Номер провадження: 22-ц/813/5863/21
Номер справи місцевого суду: 522/12107/20
Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.
Доповідач Князюк О. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого Князюка О. В.,
суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,
за участю секретаря - Дерезюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мукачевський на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2020 року у цивільній справі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мукачевський до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, -
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась справа за позовом Об`єднання власників багатоквартирного будинку Мукачевський до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору. Відповідно до поданої позовної заяви ОСББ Мукачевський просив суд визнати недійсним договір про пайову участь у будівництві житлового будинку від 20.08.2003 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ГАЛІ в особі директора Галицького Олександра Михайловича, на підставі якого було зареєстровано право власності на нежитлове офісне приміщення першого поверху, загальною площею 23,8 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1418999651101, номер запису про право власності №23578005) - недійсним з дня його укладання.
ОСББ Мукачевське 04.08.2020 року подано до суду клопотання про накладення арешту на майно, якою він просив суд накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 23,8 кв.м., (реєстрацій ний номер майна № 1418999651101, номер запису про право власності № 23578005), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.08.2020 року в задоволенні клопотання про накладання арешту на майно відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що в заяві про забезпечення позову заявник не навів доказів чому не забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також заявник не зазначив доказів, що існує реальна загроза невиконання рішення суду.
18.09.2020 року ОСББ Мукачевський подало апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2020 року.
В поданій апеляційній скарзі ОСББ Мукачевський вказує, що з обставинами викладеними в оскаржуваній ухвалі не погоджується, та вважає, що ухвала підлягає скасуванню з наступних підстав.
В поданій заяві про забезпечення позову ОСББ Мукачевським зазначено, що 23.11.2017 року відповідач оформив право власності на кімнати охорони (на даний час згідно реєстру назва об`єкту - нежитлове офісне приміщення першого поверху, номер запису про право власності №23578005) який 22.06.2005 року переданий по акту приймання передачі житлового комплексу ОСББ Мукачевський і з 22.06.2005 року утримувались і утримуються за рахунок співвласників багатоквартирного будинку.
Апелянт зазначає, що факт недобросовісності дій відповідача підтверджується утриманням протягом 15 років свого (на даний час) нерухомого майна за рахунок всіх співвласників багатоквартирного будинку. У разі невжиття заходів шляхом накладення арешту на нерухоме майно може призвести до порушення права не лише позивача, а і всіх співвласників багатоквартирного будинку.
З огляду на вказане, апелянт просить суд скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2020 року та задовольнити заяву про забезпечення позову ОСББ Мукачевський шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 23,8 кв.м., (реєстрацій ний номер майна № 1418999651101, номер запису про право власності № 23578005), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
17 грудня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 . Відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною не необґрунтованою, крім того, зазначає, що апелянтом не надано суду необхідних та належним доказів в підтвердження своїх вимог.
Відповідач зазначає, що є добросовісним набувачем і на законних підставах набула право власності на нежитлове офісне приміщення, а апелянтом не надано до суду жодних доказів про вжиття нею заходів направлених на відчуження належного нерухомого майна, що спростовує вказівку на реальність виникнення обставин, які можуть ускладнити виконання рішення суду.
ОСОБА_1 просить суд звернути увагу, що при вжитті заходів забезпечення позову судом необхідно врахувати зміст позовних вимог та співмірність вжитих заходів із вимогами та видом забезпечення позову.
Таким чином, накладення арешту на майно, як спосіб забезпечення позовних вимог, може бути застосовано судом не тільки у випадку існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позову, а й за наявності реальної ймовірності такого відчуження.
З огляду на зазначене, відповідач вважає, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, не довів, що невжиття цих заходів унеможливлює виконання рішення суду і що відповідач має намір відчужити належне їй майно та, що наявна реальна ймовірність такого відчуження, яка може створити реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
ОСОБА_1 просить суд апеляційну скаргу ОСББ Мукачевське - залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10.08.2020 року - залишити без змін.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мукачевський на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2020 року у цивільній справі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мукачевський до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору було залишено без руху, та надано апелянту строк на усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду 20.11.2020 року провадження у справі за апеляційною скаргою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мукачевський на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2020 року у цивільній справі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мукачевський до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору було відкрито.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.12.2020 року справу за апеляційною скаргою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мукачевський на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2020 року у цивільній справі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мукачевський до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору було призначено до розгляду.
На підставі Розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу справи між суддями № 3441 від 06.08.2021 року відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №1612/0/15-21 від 20.07.2021 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Одеського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" та з врахуванням пунктів 2.3.49., 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду за вказаною цивільною справою було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 06.08.2021 року визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого - О. В. Князюка, суддів: Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М. для розгляду справи №522/12107/20 за апеляційною скаргою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мукачевський на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2020 року у цивільній справі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мукачевський до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору.
Розпорядженням № 4261 Щодо повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.08.2021 року у відповідності до п. 3.12. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затвердженими рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28.12.2018 року з подальшими змінами було проведено автоматизований розподіл справи та визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого - Князюка О. В., суддів: Заїкіна А.П. та Погорєлової С. О.,
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.08.2021 року цивільну справу за апеляційною скаргою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мукачевський на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2020 року у цивільній справі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мукачевський до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору - прийнято до провадження під головування судді Князюка О.В.
Призначено розгляд справи в судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного суду на „21» жовтня 2021 р. на 09 год. 30 хв.
21 жовтня 2021 року сторони до судового засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся.
21.10.2021 року до суду апеляційної інстанції від представника ОСББ Мукачевський - адвоката Крижевського А.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку запровадженням карантинних заходів в Одеській області через поширення коронавірусної хвороби а також тим, що представнику позивача необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи.
Розгляд справи було відкладено на 11.11.2021 року об 11:10 год.
11 листопада 2021 року до Одеського апеляційного суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю її представника в іншому провадженні.
Колегія суддів відхилила подане клопотання представника відповідача з огляду на те, що представником не надано суду жодного доказу на підтвердження вказаного в поданому клопотанні.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову знаходиться протягом тривалого часу на розгляді в суді апеляційної інстанції, та у сторін була наявна можливість викладу своєї правової позиції.
11 листопада 2021 року сторони до судового засідання з`явився представник ОСББ Мукачевський - адвокат Крижевський Андрій Станіславович, апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити в повному обсязі.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся.
Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила справу розглянути за вищевказаною явкою сторін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).
Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пунктами 2, 4 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Підстави забезпечення позову необхідно доводити документально, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що предмет позову, може бути знищеним на момент виконання рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що в заяві про забезпечення позову заявник не навів доказів чому не забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також заявник не зазначив доказів, що існує реальна загроза невиконання рішення суду.
Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.
Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Отже, в відповідності з зазначеними нормами процесуального права суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивачем не доведено те, що невжиття цих заходів унеможливлює виконання рішення суду і що відповідач має намір відчужити належне їй майно та, не надано жодних належних та допустимих доказів того, що наявна реальна ймовірність такого відчуження, яка може створити реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Такий висновок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, з огляду на таке.
Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
Аналогічний висновок викладений, зокрема, в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 363/2197/17 (провадження № 61-15477св19).
У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Таким чином, суд першої інстанцій правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанцій та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на те, що справу по суті вирішено не було, правові підстави для розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги відсутні.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСББ Мукачевський - залишити без задоволення
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 15.11.2021 року.
Головуючий: О. В. Князюк
Судді: О.М. Таварткіладзе
А.П. Заїкін
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2021 |
Оприлюднено | 17.11.2021 |
Номер документу | 101135815 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Князюк О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні