Рішення

від 16.11.2021 по справі 344/13293/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/13293/21

Провадження № 2/344/3631/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

16 листопада 2021 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Польської М.В.

секретаря судового засідання Федоришин М.З.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Саніго , третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач у серпні 2021р. звернулася до Івано-Франківського міського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Саніго , третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович про визнання виконавчого напису №15135 від 17.05.2021р. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову вказує, що 17.05.2021р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис №15135 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Саніго заборгованість за кредитним договором від 09.01.2020р. в сумі 39680.00грн. Вважає виконавчий напис протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки заборгованість не є безспірною, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору, а сам кредитний договір не був посвідчений нотаріально, позивачу не повідомлено про переуступку прав вимоги від попереднього кредитора ТзОВ Еліт фінанси Груп .

Ухвалою суду від 30.08.2021р. забезпечено позов у даній справі.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та просила позов задовольнити, з мотивів викладених в позовній заяві. Додатково зазначила, що кредитний договір від 09.01.2020р., укладений нею з ТзОВ Еліт фінанси Груп був електронним і містив умову щодо строку його дії - 30 днів, пролонгації договору не відбувалось.

Відповідач двічі в судове засідання не з`явився, належним чином отримавши позов та ухвалу і виклики до суду (повістки), відзив на позов не подавав.

Треті особи приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович в судові засідання не зявилися.

Згідно вимог ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.05.2021р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис №15135 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Саніго заборгованість за кредитним договором від 09.01.2020р., укладеним з ТзОВ Еліт фінанси Груп , правонаступником якого на підставі Договору відступлення прав вимоги від 24.03.2021р. є ТзОВ Саніго , за період з 24.03.2021р. по 26.03.2021р. в сумі 39680.00грн., з яких прострочена заборгованість по кредиту 5000грн., за відсотками 34680грн. (а.с.13).

Вважає виконавчий напис протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки заборгованість не є безспірною, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору, а сам кредитний договір не був посвідчений нотаріально, позивачу не повідомлено про переуступку прав вимоги від попереднього кредитора ТзОВ Еліт фінанси Груп

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про нотаріат нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України Про нотаріат (далі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований за № 282/20595 зі змінами та доповненнями на час вчинення виконавчого напису (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону (зі змінами від 14.07.2020р.) визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років (визнано норми цієї статті такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(I)/2020 від 01.07.2020). Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (зі змінами) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно , для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, із моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014р. була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно (п. 1 Переліку).

Як доводила сторона позивача і не спростовано стороною відповідача строк дії електронного договору було визначено сторонами 30 днів, пролонгація не відбувалась.

Як вже зазначено вище, виконавчий напис стосується стягнення з позивача на користь заборгованість за кредитним договором від 09.01.2020р., укладеним з ТзОВ Еліт фінанси Груп , правонаступником якого на підставі Договору відступлення прав вимоги від 24.03.2021р. є ТзОВ Саніго , за період з 24.03.2021р. по 26.03.2021р. в сумі 39680.00грн. ., з яких прострочена заборгованість по кредиту 5000грн., за відсотками 34680грн.

З цього слід прийти до висновку, оскільки повернення строку кредиту не продовжувалась за умовами договору, за який нараховано стягувачем заборгованість у виконавчому написі, така заборгованість не є безспірною.

Так, у постанові від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12 Великої Палати Верховного Суду (щодо спору за позовом банку до громадянин викладалась позиція про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками та пенею, а також штрафу (фіксованої частини та процентної складової) після спливу передбаченого договором строку кредитування, зокрема за наявності не підписаної умови договору позичальником про збільшення позовної давності до 5 років, за касаційною скаргою банку в частині відмови у задоволенні позову (стягнення з відповідача процентів і неустойки).

Але, спір та висновки ВП ВС у постанові від 28.03.2018р. є відмінними у справі, яка розглядається судом.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду розглядаючи дану справу зробила такий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси банку забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Поняття строк договору , строк виконання зобов`язання та термін виконання зобов`язання згідно з приписами ЦК України мають різний зміст, про що вже неодноразово зазначено Верховним Судом.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України). Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття строк виконання зобов`язання і термін виконання зобов`язання охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, після закінчення строку дії договору, за несвоєчасне виконання зобовязання та використання коштів кредиту до дня поверення самої суми кредиту, тобто договірними зобовязаннями була визначена відсоткова ставка за межами дії умов договору, але кінцевий строк дії самого договору визначено сторонами 30 днів, з подальшою можливою пролонгацією до 300 днів загалом, а з змісту договору випливає саме строк виконання зобовязання в т.ч. позичальника - до повного його виконання, але не більше строку пролонгації, при цьому що нарахування % визначено не більше 60 календарних днів.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). А згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення кредиту, у разі відсутності іншої домовленості сторін, може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Пролонгація - продовження строку чинності документа - договору (кредитного чи депозитного), угоди, векселя тощо. Пролонгація відбувається шляхом укладення спеціальної угоди чи доповнення або ж автоматично, в порядку, передбаченому самим договором. Пролонгація договору може бути автоматичною в разі, якщо це передбачено договором і жодна зі сторін не висловила бажання його розірвати. Неавтоматична пролонгація може оформлятися окремою угодою. Принцип продовження дії договору між кредитором і позичальником дещо інший, ніж у випадку з пролонгацією депозиту. Банк продовжує термін кредитного договору у зв`язку з тим, що позичальник не в змозі своєчасно проводити обов`язкові платежі. Це вимушена пролонгація, як варіант вирішення проблеми і недопущення банкрутства фізичної особи. В практиці така застосовується за подальшою згодою сторін або за умовами уже обумовленими сторонами договору.

Отже, слід прийти до висновку, що нарахування відсотків за межами визначених умов договору, не відповідає вимогам законодавства, а отже така заборгованість не є безспірною, про що вірно обґрунтовано позов в цій частині.

Повноваження нотаріуса при розгляді питань вчинення виконавчих написів, в т.ч. вивчення питання безспірності заборгованості, висловлено у справі № 305/2082/14-ц, яка розглядалась Великою Палатою Верховного Суду 15 січня 2020 р.

Так, в даному рішенні ВП ВС зазначено, що нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

На момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса, з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії, відсутність спору про право цивільне є обов`язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України Про нотаріат ).

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.

Щодо доводів про те, що відсутній був предявлений нотаріусу оригінал нотаріально посвідченого договору, а також те, що позивачу не повідомлено про переуступку прав вимоги від попереднього кредитора ТзОВ Еліт фінанси Груп , то ці доводи суд вважає також вірними оскільки іншого не спростовано відповідачем чи третьою особою приватним нотаріусом.

Щодо доводів позивача що сам кредитний договір не був посвідчений нотаріально в порушення закону, не є вірними, оскільки таке укладення електронного кредитного договору виключно за нотаріальним посвідченням не ґрунтується на вимогах закону.

За таких обставин, в сукупності оцінених всіх доказів та того, що позивач частково обґрунтувала доводи позову, суд приходить до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом з недотриманням вимог чинного законодавства (ст. 87 Закону України Про нотаріат , Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999р.), у зв`язку із чим, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати - судовий збір за подачу позову 908.00грн. та 454.0грн. за забезпечення позову (а.с.7,23).

На підставі вище викладеного та керуючись Законом України Про нотаріат , ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна №15135 від 17.05.2021р. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Саніго , юридична адреса: вул.Пирогова, 10-Г, офіс 14, м.Київ, код ЄДРПОУ - 43604788, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір за подачу позову у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень) та за забезпечення позову - 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА

Повний текст рішення складено та підписано 17 листопада 2021 року.