Постанова

від 15.11.2021 по справі 420/97/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 420/97/20

адміністративне провадження № К/9901/34672/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Блажівської Н.Є., Дашутіна І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізована компанія Енергосервіс до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2020, ухвалене у складі головуючого судді Корой С.М., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020, прийняту у складі колегії суддів: Шевчук О.А. (головуючий), Єщенка О.В., Федусика А.Г.

І. Суть спору

1. У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями (далі - ТОВ) Спеціалізована компанія Енергосервіс звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.12.2019 року №0008293307, №0008303307, №0008313307, №0008461403, №0008471403, №0008481403.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ Спеціалізована компанія Енергосервіс зазначило, що викладена в Акті перевірки інформація не вказує на наявність порушень позивачем ані податкового, ані іншого законодавства, оскільки відсутні результати перевірки контрагентів позивача. Відповідачем не враховано рух активів товариства, який супроводжувався передбаченим статтею 198 ПК України списанням коштів з банківського рахунку, що є безумовною підставою для складання податкових накладних.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 24.06.2019 по 10.10.2019 відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Спеціалізована компанія Енергосервіс з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, результати якої оформлені актом №174/15-32-05-09/37812094 від 18.10.2019.

4. Згідно з указаним актом перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ Спеціалізована компанія Енергосервіс податкового законодавства, а саме:

- пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 ПК України, пунктів 5, 7, 8, 10, П(С)БО 15 Дохід, пунктів 7, 11, 15 П(С)БО 16 Витрати, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 № 318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами та доповненнями) пункту 1 статті, пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 316 119 грн;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 199.1 статті 199 розділу V ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 282 790 грн;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 199.1 статті 199 розділу V ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 846 164 грн;

- пункту 120.1.2. статті 120.1 розділу XIV Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні у сумі ПДВ 120 930 грн;

- статті 51, пункту 119.2 статті 119, пункту 176.2 статті 176 ПК України зі змінами та доповненнями, податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку та суми утриманого з них податку надавалися з неповними даними, а саме: у перевіряємому періоді не відображено виплачені доходи фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді додаткового блага з ознакою доходу 126 ;

- підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162, підпункту 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.2 статті 171, пункту 176.2 статті 176 ПК України із змінами та доповненнями донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 80695,85 грн (з урахуванням коефіцієнту) у вигляді додаткового блага;

- підпунктів 1.3, 1.4, 1.5 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу, підпунктів 162.1.1., 162.1.2., 62.1.3, пункту 162.1, статті 162, підпунктів 163.1.1, 163.1.2., пункту 163.1, підпунктів 163.2.1. 163.2.2. пункту 163.2. статті 163, підпунктів 164.1.1., 164.1.2 пункту 164.1, підпункту 164.2.17 пункту 164.2, підпунктів 168.1.1, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.2 статті 171 ПК України, із змінами і доповненнями донараховано військового збору у розмірі 5514,27 грн.

5. На підставі акту перевірки №174/15-32-05-09/ НОМЕР_1 від 18.10.2019, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 11.12.2019 №0008293307, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 140025 грн (зобов`язання 80695,81 грн та штраф 59329,87 грн);

- від 11.12.2019 №0008303307, яким застосовано до позивача штраф за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в сумі 510 грн;

- від 11.12.2019 №0008313307, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податків та зборів, у тому числі з військового збору на суму 9568,45 грн (зобов`язання 5514,23 грн та штраф 4054,22 грн);

- від 11.12.2019 №0008461403, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1645149 грн (зобов`язання 1316119 грн та штраф 329030 грн);

- від 11.12.2019 №0008471403, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 949450 грн (зобов`язання 759560 грн та штраф 189890 грн);

- від 11.12.2019 №0008481403, яким застосовано до позивача штраф в сумі 60099 грн (відсутність реєстрації податкових накладних з ПДВ).

