Рішення від 16.11.2021 по справі 303/6361/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року м. Мукачево Справа №303/6361/21

2/303/1751/21

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Кость В.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у в м. Мукачево цивільну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 250034,32 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про наявність невиконаного грошового зобов`язання відповідача з придбання товарів на суму 250034,32 гривень за наслідками цивільно - правової реалізації договору купівлі-продажу від 11 березня 2021 року.

Нормативно - правовою підставою для задоволення позовних вимог вказані також приписи ст.ст. 526, 610, 625, 655 Цивільного кодексу України.

Відповідач, у встановлений ухвалою суду від 28 серпня 2021 про відкриття провадження, відзив на позовну заяву не подав.

Копія ухвали з доданими до неї документами надіслана відповідачу на адресу його реєстрації та отримана останнім 06.09.2021.

11 жовтня 2021 року відповідачем подано клопотання про відкладення судового засідання. Розгляд справи по суті відкладено на 16.11.2021.

16 листопада 2021 року представником відповідача подано клопотання про надання матеріалів справи на ознайомлення та поновлення строку для подання відзиву.

На підставі ухвали суду від 16.11.2021 в задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року (заява №3572/03 у справі Цихановський проти України ) національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Така позиція суду співпадає із необхідністю дотримання судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

На підставі ухвали суду від 28 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та визначено проведення її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та за наявними у ній матеріалами, тому справа розглядається судом без фактичної присутності у судовому засіданні учасників судового процесу, тобто з урахуванням особливостей, регламентованих статтею 279 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, ОСОБА_2 мав процесуальну можливість з 06.09.2021 (дата вручення копії ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви) скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву із зазначенням своєї позиції щодо суті спору.

Також, з метою об`єктивного вирішення справи, забезпечення права на доступ до правосуддя, розгляд справи за клопотанням відповідача відкладався та останній мав більше місяця часу для залучення адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, подання клопотань тощо.

Подання представником відповідача заяви про відкладення судового засідання розцінюється судом як затягування судового розгляду справи.

З урахуванням положень частини п`ятої ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.

1. Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з того, що згідно із частиною першою ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

2. Не оспорюється учасниками справи той факт, що матеріально-правовим об`єктом, з привиду якого виникло конфліктне правовідношення між сторонами справи є договірні відносини, пов`язані із придбанням товарів на підставі договору купівлі-продажу, укладеним між сторонами 11.03.2021 №БТФ-41966/03/21.

В контексті хронології існуванням спірних правовідносин пов`язаних із вказаним договором купівлі-продажу, суд наводить наступні обставини справи.

11.03.2021 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Продавець) та фізичною особою ОСОБА_2 (надалі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу № БТФ-41966/03/21 (надалі - Договір), згідно з яким Продавець зобов`язався передати у власність, а Покупець оплатити й прийняти Товар на умовах, визначених у цьому Договорі в асортименті, кількості та номенклатурі у відповідності з накладними, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору право власності на Товар переходить до Покупця в момент його передачі Покупцю та підтверджується видатковою накладною.

Оплата за товар здійснюється Покупцем з відстрочкою платежу на 21 робочий день з моменту передачі товару за накладною (п. 2.1 Договору).

Факт передачі позивачем товару відповідачу на загальну суму 250034,32 гривень підтверджується даними видаткових накладних від 11.03.2021 №БТ-000000027125 та №БТ-000000027119, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_2 (а.с. 5, 6).

Згідно з даними довідки від 5 серпня 2021 року, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 повідомлено, що за період з 11.03.2021 по 05.08.2021 кошти від ОСОБА_2 на виконання умов Договору не надходили.

3. Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, у контексті з доводами та запереченнями учасників справи, суд враховує наступні норми права та наводить мотиви їх застосування.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

У відповідності з ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 652 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

Частина перша статті 692 Цивільного кодексу України містить нормативне правило відносно того, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В свою чергу частиною третьою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, фактичний аналіз приписів статтей 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України свідчить про те, що обов`язком продавця є передача товару у власність покупцеві, який, у свою чергу, зобов`язується оплатити товар.

Правовідносини купівлі-продажу передбачають перехід права власності на товар від продавця до покупця у момент передачі товару покупцеві; при цьому законодавець дозволяє зберігати товар за продавцем до оплати товару покупцем або до настання інших обставин, про які сторони домовилися при укладенні договору купівлі-продажу.

Зі змісту пункту 1.2 спірного Договору вбачається, що право власності на товар переходить до покупця в момент його передачі Покупцю та підтверджується видатковою накладною.

Отже, сторони спору узгодили перехід права власності на поставлений позивачем товар до відповідача-покупця у момент прийняття ним товару від позивача-продавця.

В свою чергу, перехід права власності вимагає від відповідача подальших дій - він зобов`язаний оплатити вартість поставленого йому товару.

Обов`язок відповідача-покупця оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає через закон (статті 655, 692 Цивільного кодексу України).

Фактичні обставини по справі свідчать про невиконання відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати за товар, поставлений позивачем.

Позивач свої зобов`язання щодо передачі відповідачу товару виконав, про що свідчать підписані ОСОБА_2 видаткові накладні.

В свою чергу, ОСОБА_2 будь-яких доказів у підтвердження факту оплати товару наданого позивачем суду не надав.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати товару на загальну суму 250034,32 гривень, тому слід констатувати обставини щодо підставності позовних вимог ФОП ОСОБА_1 та наявності всіх правових підстав для стягнення з відповідача суми за предметом позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

4. Питання про розподіл судових витрат суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задоволити.

2. Стягнути із ОСОБА_2 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму 250034,32 грн. (двісті п`ятдесят тисяч тридцять чотири гривні 32 копійки) заборгованості за договором купівлі-продажу від 11 березня 2021 року № БТФ-41966/03/21.

3 . Стягнути із ОСОБА_2 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму 2500,35 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 35 копійок) у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

6 . Позивач : Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ Приватбанк , МФО 305299).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя В.В. Кость