Постанова

від 08.11.2021 по справі 393/584/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2021 року м. Кропивницький

справа № 393/584/20

провадження № 22-ц/4809/1469/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Карпенка О. Л.,

за участі секретаря - Савченко Н. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Золотий колос - 2012 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий колос - 2012 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2021 року у складі судді Рачкелюка Ю. В. і

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий колос - 2012 (далі - ТОВ Золотий Колос - 2012 ) та з урахуванням заяви про зміну предмету позову просила:

-зобов`язати ТОВ Золотий Колос - 2012 усунути перешкоди в користуванні і розпорядженні земельними ділянками площею 3,43 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,53 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0003, що знаходяться в фактичному користуванні ТОВ Золотий Колос - 2012 , шляхом повернення вказаних земельних ділянок у користування і розпорядження позивача, якому вони належать на праві приватної власності;

-скасувати державну реєстрацію прав про право оренди ТОВ Золотий Колос - 2012 на земельну ділянку площею 3,43 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме - запис про інше речове право земельної ділянки площею 3,4299 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тарасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, номер 14298753 від 21.04.2016 приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Панчишиної Світлани Станіславівни, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер 29392477 від 24.04.2016;

-скасувати державну реєстрацію прав про право оренди ТОВ Золотий Колос - 2012 на земельну ділянку площею 5,53 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0003 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме - запис про інше речове право земельної ділянки площею 5,5288 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0003, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тарасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, номер 14299910 від 21.04.2016 приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Панчишиної Світлани Станіславівни, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію, індексний номер 29392790 від 24.04.2016.

Позовна заява мотивована тим, що 20.04.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ Золотий Колос - 2012 нібито було укладено два договори оренди землі площею 3,43 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,53 га кадастровий номер 3523486900:53:000:0003, які були зареєстровані 21.04.2016 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Панчишиною С.С.

У зв`язку із запереченням факту підписання зазначених договорів оренди, у лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ Золотий Колос - 2012 з позовом про визнання договорів оренди від 20.04.2016 недійсними.

Справа за цим позовом спочатку розглядалась у Новгородківському районному суді Кіровоградської області, а потім у Долинському районному суді Кіровоградської області.

З метою доведення факту не підписання позивачем спірних договорів оренди землі, ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 20.02.2019 по справі №393/62/18 було призначено почеркознавчу експертизу.

Висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №1799/1800/19-27 від 16.07.2019, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у спірних договорах оренди землі від 20.04.2016, що укладені між позивачем та відповідачем, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, з деяким наслідуванням якихось справжніх підписів ОСОБА_1 , та виконані особою, яка заповнювала відповідні графи цих документів.

Так, висновком експерта підтверджено, що ОСОБА_1 не підписувала спірні договори оренди землі, а відтак ці правочини були підписані за відсутності її волевиявлення, що, відповідно, вказує на неукладеність договорів.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені та було визнано недійсними договори оренди землі, укладені 20.04.2016 між позивачем та відповідачем, проте постановою Кропивницького апеляційного суду від 27.10.2020 вказане рішення було скасовано, а у задоволенні позовних вимог відмовлено.

При цьому апеляційний суд послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду висловлену у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, в якій зазначено, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним, а тому ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

У зв`язку з викладеним, позивач звернулась до суду з вказаним позовом за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2021 року позов задоволено.

Зобов`язано ТОВ Золотий Колос - 2012 усунути перешкоди в користуванні і розпорядженніземельнимиділянкамиплощею 3,43 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,53 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0003, щознаходяться в фактичному користуванні ТОВ Золотий Колос - 2012 , шляхом повернення земельних ділянок площею 3,43 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,53 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0003 у користування і розпорядження ОСОБА_1 , якій вони належать на праві приватної власності.

Скасовано державну реєстрацію прав про право оренди ТОВ Золотий Колос - 2012 на земельну ділянку площею 3,43 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме - запис про інше речове право земельної ділянки площею 3,4299 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тарасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, номер 14298753 від 21.04.2016 приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Панчишиної Світлани Станіславівни, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію, індексний номер 29392477 від 24.04.2016.

Скасовано державну реєстрацію прав про право оренди ТОВ Золотий Колос - 2012 на земельну ділянку площею 5,53 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0003 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме - запис про інше речове право земельної ділянки площею 5,5288 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0003, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тарасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, номер 14299910 від 21.04.2016 приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Панчишиної Світлани Станіславівни, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію, індексний номер 29392790 від 24.04.2016.

Стягнуто з ТОВ Золотий Колос - 2012 на користь ОСОБА_1 3 400 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що усунення перешкод у користуванні належними позивачу земельними ділянками шляхом витребування їх у відповідача ТОВ ЗОЛОТИЙ КОЛОС - 2012 та повернення спірних земельних ділянок їх власнику, з огляду на те, що права та обов`язки сторін за договором оренди вказаних земельних ділянок № б/н від 20.04.2016 року не виникли через їх неукладеність, є ефективним способом захисту порушених прав позивача.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди на підставі неукладених договорів на спірні земельні ділянки за відповідачем не відповідає вимогам закону, порушує права та законні інтереси позивача вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належними йому земельними ділянками.

В апеляційній скарзі ТОВ Золотий Колос - 2012 просить скасувати рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2021 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що незаконність та необгрутованість рішення полягає у неповному та неправильному встановленні обставин, які мають значення для справи.

На всіх судових засіданнях суду першої інстанції був присутній син позивача - ОСОБА_2 , а тому у відповідача є вмотивована підозра, що ОСОБА_1 особисто не виявляла волю на звернення до суду з такими позовними вимогами та не уповноважувала адвоката Вербицького В. В. на підписання позову та інші дії, а це була воля її сина.

Також, в резолютивній частині оскаржуваного рішення зазначено про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні і розпорядженні земельними ділянками, проте у висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц, не який посилався суд першої інстанції не згадується про право розпорядження землею.

В позовних вимогах, зазначених в заяві про зміну предмету позову зазначено про повернення земельних ділянок у користування, проте в оскаржуваному рішенні зазначено про повернення земельних ділянок у користування і розпорядження.

Відповідач, виконуючи умови договорів оренди від 20.04.2016 не порушував права позивача на розпорядження земельними ділянками та таких доказів позивач до суду не надав, а суд першої інстанції ці обставини не досліджував, що свідчить про те, що ОСОБА_1 обрала незаконних спосіб захисту.

Також, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні ствердив, що належним способом захисту є скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди, проте в резолютивній частині рішення скасував державну реєстрацію прав оренди, що свідчить про те, що права позивача були захищені не у спосіб, передбачений ЗУ Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що є незаконним.

Крім того, позивачем, станом на дату виготовлення апеляційної скарги не сплачено судовий збір за три позовні вимоги, а суд першої інстанції не приймав рішення про відстрочення його сплати що свідчить про порушення процесуальних норм.

Від адвоката Вербицького В. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача адвокат Вербицький В. В. підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник ТОВ Золотий Колос - 2012 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд вирішив розглянути справу без його участі, що відповідає положенням статті 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367ЦПКУкраїни межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки площею 3,43 га та 5,53 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Тарасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, кадастрові номери 3523486900:53:000:0002 та 3523486900:53:000:0003, на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 27.10.2000 серії КР № 0874, видані Тарасівською сільською радою Новгородківського району Кіровоградської області, на підставі рішення сесії Тарасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області від 22 квітня 2000 року № 64.

20.04.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ Золотий Колос - 2012 укладено договори оренди землі № б/н, відповідно до яких орендодавець надав в строкове платне користування орендарю земельні ділянки площею 3,43 га та 5,53 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Тарасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, кадастрові номери 3523486900:53:000:0002 та 3523486900:53:000:0003.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 28.10.2020 вбачається, що 21.04.2016 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Панчишиною С. С. внесено записи про право оренди земельних ділянок площею 3,43 га та 5,53 га на підставі договорів оренди землі № б/н від 20.04.2016, за умовами якого орендодавець ОСОБА_1 передала орендарю ТОВ Золотий Колос - 2012 вказані земельні ділянки строком на 10 років.

Як слідує з позовної заяви, у зв`язку з запереченням факту підписання зазначених договорів оренди, у лютому 2018 році ОСОБА_1 , звернулася до ТОВ Золотий Колос - 2012 з позовом про визнання договорів оренди від 20.04.2016 недійсними.

Справа №393/62/18 за цим позовом розглядалась у Новгородківському районному суді Кіровоградської області, а в подальшому у Долинському районному суді Кіровоградської області.

Підставою для подання цього позову було те, що ОСОБА_1 , заперечувала факт підписання договорів оренди землі б/н від 20.04.2016, що зареєстровані приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області Панчишиною С.С.

З метою доведення факту не підписання ОСОБА_1 , спірних договорів оренди землі, ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 20.02.2019 по справі № 393/62/18 було призначено почеркознавчу експертизу та надано висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 4822/4823/20-27 від 18.12.2020.

Згідно з експертним висновком Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 16.07.2019, зробленим за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №1799/1800/19-27 у справі № 393/62/18, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у спірних договорах оренди землі від 20.04.2016, що укладені між позивачем та відповідачем, виконані рукописним способом, пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів, не ОСОБА_1 , а іншою особою, з деяким наслідуванням якихось справжніх підписів ОСОБА_1 ; підписи у договорах оренди землі від 20.04.2016 виконані особою, яка заповнювала відповідні графи цих документів.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2020 по цивільній справі №303/62/18 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, визнано недійсними договори оренди землі, укладені 20.04.2016 року між позивачем та ТОВ Золотий Колос - 2012 .

Відповідач подав апеляційну скаргу на вказане вище рішення і постановою Кропивницького апеляційного суду від 27.10.2020 апеляційну скаргу було задоволено частково, рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2020 скасовано, а у задоволенні позовних вимог відмовлено

При цьому, Кропивницький апеляційний суд послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду висловлену у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, якою Велика Палата відступила від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі №6-48цс15, зазнаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до положень статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається в письмовій формі, і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місцерозташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з експертним висновком Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 16.07.2019, зробленим за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №1799/1800/19-27 у справі № 393/62/18, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у спірних договорах оренди землі від 20.04.2016, що укладені між позивачем та відповідачем, виконані рукописним способом, пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів, не ОСОБА_1 , а іншою особою, з деяким наслідуванням якихось справжніх підписів ОСОБА_1 ; підписи у договорах оренди землі від 20.04.2016 року виконані особою, яка заповнювала відповідні графи цих документів (а.с. 152-159).

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження№ 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких земельних ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні і розпорядженні спірними земельними ділянками, шляхом повернення їх у користування і розпорядження, а також скасувати державну реєстрацію прав про право оренди ТОВ Золотий Колос - 2012 на них.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 28.10.2020 вбачається, що 21.04.2016 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Панчишиною С.С. внесено записи про право оренди земельних ділянок площею 3,43 га та 5,53 га на підставі договорів оренди землі № б/н від 20.04.2016, за умовами якого орендодавець ОСОБА_1 передала орендарю ТОВ Золотий Колос - 2012 вказані земельні ділянки строком на 10 років (а. с. 15-16, 21-22).

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Разом із тим, реєстрація речового права щодо неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю.

Отже, реєстрація права оренди ТОВ Золотий Колос - 2012 на спірні земельні ділянки, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, коли договори оренди від 20.04.2016, позивач фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до положень частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, суд має виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

З огляду на характер правовідносин у цій справі, предмет спору та з`ясовані судом обставини справи, суд вважає, що позивач обрала ефективний спосіб захисту порушеного права ставлячи вимогу про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом повернення вказаних земельних ділянок у користування і розпорядження позивача, якому вони належать на праві приватної власності та похідної вимоги про скасування державної реєстрації речового права.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок власникові є ефективним, а задоволення позову забезпечить реальне відновлення порушеного права.

З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 є правильним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 особисто не виявляла волю на звернення до суду з такими позовними вимогами та не уповноважувала адвоката Вербицького В. В. на підписання позову та інші дії, а це була воля її сина, є безпідставними з огляду на таке.

За змістом ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження повноважень на представництво інтересів адвокатом було надано Ордер серії ВА № 1008176 від 28.10.2020 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Новгородківському районному суді Кіровоградської області та Кропивницькому апеляційному суді адвокатом Вербицьким В. В. (а. с. 44), яки є достатнім доказом того, що позивач уповноважила свого представника на представництво інтересів.

Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що позивач не уповноважувала адвоката Вербицького В. В. на представництво своїх інтересів при розгляді справи судом першої інстанції.

Крім того, безпідставними є вимоги відповідача в апеляційній скарзі щодо визнання обов`язковою явку в судове засідання апеляційного суду позивача, адже враховуючи приписи статті 128 ЦПК, вказана процесуальна дія є правом суду.

Оскільки суд з урахуванням встановлених обставин справи не вбачає підстав для визнання явки в судове засідання ОСОБА_1 обов`язковою, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги про те, що у висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц, не який посилався суд першої інстанції, не згадується про право розпорядження землею, не заслуговують на увагу суду, оскільки вимога про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельними ділянками не суперечить наведеному висновку та узгоджується з положеннями статті 391 ЦК України.

Вказане також спростовує доводи апеляційної скарги про те, що позивач, ставлячи питання про усунення перешкод у саме розпорядженні земельними ділянками обрала незаконних спосіб захисту.

Суд частково погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що в заяві про зміну предмету позову зазначено про повернення земельних ділянок у користування, проте в оскаржуваному рішенні зазначено про повернення земельних ділянок у користування і розпорядження.

Разом з тим, враховуючи, що позивач просила усунути перешкоди саме у користуванні та розпорядженні земельними ділянками, вказані доводи правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні ствердив, що належним способом захисту є скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди, проте в резолютивній частині рішення скасував державну реєстрацію прав оренди.

Разом з тим, враховуючи що суд першої інстанції ухвалив рішення саме про скасування державної реєстрації речового права у відповідності до вимог чинного законодавства, проте помилився в мотивуванні вказаного питання, зазначене помилкове твердження в мотивувальній частині на правильне по суті вирішення спору не впливає.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не сплачено судовий збір за три позовні вимоги, а суд першої інстанції не приймав рішення про відстрочення його сплати що свідчить про порушення процесуальних норм, спростовуються наявною в матеріалах справи квитанції про сплату судового збору від 02.11.2020 в розмірі 3 400 грн (а. с. 47).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий колос - 2012 залишити без задоволення, а рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2021 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 16.11.2021.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді А. М. Головань

О. Л. Карпенко