Постанова

від 11.11.2021 по справі 2114/11344/12

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року м. Херсон

Номер справи: 2114/11344/12

Номер провадження: 22-ц/819/1871/21

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Приходько Л.А.,

суддів: Базіль Л.В.,

Кутурланова О.В.,

секретар Дундич А.О.,

учасники справи:

заявник - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеса),

боржник - ОСОБА_1 ,

стягувач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 06 травня 2020 року у складі головуючого судді Войцеховської Я.В.,

встановив :

У травні 2020 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренко Михайло Юрійович звернувся до суду з заявою про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, боржник: ОСОБА_1 , стягувач Публічне акціонерне товариство Банк Петрокомерц - Україна .

Заява обґрунтована тим, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 31 травня 2013 року у справі № 2114/11344/12 задоволено вимоги Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц - Україна , яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 07-03-06 від 07 березня 2006 року, договором про надання овердрафту № 06-03-06 від 03 березня 2006 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки: 82/100 частини домоволодіння, яке в цілому складається з двох житлових будинків - літ. А житловою площею 24,0кв.м., загальною площею 62,8кв.м., літ. Б житловою площею 62,2кв.м., загальною площею 244,6кв.м., гаражів літ. В , Г , огорожі № 1,2,3, що знаходиться на земельній ділянці та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом реалізації з прилюдних торгів. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц - Україна за зазначеними договорами у розмірі 8 771 730, 57грн.

18 травня 2017 року на підставі дублікату виконавчого листа виданого 07 квітня 2017 року за вищезазначеним рішенням головним державним виконавцем ВПВР УДВС Головного ТУЮ у Херсонській області Семенчевим А.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53957814 та постанову про арешт майна боржника.

21 липня 2017 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС Головного ТУЮ у Херсонській області Семенчевим А.І. винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого документу у зв`язку з відсутністю у боржника майна.

20 червня 2018 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС Головного ТУЮ у Херсонській області Семенчевим А.І. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, а 20 лютого 2019 року - постанову про арешт майна боржника.

Посилаючись на те, що відомості про право власності на зазначене нерухоме майно в державному реєстрі речових прав відсутні, що підтверджується інформаційною довідкою від 31 березня 2020 року, заявник просив суд задовольнити вимоги для виконання рішення суду шляхом надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, а саме: на 82/100 частин домоволодіння, яке в цілому складається з двох житлових будинків - літ. А житловою площею 24,0кв.м., загальною площею 62,8кв.м., літ. Б житловою площею 62,2кв.м., загальною площею 244,6кв.м., гаражів літ. В , Г , огорожі № 1,2,3, що знаходиться на земельній ділянці та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом реалізації з прилюдних торгів.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06 травня 2020 року заяву задоволено. Дозволено державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренко Михайлу Юрійовичу звернути стягнення на 82/100 частин домоволодіння, яке в цілому складається з двох житлових будинків - літ. А житловою площею 24,0кв.м., загальною площею 62,8кв.м., літ. Б житловою площею 62,2кв.м., загальною площею 244,6кв.м., гаражів літ. В , Г , огорожі № 1,2,3, що знаходиться на земельній ділянці та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 право власності на які не зареєстроване за боржником ОСОБА_1 в установленому законом порядку з метою примусового виконання рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 31 травня 2013 року у справі № 2114/11344/12.

Задовольняючи вимоги заявника суд першої інстанції виходив з того, що таке звернення стягнення в повній мірі відповідає завданням виконавчого провадження та нормам діючого законодавства, об`єктивно сприятиме повному виконанню судового рішення та захисту порушених прав стягувача. Зазначивши, що звернення стягнення на незареєстроване в установленому законом порядку майно боржника є способом виконання рішення суду яким вже визначено майно, на яке необхідно звернути стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 та спосіб його реалізації, але таке майно на даний час не зареєстровано в установленому законом порядку за боржником.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) Григоренко М.Ю. про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку відмовити.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 , як правонаступника стягувача.

В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала за обставинами викладеними у скарзі. Просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити заявнику у задоволені заяви про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку.

Головний державний виконавець ВПВР УЗПВР у Херсонській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) Григоренко М.Ю. заперечуючи проти апеляційної скарги зазначив що, на його думку, ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Юріна А.Р. апеляційну скаргу не визнала, зазначивши, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Відповідно до частин 1- 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частинами 1, 2, 4 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 31 травня 2013 року, яке ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 14 жовтня 2013 року залишено без змін, (справа №2114/11344/12) задоволено позов Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц - Україна . В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 07-03-06 від 07 березня 2006 року, договором про надання овердрафту № 06-03-06 від 03 березня 2006 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки: 82/100 частини домоволодіння, яке в цілому складається з двох житлових будинків - літ. А житловою площею 24,0кв.м., загальною площею 62,8кв.м., літ. Б житловою площею 62,2кв.м., загальною площею 244,6кв.м., гаражів літ. В , Г , огорожі № 1,2,3, що знаходиться на земельній ділянці та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом реалізації з прилюдних торгів. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц - Україна за кредитним договором № 07-03-06 від 07 березня 2006 року, договором про надання овердрафту № 06-03-06 від 03 березня 2006 року у розмірі 8 771 730, 57грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 жовтня 2016 року задоволено заяву Акціонерного Товариства БАНК Петрокоммерц-Україна про видачу дублікату виконавчого листа №2114/11344/12 виданого 08 листопада 2013 року, Комсомольським районним судом м. Херсон та поновлено строк для пред`явлення його до виконання.

04 липня 2017 року Херсонським міським судом Херсонської області виданий дублікат виконавчого листа № 2114/11344/12.

18 травня 2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного ТУЮ у Херсонській області відкрито виконавче провадження ВП № 53957814 по виконанню рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 31 травня 2013 року та винесено постанову про арешт майна боржника.

21 липня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ст.37 ЗУ Про виконавче провадження у зв`язку з відсутністю у боржника майна.

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2018 року скасовано постанову державного виконавця від 21 липня 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу через відсутність у виконавця правових підстав для повернення.

На підставі вищезазначеної постанови Апеляційного суду Херсонської області 20 червня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 53957814.

20 лютого 2019 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на 82/100 частини домоволодіння, яке в цілому складається з двох житлових будинків - літ. А житловою площею 24,0кв.м., загальною площею 62,8кв.м., літ. Б житловою площею 62,2кв.м., загальною площею 244,6кв.м., гаражів літ. В , Г , огорожі № 1,2,3, що знаходиться на земельній ділянці та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 .

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31 березня 2020 року 82/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 перебуває в іпотеці на підставі кредитного договору серії 07-03-06 виданого 07 березня 2006 року Банк Петрокоммерц-Україна . Іпотекодавець: ОСОБА_1 . Відомості про право власності відсутні.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій реалізації права на доступ до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У статті 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частини четвертої статті 50 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця (частина десята статті 440 ЦПК України).

У справі, що переглядається, встановлено, що рішення суду на час звернення державного виконавця із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 31 травня 2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки: 82/100 частини домоволодіння, що знаходиться на земельній ділянці та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом реалізації з прилюдних торгів, та задоволення вимог ПАТ Банк Петрокоммерц - Україна за кредитним договором № 07-03-06 від 07 березня 2006 року, договором про надання овердрафту № 06-03-06 від 03 березня 2006 року у розмірі 8 771 730, 57грн., за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , не виконано.

У зв`язку з чим 18 травня 2017 року державним виконавцем було розпочато примусове виконання виконавчого документа та винесено постанову про арешт майна боржника.

21 липня 2017 року державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу з посиланням на те, що у ОСОБА_1 відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися без результативними.

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2018 року вказану постанову державного виконавця скасовано та зобов`язано поновити виконавче провадження на підставі дублікату виконавчого листа № 2114/11344/12, виданого 04 липня 2017 року Херсонським міським судом Херсонської області.

На виконання вказаної постанови 20 червня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 53957814.

Виконавчий документ, звернутий до примусового виконання, визначене конкретне майно, на яке має бути звернено стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості та спосіб його реалізації.

Судовими рішеннями, які набрали законної сили, зокрема постановою Апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2018 року, встановлено, що власником предмету іпотеки є ОСОБА_1 , однак відсутні відомості про реєстрацію права власності за нею на вказане майно.

Згідно частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

На підставі вказаного, встановивши, що рішення суду не виконано, виконавчим документом, визначене конкретне майно, на яке має бути звернено стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості, а також спосіб його реалізації, власником вказаного майна є ОСОБА_1 , суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про задоволення подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, оскільки відсутність реєстрації права власності за боржником на предмет іпотеки, який належить їй на праві власності, унеможливлює подальше примусове виконання судового рішення у спосіб та порядку, передбачений законом.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що державним виконавцем не здійснені всі передбачені законом заходи для виконання судового рішення, зокрема не перевірено наявність чи відсутність у боржника за кредитним договором ПСП Тонус грошових коштів або іншого рухомого чи нерухомого майна, завдяки яким можна задовольнити вимоги стягувача з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи 07 березня 2006 року між ПАТ Банк Петрокомерц-Україна та ПСП Тонус укладено кредитний договір №07-03-06. Крім того 06 березня 2006 року між банком та підприємством укладено договір овердрафту.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 07 березня 2006 року № 07-03-06 та договором овердрафту від 06 березня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 1305, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку належне їй нерухоме майно, а саме 82/100 частини домоволодіння, яке в цілому складається з двох житлових будинків - літ. А житловою площею 24,0кв.м., загальною площею 62,8кв.м., літ. Б житловою площею 62,2кв.м., загальною площею 244,6кв.м., гаражів літ. В , Г , огорожі № 1,2,3, що знаходиться на земельній ділянці та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з невиконанням боржником, ПСП Тонус , зобов`язань за укладеними договорами рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 31 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 14 жовтня 2013 року, в рахунок погашення заборгованості за вказаними вище договорами, звернуто стягнення на предмет іпотеки: 82/100 частини домоволодіння, яке в цілому складається з двох житлових будинків - літ. А житловою площею 24,0кв.м., загальною площею 62,8кв.м., літ. Б житловою площею 62,2кв.м., загальною площею 244,6кв.м., гаражів літ. В , Г , огорожі № 1,2,3, що знаходиться на земельній ділянці та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом реалізації з прилюдних торгів.

Отже рішенням суду визначене конкретне майно, на яке має бути звернено стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості, а також спосіб його реалізації, а тому здійснення заходів для встановлення у боржника за кредитним договором, ПСП Тонус , грошових коштів або іншого рухомого чи нерухомого майна, завдяки яким можна задовольнити вимоги стягувача, у виконавчому провадженні з примусового виконання вказаного рішення, Законом України Про виконавче провадження не вимагається.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність факту, що власником спірного майна є ОСОБА_1 .

Так, рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 02 листопада 2009 року визнано укладеним договір купівлі-продажу 82/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що був укладений між ЗАТ Банк Петрокоммерц-Україна та ОСОБА_3 .

Відповідно до вказаного рішення10 лютого 2010 року була здійснена реєстрація права власності на придбане майно за ОСОБА_3 .

Однак, ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 21 квітня 2010 року рішення Комсомольського районного суду від 02 листопада 2009 року скасоване, справа направлена на новий розгляд, в процесі якого позов було залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання. Внаслідок скасування рішення суду першої інстанції втрачаються і ті правові наслідки, які з нього випливають.

Враховуючи наведене ОСОБА_3 не набув права власності на спірне майно і його власником залишається ОСОБА_1 .

Вказані обставини встановлені постановою Апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2018 року у справі за скаргою ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна на постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ПСП Тонус .

Вказане судове рішення, набрало законної сили та є чинним на теперішній час, тому відповідно до вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України має преюдиційне значення для суду при вирішенні даної справи.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту, що спірне майно не зареєстровано за ОСОБА_1 спростовуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21 квітня 2020 року №207156781 та №207154011 з яких вбачається, що право власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Незалучення судом першої інстанції до участі у справі правонаступника стягувача, ОСОБА_2 , не призвело до неправильного вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а тому не може бути підставою для зміни чи скасування правильного по суті судового рішення. Крім того, апеляційним судом залучено до участі у справі правонаступника стягувача ОСОБА_2 .

Посилання ОСОБА_1 на те, що судом розглянуто подання державного виконавця вирішено судом без повідомлення її, як боржника, про дату, час та місце розгляду справи не ґрунтуються на вимогах цивільного процесуального законодавства, яким встановлено, що суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця (частина 11 статті 440 ЦПК України).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, на які сторони посилались в обґрунтування своїх вимог та заперечень, не допустив порушення норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 06 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 16 листопада 2021 року.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: Л.В. Базіль

О.В. Кутурланова