Вирок

від 17.11.2021 по справі 382/1617/20

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/1617/20

Номер провадження 1-кп/373/86/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 рокуПереяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючогосудді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Переяслав кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110320000213 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, який працює менеджером з продажу в торговельній компанії «Альянс Україна», несудимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2020 року близько 12 год. 10 хв., ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «ЗАЗ-110307-40», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю близько 15-20 км/год. проїжджою частиною вулиці Привокзальна в місті Яготин в напрямку вулиці Київська.

Далі, при наближенні до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг вулиці Привокзальна та вилиці Київська в місті Яготин, ігноруючи вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», порушуючи вимоги п.16.11. Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введені в дію з 01.01.2020, яким визначено, що: «на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху», водій ОСОБА_4 , не переконавшись у безпечності виконання маневру, здійснив виїзд на головну дорогу вулиці Київська в місті Яготин, де в подальшому допустив зіткнення із мотоциклом марки «Honda CBR600», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , який рухався у напрямку центра міста.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми, перелому тіла та дужок С2 хребця, ротаційного підвивиху С2 вліво, перелому суставного відростку С5 зліва, остистого відростку С7, закритої травми голови, перелому тіла грудини, 1-8 ребер справа, поперечних відростків Th2-Th10, забою та розриву правої легені, пневмогемотораксу справа, шоку II-III ступеню.

Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 16.11. Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті та показав суду, щоу вказаний в обвинувальному акті день та час рухався за кермом автомобіля по вулиці Привокзальна в місті Яготин. Наблизившись до перехрестя з вулицею Київська, що є головною по відношенню до вулиці Привокзальної, здійснив виїзд на головну дорогу, не надавши перевагу у русі мотоциклу під керуванням ОСОБА_6 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів. Після зіткнення він викликав карету швидкої, якою ОСОБА_6 було госпіталізовано. Крім того, зазначив, що відшкодував потерпілому усі витрати, понесені ним на лікування та на ремонт мотоцикла.

Обвинувачений не заперечував вірність кваліфікації своїх дій органами досудового розслідування, висловив жаль щодо подій, винуватцем яких він став, щиро розкаявся у вчиненому.

Відповідно доч. 3 ст. 349 КПК Україниза пропозицією прокурора та за згодою обвинуваченого і його захисника судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позиції відсутні. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз`яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення, у такому випадку, права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Таким чином суд встановив, що ОСОБА_4 своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 286 КК України.

Згідно з вимогамист. 65 КК Українипри призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п.2постанови ПленумуВСУ №7від 24.10.2003року «Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання» (надалі - Постанова) із врахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання - особам, які вперше вчинили злочини, щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки, тощо.

У п. 3Постанови зазначено, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність незнятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї, його матеріальний стан, тощо.

Суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 , враховує наступне.

Обвинувачений вчинив тяжкий злочин, в результаті якого спричинено негативні наслідки для здоров`я потерпілого, разом з тим, обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно працевлаштований, за місцем проживання компрометуючих матеріалів до відділу поліції не надходило, до адміністративної відповідальності не притягувався, на спеціальних обліках не перебуває.

В судовому засіданні обвинувачений відверто визнав провину у вчиненому злочині,щиро розкаявся у вчиненому.

Також обвинуваченим відшкодовано витрати на лікування потерпілого та ремонт його транспортного засобу, що підтверджується заявою потерпілого про відсутність будь-яких претензій матеріального характеру до обвинуваченого.

Крім того, як зазначив в судовому засіданні прокурор, обвинувачений активно сприяв здійсненню досудового розслідування.

Посткримінальна поведінка обвинуваченого, яка виразилася у здійсненні виклику швидкої допомоги, відшкодуванні шкоди на лікування потерпілого, свідчить про його бажання виправити ситуацію, що склалася.

З огляду на наведене, на підставіст. 66 КК Україниобставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно дост. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно дост.50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Отже, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахувавши вищевикладені обставини, в тому числі обставини вчинення злочину, повне визнання обвинуваченим своєї вини, думку потерпілого, яка висловлена у письмовій заяві, та в якій він просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання, не пов`язане з позбавлення волі, а також думку прокурора, який вважав за можливе звільнити обвинуваченого від покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, суд дійшов висновку, що за вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений заслуговує покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням - іспитовим строком один рік.

Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, співмірним діянню і характеристиці особи.

При вирішенні питання про доцільність застосування до обвинуваченого додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує думку потерпілого та прокурора, які не вважали за необхідне застосувати додаткове покарання до обвинуваченого, та не вбачає за доцільне застосовувати до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора в інтересах Яготинської районної ради до ОСОБА_4 про стягнення 5760 грн 40 коп., витрачених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого, слід задовольнити на підставі ч.4 ст. 206 ЦПК України, з огляду на визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до Моторного (транспортного) страхового бюро України та до ОСОБА_4 , враховуючи заяви потерпілого та його представника, в яких вони просили цивільний позов залишити без розгляду, на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України слід залишити без розгляду.

Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Яготинського районного суду Київської області від 14 травня 2020 року та від 18 травня 2020 року підлягає скасуванню.

Питання про долю речових доказів та судових витрат суд вирішує відповідно до ст.ст.100,124 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.368,370,374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

На підставіст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яготинського районного суду Київської області від 14 травня 2020 року на мотоцикл марки «Honda CBR600», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яготинського районного суду Київської області від 18 травня 2020 року на легковий автомобіль марки «ЗАЗ» модель «110307-40», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Речові докази: мотоцикл марки «Honda CBR600», реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий на зберігання ОСОБА_6 - залишити в його ж користуванні як належне йому майно; автомобіль марки «ЗАЗ» модель «110307-40», реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на зберігання ОСОБА_4 залишити у його користуванні.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 10878 грн 70 коп.

Цивільний позов прокурора в інтересах Яготинської районної ради до ОСОБА_4 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Яготинської районної ради Київської області (отримувач: Яготин.УК/м.Яготин/24060300, код отримувача: ЄДРПОУ 37341116, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, код платежу: 240603, рахунок UA438999980314040544000010666) витрати на стаціонарне лікування потерпілого у розмірі 5760 грн 40 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1