Постанова

від 15.11.2021 по справі 600/1324/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1324/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

15 листопада 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Діана" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2021 року Мале приватне підприємство "Діана" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000001263 від 01 березня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000001265 від 01 березня 2021 року.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року позов задоволено частково, а саме, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових стягнень від 01 березня 2021 року №000001263.

В задоволенні іншої частини позовних вимог суд першої інстанції відмовив.

Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції у вказаній частині скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для розгляду справи та невідповідність висновків обставинам справи, що у своїй сукупності призвело до неправильного вирішення правового спору.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Мале приватне підприємство Діана (код ЄДРПОУ 31135737) зареєстровано як юридична особа з 06 жовтня 2000 року та перебуває на обліку як платник податків за адресою: с. Круглик, Хотинський район, Чернівецька область, 60051, із здійсненням таких видів діяльності за кодами КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.21 Вирощування винограду; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 03.12 Прісноводне рибальство; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Керівником указаної юридичної особи є ОСОБА_1 .

У період з 27 січня 2021 року по 05 лютого 2021 року, на підставі наказу від 27 січня 2021 року №66-п та направлень на перевірку від 27 січня 2021 року №№91, 92, посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області проведено фактичну перевірку МПП Діана , а саме складу за адресою: Чернівецька область, Хотинський район, с. Круглик, вул. Садова, 11, з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ в частині здійснення господарської діяльності та Законів України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування га послуг від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв тютюнових виробів та пального , постанови Національного Правління банку України від 15 грудня 2004 року №637 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 Про затвердження Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні та інших законодавчих актів.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 05 лютого 2021 року №513/0708, в якому відзначено про виявлений факт придбання та використання позивачем дизельного палива у господарській діяльності, а також його зберігання без наявності ліцензії на право зберігання пального для власних потреб.

Також проведеною перевіркою встановлений факт неповідомлення позивачем контролюючий органоб`єкти оподаткування, що використовуються у господарській діяльності за формою 20-ОПП: комбайн СК-5 у кількості 1 шт. вартістю 16300,00 грн, трактор Фотон 540 у кількості 1 шт., вартості 142500,00 грн, ємкість 5-ти кубова 1 шт., вартістю 10600,00 грн (згідно рахунку 010 Основні засоби ).

Таким чином, посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області виявлено допущення позивачем порушення статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального , статей 44, 63.3 Податкового кодексу України.

На підставі акту фактичної перевірки від 05 лютого 2021 року №513/0705 за порушення статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального , а саме: за зберігання пального без наявності ліцензії - Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено рішення про застосування штрафних санкцій від 01 березня 2021 року №000001263, яким зобов`язано Мале підприємство Діана сплатити в установленому порядку штраф у розмірі 500000,00 грн.

Крім цього, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми С від 01 березня 2021 року №000001265 про накладення на позивача штрафу в розмірі 1020,00 грн.

Не погоджуючись із рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду цієї справи відповідачем не надано суду належних та достовірних у розумінні статей 73 та 75 КАС України доказів, які б підтверджували висновок, зроблений за результатом проведеної перевірки про зберігання позивачем пального.

Так, на переконання суду, фактично вказані твердження відповідача є лише припущенням, яке не підтверджено жодними належними доказами.

Відмовляючи в задоволенні частини вимог, які стосувались незаконності податкового повідомлення-рішення форми С від 01 березня 2021 року №000001265, суд першої інстанції виходив з обов`язку платника податків стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку та повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. При цьому, судом враховано, що представником позивача було визнано в судовому засіданні факт неповідомлення податкового органу про об`єкти оподаткування, які використовуються ним у господарській діяльності, за формою 20-ОПП, а саме: комбайн СК-5 у кількості 1 шт. вартістю 16300,00 грн, трактор Фотон 540 у кількості 1 шт., вартості 142500,00 грн, ємкість 5-ти кубова 1 шт., вартістю 10600,00 грн (згідно рахунку 010 Основні засоби ).

Відповідно до приписів ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що предметом оскарження в межах даної справи є рішення суду в частині задоволених вимог, суд апеляційної інстанції оцінку висновкам суду першої інстанції в частині відмовлених вимог не надає.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального , який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Відповідно до абз.52 ст.1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

За змістом частини 9 статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

За визначенням статті 1 Закону №481/95-ВР місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акту перевірки про зберігання позивачем пального без отримання відповідної ліцензії.

Так, позивачем на спростування вказаних висновків перевірки зазначено, що під час фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу не перевірявся вміст пального у вказаному в акті резервуарі.

Вказаний факт підтверджено також показами свідків допитаних судом першої інстанції під час розгляду справи.

Таким чином, висновок контролюючого органу про зберігання пального позивачем без наявності ліцензії на його зберігання зроблено за відсутності встановленого факту наявності такого пального.

При цьому, позивачем не заперечувався як факт відсутності ліцензій на зберігання пального, так і факт відсутності місць для зберігання пального на території підприємства.

В призмі доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що докази і доказування - один із найважливіших інститутів адміністративного права. Адже саме з допомогою доказів суд з`ясовує дійсні правовідносини сторін, обставини, що мають значення для справи.

Суд зауважує, що докази - це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин. Тобто доказом є не факт, не обставина, а фактичні дані.

Належними є докази, які прямо чи опосередковано підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб`єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з`ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об`єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, оскільки сторонами справи не заперечується відсутність у позивача ліцензії на зберігання пального, то в даному випадку доказуванню підлягає сам факт зберігання позивачем пального.

Необхідною умовою для притягнення до юридичної відповідальності є встановлення складу правопорушення як сукупності об`єктивних та суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як правопорушення.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів, які б свідчили саме про фактичне зберігання пального позивачем у перевіряємий період.

Колегія суддів зауважує, що у відповідності до підпунктів 56.4. п. 56 Податкового кодексу України, обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Разом з тим, виходячи з матеріалів податкової перевірки, а саме акту від 05 лютого 2021 року №513/0708 та пояснень директора МПП Діана , відповідач виходив з того, що згідно даних реєстру податкових накладних, обсяг отриманого пального становить 11027 л. Відповідно до лімітно-забірних карток та облікових листів трактористів-машиністів МП Діана використано 10749 л дизельного палива. Залишок пального, згідно представлених документів, становить 278 л, що, на думку контролюючого органу, свідчить про зберігання пального у ємкості, яка представлена у перевірці у рахунку 10 Основні засоби . Ліцензія для зберігання палива для власних потреб МП Діана не придбавалась.

Натомість, як було з`ясовано судом першої інстанції в ході допиту свідка ОСОБА_2 , який працює директором МП Діана , на час проведення вказаної перевірки пальне, яке придбавалось для здійснення господарської діяльності МП Діана , на складах підприємства не зберігалось, а в наявному резервуарі ємністю 5 метрів кубічних знаходилась вода.

Вказані твердження відповідачем не спростовані, до того ж, як встановлено з пояснень головних державних ревізорів-інспекторів відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Чернівецькій області, які безпосередньо проводили фактичну перевірку суб`єкта господарювання МПП Діана , резервуар ємністю 5 метрів кубічних ними не оглядався.

Суд зазначає, що наданими відповідачем доказами та поясненнями не спростовані доводи позивача про те, що для здійснення господарської діяльності необхідна значна кількість пального і на території, де здійснюється діяльність підприємства, наявна можливість отримання пального з пересувних акцизних складів будь-яких транспортних засобів. Оскільки підприємством використовується саме такий спосіб заправки транспортних засобів, місця для зберігання пального на території МП "Діана" відсутні.

Судова колегія звертає увагу, що пальне, яке було придбане для власних потреб підприємства, здійснення його господарської діяльності, не реалізовувалось будь-яким третім особам, попередньо не зберігалось на підприємстві та було використане шляхом заправки автотранспорту підприємства, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримання позивачем пального у ТзОВ Мозар Україна не є доказом того, що позивач фактично зберігав отримане пальне в певних ємностях, а не використав його у власній господарській діяльності.

Доводи податкового органу про те, що на території підприємства є ємність для пального, а тому позивач у цій ємності зберігав пальне, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідачем не перевірялось чи зберігалось в ємності саме пальне та чи така ємність перебуває на балансі позивача.

Фактично такі твердження є лише припущеннями відповідача, які не підтверджені відповідними доказами.

Окрім того, в акті перевірки відповідачем не було зафіксовано, у яких ємностях чи ємності позивач зберігав пальне.

За таких підстав, з урахуванням того, що відсутні належні докази зберігання позивачем пального без відповідної ліцензії у розумінні вимог Закону України №481, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення відсутні.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.