Ухвала

від 18.10.2021 по справі 160/6298/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 жовтня 2021 року, м. Дніпросправа № 160/6298/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії: головуючий суддя: Бишевської Н.А. (доповідач)

судді: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року

у справі №160/6298/20

за позовом Приватного підприємства "СТИЛЬ-ЦЕНТР"

до Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року задоволено позов Приватного підприємства "СТИЛЬ-ЦЕНТР" .

Не погодившись із вказаним рішенням суду, 13 серпня 2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.09.2021 апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме, надання до суду: заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.

Підставою залишення апеляційної скарги без руху стало те, що апеляційна скарга подана скаржником після закінчення строку апеляційного оскарження, встановленого ст. 295 КАС України, і підстави, зазначені ним у поданій заяві про поновлення такого строку, не є поважними.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано до суду заяву, в якій скаржник ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку, скаржник посилається на те, що вперше апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції у даній справі подана в межах визначеного статтею 295 КАС України строку, проте ухвалою від 09.03.2021 скаргу повернуто скаржнику через неусунення її недоліків, а саме не сплачено судовий збір. Повторно скаржник звернувся в самий короткий термін з моменту отримання коштів на сплату судового збору.

Також в клопотанні зазначено, що у зв`язку з дією на території України адаптивного карантину та відповідних карантинних заходів, скаржник був позбавлений можливості своєчасно звернутись до суду апеляційної інстанції повторно. Дана ж апеляційна скарга подається скаржником разом з платіжним дорученням №713 від 14.04.2021 на суму 6 306,00 грн. На підставі чого заявником надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі.

Розглянувши подане клопотання колегія суддів зазначає, що наведені скаржником доводи не може визнати поважними, оскільки вказаним підставам вже надавалась оцінка і такі підстави визнані судом неповажними.

Так, щодо посилань скаржника на своєчасне звернення до суду з моменту отримання можливості сплатити судовий збір. Згідно до платіжного доручення №713, судовий збір за подання апеляційної скарги сплачений 14.04.2021 року, проте до суду з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише5 в серпні 2021 року. Будь-яких пояснень з приводу підстав, що унеможливили своєчасне звернення до суду, скаржником не наведено.

Крім того, в поданій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник також посилається на запровадження з 12.03.2020 на території України карантину, що, у свою чергу, як вказує відповідач, вплинуло на можливість вчасно звернутись до суду апеляційної інстанції.

Щодо даного доводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX від 18.06.2020, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаним Законом пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Таким чином, учасник справи має право на поновлення процесуального строку, зокрема, на апеляційне оскарження, у разі подання відповідної заяви до суду. При цьому, заявник повинен надати докази того, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Посилаючись на запровадження на території України карантинних заходів, скаржник не наводить аргументів та не надає доказів на підтвердження того, яким саме чином вказана обставина вплинула на можливість скаржника звернутись до суду у необхідний термін.

Слід зазначити також, що у низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою".

Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Оскільки заявником не зазначено поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які об`єктивно не залежать від його волевиявлення та дотримуючись принцип правової визначеності, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що заява Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Щодо сплаченого відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги.

Так, як зазначено вище, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі сплачено судовий збір в сумі 6306 грн. згідно платіжного доручення №713 від 14.04.2021.

За змістом статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі (п.3 ч.1).

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2).

Керуючись статтями 294, 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 р. у справі № 160/6298/20.

Повернути Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) судовий збір відповідно до платіжного доручення №713 від 14.04.2021 року у сумі 6306,00 грн. (шість тисяч триста шість грн.00 коп.)

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена у касаційному порядку в порядку передбаченому ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко