Постанова

від 25.09.2007 по справі 7/91-д

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

25 вересня 2007 р.                                                                                  

№ 7/91-Д 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. -головуючого

Кривди Д.С. Фролової Г.М.

за участю представників:

позивача

ОСОБА_1 -дов. від 03.07.2006 року

відповідача

ОСОБА_2 -дов. від 06.04.2007

року, ОСОБА_3 -дов. від 06.04.2007 року, ОСОБА_4 -дов. від 11.04.2007 року

третьої особи

не з'явились (про час та місце

судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу

 Відкритого акціонерного товариства

“Колодянський бекон”

на постанову

Житомирського апеляційного

господарського суду від 08.05.2007 року

у справі

№ 

7/91-Д господарського суду Житомирської області

за позовом

Відкритого акціонерного

товариства “Колодянський бекон”

до

Відкритого акціонерного товариства

“Державний Ощадний банк України” в особі філії Новоград-Волинського

відділення №2943 Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк

України”

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог, на стороні відповідача

 Товариство з обмеженою відповідальністю

“Бекон-Агро”

про

визнання угод недійсними

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням заступника Голови

Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 20.09.2007 року, у

зв'язку з відпусткою судді Полянського А.Г. для перегляду в касаційному порядку

справи № 7/91-Д, призначеної до розгляду на 25.09.2007 року, створено колегію

суддів у складі: головуючого -судді Муравйова О.В., суддів -Кривди Д.С.,

Фролової Г.М.

У червні 2006 року Відкрите

акціонерне товариство “Колодянський бекон” звернулося до господарського суду

Житомирської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Державний

Ощадний банк України”, в особі філії Новоград-Волинського відділення №2943

Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України”, третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю “Бекон-Агро” про визнання недійсними:

- договору застави НОМЕР_1 від

07.02.2003 року, за яким позивач передав в заставу банку своє нерухоме майно

(склад агрохімії, склад № 1, склад № 2, склад НОМЕР_2, їдальня, комбікормовий

цех, побутовий корпус, адміністративний корпус, вагова, гараж, склад готової

продукції), яке розташоване за адресою -Новоград-Волинський р-н., с. Наталівка,

вул. Пушкіна, 16;

- договору застави НОМЕР_2 від

24.03.2003 року, за яким позивач передав в заставу банку своє нерухоме майно

(три відгодівельники, корівник, баня, ветпункт, свинарник в блоці з санбойнею),

яке розташоване за адресою -Новоград-Волинський р-н., с. Наталівка, вул.

Пушкіна, 16.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

оспорювані угоди були укладені з метою забезпечення вимог Відкритого

акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” в особі філії

Новоград-Волинського відділення № 2943 Відкритого акціонерного товариства

“Державний Ощадний банк України” у випадку надання кредитної лінії, однак між

позивачем і відповідачем не було укладено ніяких угод про відкриття кредитної

лінії, і останнім не надавалося ніяких кредитів позивачу. Крім того, позивач

зазначає, що кредитні угоди, на які є посилання в договорах застави, насправді

були укладені між Відкритим акціонерним товариством “Державний Ощадний банк

України” в особі філії Новоград-Волинського відділення №2943 Відкритого

акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” та Товариством з

обмеженою відповідальністю “Бекон-Агро”, а Відкрите акціонерне товариство

“Колодянський бекон” не є майновим поручителем чи заставодавцем за Товариство з

обмеженою відповідальністю “Бекон-Агро” у вказаних вище кредитних договорах.

Рішенням господарського суду

Житомирської області від 21.12.2006 року (суддя Кудряшова Ю.В.) у справі №

7/91-Д господарського суду Житомирської області позов задоволено. Визнано

недійсним з моменту укладення договір застави нерухомого майна НОМЕР_1 від

07.02.2003 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством “Державний

Ощадний банк України” та Відкритим акціонерним товариством “Колодянський

бекон”, посвідченого Приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного

нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_5 за реєстраційним НОМЕР_3.

Визнано недійсним з моменту укладення договір застави нерухомого майна НОМЕР_2

від 24.03.2003 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством “Державний

Ощадний банк України” та Відкритим акціонерним товариством “Колодянський

бекон”, посвідченого Приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного

нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_5 за реєстраційним НОМЕР_4.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України”

в особі філії Новоград-Волинського відділення № 2943 Відкритого акціонерного

товариства “Державний Ощадний банк України” на користь Відкритого акціонерного

товариства “Колодянський бекон” 85, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та

118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

Мотивуючи судове рішення

господарський суд з посиланням на статті 3, 11 Закону України “Про заставу”,

статті 215, 546, 547, 548, 572 Цивільного кодексу України, зазначає, що суд

прийшов до висновку про те, що між позивачем та відповідачем не існувало

кредитних правовідносин (кредитний договір не укладався), на які в оспорюваних

договорах застави є посилання, а отже, не існувало дійсної вимоги до позивача.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, що оспорювані

договори застави укладені в забезпечення кредитних договорів, які укладені між

Відкритим акціонерним товариством “Державний Ощадний банк України” та

Товариством з обмеженою відповідальністю “Бекон-Агро”.

Постановою Житомирського

апеляційного господарського суду від 08.05.2007 року (судді: Зарудяна Л.О.

-головуючий, Вечірка І.О., Ляхевич А.А.) рішення господарського суду

Житомирської області від 21.12.2006 року у справі № 7/91-Д господарського суду

Житомирської області скасовано. Прийнято нове рішення. В позові Відкритого

акціонерного товариства “Колодянський бекон” до Відкритого акціонерного

товариства “Державний Ощадний банк України” в особі філії Новоград-Волинського

відділення № 2943 Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк

України” за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору -Товариство з обмеженою відповідальністю

"Бекон-Агро" про визнання недійсними договорів застави НОМЕР_1 від

07.02.2003 року, НОМЕР_2 від 24.03.2003 року відмовлено. Стягнуто з Відкритого

акціонерного товариства “Колодянський бекон” на користь Відкритого акціонерного

товариства “Державний Ощадний банк України” в особі філії Новоград-Волинського

відділення № 2943 Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк

України” 42, 50 грн. витрат з оплати державного мита за подання апеляційної

скарги.

Обґрунтовуючи постанову, суд

зазначає про те, що оглянувши кредитну справу Товариства з обмеженою

відповідальністю “Бекон-Агро” та матеріали справи, апеляційний господарський

суд дійшов висновку, що позивач виступив як майновий поручитель, передавши в

заставу відповідачу майно згідно договорів застави нерухомого майна НОМЕР_1 від

07.02.2003 року, НОМЕР_2 від 24.03.2003 року з метою забезпечення виконання

Товариством з обмеженою відповідальністю “Бекон-Агро” зобов'язань за договорами

відновлюваної кредитної лінії НОМЕР_1 від 07.02.2003 року, НОМЕР_2 від

24.03.2003 року, укладених між відповідачем і Товариством з обмеженою

відповідальністю “Бекон-Агро”.

Не погоджуючиcь з постановою суду,

Відкрите акціонерне товариство “Колодянський бекон” звернулося до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Житомирського

апеляційного господарського суду від 08.05.2007 року у справі № 7/91-Д

господарського суду Житомирської області, в якій просить постанову у справі

скасувати, а рішення господарського суду Житомирської області від 21.12.2006

року у справі № 7/91-Д господарського суду Житомирської області залишити в

силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм

матеріального та процесуального права, а саме статей 77, 99, 101, 11110

Господарського процесуального кодексу України, статей 215, 548 Цивільного

кодексу України, статті 181 Цивільного кодексу УРСР, статті 3 Закону України

“Про заставу”. Зокрема, заявник зазначає, що оскільки між позивачем і

відповідачем не було укладено в письмовій формі жодного договору майнової

поруки, позивач не міг і не може виступати майновим поручителем Товариства з

обмеженою відповідальністю “Бекон-Агро”.

Відповідач та третя особа відзиви

на касаційну скаргу не надали.

Заслухавши доповідь судді

-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, присутніх у

судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет юридичної

оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, колегія суддів

вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського

процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за

касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та

постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117

Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному

порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних

обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції

норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом, 07.02.2003

року між Відкритим акціонерним товариством “Державний Ощадний банк України” в

особі заступника керуючого філії Новоград-Волинського відділення № 2943

Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” та

Відкритим акціонерним товариством “Колодянський бекон” було  укладено 

договір застави НОМЕР_1, за умовами якого позивач з метою забезпечення

належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору НОМЕР_1 від

07.02.2003 року, передав відповідачу в заставу нерухоме майно, а саме: будівлі

відгодівельного комплексу на загальну суму 1459549,00грн. (пункти 1.1, 1.2, 1.6

договору застави).

В договорі застави НОМЕР_1 від

07.02.2003 року сторони погодили, що він укладений в забезпечення виконання

договору відновлюваної кредитної лінії НОМЕР_1 від 07.02.2003 року, який

укладений між Відкритим акціонерним товариством “Державний Ощадний банк

України” та Відкритим акціонерним товариством "Бекон-Агро".

Пунктом 1.1 кредитного договору

НОМЕР_1 від 07.02.2003 року сторони передбачили, що банк зобов'язується

надавати на умовах цього договору, а позичальник отримувати, належним чином

використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в

розмірі 400000грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та

на умовах, визначених цим договором.

Крім того, в пункті 1.4.1 зазначеного

вище договору сторони зазначили, що укладення між банком та майновим

поручителем договору застави нерухомого майна та договору застави (майнової

поруки) забезпечуватиме виконання зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті

відсотків, пені та інших платежів, відповідно  

до вимог банку, а також надання позичальником документів про узгодження

цих договорів в порядку, передбаченому його установчими документами.

Судом також встановлено, що

24.03.2003 року між Відкритим акціонерним товариством “Державний Ощадний банк

України” в особі  керуючого філії

Новоград-Волинського відділення № 2943 Відкритого акціонерного товариства

“Державний Ощадний банк України” та Відкритим акціонерним товариством

“Колодянський бекон” було  укладено  договір застави НОМЕР_2 від 24.03.2003 року,

за умовами якого позивач з метою забезпечення належного виконання зобов'язання,

що випливає з кредитного договору НОМЕР_2 від 24.03.2003 року передав

відповідачу в заставу нерухоме майно, а саме: будівлі відгодівельного комплексу

на загальну суму  1 225 388,00грн.

(пункти 1.1, 1.2, 1.5 договору застави).

В договорі застави  НОМЕР_2 від 24.03.2003 року сторони погодили,

що він укладений в забезпечення виконання договору відновлюваної кредитної

лінії НОМЕР_2 від 24.03.2003 року, який укладений між Відкритим акціонерним

товариством “Державний Ощадний банк України” та Відкритим акціонерним

товариством "Бекон-Агро".

Пунктом 1.1 кредитного договору

НОМЕР_2 від 24.03.2003 року сторони передбачили, що банк зобов'язується

надавати на умовах цього договору, а позичальник отримувати, належним чином

використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в

розмірі 400000грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та

на умовах, визначених цим договором.

Крім того, в пункті 1.4.1

зазначеного вище договору сторони зазначили, що укладення між банком та

майновим поручителем договору застави нерухомого майна та договору застави

(майнової поруки) забезпечуватиме виконання зобов'язання по поверненню кредиту,

сплаті відсотків, пені та інших платежів, відповідно   до вимог банку, а також надання

позичальником документів про узгодження цих договорів в порядку, передбаченому

його установчими документами.

При цьому, судом апеляційної

інстанції встановлено, що в пункті 1 розділу "Терміни та їх

тлумачення" договору застави НОМЕР_1 від 07.02.2003 року зазначено: що

договір відновлювальної кредитної лінії НОМЕР_1 від 07.02.2003 року, укладений

між заставодержателем та заставодавцем.

В пункті 1 розділу "Терміни та

їх тлумачення" договору застави НОМЕР_2 від 24.03.2003 року зазначено: що

договір відновлювальної кредитної лінії НОМЕР_2 від 24.03.2003 року, укладений

між заставодержателем та заставодавцем.

Врахувавши викладене, суд

апеляційної інстанції дійшов висновку, що в обох договорах застави зроблені

посилання на відповідні кредитні договори НОМЕР_1 від 07.02.2003 року та

НОМЕР_2 від 24.03.2003 року, які укладені між банком та Товариством з обмеженою

відповідальністю "Бекон-Агро". Якісь інші кредитні договори за цими ж

номерами та датами банком з іншими особами не укладались.

А тому, суд апеляційної інстанції

вважає, що в спірних договорах  застави

мались на увазі саме кредитні договори, укладені  між банком та Товариством з обмеженою

відповідальністю "Бекон-Агро", а в словосполученнях: " укладений

між заставодержателем та заставодавцем" допущена помилка, оскільки замість

слова "заставодавцем" необхідно було зазначити " Товариство з

обмеженою відповідальністю "Бекон-Агро"".

Відповідно до статті 11 Закону

України "Про заставу" сторонами договору застави (заставодавцем і

заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава.

Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий

поручитель).

Частиною 3 статті 181 Цивільного

кодексу УРСР (який діяв на час укладення спірних договорів) передбачено, що

заставою може бути забезпечена дійсна вимога. Застава може мати місце також

щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін

про розмір забезпечення заставою таких вимог.

Про те, що Товариство з обмеженою

відповідальністю "Бекон-Агро" дійсно отримало від банку кредитні

кошти за договорами кредитної лінії НОМЕР_1 від 07.02.2003 року та НОМЕР_2 від

24.03.2003 року не заперечують сторони та дані договори судами не визнані

недійсними.

За таких обставин, суд апеляційної

інстанції дійшов висновку, що договорами застави забезпечувалась дійсна існуюча

вимога банку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекон-Агро".

Укладення договорів застави не з

боржником за кредитними договорами (Товариством з обмеженою відповідальністю

"Бекон-Агро"), а з третьою особою - Відкритим акціонерним товариством

“Колодянський бекон”, який є майновим поручителем, не суперечить вимогам статті

11 Закону України "Про заставу".

Спірні договори застави посвідчені

нотаріусом.

Як зазначено судом апеляційної

інстанції Законом України "Про заставу", не передбачено укладення,

крім договорів застави, окремо договорів майнової поруки, а тому, уклавши

договори застави, третя особа вже набула статусу майнового поручителя.

Крім того, судом апеляційної

інстанції звернуто увагу на те, що договори майнової поруки опосередковано

підтверджують факт передання позивачем в заставу майна для забезпечення вимог

саме за кредитними договорами НОМЕР_1 від 07.02.2003 року та НОМЕР_2 від

24.03.2003 року, оскільки в пункті 2 договорів майнової поруки зазначено, що

боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Бекон-Агро",

який і є позичальником за кредитним договором.

При цьому, суд апеляційної

інстанції, звернув увагу на те, що зазначене вище підтверджується кредитною

справою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекон-Агро",

оригінал якої оглянуто в засіданні апеляційного господарського суду, та з якої

вбачається, що правління Відкритого акціонерного товариства “Колодянський

бекон” двічі приймало рішення виступити поручителем Товариства з обмеженою

відповідальністю "Бекон-Агро" перед філією Новоград-Волинського

відділення  №2943 Відкритого акціонерного

товариства “Державний Ощадний банк України” для отримання кредиту на поновлення

оборотних коштів Товариства з обмеженою відповідальністю

"Бекон-Агро", про що свідчать протоколи від 28.01.2003 року та  14.03.2003 року, лист Відкритого акціонерного

товариства “Колодянський бекон” від 15.11.2005 року на ім'я господарського суду

Житомирської області у справі № 99/40, в якому позивач зазначає, що не

заперечує стосовно визнання за філією Новоград-Волинського відділення  №2943 Відкритого акціонерного товариства

“Державний Ощадний банк України  права

власності на нерухоме майно, яке передане в забезпечення повернення кредитів

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекон-Агро" згідно договорів

застави НОМЕР_1 від 07.02.2003 року та НОМЕР_2 від 24.03.2003 року.

З урахуванням викладеного,

апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що в пунктах 1

спірних договорів була допущена помилка щодо однієї із сторін укладених

кредитних договорів,  проте це не

заважало сторонам договорів застави тлумачити їх зміст відповідно до мети їх

укладення.

Отже, колегія суддів погоджується з

висновком суду апеляційної інстанції, що позивач виступив як майновий

поручитель, передавши в заставу майно банку згідно договорів застави НОМЕР_1

від 07.02.2003 року та НОМЕР_2 від 24.03.2003 року з метою забезпечення

виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бекон-Агро"

зобов'язань за договорами відновлюваної кредитної лінії НОМЕР_1 від 07.02.2003

року та НОМЕР_2 від 24.03.2003 року, укладеними між банком та Товариством з

обмеженою відповідальністю "Бекон-Агро", а відтак допущена помилка не

може бути підставою для визнання договорів недійсними.

Крім того, відповідно до статті 33

Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського

процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд апеляційної

інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог

позивача.

Твердження заявника про порушення і

неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при

прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам

справи.

Колегія суддів звертає увагу на те,

що безпідставними є посилання заявника касаційної скарги, що останній не був

повідомлений належним чином про час та місце апеляційного розгляду, оскільки в

матеріалах справи (а.с. 21 т.2) є клопотання представника позивача, ОСОБА_5, з проханням

відкласти розгляд справи № 7/91-Д на іншу дату в зв'язку з тим, що представники

Відкритого акціонерного товариства “Колодянський бекон” (ОСОБА_1 та ОСОБА_5)

перебуватимуть у терміновому відрядженні.

Таким чином позивачу було відомо

про час та місце судового засідання.

З огляду на викладене, касаційна

інстанція вважає, що постанова у справі прийнята у відповідності з нормами

матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не

вбачається.

На підставі викладеного, керуючись

статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119,

статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України, -                           

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного

товариства “Колодянський бекон” залишити без задоволення.

Постанову Житомирського

апеляційного господарського суду від 08.05.2007 року у справі № 7/91-Д

господарського суду Житомирської області залишити без змін.

Головуючий                                                                              О.

Муравйов

Судді                                                                                         

Д.Кривда

                  Г. Фролова