Постанова

від 16.11.2021 по справі 826/10803/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10803/18 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Єгорової Н.М., Степанюка А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МК БУДІНВЕСТСЕРВІС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МК БУДІНВЕСТСЕРВІС до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю МК Будінвестсервіс , звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18.04.2018 № 0019571404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що висновки акта перевірки про безтоварний характер господарських операцій є необґрунтовані, оскільки господарські операції з ТОВ Кейнфор підтверджуються належним чином складеними первинними документами, які судом першої інстанції неповно досліджені.

При цьому апелянт вважає, що вирок Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2017 у справі №757/22807/17-к стосовно посадової особи ТОВ Кейнфор , яку визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, не може нівелювати наслідків реальних господарських операцій та не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю МК БУДІНВЕСТСЕРВІС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МК БУДІНВЕСТСЕРВІС до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю МК БУДІНВЕСТСЕРВІС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ МК Будінвестсервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ Кейнфор (40947978) за грудень 2016 року, за результатами якої складено акт від 30.03.2018 № 313/26-15-14-04-03/34477796.

У ході перевірки відповідач дійшов висновку про нереальність задокументованих фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ Кейнфор (код ЄДРПОУ 40947978) за грудень 2016 року, у зв`язку із цим в акті від 30.03.2018 №313/26-15-14-04-03/34477796 зафіксовано порушення ТОВ МК Будінвестсервіс вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2016 року, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 112 674 грн.

ТОВ МК Будінвестсервіс подано заперечення на акт перевірки від 30.03.2018 №313/26-15-14-04-03/34477796. Листом ГУ ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №33308/10/26-15-14-7-02-15 повідомлено про залишення без змін висновків акта від 30.03.2018 №313/26-15-14-04-03/34477796.

18.04.2018 на підставі вказаного акта від 30.03.2018 №313/26-15-14-04-03/34477796 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0019571404, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ МК Будінвестсервіс з податку на додану вартість на 140 843 грн, з яких 112 674 грн за основним платежем та на 28 169 грн за штрафними санкціями.

ТОВ МК Будінвестсервіс оскаржило податкове повідомлення-рішення від 18.04.2018 №0019571404 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДФС України. Рішенням ДФС України від 11.06.2018 №20009/6199-99-11-01-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено - без змін.

Судом першої інстанції також встановлено, що між ТОВ МК Будінвестсервіс (Покупець) та ТОВ Кейнфор (Постачальник) укладено договір поставки від 27.12.2016 № 275 , згідно до якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, узгодженим сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях до цього договору. До договору були надані специфікації та замовлення з переліком товарів, які мають бути поставлені покупцю.

Постачальником позивачу виписані рахунки-фактури від 27.12.2016 № 009 та від 29.12.2016 № 275.

На умовах договору поставки від 27.12.2016 №275 та відповідно до специфікацій та замовлень до договору, ТОВ Кейнфор здійснено поставку товару для ТОВ МК Будінвестсервіс загальною вартістю 240 025,90 грн, у тому числі ПДВ 40 004,32 грн, що підтверджується видатковими накладними від 29.12.2016 №009, №275 та актами приймання-передачі товару від 29.12.2016.

Переміщення товару підтверджено товарно-транспортними накладними від 29.12.2016 № 2016/12-01 та № 2016/12-02, оплата - платіжними дорученнями від 22.02.2017 № 2551, від 28.02.2017 № 2562.

За фактом поставки товару ТОВ Кейнфор виписані податкові накладні від 29.12.2016 № 9 та № 275 на загальну суму 240 025,90 грн, у тому числі ПДВ 40 004,32 грн.

ТОВ МК Будінвестсервіс включено ПДВ у сумі 40 004,32 грн до складу податкового кредиту за грудень 2016 року.

Також, 27.12.2016 між ТОВ МК Будінвестсервіс (Замовник) та ТОВ Кейнфор (Виконавець) укладено договір № 276 , предметом якого є створення за замовленням та використання об`єктів інтелектуальної власності-аудіовізуальних творів (відеороликів).

На виконання умов означеного договору ТОВ Кейнфор створено та передано ТОВ МК Будінвестсервіс відеоролик Beltimport загальною вартістю 96 000 грн, у тому числі ПДВ 16 000 грн, у зв`язку із чим підписано акт виконаних робіт від 29.12.2016 № 276. Оплата за вказаний відеоролик проведена ТОВ МК Будінвестсервіс згідно платіжного доручення від 22.02.2017 № 2551.

За фактом підписання акта приймання-передачі товару від 29.12.2016 № 276, ТОВ Кейнфор складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна від 29.12.2016 № 276 на загальну суму 96 000 грн, у тому числі ПДВ 16 000 грн.

ТОВ МК Будінвестсервіс включено ПДВ у сумі 16 000 грн до складу податкового кредиту за грудень 2016 року.

27.12.2016 між ТОВ МК Будінвестсервіс (Замовник) та ТОВ Кейнфор (Підрядник) укладено договір № 277 , згідно до якого підрядник зобов`язується своїми силами і засобами за завданням та за рахунок замовника виконати роботи, визначені договором.

На виконання умов названого договору ТОВ Кейнфор виконано для ТОВ МК Будінвестсервіс монтажні роботи загальною вартістю 84 840 грн, у тому числі ПДВ 14 140 грн, у зв`язку із чим підписано акт виконаних робіт від 29.12.2016 № 277.

ТОВ МК Будінвестсервіс проведено оплату за виконані ТОВ Кейнфор роботи згідно рахунку-фактури від 27.12.2016 № 277, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.02.2017 №2548, від 22.02.2107 №2551.

За фактом підписання акту приймання-передачі товару від 29.12.2016 №277 ТОВ Кейнфор складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна від 29.12.2016 №277 на загальну суму 84 840 грн, у тому числі ПДВ 14 140 грн.

ТОВ МК Будінвестсервіс включено ПДВ у сумі 14 140 грн до складу податкового кредиту за грудень 2016 року.

01.12.2016 ТОВ МК Будінвестсервіс (Замовник) та ТОВ Кейнфор (Виконавець) уклали договір про виконання робіт №278 , згідно умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати відповідно до умов угоди роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її. Перелік робіт був узгоджений сторонами в локальному кошторисі на будівельні роботи №4-1-1, складений в поточних цінах станом на 01.12.2016. Також сторонами підписано локальний кошторис на будівельні роботи №4-1-1 та узгоджена договірна ціна.

На виконання умов договору про виконання робіт №278 ТОВ Кейнфор виконало для ТОВ МК Будінвестсервіс ремонтні роботи загальною вартістю 178 800 грн, у тому числі ПДВ 29 800 грн, у зв`язку із чим 30.12.2016 підписано акт виконаних робіт за грудень 2016 року.

Згідно платіжного доручення від 19.01.2017 №2529 позивачем проведено оплату вказаних ремонтних робіт.

З огляду на виконання ТОВ Кейнфор робіт за договором №278 та їх прийняття ТОВ МК Будінвестсервіс , ТОВ Кейнфор складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна від 30.12.2016 №278 на загальну суму 178 800 грн, у тому числі ПДВ 29 800 грн.

ТОВ МК Будінвестсервіс включено ПДВ у сумі 29 800 грн до складу податкового кредиту за грудень 2016 року.

27.12.2016 між ТОВ МК Будінвестсервіс (Замовник) та ТОВ Кейнфор (Виконавець) укладено договір №279 , згідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати відповідно до умов даної угоди роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу й оплатити її. До договору надана довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2016 року. Також сторонами підписано зведений кошторис, погоджена та підписана Договірна ціна до договору.

На виконання умов договору №279 ТОВ Кейнфор виконало для ТОВ МК Будінвестсервіс ремонтні роботи загальною вартістю 76 380 грн, у тому числі ПДВ 12 730 грн, у зв`язку із чим 30.12.2016 підписано акт виконаних робіт за грудень 2016 року.

Оплата за вказані роботи проведена ТОВ МК Будінвестсервіс згідно платіжних доручень від 17.01.2017 №2527, від 19.01.2017 №2530, від 24.01.2017 №2535, від 30.01.2017 №2540.

З огляду на виконання ТОВ Кейнфор робіт за договором №279 та їх прийняття ТОВ МК Будінвестсервіс , ТОВ Кейнфор складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна від 30.12.2016 №279 на загальну суму 76 380 грн, у тому числі ПДВ 12 730 грн.

