Постанова

від 17.11.2021 по справі 160/11221/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/11221/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку

письмового провадження

в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Автопромлайн

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року (головуючий суддя - Рябчук О.С.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автопромлайн

до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Автопромлайн (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення №2762847/39106483 від 14.06.2021 р. регіональної комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) про відмову в реєстрації Товариству з обмеженою відповідальністю Автопромлайн (ЄДРПОУ 39106483) податкової накладної №1 від 31.08.2020 р. на загальну суму - 917850,00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 152975,00 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 31.08.2020 р. на загальну суму - 917850,00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 152975,00 грн., подану Товариством з обмеженою відповідальністю Автопромлайн (ЄДРПОУ 39106483), днем її надсилання.

В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято контролюючим органом без належної перевірки достовірності та аналізу наданих Позивачем документів, не містить обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Позивач вважає, що під час прийняття оскаржуваного рішення Відповідач-1 діяв не обґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, що, на думку останнього, свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року по справі №160/11221/21 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Автопромлайн до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено (т. 5, а.с. 187-192).

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що з огляду на відсутність в оскаржуваному рішенні Відповідача-1 конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, підстав і доказів нереальності господарських операцій з партнерами Позивача та некоректність вимоги контролюючого органу про надання документів, тобто, неповне з`ясування обставин справи, визнання встановленими недоведені обставини, не врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та рішення суду першої інстанції, на думку Позивача, не відповідають критерію обґрунтованості і, відповідно, є неправомірними.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Автопромлайн (код в ЄДРПОУ 39106483) 18.02.2014 зареєстроване як юридична особа, номер запису: 12231020000005630, та взяте на облік як платник податків.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Позивача є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту ( КВЕД 52.29).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Автопромлайн та Товариством з обмеженою відповідальністю Ергопак 01 листопада 2019 року було укладено договір транспортного експедирування № 01/11. Предметом договору є перевезення вантажу або організація виконання визначених договором транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу в міжнародному, міському та міжміському сполученні на підставі письмових заявок, що подаються замовником. Загальна сума договору визначається згідно Актів виконаних робіт, підписаних сторонами цього договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю Автопромлайн за результатами надання транспортно-експедиторських послуг та експедиторської винагороди було складено податкову накладну №1 від 31.08.2020 на загальну суму 917850,00 грн. в тому числі податок на додану вартість в сумі 152975,00грн. (т. 1, а.с. 21-28)

19.01.2021 вказану податкову накладну було надіслано Позивачем для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

19.01.2021 податкова накладна №1 від 31.08.2020 прийнята, проте реєстрацію зупинено (т. 1, а.с. 29-30).

В квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 19.01.2021 зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 30.08.2020:

- відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в ЄРПН.

09.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю Автопромлайн за вих. №09/06-1 засобами електронного зв`язку направлено до податкового органу пояснювальну записку з первинними бухгалтерськими документами (т. 1, 33-34).

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю Автопромлайн надано постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі № 160/6752/20, якою визнано протиправним та скасовано рішення №18150 від 09.04.2020 року Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Автопромлайн критеріям ризиковості та зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести до бази даних ІС Податковий блок інформацію про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Автопромлайн з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості (т. 1, а.с. 7-12).

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2762847/39106483 від 14.06.2021 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 30.08.2020 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

В графі Додаткова інформація вказано про відсутність документів щодо придбання товару (договори, видаткові накладні, ттн, платіжні доручення, картка-рахунку 361,631) (т.1, а.с. 31-32).

Правомірність прийняття Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації рішення №2762847/39106483 є предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю Автопромлайн не надано до податкового органу та до суду актів прийому-передачі транспортних засобів, технічних паспортів на транспортні засоби, доказів здійснення оплати за орендовані транспортні засоби, здійснення оплати за послуги з перевезення вантажів. При цьому, не надання таких документів, в разі їх необхідності для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, має наслідком прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 року (далі Порядок №1165).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

З матеріалів справи встановлено, що, у даному випадку, реєстрацію податкової накладної Позивача зупинено з тих підстав, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (т. 1, а.с. 29-30).

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, варто зазначити про те, що на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Відтак, пункт 8 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в частині зазначення критерію ризиковості Відповідач вказав лише номер пункту додатку 3 до Порядку №1165 та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться, чим фактично поставив платника податку у стан невизначеності стосовно питання документального спростування, існуючих, на думку Відповідача, ризиків здійснення господарської операції.

Крім того, зі змісту надісланої контролюючим органом квитанції випливає те, що Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Зазначене свідчить про необґрунтованість зупинення реєстрації спірних податкових накладних, у даній справі, як передумови прийняття відповідного рішення Комісією про відмову в реєстрації такої податкової накладної.

Суд апеляційної інстанції, також, звертає увагу і на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З аналізу вищенаведеного випливає те, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.

В даному випадку, контролюючим органом у спірному рішенні вказано як підставу для відмови у реєстрації податкової накладної ненадання платником податку копій документів, а саме:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

В графі Додаткова інформація вказано про відсутність документів щодо придбання товару (договори, видаткові накладні, ттн, платіжні доручення, картка-рахунку 361,631) (т.1, а.с. 31-32).

Як зазначалось вище, після зупинення реєстрації податкових накладних, Позивачем до контролюючого органу подано пояснення та копії документів на підтвердження факту здійснення операцій з реалізації ТОВ Ергопак транспортно-експедиційних послуг та експедиторської винагороди на загальну суму 917850,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 152975,00 грн., у тому числі було надано: договір з замовником ТОВ Ергопак від 01.11.2019 №01/11, додаткову угоду до договору з замовником ТОВ Ергопак від 04.11.2019 б/н, акти наданих послуг, договір з перевізником ФОП ОСОБА_1 від 21.01.2020 №21/01-П1, акти від перевізника ФОП ОСОБА_1 , договір з перевізником ТОВ Сіатранс груп від 04.02.2020 №04/0, акти від перевізника ТОВ Сіатранс груп , договір з перевізником ТОВ Стек Норманд від 15.06.2020 №15/4, акти від перевізника ТОВ Стек Норманд , акт від перевізника ОСОБА_2 , договір та акт від перевізника ФОП ОСОБА_3 , договір та акт від перевізника ФОП ОСОБА_4 , договір та акт від перевізника ФОП ОСОБА_5 , акти від перевізника ПП Рембудкомунсервіс , договір з перевізником ФОП ОСОБА_6 , акти від перевізника ФОП ОСОБА_6 /, оборотно-сальдову відомість (361, 631) від 31.08.2020 б/н (т.1 а.с.33-250; т. 2, а.с. 1-42).

При цьому, ненадання Позивачем до контролюючого органу видаткових накладних та товаро-транспортних накладних не може слугувати єдиною та належною підставою для відмови у реєстрації спірної податкової накладної.

Більш того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Відповідач-1 у спірному рішенні взагалі не мотивує яким чином відсутність видаткових накладних та товаро-транспортних накладних впливає на можливість реєстрації податкової накладної за умови наявності первинних документів, на підставі яких така податкова накладна була складена.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги і те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином матеріали даної справи, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про необхідність подання Позивачем до податкового органу актів прийому-передачі транспортних засобів, технічних паспортів на транспортні засоби, доказів здійснення оплати за орендовані транспортні засоби, здійснення оплати за послуги з перевезення вантажів, у той час як Відповідач-1 не пропонував Позивачу подати вказані документи та у спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної про такі документи також не зазначено.

Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що Позивач разом з поясненнями подавав до контролюючого органу оборотно-сальдову відомість по рахунках 361 та 631 від 31.08.2020 б/н, яка міститься і в матеріалах даної справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про те, що контролюючий орган, приймаючи рішення про реєстрацію (відмову в реєстрації) податкової накладної, не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій Позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що надані Позивачем документи підтверджували фактичне здійснення операцій з транспортного експедирування, кількісні та вартісні показники цих операцій були достатніми підставами для реєстрації податкової накладної.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог, колегія суддів здійснює розподіл судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автопромлайн (код ЄДРПОУ 39106483) судових витрат зі сплати судового збору у загальному розмірі 5675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, з яких: 2270 грн. за подання позовної заяви, 3405 грн. за подання апеляційної скарги.

Крім того, в апеляційній скарзі Позивач просить суд стягнути з Відповідача-1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автопромлайн витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9447,75 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст. 134 КАС України).

Частина п`ята статті 134 КАС України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16, від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.

При цьому, суд зазначає, що недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (ч. 3 ст. 141).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених Позивачем витрат з правничої допомоги надано: копію договору від 01.02.2021 №37/ЮО-0221 про надання правової допомоги; копію додаткової угоди №6; копію акту наданих послуг від 05.07.2021 №116; копію рахунку на оплату; копію платіжного доручення від 05.07.2021 №161 на суму 9447,75 грн.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до акту наданих послуг від 05.07.2021 №116 (т. 5, а.с. 157) АО Федоренко, Сологуб і партнери були виконані наступні роботи:

1) консультація щодо можливості звернення до суду з адміністративним позовом про відмову в реєстрації ПН №2 від 31.07.2020 - 275 грн.;

2) вивчення документів, наданих клієнтом для подання позову - 275 грн.;

3) аналіз нормативно-правової бази та судової практики з питання предмета позову - 825 грн.;

4) заходи по збору доказів реальності господарської операції - 650 грн.;

5) заходи досудового врегулювання спору (підготовка пояснень, рекомендації щодо формування пакету документів і т.п.) - 650 грн.;

6) побудова адвокатом позиції захисту інтересів клієнта - 1200 грн.;

7) складання адміністративного позову про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації ПН №1 від 31.08.2020 та зобов`язання ДПС зареєструвати ПН №1 від 31.08.2020 - 1875 грн.;

8) формування пакета документів для подання до суду (аналіз, відбір, копіювання, посвідчення і т.п.) - 875 грн.;

9) опрацювання відзиву на позовну заяву, складання та направлення суду і учасникам справи відповіді на відзив - 1500 грн.;

10) складання та направлення до суду і учасникам інших процесуальних документів - 275 грн.;

11) поштові витрати - 150 грн.;

12) додаткові накладні витрати - 897,75 грн.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за консультацію щодо можливості звернення до суду з адміністративним позовом про відмову в реєстрації ПН №2 від 31.07.2020 витрати на професійну правничу допомогу компенсації у розмірі 275 грн. не підлягають, оскільки в межах даної справи оскаржувалось рішення Відповідача-1 про відмову в реєстрації іншої податкової накладної, а саме: №1 від 31.08.2020.

Також, компенсації не підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 650 грн. за заходи по збору доказів реальності господарської операції, оскільки реальність/нереальність господарських операцій Позивача не була предметом доказування у даній справі, так як в межах спірних правовідносин Відповідачами не проводились податкові перевірки із зазначеного питання.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 650 грн. за заходи досудового врегулювання спору, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що такі заходи не відносяться до фактично понесених витрат під час судового розгляду справи, а тому витрати Позивача за вказані послуги компенсації не підлягають.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн. за опрацювання відзиву на позовну заяву, складання та направлення суду і учасникам справи відповіді на відзив, колегія суддів дослідивши матеріали даної справи встановила, що ані Позивачем, ані його представником, до суду першої інстанції відповідей на відзиви відповідачів не подавалось, що свідчить про відсутність підстав для стягнення зазначених витрат у розмірі 1500 грн.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що оскільки Позивачем не конкретизовано послуги, зазначені в п.п. 10-12 акту наданих послуг від 05.07.2021 №116 (складання та направлення до суду і учасникам інших процесуальних документів, поштові витрати, додаткові накладні витрати), які, на думку останнього, були надані під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, тому витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1322,75 грн. також не підлягають компенсації.

Проаналізувавши доводи учасників справи та матеріали даної справи суд апеляційної інстанції, з урахуванням співмірності витрат на правову (правничу) допомогу із обсягом складених адвокатом в межах цієї адміністративної справи документів, складність справи, ціни позову та значення справи для сторони, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача-1 на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи в суді першої інстанції, у загальному розмірі 5050 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що стягнення витрат на правничу допомогу у даному випадку має відбуватись за рахунок Відповідача-1, з огляду на те, що саме Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, яке судовим рішенням у даній справі визнано протиправним та скасовано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Автопромлайн - задовольнити .

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року по справі №160/11221/21 - скасувати .

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Автопромлайн - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення №2762847/39106483 від 14.06.2021 регіональної комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) про відмову в реєстрації Товариству з обмеженою відповідальністю Автопромлайн (ЄДРПОУ 39106483) податкової накладної №1 від 31.08.2020 на загальну суму - 917850,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 152975,00 грн.

Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 31.08.2020 на загальну суму - 917850,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 152975,00 грн., подану Товариством з обмеженою відповідальністю Автопромлайн (ЄДРПОУ 39106483), днем її надсилання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автопромлайн (код ЄДРПОУ 39106483) судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 5675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автопромлайн (код ЄДРПОУ 39106483) судові витрати на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи в суді першої інстанції, у розмірі 5050 (п`ять тисяч п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова