Постанова

від 11.11.2021 по справі 359/10602/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Журавський В.В.

Єдиний унікальний номер справи № 359/10602/19

Апеляційне провадження №22ц /824/12470/ 2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Савченка С.І., Верланова С.М.

секретар - Сакалош Б.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області 03 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство ДАТЕКС до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

В с т а н о в и в :

В листопаді 2019 року ТОВ СП ДАТЕКС звернулося до суду з вказаним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02 травня 2018 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду водія-експедитора в ТОВ СП ДАТЕКС .

Між відповідачем і позивачем 09 лютого 2018 року було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з яким відповідач взяв на себе зобов`язання дбайливо відноситися до переданих йому для зберігання матеріальних цінностей та вести облік і складати в установленому порядку товарно-грошові і інші звіти про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей.

Наказом № 11 л/с від 02 травня 2018 року за ОСОБА_1 було закріплено автопоїзд у складі автомобіля марки Scania R420 д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричіп марки Krone д.н.з. НОМЕР_2 , про що свідчить акт приймання-передачі від 02 травня 2018 року та акт приймання-передачі від 02 травня 2018 року та Довіреності від 02 травня 2018 року.

Наказом № 69 від 25 вересня 2018 року ОСОБА_1 був відправлений позивачем у відрядження.

На 156 км автодороги Київ - Харків , 20 листопада 2018 року о 00 год. 45 хв. керуючи технічно справним автомобілем марки Scania R420 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки Krone д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_3 з причепом НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 листопада 2018 року. Вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля марки Scania R420 д.н.з. НОМЕР_1 становить 300 000 грн. З урахуванням збільшення позовних вимог , остаточно просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 688525,91 грн.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2020 року позов задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство ДАТЕКС матеріальну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 688525, 91 грн , судовий збір в розмірі 10327,89 грн .

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на його незаконність, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. При цьому зазначає, що розмір відшкодування має зовсім іншій , з урахуванням вартості автомобіля після ДТП . До апеляційного суду відповідачем надано докази продажу пошкодженого автомобіля . Автомобіль проданий за 25 000 грн .

У відзиві на апеляційну скаргу , позивач ТОВ СП ДАТЕКС зазначив , що рішення суду є законним і обгрунтованим , а скарга задоволенню не підлягає. Разом з тим , визнав ту обставину , що автомобіль проданий за 25 000 грн .

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 11 листопада 2021 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило . Сторони та їх представники приймали у часть у розгляді справи в апеляційному суді .

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції , ТОВ СП ДАТЕКС є власником автомобіля марки Scania R420 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки Krone д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу (а.с.19-21).

Наказом №11 о/с від 02 травня 2018 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ТОВ СП ДАТЕКС на посаду водія категорії С , Е з покладенням на нього обов`язків експедитора з перевезення вантажів, за сумісництво з доплатою в розмірі 10% місячного окладу експедитора згідно штатного розкладу підприємства. З 02 травня 2018 року за водієм-експедитором ОСОБА_1 закріплено автомобіль марки Scania R420 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки Krone д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.5).

Того ж дня, ТОВ СП ДАТЕКС та відповідач уклали договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с.11). Відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов`язався бережливо відноситись до переданих йому для зберігання чи для інших цілей матеріальних цінностей підприємства та приймати заходи для попередження спричинення шкоди.

Згідно посадової інструкції водія-експедитора, затвердженої директором ТОВ СП ДАТЕКС від 02 травня 2018 року, за своїми функціональними обов`язками водій-експедитор виконує роботу по перевезенню вантажів транспортними засобами підприємства, що передаються йому під звіт та відповідальне зберігання після обстеження їх технічного стану спеціально уповноваженою комісією. За правовим статусом водій-експедитор є експедитором по перевезенню вантажів з правом керування наданим йому спеціально уповноваженою комісією під звіт по разовому акту (довіреності) під відповідальне зберігання транспортних засобів після обстеження їх технічного стану (а.с.12,13).

ТОВ СП ДАТЕКС передав 02 травня 2018 року відповідачу ,який прийняв на відповідальне зберігання автомобіль марки Scania R420 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки Krone д.н.з. НОМЕР_2 ,про що були складені відповідні акти прийому-передачі на відповідальне зберігання та довіреність (а.с.14-18).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно з п.1 та п.2 ч.1 ст.134 цього Кодексу працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані.

У відповідності до ст.135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постановою встановлено , що 20 листопада 2018 року о 00 год. 45 хв. на 156 км автодороги Київ - Харків , керуючи технічно справним автомобілем марки Scania R420 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки Krone д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_3 з причепом НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.( а.с. 23-25) .

За правилами ч.4 ст.81 ЦПК Україні зазначені обставини додатковому доказуванню не підлягають.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 393/18 від 30 листопада 2018 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки Scania R420 д.н.з. НОМЕР_1 становить 688525,91 грн. (а.с.28-58).

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 в добровільному порядку сплатив на користь ТОВ СП ДАТЕКС суму матеріального збитку у розмірі 688525,91 грн., завданого в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем( відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих ім. цінностей. Перелік таких посад і робіт, і також типовий договір про повну матеріальну індивідуальну відповідальність затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.11 розділу 1, ч.6 розділу 2 Постанови від 28 грудня 1977 року № 447\24 затвердженої Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС Про перелік посад та робіт, що заміщуються та виконуються працівниками, з якими підприємством , установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу ( відпуску) , перевезення або застосування у процесі виробництва до такої посади відносяться експедитори по перевозці вантажів, роботи по прийому та обробці для доставки (супроводжування) вантажу, багажу, поштових відправлень та інших матеріальних та грошових цінностей ,їх доставці (супроводжування) , видача ( здача).

Відповідно до ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі ,організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135 -1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей , переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно з положенням ст.135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено в тому числі з працівниками, які виконують роботи, безпосередньо пов`язані з зберіганням, перевезенням матеріальних цінностей.

Основою притягнення працівника до матеріальної відповідальності є зміст його трудових обов`язків, виконання функцій, пов`язаних з обслуговуванням матеріальних цінностей, що передбачено посадовою інструкцією водія-експедитора, з якою було ознайомлено відповідача .

До того ж законодавчо встановлені вимоги про покладення на працівника повної матеріальної відповідальності, що передбачені п.1 та п.2 ст.134 КЗпП України, було дотримано, що підтверджується письмовими матеріалами справи, зокрема актами приймання-передачі на відповідальне зберігання автомобіля з напівпричепом, а також довіреністю (а.с.14-18).

З огляду на викладене висновок суду першої інстанції, про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_1 на користь ТОВ СП ДАТЕКС є цілком обґрунтованим.

Постановляючи рішення суд вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини. Разом з тим , суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач пошкоджений автомобіль продав за суму 25 000 грн, а відтак фактичний розмір шкоди має бути зменшений на цю суму (688525,91 грн - 25000 грн = 663 525,91 грн ), і рішення в цій частині слід змінити, зменшивши суму стягнення шкоди до 663525,91 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах закону, і не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України перевіряючи під час розгляду справи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає , що рішення суду в частині розміру стягнення шкоди слід змінити і зменшити розмір стягнення до 663 525,91 грн , в іншій частині підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 367,369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України , суд,-

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області 03 грудня 2020 року змінити в частині розміру стягнення шкоди і зменшити його до 663 525,91 грн (шістсот шістдесят три тисячі п`ятсот двадцять п`ять грн 91 коп).

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 листопада 2021 року.

Головуючий

Судді