6. Не погоджуючись з указаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

7. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12.03.2020 адміністративний позов задовольнив.

8. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено порушення позивачем податкового законодавства та як наслідок правомірність прийняття 11.12.2019 податкових повідомлень-рішень № 0008293307, № 0008303307, № 0008313307, № 0008461403, № 0008471403, № 0008481403, у зв`язку з чим дійшов висновку, що доводи позивача щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 11.12.2019 №0008293307, №0008303307, №0008313307, №0008461403, №0008471403, №0008481403 є обґрунтованими, та відповідно, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

9. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.11.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

10. У касаційні скарзі ГУ ДПС в Одеській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

11. У відзиві на касаційну скаргу представник ТОВ Спеціалізована компанія Енергосервіс вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

12. Пункт 44.1 статті 44 ПК України.

13. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

14. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

15. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

16. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

17. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

18. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

19. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

20. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

21. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

22. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

23. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

24. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

25. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

26. дата отримання платником податку товарів/послуг.

27. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

28. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

29. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

30. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

31. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

32. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

33. Пункт 188.1 статті 188 ПК України.

34. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

35. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

36. Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

37. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

38. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

39. Частина перша статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

40. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

41. Частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

42. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VI. Оцінка Верховного Суду

43. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 11.12.2019 року №0008293307, №0008303307, №0008313307, №0008461403, №0008471403, №0008481403, які ґрунтуються на висновках останнього про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами.

44. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

45. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

46. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

47. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

48. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

49. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

50. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

51. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

52. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

53. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

54. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

55. Так, судами установлено, що ТОВ Спеціалізована компанія Енергосервіс у перевіряємий період мало господарські операції з наступними суб`єктами господарювання: ТОВ Регіонбудінвест ; ТОВ Спектр Інвест ; ТОВ Базіс Торг ; ТОВ Бетраст ; ТОВ Аверс Бізнес Групп ; ТОВ Стайлекс ; ТОВ Нейлен ; ТОВ Альфаторг-Сервіс ; ТОВ Атрокс ; ТОВ Дронт ; ТОВ Параон ; ТОВ Інтерріо ; ТОВ Добробут-Юг ; ТОВ Конкордбуд ; ТОВ Масмед .

56. На підтвердження виконання господарських операцій у позивача наявні всі передбаченні умовами договорів та вимогами чинного законодавства України первинні ті інші документи: договори, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, видаткові накладні, платіжні доручення (докази оплати), реєстри виданих та отриманих податкових накладних, інші.

57. Усі первинні документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.

58. На переконання судів зазначене вище засвідчує фактичність здійснення господарських операцій, які спричинили реальні зміни майнового стану Товариства, натомість, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими, як і не надано відомостей про звернення до правоохоронних органів у зв`язку з виявленими порушеннями складання завідомо неправдивих документів звітності.

59. Оцінюючи взаємовідносини позивача з названими контрагентами суди визнали, що рух товару та коштів, факт поставки товару, використання в подальшій господарській діяльності підприємства, факт надання послуг, господарська мета таких операцій та їх економічний ефект, підтверджується відповідними первинними документами, які за формою та змістом узгоджуються з приписами частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а отже, формування позивачем показників його податкової звітності за результатами таких операцій відповідає вимогам чинного податкового законодавства, а саме: статей 138, 198, 199 ПК України, є правомірним та вказує на належність виконання позивачем його податкових зобов`язань.

60. Під час проведення перевірки податковим органом не було зазначено про невідповідність первинних бухгалтерських документів, що підлягають складанню вимогам чинного законодавства, також не зазначено про відсутність будь-якої первинної документації, яка є обов`язковою для складання під час здійснення господарської діяльності. В акті перевірки не заперечується факт укладання відповідних правових угод та проведення оплати за такими угодами.

61. Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства.

62. Також за висновком судів попередніх інстанцій товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства.

63. Разом з тим, суди відхилили посилання контролюючого органу на вирок Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2017 у справі №757/23664/17-К, яким було встановлено те, що ТОВ Дронт було створено та перереєстровано не з метою дійснення господарської діяльності, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, а саме: з метою сприяння суб`єктам господарювання реального сектору економіки, з яким у ТОВ Дронт були розрахунки, у безготівкуванні безготівкових грошових коштів у не обліковану готівку і т.д., суд зазначає наступне.

64. Колегія суддів Верховного Суду визнає такий висновок судів неприйнятним з огляду на те, що стосовно ТОВ Дронт є вирок Печерського районного суду м.Києва від 07.12.2017 у справі №757/23664/17-К відносно ОСОБА_3 засудженої за статтею 27 частина п`ята, статтею 205 частина перша (пособництво у фіктивному підприємництві).

65. Указаним вироком установлено, що наприкінці четвертого кварталу 2016 року, у невстановлену слідством дату, час та місці, ОСОБА_4 дізналась від ОСОБА_5 , що може перереєструвати підприємство на своє ім`я та отримати за це грошові кошти.

66. ОСОБА_4 усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, запропонованих їй ОСОБА_6 , як майбутнього засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ ДРОНТ , не маючи мети здійснювати фінансово-господарську діяльність Товариства, мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку від такої діяльності, усвідомлюючи, що здійснює дії спрямовані на придбання Товариства та його фактичне заволодіння невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, з корисливих мотивів, надала фотокопії сторінок власного паспорту громадянина України та копію картки платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру, які в подальшому невстановленими слідством особами були використані для створення документів на купівлю та перереєстрацію ТОВ ''Дронт".

67. У подальшому, бажаючи довести свій злочинний умисел до логічного завершення та отримати обіцяну їй грошову винагороду, ОСОБА_4 , у другій половині грудня 2016 року достовірно знаючи, що сприяє іншим особам, здійснити купівлю та перереєстрацію ТОВ ДРОНТ без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, знаючи, що сприяє іншим особам у купівлі та перереєстрації ТОВ ДРОНТ для прикриття незаконної діяльності, реалізовуючи злочинний умисел направлений на вчинення пособництва фіктивному підприємництву, підписала надані їй невстановленим досудовим слідством особою, установчі документи.

68. Після підписання вказаних документів по купівлі та перереєстрації ТОВ ДРОНТ ОСОБА_4 , передала зазначені документи особі яка представилась ОСОБА_6 , які в подальшому, невстановленою слідством особою було подано до державного реєстратора, на підставі яких проведена державна перереєстрація зазначеного Товариства на ім`я ОСОБА_4 , за що остання отримала грошову винагороду .

69. Крім того, перевіряємий період становить з 01.01.2016 по 31.12.2018, а згідно з вироком суду у справі №757/23664/17-К ТОВ Дронт було перереєстроване наприкінці четвертого кварталу 2016 року.

70. Такі обставини не можуть бути залишеними поза увагою та без дослідження при вирішенні цього спору.

71. За приписами частин першої, четвертої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

72. Верховним Судом неодноразово зазначалось, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому відображення в податковому обліку наслідків такої господарської операції є безпідставним (зокрема, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2021).

73. Отже, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки цим обставинам, у зв`язку з чим висновки цих судів не можна визнати такими, що ґрунтуються на повному і всебічному з`ясуванні обставин у справі.

74. Тобто, судами у порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи не досліджено належним чином наявні докази. Обставини справи встановлено неповно, вимоги процесуального законодавства щодо безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів та надання оцінки всім важливим доводам сторін виконано не було.

75. Водночас, виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, установлених частинами першою, другою статті 341 КАС України, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе.

76. За приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

77. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

78. У зв`язку з наведеним Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

79. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

80. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувані судові рішення - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

VII. Судові витрати

81. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 90, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року скасувати, а справу № 420/97/20 направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді Н.Є. Блажівська

І.В. Дашутін