Ухвала

від 16.11.2021 по справі 639/7018/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/7018/21

Провадження №1-кс/639/2099/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021222030000094 від 12.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 227 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , в якому прокурор просить накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, на майно, вилучене в ході обшуку від 12.11.2021, за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до положень статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1)підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2)перелік і види майна, що належить арештувати;

3)документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4)розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання про арешт майна мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зі змісту поданого клопотання видно, що метою арешту майна прокурор зазначає встановлення обставин щодо вчинення діяння, передбаченого ст. 227 КК України, а також безпосереднього збереження речових доказів, є підстави для накладення арешту на них. так як повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню, оскільки у разі повернення зазначених предметів можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливить встановлення об`єктивної істини у кримінальному проваджені, та з метою збереження речових доказів прокурор приходить до висновку про необхідність накладення арешту на вищезазначене майно.

Підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних предметів, які мають доказове значення вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 227 КК України.

Також у клопотанні зазначено, що метою накладення арешту на вилучене майно є його збереження, оскільки, їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винної особи від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Разом з тим, у порушення ч. 2 ст. 171 КПК України в клопотанні відсутнє обґрунтування значення для кримінального провадження вказаних предметів. На підтвердження обставин обґрунтованості рішення слідчого про визнання цих речей речовими доказами ані клопотання, ані додані до нього документи не містять.

При цьому, прокурор формально посилається на ст. 98 КПК України, та додає до клопотання постанову про визнання об`єктів речовими доказами у кримінальному провадженні, що не може бути єдиною підставою для арешту майна.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання проарешт майнарозглядається слідчимсуддею,судом непізніше двохднів здня йогонадходження досуду,за участюслідчого та/абопрокурора,цивільного позивача,якщо клопотанняподано ним,підозрюваного,обвинуваченого,іншого власникамайна,і занаявності -також захисника,законного представника,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження.Неприбуття цихосіб усудове засіданняне перешкоджаєрозгляду клопотання.

Згідно вимогч.6ст.173КПК України, ухвалупро арешттимчасово вилученогомайна слідчийсуддя,суд постановляєне пізнішесімдесяти двохгодин іздня находженнядо судуклопотання,інакше такемайно повертаєтьсяособі,у якоїйого буловилучено.

Згідно порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні, визначеного в ч. 1 ст. 135 КПК України, особа викликаєтьсядо слідчого,прокурора,слідчого судді,суду шляхомвручення повісткипро виклик,надіслання їїпоштою,електронною поштоючи факсимільнимзв`язком,здійснення викликупо телефонуабо телеграмою.

Проте, в клопотанні прокурора, крім власника транспортного засобу, не зазначено адрес, номерів телефонів, мобільних телефонів, електронної пошти, чи факсимільного зв`язку фізичних, чи юридичних осіб, які є власниками майна, переліку таких власників вилученого майна, що позбавляє суд можливості виконати вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, - судового виклику власника майна для розгляду даного клопотання. При цьому, такий судовий виклик власника майна є обов`язковим, оскільки за змістом ч. 2 ст.172КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт майна може розглядатися без повідомлення власника майна виключно у випадку, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, яке не було тимчасово вилучене.

Також судзвертає увагуна те,що згідно п. 6 листа ВСС України від 05.04.2013 № 223-558/0/4-13 у межах одного кримінального провадження клопотання про застосування заходів забезпечення вноситься щодо кожної особи окремо.

Отже, клопотання про арешт майна має подаватися відносно одного підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, а не щодо декількох.

До клопотання не долучено матеріали, що мають значення для правильного вирішення питання про арешт майна.

Зокрема, до матеріалів, які обґрунтовують клопотання, не долучено копію ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, в результаті якого було вилучено майно, арешт на яке просить накласти прокурор у клопотанні.

Крім цього, в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.10.2021 по справі №724/86/20 (провадження №51-1353кмо21) викладено правовий висновок, що за приписами статей 39, 110, ч. 1 ст. 214 КПК рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов`язково приймається у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови.

Разом із цим, до матеріалів, які обґрунтовують клопотання, не долучено копію постанови про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, якою б підтверджувались повноваження слідчих у кримінальному провадженні під час проведення обшуку, за результатами якого подано це клопотання про арешт майна.

Вказані недоліки клопотання про арешт майна позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими обґрунтовуються доводи клопотання, та прийняти рішення по справі.

Чинним законодавством передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні (ч. 3ст. 172 КПК).

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, а відтак підлягає поверненню прокурору в силу положень ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення виявлених недоліків протягом 72 годин.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021222030000094 від 12.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 227 КК України, - повернути прокурору для усунення недоліків та приведення у відповідність з вимогами ст.171 КПК України, надавши для цього строк 72 години з моменту отримання повного тексту ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1