуванні власністю та є підставою для визнання відповідачів такими, що втратили право користування будинком.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.

Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписами ст. 383 Цивільного кодексу України та ст.150 ЖК України передбачено право власника використовувати житло для власного проживання членів сім`ї, інших осіб, та розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Нормами статті 405 ЦК України передбачається, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідачі є членами сім`ї позивача. Відповідачі не проживають в будинку позивача тривалий час, обов`язків щодо утримання будинку і сплати комунальних послуг не несуть, і подальша реєстрація відповідачів порушує права позивача, як власника будинку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки у зазначеному випадку саме такий спосіб захисту дає можливість реального усунення порушення права власності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 258-265 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , третя особа - Станично-Луганська селищна рада Луганської області, (код ЄДРПОУ 04335766), адреса місцезнаходження: Луганська область, с.Станиця Луганська, вул.Центральна, 52, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: Г. В. Булгакова