Справа № 640/15699/19
н/п 2/953/157/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Зуб Г.А.
за участю секретаря Черниш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розподіл будинку та земельної ділянки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому з подальшим уточненням просить припинити право спільної часткової власності на будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку по АДРЕСА_1 ; провести розділ житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки по АДРЕСА_1 між відповідачами; визнати за позивачем право власності на 62/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , замість 64/100 частки, зазначених у розрахунку ідеальних часток та Ѕ частки, зазначених у правовстановлюючих документах; виділити ОСОБА_1 на 62/100 частин у домоволодінні АДРЕСА_1 : будівель і споруд у домоволодінні на суму 160759,0 грн., а саме: частину житлового будинку літ. А-1 (приміщення (житлові кімнати): 1-3 площею 9,0 кв. метри,1-4 площею 11,9 кв. метри); частину прибудови літ. а (приміщення кухні 1-2 площею 6,5 кв. метри); частину прибудови літ. а-1 (приміщення коридору 1-8 площею 3,4 кв. метри); прибудову літ. а-3 (приміщення ванни 1-7 площею 4,9 кв. метри) із загальною площею приміщень 35,7 кв. метри, ганок літ. а-5 . По надвірними спорудам сараї літ. Г , літ. В , літню кухню літ. Д з прибудовою літ. д , Вбиральню літ. К , огорожі №№2,3, хвіртки №№10,14, зливну яму №12.
Залишити у власності ОСОБА_2 - 38/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , замість 36/100 частки, зазначених у розрахунку ідеальних часток та Ѕ частки, зазначених у правовстановлюючих документах.
Залишити у власності ОСОБА_2 на 62/100 частин у домоволодінні АДРЕСА_1 :
-будівель і споруд у домоволодінні на суму 100316,0грн., а саме: частину житлового будинку літ. А-1 (приміщення6 житлові кімнати 2-5,2-6); частину прибудови літ. а (приміщення кухні 2-4); частину прибудови літ. а-1 (приміщення 2-2, 2-3) із загальною площею приміщень 39,6 кв. метри. прибудову літ. а-4 (приміщення 2-1), тамбур літ. а-6 (приміщення І), ганок літ. а-7 . По надвірним спорудам льох літ. Б , вбиральню літ. Ж , хвіртку №9, зливну яму №13.
Виділити ОСОБА_1 у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 444,0 кв. метри, що відповідає покладеній на частку згідно варіанту №1 судової будівельно-технічної експертизи від 10.07.2020 року №21863/11676/11677.
Залишити в користуванні ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 444,0 кв. метри, що відповідає покладеній на частку, в тому числі земельну ділянку площею 13,8 кв.м. для улаштування заїзду - автостоянки для зберігання автомобіля згідно варіанту №1 судової будівельно-технічної експертизи від 10.07.2020 року №21863/11676/11677.
Встановити земельний сервітут на користь ОСОБА_2 на частину земельної ділянки ОСОБА_1 для ремонту та обслуговування прибудови літ. а 4 та тамбуру літ. а 6 площею 5,5 кв. метри згідно варіанту №1 судової будівельно-технічної експертизи від 10.07.2020 року №21863/11676/11677.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі 3553 грн.
Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на теперішній час між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 виникли спори стосовно користування спільним майном за адресою: АДРЕСА_1 , що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористались.
Представник позивача - адвокат В.В. Полякова заявлені уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та просила їх задовольнити, про що 24.09.2021 року через канцелярію суду надала відповідну заяву, а також просила провести розгляд справи у відсутність позивачки та її представника.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, повідомлялись у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, та за наявними в справі доказами.
08.08.2019 до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зуб Г.А.
Ухвалою судді від 12.08.2019 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.10.2019 по вище вказаній справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено експертам ХНДІСЕ ім. Бокаріуса, та провадження по справі зупинено.
08.09.2020 року на адресу суду з ХНДІСЕ ім. Бокаріуса надійшов висновок експерта №21863/11676/11677 від 01.07.2020.
Ухвалою суду від 09.09.2020 відновлено провадження по справі.
Ухвалою суду від 23.02.2021 закрито підготовче провадження по справі, та призначено справу до судового розгляду по суті.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належав позивачці на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.12.2003 року р.№4-1310, виданим Восьмою ХДНК. Зазначений будинок з надвірними будівлями розташовано на земельній ділянці 895 кв. метри. Вищезазначена земельна ділянка належала їй на праві власності, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯГ№080200, виданим Харківською міською радою Харківської області 01.08.2006 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди земля за №310667100216 (кадастровий №6310136600:05:080:0001) (а.с. 8-9).
22 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Яновою О.Є., р.№4436. Відповідно зазначеного договору позивач передала у власність ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 прийняла у власність Ѕ частку житлового будинку з прибудовами літ. А-1 загально житловою площею 45,1 кв.м. та надвірних будівель, а саме: в користування відповідачки ОСОБА_3 перейшли приміщення №1, 1-1, 1-6, 1-5 житловою площею 24,2 кв. метри, ганок літ.а2, по надвірним будівлям льох літ. Б , огорожі №4,5,6. Крім того, відповідно до цього договору ОСОБА_3 прийняла у власність Ѕ частку у праві власності на земельну ділянку площею 0,0895га надану для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
17.12.2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Чижовою Н.А. р.№3599, відповідно до умов якого до ОСОБА_2 перейшло право власності на Ѕ частину житлового будинку з прибудовами в тому ж обсязі, яке було у попереднього власника ОСОБА_3 , а Ѕ частина земельної ділянки залишилась у власності відповідачки ОСОБА_3 .
Таким чином, житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності наступним чином: Ѕ частка позивачці ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.12.2003 року р.№4-1310, виданим Восьмою ХДНК; Ѕ частка відповідачці ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Чижовою Н.А. р.№3599. Відомості про реєстрацію права власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру від 09.07.2019 року №173197739 (а.с. 68).
Житловий будинок з прибудовами літ. А-1 (загальною площею 82,9 кв. метри, житловою площею 45,1 кв. метри) має два окремих входи та фактично складається з двох відокремлених квартир, що вбачається з копій технічних паспортів на житловий будинок від 26.11.2009 року на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Ці квартири (або частки будинку) ізольовані один від одного, мають окремі виходи, окремі системи водопостачання, водовідведення, опалення.
Зазначений будинок з надвірними будівлями розташовано на земельній ділянці 895 кв. метри (кадастровий №6310136600:05:080:0001), та належить на праві спільної часткової власності позивачці ОСОБА_1 - Ѕ частка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯГ№080200, виданим Харківською міською радою Харківської області 01.08.2006 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди земля за №310667100216; та відповідачці ОСОБА_3 - 1/2 частка на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Яновою О.Є., р.№4436 (а.с. 67).
В користуванні позивачки ОСОБА_1 знаходиться частина будинку кв. АДРЕСА_2 (загальною площею 35,7 кв. метри, житловою площею 20.9 кв. метри), що складається з житлової кімнати 1-3 площею 9,0 кв. метри, житлової кімнати 1-4 площею 11,9 кв. метри, кухні 1-2 площею 6,5 кв. метри, ванної 1-7 площею 4,9 кв. метри, коридору 1-8 площею 3,4 кв. метри. По надвірним спорудам в моєму користуванні знаходяться: сараї літ. Г , літ. В , літня кухня літ. Д , вбиральня літ. К , душ літ. З , вимощення №7, огорожі №2,3,11, окремий вхід на вулицю хвіртка №10. Також вона користується частиною земельної ділянки з боку домоволодіння АДРЕСА_3 .
В користуванні відповідачки ОСОБА_2 знаходиться частина будинку кв. АДРЕСА_4 (загальною площею 47,2 кв. метри, житловою площею 24,2 кв. метри), що складається з житлової кімнати 2-5 площею 10,4кв.метри, житлової кімнати 2-6 площею 13,8кв.метри, коридору 2-4 площею 7,3 кв. метри, санвузла 2-3 площею 3,6кв.метри, коридору 2-2 площею 4,5кв.метри, кухні 2-1 площею 7,6 кв. метри; по надвірним спорудам: льохом літ. Б , вбиральнею літ. Ж , огорожами №4,5,6. Крім того її частина житлового будинку облаштована окремим входом з вулиці хвіртка АДРЕСА_3 , яким вона користувалась особисто. Також в її користуванні знаходилась частина земельної ділянки з боку домоволодіння АДРЕСА_5 .
На теперішній час між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 виникли спори стосовно користування спільним двором та садом, та надвірними спорудами в зв`язку з чим вона звернулась з позовною заявою до суду для виділу своєї частки із складу домоволодіння. Оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку та земельної ділянки, це призвело до неможливості укласти договір про поділ цього майна, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 367 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 має право на звернення до суду за захистом свого майнового права шляхом здійснення поділу житлового будинку та виділ земельної ділянки в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.
На адресу суду на виконання ухвали суду надійшов висновок експерта Харківського НДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса від 10.07.2020 року №21863/11676/11677.
Згідно висновку експерта від 10.07.2020 року №21863/11676/11677 запропоновано один варіант розподілу житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким надано варіант виділу в натурі ОСОБА_1 частини житлового будинку літ. А-1 з відповідними прибудовами та надвірними спорудами. Також запропоновано два варіанти порядку користування земельною ділянкою з ізоляцією сторін та встановленням земельного сервітуту на користь відповідачки співвласника ОСОБА_2 . Також розраховано грошову компенсацію за варіантом виділу необхідно сплатити ІІ (відповідачка ОСОБА_2 ) на користь І співвласника (позивачка ОСОБА_1 ) у розмірі 3553,0грн. оскільки (вбиральня літ. Ж виділяється співвласникові ОСОБА_2 , що підтвердила допитана в судовому засідання судовий експерт ОСОБА_6 , яка також надала до суду додаткові пояснення щодо наданого до суду висновку (а.с. 146).
У зв`язку із чим, позивачка ОСОБА_1 виклала свої позовні вимоги відповідно до наданого до суду висновку експерта, та просила суд здійснити розподіл будівель та споруд домоволодіння за фактичним користуванням з виділом частки позивача ОСОБА_1 у відповідності з варіантом запропонованим висновком судової будівельно-технічної експертизи Також позивачка ОСОБА_1 просить здійснити розподіл земельної ділянки відповідно до варіанту І висновку експертизи.
У силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Виходячи із цих положень, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.
Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.
Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна, утворюється два самостійних об`єкта майна.
Статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, в постанові від 01.07.2019 у справі № 404/10673/14-ц висловив позицію, що системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилася.
Статтею 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Частина 3 цієї стаття закріплює, що учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Відповідно до приписів частини 4 цієї статті учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Частиною першою статті 318 ЦК України передбачено, що кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).
У постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-841цс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Однак, відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
Наданий до суду висновок експерта №21863/11676/11677 від 01.07.2020 містить відповіді на всі питання, вирішення яких є обов`язковим та необхідним для правильного вирішення спору. При призначенні експертизи судом враховано питання, для вирішення яких необхідні спеціальні знання. Відповідачами не надано ніяких належних і допустимих доказів можливості іншого варіанту поділу спірного будинку та земельної ділянки, відмінного від варіантів, запропонованих експертом, та взагалі не надано будь-яких доказів на спростування заявлених позовних вимог, хоча з висновком експерта відповідач ОСОБА_3 ознайомилась 30.10.2020 (а.с.139), та відповідач ОСОБА_2 . Отже, відсутні правові підстави для відхилення судом експертного висновку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що можливість виділу спірного домоволодіння в натурі за варіантом, та спірної земельної ділянки за І варіантом, який фактично склався між сторонами, підтверджується висновком експерта №21863/11676/11677 від 01.07.2020 року, оскільки це можливий варіант розподілу спірного майна та земельної ділянки з урахуванням порядку користування, що склався і для здійснення запропонованих варіантів розподілу проводити переобладнання не потрібно.
За наданим варіантом позивачці присуджується частина житлового будинку і споруд загальною вартістю 160759 грн, що становить 62/100 часток замість 64/100 спірного будинковолодіння, а тому відповідачу ОСОБА_2 слід компенсувати їй 3553 грн. до рівності часток співвласників.
