Ухвала

від 16.11.2021 по справі 590/1018/21

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 590/1018/21

Провадження № 1-кп/590/220/21

У Х В А Л А

Іменем України

"16" листопада 2021 р. Ямпільський районний суд

Сумської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12021200490000729 від 08.09.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Степне Ямпільського району Сумської області, громадянки України, українки, не працюючої, з середньою освітою, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

за ч. 2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України,

за участю учасників кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ

04.11.2021 з Шосткинської окружної прокуратури до Ямпільського районного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України, з додатками: реєстром матеріалів досудового розслідування, розписками ОСОБА_3 та захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_8 про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою суду від 08.11.2021 було призначено підготовче судове засідання на 16.11.2021.

У підготовчому судовому засіданні захисником - адвокатом ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 , заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Клопотання обґрунтоване тим, що затверджений обвинувальний акт не відповідає положеннямст. 291 КПК України. Зокрема, в порушення вимог п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими викладені не конкретно та не повно, з чого взагалі не можна встановити, що кримінальна справа підсудна цьому суду.

В якості основної підстави для повернення обвинувального акту прокурору захисник зазначала, що обвинувачена ОСОБА_3 є депутатом Степненської сільської ради Ямпільського району Сумської області сьомого скликання, а тому, враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 481КПК, їй як депутату місцевої ради повідомити про підозру може лише Генеральний прокурор, його заступник, керівник регіональної прокуратури в межах його повноважень. Обґрунтовуючи ці доводи, захисник посилається на практику Верховного Суду, зокрема на постанову від 11 грудня 2019 р. у справі№ 536/2475/14-к. Усупереч вказаним вимогам закону повідомлення їй про підозру не погоджене повноважним прокурором. На думку захисника, вищевказані недоліки обвинувального акту перешкоджають призначення обвинувального акту до судового розгляду та в подальшому, об`єктивному розгляду справи.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала клопотання свого захисника про повернення обвинувального акту прокурору та просила його задовольнити. При цьому суду пояснила, що вона була у 2015 році обрана депутатом Степненьсої сільської ради сьомого скликання, та її повноваження як депутата були припинені у 2020 році, в зв`язку з черговими виборами.

Прокурор вважає клопотання захисника необґрунтованим, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогамст. 291 КПК України, підстави для його повернення прокурору відсутні. Обвинувальний акт містить усі відомості, зазначені уст. 291 КПК України, в т. ч. виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Прокурор також вказав, що обґрунтованість обвинувачення не може вирішуватись судом на стадії підготовчого судового засідання. Думка захисника про те, що підозрювану ОСОБА_3 повідомлено про підозру у непередбачений КПК України спосіб не відповідає фактичним обставинам, оскільки ОСОБА_3 вже не мала статусу депутата, і тому, відповідно до вимог ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру було здійснено та складено належним суб`єктом. За вказаних обставин, прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Представник потерпілого проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту прокурору заперечував та вказав на необхідність призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогам ст.291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

При прийнятті даного рішення судом було проаналізовано наступні норми закону.

Частиною 4 ст.110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу

Відповідно до ч.1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч. 1 ст.337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акту.

Отже, розгляд справи з порушенням прав та змагальності є неможливим, а винесене рішення буде вважатися незаконним.

Крім того, норми КПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов`язаних з обвинуваченням (ст.56 КПК України).

Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

У формулюванні обвинувачення повинні бути відображені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, про подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та інші. Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити в собі не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання, у тому числі, і об`єктивної сторони кримінального правопорушення, а також кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду. І саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту згідно ст.377 КПК України, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд.

Проте, дослідивши та проаналізувавши зміст обвинувального акту, суд дійшов висновку, щообвинувальний акт відносно ОСОБА_3 не відповідає вимогамст. 291 КПК України, оскільки містить неконкретне, суперечливе формулювання обвинувачення. До цього висновку суд доходить не вдаючись до оцінки доказів у кримінальному провадженні.

Так, при розкриті правової кваліфікація її дій за ч.2 ст.364 КК України в обвинувальному акті зазначено, що «Своїми умисними діями, які виразилися у зловживанні службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншихфізичних осіб використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України», що суперечить викладеним в акті фактичним обставинам, де зазначено, що « ОСОБА_3 , будучи службовою особою, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для самоїсебе та інших фізичних осіб, діючи умисно, використала надану їйвладу таслужбове становище всупереч інтересам служби для отримання у приватну власність з державної форми власності земельні ділянки….».

При складанні акту не взято до уваги, що загальноюознакою будь-якогозловживання владоюабо службовимстановищем єспосіб вчиненнязлочину -використання наданихповноважень,свого становища,що утворюєсобою виконавчийзміст злочиніву сферіслужбової діяльності.Цей спосібвчинення злочинівза своєюсуттю полягаєне упростому невиконанніпокладеного обов`язку,а взастосуванні наданихповноважень протипокладеного обов`язку,всупереч інтересамслужби. Обвинувальний акт не містить відомостей, які конкретно надані обвинуваченій повноваження за посадою використані нею всупереч інтересам служби і який причинно-наслідковий зв`язок наявний між цими діями та наслідками, що настали.

Тобто, ставлячи за провину ОСОБА_3 зловживання службовим становищем, прокурором в обвинувальному акті не надано належної правової оцінки вищевказаним діям обвинуваченої. Що дає обґрунтовані підстави стверджувати про допущення в обвинувальному акті явних протиріч та не конкретність, оскільки викладені в обвинувальному акті фактичні обставини не дають повного уявлення стосовно кожного з елементів складу інкримінованого особі кримінального правопорушення, що, у свою чергу, позбавляє можливості зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Згідно ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Вказані порушення, які допущені при складанні обвинувального акта, на думку суду є істотними, оскільки торкаються прав та законних інтересів підозрюваного, зокрема, порушують його право знати у чому його обвинувачують, і у свою чергу перешкоджають суду повно та всебічно розглянути дане кримінальне провадження та можуть суттєво вплинути на постановлення законного та обґрунтованого судового рішення.

Щодо доводів захисника про те, що підозрюваній ОСОБА_3 повідомлено про підозру у непередбачений КПК України спосіб, а саме неналежним суб`єктом, не відповідає обставинам, встановленим під час судового засідання, оскільки відповідно до вимог ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру було складено Старшим слідчим СВ Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області капітаном поліції ОСОБА_9 , та погоджене начальником Ямпільського відділу Шосткинської окружної прокуратури ОСОБА_4 .. На момент складання та погодження підозри у ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» вже були припинені повноваження депутата відповідної місцевої ради.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-2, 7-29, 128, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування із долученими матеріалами в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021200490000729 від 08.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України - повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального Кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ямпільський районний суд Сумської області протягом 7-ми днів з дня її оголошення.

Суддя : ОСОБА_1