В свою чергу, згідно аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних та АІС Податковий блок , податкової звітності ТОВ Кейнфор встановлено відсутність у ТОВ Кейнфор трудових ресурсів транспортних засобів, торгівельного обладнання, складських приміщень, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та інших основних фондів, в тому числі орендованих. Також встановлено, що ТОВ Кейнфор за весь період діяльності документально оформлено придбання сигарет в асортименті, тоді як в адресу ТОВ МК Будінвестсервіс документально оформлено реалізацію різних товарів та робіт, які не придбавались ТОВ Кейнфор .

Виявлено значний обсяг оформлених документально ТОВ Кейнфор операцій з надання різноманітного виду послуг, а саме: дослідження шкідливих факторів та атестація робочих місць по умовам праці, збірка світлодіодних консольних світильників, інженерно-геологічні вишукування для реконструкції системи обліку продукції насіння, шроту лушпиння (галерея подачі шроту і ділянка сушіння насіння соняшнику) на території Сантрейд в м. Дніпрі по вул. Князя Ярослава Мудрого 46, інсталяція та налагоджені обладнання та ПЗ, інформаційно-консультаційні послуги, інформаційно-аналітичні послуги, капітальні ремонти, клінінгові послуги, комплекс робіт зі збору та оформлення документації для отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання, комплексне обслуговування рекламних конструкцій, консультаційні послуги з питань бухгалтерського обліку й оподаткування, консультування з питань оподаткування зовнішньо-економічної діяльності, монтажні роботи, послуги з перемотування, обрізання, товарного пакування, послуги охоронної діяльності тощо.

У ТОВ Кейнфор протягом періоду діяльності відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату послуг телефонного зв`язку, оплату послуг за користування в мережі Інтернет, оплату логістичних послуг, прибирання та інші витрати необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, характерні для реального сектору економіки.

Більш того, вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2017 у справі №757/22807/17-к ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України.

За змістом даного вироку у грудні 2016 року ОСОБА_1 за грошову винагороду здійснив реєстрацію на своє ім`я ТОВ Кейнфор , розуміючи, що не буде мати ніякого відношення до ТОВ Кейнфор , а фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ Кейнфор будуть займатись інші особи. Після перереєстрації ТОВ Кейнфор на своє ім`я ОСОБА_1 , участь у здійсненні підприємницької діяльності не приймав, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, не призначав та не звільняв з посад працівників, а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передав невстановленій слідством особі на ім`я ОСОБА_2 .

Вважаючи податкове повідомлення-рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з ТОВ Кейнфор , оскільки документи, якими опосередковані операції з ним, не можуть бути враховані як юридично значимі документи на підтвердження виконання спірних операцій та, відповідно, для цілей відображення спірних операцій в бухгалтерському та податковому обліку, а отже і для цілей формування спірних сум податку на додану вартість.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування, згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (абз. 1 п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України).

У свою чергу, відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту а пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами 1 - 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Водночас, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 996-ХIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.

При цьому у статті 1 цього Закону визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року (надалі - Положення № 88).

Вимогами пункту 1.2 Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 Положення № 88 передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

З системного аналізу наведених вище норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Так, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, однак лише за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З матеріалів справи вбачається, що всі первинні документи надані ТОВ МК Будінвестсервіс для підтвердження реальності господарських відносин із ТОВ Кейнфор у грудні 2016 року, окрім договору від 01.12.2016 №278, від імені ТОВ Кейнфор підписано ОСОБА_1 . При цьому, первинні документ складені на виконання договору від 01.12.2016 №278 також від імені ТОВ Кейнфор підписані ОСОБА_1 .

В той же час, вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2017 у справі №757/22807/17-к ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України. За змістом даного вироку у грудні 2016 року ОСОБА_1 за грошову винагороду здійснив реєстрацію на своє ім`я ТОВ Кейнфор , розуміючи, що не буде мати ніякого відношення до ТОВ Кейнфор , а фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ Кейнфор будуть займатись інші особи. Після перереєстрації ТОВ Кейнфор на своє ім`я ОСОБА_1 , участь у здійсненні підприємницької діяльності не приймав, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, не призначав та не звільняв з посад працівників, а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передав невстановленій слідством особі на ім`я ОСОБА_2 .

Верховний Суд України неодноразово висловлювався щодо такого правозастосування у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 05.03.2012 у справі №21-421а11 від 22.11.2016 у справі №826/11397/14, від 24.05.2016 у справі №21-5332а15, від 14.06.2016 у справі №21-1318а16, від 22.11.2016 у справі №21-2430а16.

Висновок Верховного Суду України полягає у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім випадку, якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, має бути врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

У справах №21-421а11, №826/8465/14, №21-5332а15, №21-1318а16, №21-2430а16 Верховний Суд України зазначив, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним; обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким керівника підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, підлягає врахуванню адміністративним судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, передбачений статтею 205 Кримінального кодексу України, з нереабілітуючих підстав.

Частиною першою статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

Аналогічна правова позиція підтримана також Верховним Судом в постановах від 06 травня 2020 року у справі №640/4687/19, від 26 лютого 2020 року у справі №826/1308/18.

Вищевикладеним спростовуються доводи апелянта про те, що господарські операції між позивачем та контрагентом фактично мали місце, оскільки за встановлених вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2017 у справі №757/22807/17-к обставин слідує, що підприємство-контрагент позивача - ТОВ Кейнфор було зареєстровано на підставну особу - ОСОБА_1 , який не мав наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства, а від імені контрагента позивача невідомими особами лише оформлювались документи без фактичного здійснення господарських операцій від імені цього підприємства.

Отже, первинні документи надані ТОВ МК Будінвестсервіс для підтвердження реальності господарських відносин із ТОВ Кейнфор у грудні 2016 року мають суттєві дефекти щодо змісту.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що підписані директором ТОВ Кейнфор Карбівничим Сергієм Миколайовичем, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів/робіт/послуг.

Зважаючи на встановлені обставини, суд першої інстанції правильно зауважив, що надані копії договорів на замовлення послуг, специфікацій, акти надання послуг, платіжні доручення, акти звірки взаєморозрахунків та податкові накладні не відповідають вимогам щодо оформлення.

Надаючи оцінку обставинам справи та досліджуючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагента товарів, робіт та послуг, суд першої інстанції цілком обґрунтовано звернув увагу на те, що з наданих суду доказів на підтвердження фактичного їх придбання у спірного контрагента неможливо зробити висновок про те, що відбувся дійсний рух активів між учасниками досліджуваних операцій, а також про відсутність у позивача підстав для формування спірної суми податкової вигоди.

Додатково судом першої інстанції було вірно враховано значний обсяг оформлених документально ТОВ Кейнфор операцій з надання різноманітного виду послуг, а саме: дослідження шкідливих факторів та атестація робочих місць по умовам праці, збірка світлодіодних консольних світильників, інженерно-геологічні вишукування для реконструкції системи обліку продукції насіння, шроту лушпиння (галерея подачі шроту і ділянка сушіння насіння соняшнику) на території Сантрейд в м. Дніпрі по вул. Князя Ярослава Мудрого 46, інсталяція та налагоджені обладнання та ПЗ, інформаційно-консультаційні послуги, інформаційно-аналітичні послуги, капітальні ремонти, клінінгові послуги, комплекс робіт зі збору та оформлення документації для отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання, комплексне обслуговування рекламних конструкцій, консультаційні послуги з питань бухгалтерського обліку й оподаткування, консультування з питань оподаткування зовнішньо-економічної діяльності, монтажні роботи, послуги з перемотування, обрізання, товарного пакування, послуги охоронної діяльності тощо.

Як вірно вказав суд першої інстанції, відповідні операції потребують трудовитрат, особистої участі персоналу з відповідними паховими знаннями (менеджерів, водіїв, працівників складу, бухгалтерів, технічних працівників та інших профільних спеціалістів з відповідними знаннями та освітою). При цьому встановлено, що відповідні послуги із залучення стороннього трудового ресурсу не придбавалися. Перевіркою не встановлено залучення ТОВ Кейнфор сторонніх організацій, які могли б надавати відповідні послуги в ролі субпідрядника послуг.

Апелянтом ані в апеляційній скарзі, ані в ході розгляду у суді першої інстанції, на підтвердження того, що відомості у первинних документах, складенням яких були опосередковані правовідносини між позивачем та спірним контрагентом, є належними, доказів позивачем не представлено.

Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю МК Будінвестсервіс до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МК БУДІНВЕСТСЕРВІС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.М. Єгорова,

А.Г. Степанюк