Таким чином, суд вважає, що виходячи зі змісту статтей 183, 358, 364 ЦК України, слід задовольнити уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 за наданим варіантом розподілу будівель та споруд домоволодіння за фактичним користуванням, та І варіантом поділу
земельної ділянки згідно висновку експерта №21863/11676/11677 за результатами проведеної судової будівельно-технічної, будівельно-оціночної та земельно-технічної експертизи від 01.07.2020 року, який враховує інтереси кожного з співвласників.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат , пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат , які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката ; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених відповідачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правничої допомоги від 12.07.2019 року, додаткову угоду № 1 від 15.10.2020 до договору про надання правничої допомоги від 12.07.2019, розрахунок (акт приймання-передачі) суми гонорару за надану правничу допомогу, а також копію квитанцій б/н від 12.07.2019 року на загальну суму 15000,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що дана справа перебувала в провадженні суду з серпня 2019 року, п`ять судових засідань були проведені за участю представника позивача - ОСОБА_7 , яка подавала до суду клопотання про призначення експертизи, позовну заяву в уточненій редакції, а тому вказана вимога підлягає частковому задоволенню, оскільки суд вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. є значно завищеним, та вважає, що співмірним розміром судових витрат на надання правничої допомоги, враховуючи складність даної справи, є 9000 грн., що підлягають відшкодуванню на користь позивача з відповідачів, а в іншій частині суд вважає за доцільне відмовити у зв`язку з неспівмірністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по оплаті судового збору, та витрати за проведення судової експертизи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розподіл будинку та земельної ділянки - задовольнити.
Припинити право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Провести розділ в натурі домоволодіння з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 62/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , замість 64/100 частки, зазначених у розрахунку ідеальних часток та Ѕ частки, зазначених у правовстановлюючих документах.
Виділити ОСОБА_1 на 62/100 частин у домоволодінні АДРЕСА_1 :
-будівель і споруд у домоволодінні на суму 160759,0 грн., а саме: частину житлового будинку літ. А-1 (приміщення (житлові кімнати): 1-3 площею 9,0 кв. метри,1-4 площею 11,9 кв. метри); частину прибудови літ. а (приміщення кухні 1-2 площею 6,5 кв. метри); частину прибудови літ. а-1 (приміщення коридору 1-8 площею 3,4 кв. метри); прибудову літ. а-3 (приміщення ванни 1-7 площею 4,9 кв. метри) із загальною площею приміщень 35,7 кв. метри, ганок літ. а-5 . По надвірними спорудам сараї літ. Г , літ. В , літню кухню літ. Д з прибудовою літ. д , Вбиральню літ. К , огорожі №№2,3, хвіртки №№10,14, зливну яму №12.
Залишити у власності ОСОБА_2 - 38/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , замість 36/100 частки, зазначених у розрахунку ідеальних часток та Ѕ частки, зазначених у правовстановлюючих документах.
Залишити у власності ОСОБА_2 на 62/100 частин у домоволодінні АДРЕСА_1 :
-будівель і споруд у домоволодінні на суму 100316,0грн., а саме: частину житлового будинку літ. А-1 (приміщення6 житлові кімнати 2-5,2-6); частину прибудови літ. а (приміщення кухні 2-4); частину прибудови літ. а-1 (приміщення 2-2, 2-3) із загальною площею приміщень 39,6 кв. метри. прибудову літ. а-4 (приміщення 2-1), тамбур літ. а-6 (приміщення І), ганок літ. а-7 . По надвірним спорудам льох літ. Б , вбиральню літ. Ж , хвіртку №9, зливну яму №13.
Виділити ОСОБА_1 у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 444,0 кв. метри, що відповідає покладеній на частку згідно варіанту №1 судової будівельно-технічної експертизи від 10.07.2020 року №21863/11676/11677.
Залишити в користуванні ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 444,0 кв. метри, що відповідає покладеній на частку, в тому числі земельну ділянку площею 13,8 кв.м. для улаштування заїзду - автостоянки для зберігання автомобіля згідно варіанту №1 судової будівельно-технічної експертизи від 10.07.2020 року №21863/11676/11677.
Встановити земельний сервітут на користь ОСОБА_2 на частину земельної ділянки ОСОБА_1 для ремонту та обслуговування прибудови літ. а 4 та тамбуру літ. а 6 площею 5,5 кв. метри згідно варіанту №1 судової будівельно-технічної експертизи від 10.07.2020 року №21863/11676/11677.
Стягнути зі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію в розмірі 3553 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят три) грн.
Стягнути зі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в рівних частинах на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.; судовий збір в розмірі 4016 грн., витрати витрачені позивачкою на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 15700 грн., тобто по 14358 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 , місцеперебування: АДРЕСА_6 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місцеперебування: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , місцеперебування: АДРЕСА_7 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду виготовлено 24 вересня 2021 року.
Суддя: Г.А. ЗУБ
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2021 |
Оприлюднено | 17.11.2021 |
Номер документу | 101107807 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський районний суд м.Харкова
Зуб Г. А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні