Постанова
від 16.11.2021 по справі 320/1574/20
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1574/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Шевченко Е.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року, суддя Дудін С.О., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтезком-Трейд" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтезком-Трейд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2019 №0000011413, яким позивачу нараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 357 213,75 грн, у тому числі податкове зобов`язання у сумі 285 771,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 71 442,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення контролюючого органу було прийнято за результатом проведеної перевірки, в ході якої був зроблений висновок про нереальний (безтоварний) характер господарських операцій позивача з його контрагентами - ТОВ "Каріус", ТОВ "Ватербрік" та ТОВ "Мастерс-К", внаслідок чого ним завищено суму податку на додану вартість за листопад-грудень 2018 року та за березень 2019 року на загальну суму 285771,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу та зазначає, що до перевірки були надані всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарської операції з надання йому вказаними контрагентами відповідних послуг, а чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами.

Крім того, позивач зазначив, що акт перевірки від 02.08.2019 №697/10-36-14-13/40918774, на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оформлений всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки даний документ не містить підписів всіх уповноважених осіб контролюючого органу, які проводили перевірку ТОВ "Сінтезком-Трейд".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник просить замінити відповідача ГУ ДПС у Київській області, код ЄДРПОУ 43141377 на правонаступника ГУ ДПС в Київській області, код ЄДРПОУ 44096797.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у правовідносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони її правонаступником.

Постановою КМ України №893 від 30.09.2020 Деякі питання територіальних органів ДПС ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС за переліком згідно з додатком, зокрема і ГУ ДПС у Київській області.

Згідно з п. 3 Постанови №893 права та обов`язки територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до п. 1 цієї постанови, переходять ДПС та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про ДПС та її територіальні органи.

Наказом №529 від 30.09.2020 Про утворення територіальених органів ДПС утворено як відокремлені підрозділи ДПС територіальні органи за переліком згідно з додатком

Згідно наказу ДПС від 24.12.2020 №755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами як її відокремленими підрозділами згідно з наказом №529 повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до постанови №893 дод.1.

Відповідно до Положення про ГУ ДПС у Київській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 №643, ГУ ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Київської області і є правонаступником майна, прав та обов`язків ГУ ДПС у Київській області, ЄДРПОУ 43141377.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідача Головне управління ДПС у Київській області, код ЄДРПОУ 43141377 на правонаступника Головне управління ДПС в Київській області, код ЄДРПОУ 44096797.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтезом-Трейд" (ідентифікаційний код 40918774, місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н., м. Вишгород, вул. Набережна, буд.7/1) 27.10.2016 було зареєстровано в якості юридичної особи, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 22.07.2019 по 26.07.2019 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Сінтезом-Трейд", за результатами якої було складено акт від 02.08.2019 №697/10-36-14-13/40918774 (т.1, а.с.34-75).

У вказаному акті вказано про те, що за період з 01.11.2018 по 31.01.2019 та з 01.03.2019 по 31.03.2019 ТОВ "Сінтезом-Трейд" задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 612729,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.11.2018 по 31.01.2019 та з 01.03.2019 по 31.03.2019 встановлено його завищення на загальну суму 285771,00 грн., у тому числі по періодах: листопад 2018 року - 71750,00 грн., грудень 2018 року - 147188,00 грн та березень 2019 року - 66833,00 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість у рядку 10.1 за період з 01.11.2018 по 31.01.2019 та з 01.03.2019 по 31.03.2019 в сумі 545929,00 грн на підставі таких документів: податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, декларації з податку на додану вартість, договорів, видаткових накладних, залізничних накладних, виписок банку встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників, відображених у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ "придбання з ПДВ на митній території товарів (послуг)" на загальну суму 285771,00 грн, у т.ч. по періодах: листопад 2018 року - 71750,00 грн, грудень 2018 року - 147188,00 грн та березень 2019 року - 66833,00 грн.

Контролюючий орган зазначив, що в ході перевірки встановлено взаємовідносини з ТОВ "Каріус" за період з 01.11.2018 по 30.11.2018. Вказаним контрагентом позивача не подані такі документи: податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за IV квартал 2018 року, звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації), застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за листопад 2018 року, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018 рік та фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Каріус" на адресу ТОВ "Сінтезком-Трейд" була виписана податкова накладна від 21.11.2018 №247 на суму ПДВ - 71750,00 грн.

Відповідно до товарно-транспортної накладної вказаний пункт навантаження м.Дніпро та пункт розвантаження - м.Київ, без зазначення повної адреси, що не дає змогу встановити маршрут перевезення вантажу, фактичне місце завантаження та розвантаження вантажу.

У зв`язку з цим, на думку відповідача, неможливо встановити місце зберігання, наявності матеріально-технічної бази для розвантаження та навантаження товарно-матеріальних цінностей.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Каріус" не подано повідомлення про об`єкт оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (за формою 20-ОПП) та відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних не орендував приміщення для зберігання товару, документальну реалізацію якого у подальшому було відображено у реєстрі виданих податкових накладних на адресу ТОВ "Сінтезком-Трейд".

ТОВ "Сінтезком-Трейд" не надано до перевірки документи, що б надавали можливість встановити виробника товару та підтверджували б відповідність ГОСТ (сертифікати чи свідоцтва відповідності /якості).

За результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що за період з 01.11.2017 по 30.11.2018 ТОВ "Каріус" оформлено придбання товару, реалізацію якого було відображено у реєстрі виданих податкових накладних на адресу ТОВ "Сінтезком-Трейд" у наступних суб`єктів господарювання: ТОВ "Рітейл-Центр", ТОВ "Адіон Тім", ТОВ "Економікс Лідер", ТОВ "Інфо-Торгруп", ТОВ "Лурес", ТОВ "Трін ГР", ТОВ "Прайм-Сіті", ТОВ "Букінг ЛФК" та ТОВ "Пін-Арк".

За результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що вказані суб`єкти господарювання з дня їх реєстрації на дату підписання акта не придбавали товари, які були реалізовані ТОВ "Каріус" позивачу.

У зв`язку з цим, відповідач дійшов висновку про те, що ТОВ "Каріус" сформовано податковий кредит та податкові зобов`язання за період з 01.11.2018 по 30.11.2018 шляхом маніпулювання показниками податкової звітності.

Окрім цього, контролюючий орган зауважив, що ТОВ "Каріус" є учасником кримінального провадження №42017000000004294 від 17.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.3 ст.358, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України.

Також контролюючим органом зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ "Ватербрік" за період з 01.12.2018 по 31.12.2018.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Ватебрік" на адресу ТОВ "Сінтезком-Трейд" були виписані податкові накладні від 03.12.2018 №1, від 05.12.2018 №40 та від 13.12.2018 №75 на загальну суму ПДВ - 147187,50 грн, яка була включена до складу податкового кредиту та відображена в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року.

Відповідач зазначив, що відповідно до товарно-транспортної накладної вказаний пункт навантаження м.Дніпро та пункт розвантаження - м. Київ, без зазначення повної адреси, що не дає змогу встановити маршрут перевезення вантажу.

Згідно з товарно-транспортними накладними від 05.12.2018 б/н та від 13.12.2018 №7813 вказаний пункт навантаження м.Дніпро та пункт розвантаження - не вказаний , що не дає змогу встановити маршрут перевезення вантажу.

У зв`язку з цим, на думку відповідача, неможливо встановити місце зберігання, наявності матеріально-технічної бази для розвантаження та навантаження товарно-матеріальних цінностей.

Також у товарно-транспортній накладній від 05.12.2018 б/н відсутні підписи водія на отримання (прийняття) та передачу товару.

Відповідач зазначив, що договір поставки від 21.07.2018 №2107 та товарно-транспортні накладні від 05.12.2018 б/н та від 13.12.2018 №7813 не містять інформації щодо конкретного місця поставки товару.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Сінтезком-Трейд" не надано до перевірки документи, що б надавали можливість встановити виробника товару та підтверджували б відповідність ГОСТ (сертифікати чи свідоцтва відповідності /якості).

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 931 заборгованість ТОВ "Сінтезком-Трейд" перед ТОВ "Ватербрік" за товар, придбаний у грудні 2018 року відсутня.

За результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що за період з 01.07.2017 по 30.12.2018 ТОВ "Ватербрік" оформлено придбання товару, реалізацію якого було відображено у реєстрі виданих податкових накладних на адресу ТОВ "Сінтезком-Трейд" у наступних суб`єктів господарювання: ТОВ "Максілек" та ТОВ "Консоурс".

Свідоцтва платника ПДВ у вказаних суб`єктів господарювання анульовані, а остання декларація з ПДВ подана за березень 2019 року.

За результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що за період з дня реєстрації ТОВ "Консоурс" по дату написання акта не придбавав товар, який був реалізований ТОВ "Ватербрік" позивачу.

Відповідач дійшов висновку про те, що ТОВ "Ватербрік" сформовано податковий кредит та податкові зобов`язання за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 шляхом маніпулювання показниками податкової звітності.

Окрім того, контролюючий орган повідомив, що ТОВ "Ватебрік" є учасником кримінального провадження від 28.03.2019 №62019100000000336 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України.

Також в акті перевірки контролюючий орган зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини з ТОВ "Мастерс-К" за період з 01.03.2019 по 31.03.2019.

Вказаним контрагентом позивача не подані такі документи: податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за I квартал 2019 року, звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації), застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за березень 2018 року, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2019 року та фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2019 рік.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Мастерс-К" на адресу ТОВ "Сінтезком-Трейд" була виписана податкова накладна від 22.03.2019 №258 на суму ПДВ - 66833,33 грн за березень 2019 року.

Відповідно до товарно-транспортної накладної вказаний пункт навантаження м.Дніпро без зазначення повної адреси та пункт розвантаження - Київська обл., смт.Песківка, вул.Н. Сосніної, 2, що не дає змогу встановити маршрут перевезення вантажу.

У зв`язку з цим, на думку відповідача, неможливо встановити місце зберігання, наявності матеріально-технічної бази для розвантаження та навантаження товарно-матеріальних цінностей.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Сінтезком-Трейд" не надано до перевірки документи, що б надавали можливість встановити виробника товару та підтверджували б відповідність ГОСТ (сертифікати чи свідоцтва відповідності /якості).

За результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що за період з 01.11.2017 по 31.03.2019 ТОВ "Мастерс-К" оформлено придбання товару, реалізацію якого було відображено у реєстрі виданих податкових накладних на адресу ТОВ "Сінтезком-Трейд" у наступних суб`єктів господарювання: ТОВ "Зеніт Промгруп", ТОВ "Фінлайк", ТОВ "Дімсан", ТОВ "Торгова група Блейд", ТОВ "Міс Універс", ТОВ "Авалон Продакшн", ТОВ "Дел Лайт", ТОВ "Дейс Альянс".

При цьому, вказані суб`єкти господарювання з дня державної реєстрації по дату складання акта перевірки не придбавали товар, який в подальшому був реалізований ТОВ "Мастерс-К" позивачу.

У зв`язку з цим, відповідач дійшов висновку про те, що ТОВ "Мастерс-К" сформовано податковий кредит та податкові зобов`язання за період з 01.03.2019 по 31.03.2019 шляхом маніпулювання показниками податкової звітності.

Окрім цього, контролюючий орган зауважив, що ТОВ "Мастерс-К" є учасником кримінального провадження №42017000000004294 від 17.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.3 ст.358, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України.

В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що на основі поданої звітності проведено аналіз щодо наявності можливостей проводити господарську діяльність, за результатами якого встановлено, що господарська діяльність ТОВ "Каріус", ТОВ "Ватербірк" та ТОВ "Мастерс-К" мають наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутній кваліфікований персонал; відсутні основні фонди та основні засоби (склади, машини, механізми та обладнання).

Контролюючий орган зазначив, що ТОВ "Сінтезком-Трейд" при веденні бухгалтерського обліку порушено ст.2, п.2 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п.1.2 ст.1, п.2.1,2.4,2.15,2.16 ст.2, ст.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а саме прийнято до виконання первинні документи на операції по розрахунках з ТОВ "Каріус", ТОВ "Ватербрік" та ТОВ "Мастерс-К".

В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення відповідачем наступних вимог законодавства:

- пункт 44.1 статті 44, пункти 198.1, 198.2, 198.3, абзац г пункту 198.5, 198.6 статті 198, пункти 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся у сумі 285771,00 грн, у тому числі по періодах: листопад 2018 року - 71750,00 грн, грудень 2018 року - 147188,00 грн, та березень 2018 року - 66833,00 грн;

- пункти 198.1, 198.2,198.3,198.6 статті 198 та пункти 201.1, 201.7, 201.10.201.11 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 47632,00 грн, у тому числі по періодах: листопад 2018 року - 26561,00 грн та грудень 2018 року - 21071,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.08.2019 №0000011413, яким позивачу нараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 357213,75 грн, у тому числі податкове зобов`язання у сумі 285771,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 71442,75 грн (т.1, а.с.9).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою про його скасування.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 13.11.2019 №9271/6/99-00-08-05-02, яким спірне рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т.1, а.с.79-80).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що прийнято всупереч нормам податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Пунктом 86.3 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Аналогічне за змістом положення закріплене пунктом 2 розділу V Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745.

Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та про опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами контролюючого органу, які здійснили перевірку, та платником податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) та додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки та є його (її) невід`ємною частиною.

З матеріалів справи вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Сінтезком-Трейд" була проведена головним державними ревізорами-інспекторами відділу аудиту платників Бородянського, Вишгородського, Іванківського, Макарівського, Поліського районів, міст Ірпінь та Буча, селищ міського типу Ворзель, Гостомель та Коцюбинське управління аудиту ГУ ДФС у Київській області Мельник Анною Іванівною та Кропотовою Людмилою Миколаївною.

Разом з тим, в акті перевірки від 02.08.2019 №697/10-36-14-13/40918774 з та додатках, відсутній підпис головного державного ревізора-інспектора Кропотової Людмили Миколаївни. На місці, відведеному для підпису зазначено "відпустка".

Таким чином, відсутність в акті перевірки та додатках до нього підпису головного державного ревізора-інспектора Кропотокої Л.М. свідчить про те, що даний документ складений з порушенням вимог чинного законодавства.

Разом з тим, відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписи п. 135.1 ст. 135 ПК України визначають, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За правилами п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу п. 198.6 ст. 198 ПК).

За змістом п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За визначенням абз. 11 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), "господарські операції" - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV).

Отже, з вищезазначеної норм закону слідує, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у формі виникнення права платника податку на формування фінансового результату до оподаткування та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Як убачається із матеріалів справи, 21.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каріус" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінтезком-Трейд" (Покупець) було укладено договір поставки №2111/11, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар за цінами згідно рахунків, які є Специфікацією або інших додатків до нього договору, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору ціна, номенклатура, загальна кількість товару визначається в рахунках, які оформлюється шляхом їх підписання уповноваженими представниками.

Пунктом 1.3 договору факт прийняття товару покупцем є видаткова накладна, яка за цінами, загальною кількістю, номенклатурою зазначена у рахунках.

Згідно з пунктом 2.1 договору товар поставляється на умовах EXW відповідно до правил "Інкотермс" в редакції 2010 року. Датою постачання вважається дата видаткової накладної.

Відповідно до пунктом 5.1 договору ціна товару визначена на умовах п.2.1 і вказана у рахунках або інших додатках до договору, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.2 договору загальна сума цього договору визначається на підставі фактично поставленого товару та узгодженою на нього ціною відповідно до рахунків та/або інших додатків до цього договору, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 6.1 договору оплата товару буде здійснюватися в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Строки та умови оплати визначаються окремо у кожному рахунку та специфікації до даного договору.

Пунктом 8.1 договору встановлення договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31.12.2018 (т.1, а.с.81-82).

На виконання умов вказаного договору, ТОВ "Каріус" було поставлено позивачу товар по видатковій накладній від 21.11.2018 №76 на загальну суму 430500,00 грн (у т.ч. ПДВ - 71750,00 грн (т.1, а.с.85).

Перевезення вантажу здійснювалось від ТОВ "Каріус" до ТОВ "Сінтезком-Трейд" здійснювалось за участю ТОВ "Компанія "Вестер Груп" на підставі товарно-транспортної накладної від 21.11.2018 №21/11-1 (т.1, а.с.94).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Каріус" було виставлено позивачу рахунок на оплату від 21.11.2018 №94 на суму 430500,00 грн (у т.ч. - 71750,00 грн.) (т.1, а.с.83).

Позивач повністю розрахувався перед вказаним контрагентом за отриманий товар, про що свідчать платіжні доручення від 21.11.2018 №712 на суму 80500,00 грн та від 21.11.2018 №711 на суму 350000,00 грн (т.1, а.с.84).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Каріус" була виписана позивачу податкова накладна від 21.11.2018 №247 на суму 430500,00 грн (у т.ч. ПДВ - 71750,00 грн.) (т.1, а.с.86), сума ПДВ за якою була включена позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2018 року, про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2018 року від 15.12.2018 (Додаток 5. Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (т.2, а.с.30-34).

21.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ватербрік" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінтезком-Трейд" (Покупець) було укладено договір №2107, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товарно-матеріальні цінності (товар), а покупець зобов`язався прийняти поставлений товар та сплатити його вартість.

Згідно з пунктом 1.2 договору предметом поставок є товари, які зазначені у видаткових накладних, що підписується сторонами та є невід`ємною частиною договору.

Пунктами 2.1-2.4 договору поставка товару здійснюється за заявкою покупця, яка подається, виходячи з власних виробничих потреб в закупівлі товарів.

Заявка оформлюється у вигляді усного або письмового замовлення за довільною формою.

Поставка товару покупцю здійснюється у строк 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання постачальником оформленого замовлення при наявності товару на складі.

Товар постачається згідно накладних, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства та замовлення покупця, узгодженого з постачальником.

Відповідно до пункту 2.8 договору право власності на товар переходить до покупця виключно з моменту підписання сторонами видаткових накладних.

Згідно з пунктом 2.11 договору датою поставки товару є дата отримання відповідної партії товару покупцем, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі або видатковою накладною.

Пунктом 3.1 договору визначено, що загальною сумою цього договору є сумарна вартість фактично поставлених за весь строк цього договору товарів згідно з видатковими накладними.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата поставленого товару здійснюється у вигляді 100% оплати покупцем по факту поставки його загальної вартості постачальнику, але не пізніше 15 днів з моменту поставки його товару постачальником.

Пунктом 9.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його укладання і діє до 31.12.2019 включно (т.1, а.с.103-108).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Ватербрік" було поставлено, а ТОВ "Сінтезком-Трейд" прийнято товар на загальну суму 883125,00 грн, про що між сторонами складені та підписані видаткові накладні від 03.12.2018 №5903 на суму 477477,00 грн (у т.ч. ПДВ - 79579,50 грн), від 05.12.2018 №6405 на суму 297444,00 грн (у т.ч. ПДВ - 49574,00 грн) та від 13.12.2018 №7813 на суму 108204,00 грн (у т.ч. ПДВ - 18034,00 грн) (т.1, а.с.111, 130,160).

Перевезення вантажу від ТОВ "Ватербірк" до ТОВ "Сінтезком-Трейд" здійснювалось за участю ТОВ "Компанія "Вестер Груп" на підставі товарно-транспортних накладних від 05.12.2018 б/н та 06.12.2018 №Р34, 13.12.2018 №78/3 (т.1, а.с.138,148 та 167).

При цьому, позивач у повному обсязі розрахувався перед вказаним контрагентом за отриманий товар, про що свідчать платіжні доручення від 07.12.2018 №732 на суму 57000,00 грн, від 06.12.2018 №730 на суму 54000,00 грн, від 10.12.2018 №734 на суму 36477,00 грн, від 08.12.2018 №733 на суму 110000,00 грн, від 20.12.2018 №749 на суму 147444,00 грн, від 14.12.2018 №742 на суму 150000,00 грн, від 20.12.2018 №751 на суму 36204,00 грн та від 20.12.2018 №750 на суму 72000,00 грн (т.1, а.с.109-110, 129 та 159).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Ватербрік" були виписані позивачу податкові накладні від 03.12.2018 №1 на суму 477477,00 грн (у т.ч. ПДВ - 79579,50 грн), від 05.12.2018 №40 на суму 297444,00 грн (у т.ч. ПДВ - 49574,00 грн.) та від 13.12.2018 №75 на суму 108204,00 грн (у т.ч. ПДВ - 18034,00 грн.) (т.1, а.с.112,131 та 161), сума ПДВ за якими була включена позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2018 року, про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2018 року від 18.01.2019 (Додаток 5. Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (т.2, а.с.36-40).

21.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастерск-К" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінтезком-Трейд" (Покупець) було укладено договір №21/03/19, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товарно-матеріальні цінності (товар), а покупець зобов`язався прийняти поставлений товар та сплатити його вартість.

Згідно з пунктом 1.2 договору предметом поставок є товари, які зазначені у видаткових накладних, що підписується сторонами та є невід`ємною частиною договору.

Пунктами 2.1-2.4 договору визначено, що поставка товару здійснюється за заявкою покупця, яка подається, виходячи з власних виробничих потреб в закупівлі товарів.

Заявка оформлюється у вигляді усного або письмового замовлення за довільною формою.

Поставка товару покупцю здійснюється у строк 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання постачальником оформленого замовлення при наявності товару на складі.

Товар постачається згідно накладних, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства та замовлення покупця, узгодженого з постачальником.

Відповідно до пункту 2.8 договору право власності на товар переходить до покупця виключно з моменту підписання сторонами видаткових накладних.

Згідно з пунктом 2.9 договору датою поставки товару є дата отримання відповідної партії товару покупцем, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі або видатковою накладною.

Пунктом 3.1 договору визначено, що загальною сумою цього договору є сумарна вартість фактично поставлених за весь строк цього договору товарів згідно з видатковими накладними.

Відповідно до пункту 4.1 договору товар оплачується покупцем на протязі 30 днів з моменту поставки постачальником.

Пунктом 9.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його укладання і діє до 31.12.2019 включно (т.1, а.с.162-174).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Мастерс-К" було поставлено, а ТОВ "Сінтезком-Трейд" прийнято товар на загальну суму 401000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 66833,33 грн), про що між сторонами складено та підписано видаткову накладну від 22.03.2019 №2203-1 (т.1, а.с.179).

Перевезення вантажу від ТОВ "Мастерс-К" до ТОВ "Сінтезком-Трейд" здійснювалось за участю ТОВ "Компанія "Вестер Груп" на підставі товарно-транспортної накладної від 22.03.2019 №2203-1 (т.1, а.с.181).

Разом з тим, позивач у повному обсязі розрахувався перед вказаним контрагентом за отриманий товар, про що свідчать платіжні доручення від 04.04.2019 №828 на суму 111000,000 грн, від 05.04.2019 №829 на суму 50000,00 грн, від 08.04.2019 №831 на суму 90000,00 грн, від 09.04.2019 №832 на суму 60000,00 грн та від 09.04.2019 №835 на суму 90000,00 грн (т.1, а.с174-178).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Мастерс-К" було виписано позивачу податкову накладну від 22.03.2019 №258 на суму 401000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 66833,33 грн) (т.1, а.с.182), сума ПДВ за якою була включена позивачем до складу податкового кредиту за березень 2019 року, про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2019 року від 20.04.2019 (Додаток 5. Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (т.2, а.с.42-45).

Відповідно до пунктом 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Пунктом 185.1 статі 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До обов`язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Разом з тим, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 13.01.2021 у справі №810/1811/17.

З акта перевірки від 02.08.2019 №697/10-36-14-13/40918774 слідує, що контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за листопад-грудень 2018 року та березень 2019 року на загальну суму 285771,00 грн. В акті перевірки відповідач наголосив на тому, що надані позивачем до перевірки не підтверджують реальність господарських операцій, проведених з ТОВ "Каріус", ТОВ "Ватербрік" та ТОВ "Мастерс-К" за вказаний період.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Отже, договори, видаткові і податкові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб`єктами господарювання.

Таким чином, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з тим, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб або податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із видів господарської діяльності позивача за КВЕД 2010 є код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

28.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінтезком-Трейд" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Трейд" (Покупець) було укладено договір поставки №02/31/17, за умовами якого постачальник зобов`язався продати та передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити вартість металопродукції на умовах, викладених у договорі.

Пунктом 1.2 договору визначено, що ціна, загальна кількість, асортимент, розгорнута номенклатура товару, що постачається за цим договором, визначається в Специфікаціях або рахунках-фактурах постачальника, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з пунктом 2.2 договору покупець здійснює прийом товару: за кількістю - згідно видаткових (товарнотранспортних) накладних; за якістю - відповідно до вимог ГОСТ, ТУ та інших, діючих на території України стандартів.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017 (т.1, а.с.95).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Сінтезком-Трейд" було поставлено, а ТОВ "Метал Холдінг Трейд" прийнято товар (труби) на загальну суму 1015763,52 грн, про що між сторонами були складені та підписані видаткові накладні від 22.11.2018 №32 на суму 548859,60 грн (у т.ч. ПДВ - 91476,60 грн), від 14.12.2018 №35 на суму 466903,92 грн (у т.ч. ПДВ - 77817,32 грн) (т.1, а.с.96, 168).

Перевезення вантажу від ТОВ "Сінтезком-Трейд" до ТОВ "Метал Холдінг Трейд" здійснювалось за участю ТОВ "Компанія "Вестер Груп" на підставі товарно-транспортних накладних від 22.11.2018 №Р32 та від 14.12.2018 №Р35 (т.1, а.с.97 та171).

ТОВ "Метал Холдінг Трейд" розрахувалось перед позивачем за отриманий товар, про що свідчать платіжні доручення від 23.11.2018 №5336 на суму 50000,00 грн, від 26.11.2018 №5352 на суму 50678,30 грн, від 30.11.2018 35474 на суму 50000,00 грн, від 28.11.2018 №5416 на суму 60000,00 грн, від 17.12.2018 №1220 на суму 50000,00 грн, від 14.12.2018 №5259 на суму 40000,00 грн, від 19.12.2018 №5328 на суму 30000,00 грн, від 18.12.2018 №5291 на суму 50000,00 грн, від 21.12.2018 №1436 на суму 30000,00 грн, від 20.12.2018 №5343 на суму 40000,00 грн, від 26.12.2018 №5391 на суму 30000,00 грн, від 22.12.2018 №5360 на суму 30000,00 грн, від 28.12.2018 №5446 на суму 30000,00 грн, від 27.12.2018 №5418 на суму 30000,00 грн (т.1, а.с.100-101, 123-127).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Сінтезком-Трейд" були виписані ТОВ "Метал Холдінг Трейд" податкові накладну від 22.11.2018 №3 на суму 548859,60 грн (у т.ч. ПДВ - 91476,60 грн) та від 14.12.2018 №4 на суму 466903,92 грн (у т.ч. ПДВ - 77817,32 грн) (т.1, а.с.98-99, 169).

19.04.2018 між Публічним акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", від імені якого виступала філія "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат "Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінтезком-Трейд" (Постачальник) було укладено договір поставки №562-2, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця труби сталеві (код 44160000-9 відповідно до ДК 021:2015), а покупець зобов`язався його прийняти та сплатити за нього грошову суму на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 1.2 договору номенклатура, асортимент, кількість та ціна за одиницю товар, що буде поставлятись покупцю зазначається у Специфікаціях. Поставка кожної партії товару здійснюється за заявками покупця, у яких зазначається номенклатура, асортимент та кількість товару.

Відповідно до пункту 6.2 договору товар вважається переданим постачальником та прийняти покупцем за кількістю: - на підставі накладної на відпуск товару (видаткової накладної); за якістю - відповідно до розділу4 цього договору.

Пунктом 14.1 договору визначено, що договір набирає чинності з 19.04.2018 та діє до 25.12.2018 (т.1, а.с.139-144).

Також між сторонами було підписано Специфікацію №1 до даного договору, в якій визначено найменування, кількість та ціну товару (т.1, а.с.145-146).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Сінтезком-Трейд" було поставлено Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат "Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" товар по видатковій накладній від 06.12.2018 №34 на суму 487619,92 грн (у т.ч. ПДВ - 81269,99 грн) (т.1, а.с.147).

Перевезення вантажу від ТОВ "Сінтезком-Трейд" до Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат "Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" здійснювалось із залученням ТОВ "Компанія "Вестер Груп" на підставі товарно-транспортної накладної від 06.12.2018 №Р34 (т.1, а.с.148).

Філія "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат "Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" розрахувалась перед позивачем за отриманий товар, про що свідчать платіжні доручення від 13.12.2019 №151363 на суму 100000,00 грн, від 20.12.2018 №151805 на суму 100000,00 грн, від 19.12.2018 №151605 на суму 100000,00 грн, від 24.01.2019 №153875 на суму 100000,00 грн, від 22.01.2019 №153799 на суму 100000,00 грн, від 31.01.2019 №154126 на суму 100000,00 грн, від 29.01.2019 №154015 на суму 100000,00 грн, від 17.01.2019 №153143 на суму 60000,00 грн, від 15.01.2019 №153017 на суму 100000,00 грн та від 14.02.2019 №155128 на суму 120619,92 грн (т.1, а.с.151-156)

З матеріалів справи слідує, що ТОВ "Сінтезком-Трейд" було виписано вказаному контрагенту податкову накладну від 06.12.2018 №3 на суму 487618,92 грн (у т.ч. ПДВ - 81269,99 грн) (т.1, а.с.149-150).

22.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вестер Груп" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінтезком-Трейд" (Клієнт) було укладено договір транспортного перевезення №22-11-17, за умовами якого виконавець зобов`язався за плату і за рахунок клієнта надати транспортне обслуговування, пов`язане з організацією перевезень вантажів клієнта автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні.

Згідно з пунктом 3 договору виконавець здійснює надання таких послуг: організовує перевезення вантажів різними видами транспорту, власними або найманими на території України та іноземних держав; здійснює оформлення рахунків, податкових накладних та актів виконаних робіт на перевезення вантажу і їх розсилання за належністю; надає інші допоміжні та супутні перевезення, транспортно-експедиційні послуги.

Пунктом 4 договору визначено, що за фактом виконання доручення клієнта сторони підписують акт наданих послуг.

Відповідно до пункту 3.3 договору розрахунок між сторонами здійснюється шляхом банківського переказу коштів у національній грошовій одиниці України з поточного рахунку клієнта на поточний рахунок виконавця.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018 (т.2, а.с.27-28).

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між сторонами були складі та підписані договори-заявки №1 від 21.11.2018, №1 від 27.11.2018, №1 від 04.12.2018, №1 від 13.12.2018, №1 від 20.03.2019 (т.1, а.с.89, 113, 132, 152, 183).

На виконання умов вказаного договору, ТОВ "Компанія "Вестер Груп" були надані транспортно-експедиційні послуги, про що між сторонами були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001413 від 22.11.2018 на суму 16000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 2666,66 грн), №ОУ-0001434 від 04.12.2018 на суму 16000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 2666,67 грн), №ОУ-0001445 від 06.12.2018 на суму 11300,00 грн (у т.ч. ПДВ - 1883,33 грн), №ОУ-0001464 від 14.12.2018 на суму 16700,00 грн (у т.ч. ПДВ - 2783,33 грн) та №ОУ-0000281 від 26.03.2019 на суму 25000,00 грн(у т.ч. ПДВ - 4166,67 грн)(т.1, а.с.91, 117, 137 та 166).

Позивач розрахувався перед вказаним контрагентом за надані послуги, про що свідчать платіжні доручення від 29.11.2018 №714 на суму 16000,00 грн, від 30.11.2018 №716 на суму 16000,00 грн, від 11.12.2018 №735 на суму 11300,00 грн, від 21.12.2018 №752 на суму 16700,00 грн, від 25.03.2019 №819 на суму 25000,00 грн (т.1,а.с.93, 115, 134, 164 та 187).

Разом з тим, ТОВ "Сінтезком-Трейд" були виписані ТОВ "Компанія "Вестер Груп" податкові накладні від 22.11.2018 №71 на суму 16000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 2666,67 грн), від 30.11.2018 №86 на суму 16000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 2666,67 грн), від 06.12.2018 №14 на суму 11300,00 грн (у т.ч. ПДВ - 1833,33 грн), від 14.12.2018 №33 на суму 16700,00 грн (у т.ч. ПДВ - 2783,33 грн), від 26.03.2019 №111 на суму 25000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 4166,67 грн) (т.1, а.с.92, 116, 135, 165,186).

Таким чином, поставлені ТОВ "Каріус", ТОВ "Ватебрік" та ТОВ "Мастерс-К" за договорами від 21.11.2018 №2111/1, від21.07.2018 №2107 та від 21.03.2019 №21/03/19 позивачу товари були реалізовані ТОВ "Сінтезком-Трейд" іншим суб`єктам господарювання, ТОВ "Метал Холдінг Трейд" та Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат "Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія".

Перевезення поставленого позивачу від ТОВ "Каріус", ТОВ "Ватебрік" та ТОВ "Мастерс-К" товару здійснювалось ТОВ "Компанія "Вестер Груп", що підтверджується матеріалами справи.

Окрім того, як вбачається з товарно-транспортних накладних, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи, вказаний суб`єкт господарювання також був залучений ТОВ "Сінтезком-Трейд" для здійснення перевезення товару від позивача до ТОВ "Метал Холдінг Трейд" та Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат "Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія".

Отже, товари, які були придбані позивачем його контрагентами, ТОВ "Каріус", ТОВ "Ватербрік" та ТОВ "Мастерс-К" були безпосередньо використанні ТОВ "Сінтезком-Трейд" у власній господарській діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому позивач правомірно включив вартість придбаних товарів до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на доходи підприємств у листопаді-грудні 2018 року та у березні 2019 року, та до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 285771,00 грн.

Щодо доводів відповідача про те, що надані позивачем товарно-транспортні накладні, складені за результатами господарських операцій з вказаними контрагентами, не містять повної адреси та інформації щодо конкретного місця поставки товару, що не дає змогу встановити маршрут перевезення вантажу, фактичне місце завантаження та розвантаження вантажу, колегія суддів зазначає наступне.

Відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер та не можуть свідчити про відсутність самого факту перевезення придбаних позивачем ТМЦ.

Відсутність товарно-транспортних накладних взагалі не може спростовувати факт придбання позивачем товару у контрагентів та реальність відповідних господарських операцій. Так, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи, проте не є документом, що підтверджує факт придбання товару.

Посилання відповідача про відсутність сертифікатів (свідоцтв) відповідності (якості) товару також є безпідставними, оскільки такі документи не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, а тому ненадання позивачем до перевірки сертифікатів (свідоцтв) відповідності (якості) товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 11.09.2018 у справі №804/4787/16.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2019 у справі № 826/7423/16.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів позивача, ТОВ "Каріус", ТОВ "Ватебрік" та ТОВ "Мастерс-К" та інших суб`єктів господарювання, з якими ТОВ "Сінтезком-Трейд" безпосередньо не перебуває у господарських відносинах, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з надання позивачу його контрагентами відповідних послуг, які з боку позивача в повному обсязі підтверджено наданими первинними документами.

Щодо посилання податкового органу на відкритті кримінальні провадження у яких фігурують контрагенти, колегія суддів зазначає наступне.

Податковим органом не наведено підстав, що дозволяли б дійти висновку про нереальність вищевказаних правочинів, укладених ТОВ "Сінтезком-Трейд" з його контрагентами - ТОВ "Каріус" та ТОВ "Мастерс-К", оскільки податковим органом не надано відповідного судового рішення, яким такі правочини в зв`язку із існуючими кримінальними провадженнями визнано недійсними, або вказують, що позивачем або його контрагентом здійснено підробку документів, вчинено фінансові операції чи укладено угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння чи створено фіктивне підприємство. Також, відповідачем не надано доказів того, що посадові особи товариства є підозрюваними чи обвинуваченими за кримінальними провадженнями.

Отже, подібна інформація не є підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Також, колегія суддів зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції мають оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім цього, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17.

Крім того, відповідно до інформації, що міститься в Єдиному держаному реєстрі підприємств та організацій України на момент виникнення спірних правовідносин, ТОВ "Каріус" та ТОВ "Мастерс-К" зареєстровані як юридичні особи, знаходяться за зареєстрованою адресою, щодо них відсутня процедура припинення, а підписантами зазначені особи, що підписували документи по результатам господарських операцій із позивачем. Відтак, твердження про фіктивність зазначених підприємств є припущенням та не можуть бути покладені в обґрунтування висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Отже, у зв`язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ТОВ "Сінтезком-Трейд" щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах із вищезазначеними контрагентами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 30.08.2019 №0000011413.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 17 листопада 2021 року.

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.11.2021
Оприлюднено19.11.2021
Номер документу101149464
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —320/1574/20

Ухвала від 01.06.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 12.06.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 14.02.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 23.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Постанова від 16.11.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Постанова від 16.11.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 04.10.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 04.10.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 22.09.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Рішення від 21.05.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні