Рішення

від 28.10.2021 по справі 638/2959/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/2959/21

Провадження № 2/638/3380/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.

секретаря Рижикової В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аптечне об`єднання Біокон до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів з договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Аптечне об`єднання Біокон звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства борг в сумі 78770 грн., 3765,69 грн. інфляційних витрат, 10896,16 грн. пені, 2369,57 грн. 3 % річних та 2270 грн. витрат зі сплати судового збору.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.09.2019 року між сторонами у справі укладено договір № 13 про надання безпроцентної позики, згідно якого позикодавець зобов`язався передати у власність відповідача, а останній зобов`язався повернути позику, сума якої складала 78779 грн., строком до 30.03.2020 року. У зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань відповідачем, позивач скористався правом та надіслав претензію про погашення заборгованості, яка не виконана, у зв`язку з чим товариство звернулося до суду з даним позовом.

Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на доводи, викладені у відзиві. Згідно відзиву на позов, представник відповідача вказав про недійсність договору від 30.09.2019 року, оскільки однією зі сторін виступає товариство, яке не мало право укладати договір безпроцентної позики, відповідно до приписів ЦК України, у позивача відсутня можливість укладати договори безпроцентної позики згідно видів діяльності, що відображені у витягу з реєстру. Також, вказав, що відповідач не отримував коштів від відповідача, відомості щодо паспортних даних, які наявні в договорі не відповідають дійсності, оскільки з 2018 року у відповідача наявний паспорт нового зразка. ОСОБА_1 не міг надати позивачу свій старий паспорт та картку платника податків, оскільки більше року користувався новими, а тому зазначений правочин навіть не вчинявся. Звернув увагу на те, що позивачем не засвідчені докази, що надані суду, а тому останні не можуть вважатися належними. Претензія, що надіслана позивачем, на яку товариство посилається, не отримана відповідачем, оскільки на офіційному сайті Укрпошти відсутні дані про таке відправлення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Аптечне об`єднання Біокон має наступні види економічної діяльності: оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний); роздрібна торгівля фармацевтичними товарами; роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами; роздрібна торгівля косметичними та парфумерними товарами; медична практика; інша діяльність у сфері охорони здоров`я людини.

30.09.2019 року між ТОВ Аптечне об`єднання Біокон та ОСОБА_1 укладено договір 13 про надання безпроцентної позики, згідно умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі, а останній зобов`язується повернути позику в порядку та на умовах, визначених цим договором, розмір позики складає 78770 грн., строк повернення до 30.03.2020 року.

30.09.2019 року за видатковими касовими ордерами видано ОСОБА_1 50000 грн., 01.10.2019 року - 28770 грн.

10.06.2020 року ТОВ Аптечне об`єднання Біокон направило претензію ОСОБА_1 про погашення заборгованості та дострокове виконання зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Зазначений правовий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постановах: від 18 вересня 2013 року № 6-63 цс 13; від 02 липня 2014 року № 6-79 цс 14.

В порушення вищевказаних положень закону, правових позицій Верховного Суду України, позивачем не надано доказів про діяльність товариства в частині надання фінансових послуг, що ставить під сумнів правову природу укладеного договору позики.

Крім того, згідно з п. 1 договору позики від 30.09.2019 року в порядку та на умовах, визначених цим договором позикодавець передає, а не передав, ОСОБА_1 безвідсоткову позику. Разом з тим, видаткові касові ордери від 30.09.2019 року та від 01.10.2019 року, що надані позивачем на підтвердження видачі грошових коштів відповідачу, надані суду у вигляді копій неналежної якості, не завірені належним чином, з різними підписами від імені одержувача, що не може бути прийнято судом як належний та допустимий доказ.

Таким чином, зібрані у справі докази не містять відомостей про отримання грошових коштів, а тому суд позбавлений можливості надати правову оцінку тому, чи були передані позичальнику у день укладення договору грошові кошти, так як згідно з положеннями статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Крім того, згідно копії паспорта, що долучена до відзиву ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України у вигляді ID - картки ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з тим у договорі позики, що укладений 30.09.2019 року, тобто через рік після отримання вказаного паспорту, містяться дані паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , копія даного паспорту долучена представником позивача до позову.

За встановлених обставин у справі суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення коштів за договором позики, оскільки позивач не надав належних доказів як укладення договору позики (оригіналу договору позики), так і передання грошової суми позичальнику, тобто не довів факт укладення договору позики та наявності у відповідача обов`язку з повернення коштів, а тому залишає позов ТОВ Аптечне обєднання Біокон без задоволення.

Керуючись ст.ст.2,3,11,76-81,141,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Аптечне об`єднання Біокон до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів з договором позики, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Головуючий: