Ухвала
від 17.11.2021 по справі 500/7857/21
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення адміністративного позову

Справа № 500/7857/21

17 листопада 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного малого підприємства "СОВР" про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного малого підприємства "СОВР" до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Приватного малого підприємства "СОВР" до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 16.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 07.12.2021 о 11:00 год.

Представник Приватного малого підприємства "СОВР" подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову в обґрунтування якої зазначив, що у провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 500/7857/21 від 11.11.2021 року за позовом ПМП "СОВР" до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій.

Вказав, що предметом спору у даній справі є неправомірні дії членів конкурсної комісії та виконкому ТМР, внаслідок чого 27.10.2021 року було прийняте неправомірне рішення, яким призначено управителем групи багатоквартирних будинків міста Тернополя згідно додатку 9 - ТзОВ Керуюча компанія Будсервіс (м. Кременчук, вул. Набережна, 17), код ЄДРПОУ 35868931. Вважає, що у спірному випадку має місце очевидне порушення закону, зазначене рішення виконкому є очевидно протиправним і таким, що підлягає скасуванню, тому ПМП "СОВР" оскаржило його до суду.

Звернув увагу суду на тому, що коли на початку вересня поточного року проводився попередній конкурс, і ПМП "СОВР" не було подано заяви про згоду з проектом договору, а ТзОВ Керуюча компанія Будсервіс не подала заяви про участь у конкурсі, то протоколом від 05.09.2021 року (без номера) засідання конкурсної комісії з призначення управителя групи багатоквартирних будинків міста Тернополя, було прийняте відповідне рішення про відхилення пропозицій ПМП "СОВР" та не допущення до оцінювання.

Просить врахувати, що при повторному проведенні конкурсу 16 жовтня 2021 року ПМП "СОВР" подано всі документи, передбачені конкурсною документацією, а також ПМП СОВР надало нижчу цінову пропозицію за послугу з управління багатоквартирними будинками.

На думку ПМП "СОВР", незважаючи на те, що інший суб`єкт господарювання ТзОВ Керуюча компанія Будсервіс , повторно порушила умови конкурсу, допустила аналогічне порушення, не подала заяву про участь у конкурсі, що стосується групи багатоквартирних будинків, які перебувають в управлінні ПМП СОВР , конкурсна комісія протиправно прийняла рішення визнати переможцем конкурсу з призначення управителя групи багатоквартирних будинків міста Тернополя - ТзОВ Керуюча компанія Будсервіс м. Кременчук, вул. Набережна, 17 лот № 9 (протокол № 5 від 25.10.2021 року).

Зазначає, що ТзОВ Керуюча компанія Будсервіс після опублікування спірного рішення, розмістила у багатоквартирних будинках своє оголошення, що з 1 листопада поточного року вони здійснюють управління, по всіх питаннях звертатися до них по телефону гарячої лінії, і кошти за листопад перераховувати їм.

Однак, зазначив, що ПМП "СОВР" продовжує виконувати свої обов`язки, оскільки мешканці при аварійних випадках звертаються до них, і прибиранням місць загального користування в будинках та прибудинкову територію прибирають працівники ПМП "СОВР", так, як новий управитель ці послуги не виконує.

Відтак, на думку ПМП "СОВР", у випадку якщо вони перестануть надавати послуги з управління, а новий управитель ще не приступить до їх виконання, то мешканці будинків взагалі відмовляться від їхніх послуг і виберуть собі іншого управителя. У такому випадку підприємство понесе як репутаційні втрати, так і господарські.

То ж, вважає, що у даному випадку застосування заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості.

Отже, ПМП "СОВР" просить, з метою забезпечення майбутнього позову, зупинити рішення Виконкому ТМР №974 від 27.10.2021 в частині, що стосується підприємства додаток №9 до моменту вступу у законну силу рішення суду.

Так, заява про забезпечення позову, відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути подану заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно з частиною другою статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів частин четвертої, п`ятої, шостої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У пункті 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначається, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Також, згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. При цьому заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою та надати докази на підтвердження існування обставин, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а не припущень щодо можливих порушень прав позивача чи завдання йому матеріальних збитків.

Однак, ПМП "СОВР" не наведено жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Водночас, посилання ПМП "СОВР" на те, що може настати певна ситуація за якої підприємство може понести як репутаційні втрати, так і господарські, суд не може прийняти до уваги при вирішенні питання про забезпечення позову, оскільки будь-яке судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

То ж, з наданих до суду матеріалів не випливає очевидної протиправності дій чи рішень відповідача, на чому наполягає заявник, оскільки наведені ним доводи не підтверджені належними доказами, та, в будь-якому випадку, підлягають дослідженню під час розгляду відповідної справи по суті позовних вимог із дослідженням наданих сторонами доказів.

Стосовно тверджень позивача про наявність ознак очевидної протиправності рішення, суд зазначає, що наявність таких ознак у діях та рішеннях відповідного суб`єкта владних повноважень може бути виявлена судом виключно на підставі з`ясування усіх фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

При цьому, слід зважати на висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 04.09.2019 по справі №420/3397/19, де Суд акцентував увагу на тому, що очевидні ознаки протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

З урахуванням наведеного, оцінюючи доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням їх розумності і обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів сторін, та враховуючи відсутність відповідних доказів, які б могли свідчити про наявність порушеного права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного малого підприємства "СОВР" про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.11.2021.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

СудТернопільський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення17.11.2021
Оприлюднено19.11.2021
Номер документу101146294
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —500/7857/21

Ухвала від 11.04.2022

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Дерех Надія Володимирівна

Рішення від 11.04.2022

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Дерех Надія Володимирівна

Ухвала від 29.03.2022

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Дерех Надія Володимирівна

Ухвала від 01.03.2022

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Дерех Надія Володимирівна

Ухвала від 01.02.2022

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Дерех Надія Володимирівна

Ухвала від 17.11.2021

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Дерех Надія Володимирівна

Ухвала від 16.11.2021

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Дерех Надія Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні