Рішення

від 06.07.2021 по справі 600/1324/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1324/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Миронець Н.Я., представника позивача Герегової Н.І. представника відповідача Чумак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Малого підприємства Діана до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

Мале підприємство "Діана" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000001263 від 01 березня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000001265 від 01 березня 2021 року.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень позивач посилався на неврахування відповідачем усіх обставин справи. Зазначено, що висновки за результатами перевірки встановлені не на підставі фактичних даних, а припущень посадових осіб, які проводили перевірку. Зокрема, висновок відповідача про зберігання пального без наявності ліцензії на його зберігання зроблено за відсутності встановленого факту наявності такого пального. Вказано, що для здійснення господарської діяльності в частині вирощування зернових та олійних культур та садівництва позивач використовує зерновий комбайн СК-5 та очисну машину ЗОМ та, відповідно, значну кількість пального. Проте на територію, на якій здійснюється господарська діяльність, наявна можливість отримання пального з пересувних акцизних складів будь-яких транспортних засобів. Місця для зберігання пального на території Малого підприємства Діана немає. При цьому, посадовими особами контролюючого органу не було виявлено пального, яке зберігалося би на час проведення перевірки, а лише встановлено можливість його зберігання. Наявності акцизних складів на території підприємства не встановлено. Таким чином, у зв`язку з фактичною відсутністю пального та його зберігання позивач вважає, що відповідач не може посилатися на відомості реєстру акцизних накладних про придбане пальне та витратні відомості, що у свою чергу було єдиною фактичною підставою висновку про виявлення факту зберігання пального без ліцензії, а тому притягнення позивача до відповідальності на підставі рішення про застосування фінансових санкцій №000001263 від 01 березня 2021 року є протиправним, а таке рішення підлягає скасуванню.

Крім цього, позивач вказував на невідповідність висновків податкового органу про те, що позивачем не відображено в облікових документах усі наявні на підприємстві основні засоби, зокрема, комбайн СК-5 та Трактор Фотон 540, оскільки такі рахуються на балансовій вартості по рахунку 010 станом на 01 січня 2020 року, що свідчить про протиправність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення №000001265 від 01 березня 2021 року.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач, заперечуючи проти позову, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказував, що в ході проведення фактичної перевірки зі змісту наданих позивачем документів було встановлено, що відповідно до лімітно-забірних карток та облікових листів трактористів-машиністів у позивача зберігалось та використовувалось протягом тривалого часу дизельне пальне, придбане у ТзОВ Мозир Україна . Згідно з даними лімітно-забірних карток, надлишок невикористаного пального становить 278 л. Однак позивачем не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводили перевірку, документів на придбання пального у ТзОВ Мозир Україна , видаткових накладних на підтвердження переходу до позивача права власності на дизельне паливо, товарно-транспортних накладних на відпуск продуктів за формою №1 ТТН, якими мав би підтверджуватись факт приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафтопродуктів, а також не надано актів на списання пального та субрахунок Паливо №203. Також не було надано ліцензії на зберігання пального. Відповідач вважає безпідставними посилання позивача на те, що при здійснення господарської діяльності у нього наявна можливість отримання пального з пересувних акцизних складів будь-яких транспортних засобів, оскільки на підтвердження вказаного не було надано документів, які відображали би отримання пального з пересувних акцизних складів, що, на думку відповідача, свідчить про нереальність таких господарських операцій. До того ж, в системі електронного адміністрування реалізації пального відсутня інформація про транспортні засоби, які мають можливість заправки пального (пересувні акцизні склади). Таким чином, відповідач вважає, що проведеною перевіркою встановлено придбання та використання дизельного палива позивачем у господарській діяльності, а також факт його зберігання у господарській діяльності без наявності ліцензії на право зберігання, що свідчить про правомірність накладення на позивача штрафу за рішенням про застосування фінансових санкцій №000001263 від 01 березня 2021 року.

Крім цього, відповідач вказував, що позивач не повідомив податковий орган про об`єкти оподаткування, які використовуються у господарській діяльності, за формою 20-ОПП, а саме: комбайн СК-5 у кількості 1 шт. вартістю 16300,00 грн, трактор Фотон 540 у кількості 1 шт., вартості 142500,00 грн, ємкість 5-ти кубова 1 шт., вартістю 10600,00 грн (згідно рахунку 010 Основні засоби ).

З урахуванням наведеного, відповідач вважає законними оскаржувані рішення, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У наданих до суду додаткових письмових поясненнях відповідач звертав увагу на те, що позивачем безпідставно ототожнюються умови отримання ліцензії та умови застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів, передбачені Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального . Так, відповідач вважає, що застосування штрафних фінансових санкцій у вигляді штрафів необхідний факт зберігання пального без прив`язки до місця, де саме перебувало пальне в момент його зберігання, оскільки норми названого вище Закону не вимагають наявності такої умови. Крім цього, отримавши ліцензію на право зберігання пального, суб`єкт може і не скористатися правом зберігання пального, проте застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів чітко передбачають наявність факту зберігання пального.

Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача та замінено сторону у справі з Головного управління ДПС у Чернівецькій області (ЄДРПОУ 43143196) на Головне управління ДПС у Чернівецькій області (ВП ЄДРПОУ 44057187).

Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року заяву Головного управління ДПС у Чернівецькій області про виклик свідків задоволено; з метою надання правдивих показань викликано в судове засідання по даній справі як свідків: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 11 травня 2021 року клопотання Головного управління ДПС у Чернівецькій області про виклик свідка задоволено; з метою надання правдивих показань викликано в судове засідання по даній справі як свідка ОСОБА_3 .

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Натомість представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Допитаний судом як свідок ОСОБА_1 пояснив, що він працює головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Чернівецькій області. Вказав, що він безпосередньо проводив фактичну перевірку суб`єкта господарювання МП Діана за адресою: АДРЕСА_1 . Пояснив, що перевірка проводилась у присутності директора МП Діана ОСОБА_3 , який йому повідомив про придбання МП Діана пального для здійснення господарської діяльності та сказав, що залишки пального зберігаються у резервуарі ємкістю 5 метрів кубічних. При цьому, на запитання суду, свідок ОСОБА_1 зазначив, що він не відкривав вказаний резервуар та не оглядав його вміст, а лише сфотографував резервуар.

Допитана судом як свідок ОСОБА_2 вказала, що працює головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Чернівецькій області. Вказала, що вона безпосередньо проводила фактичну перевірку суб`єкта господарювання МП Діана за адресою: АДРЕСА_1 . Пояснила, що перевірка проводилась у присутності директора МП Діана ОСОБА_3 , який повідомив про придбання МП Діана пального для здійснення господарської діяльності та сказав, що залишки пального зберігаються у резервуарі ємкістю 5 метрів кубічних. При цьому, на запитання суду, свідок ОСОБА_2 зазначила, що вона не відкривала вказаний резервуар та не оглядала його вміст, пального як такого, що знаходиться на зберіганні, вона не бачила.

Допитаний судом як свідок ОСОБА_3 повідомив, що працює директором МП Діана та у його присутності двома посадовими особами органу податкової служби проводилась фактична перевірка вказаного підприємства. На запитання суду, ОСОБА_3 вказав, що на час проведення указаної перевірки пальне, яке придбавалось для здійснення господарської діяльності МП Діана , на складах підприємства не зберігалось, особами, які проводили перевірку, такого виявлено не було, а в наявному резервуарі ємкістю 5 метрів кубічних знаходилась вода.

Заслухавши пояснення представників сторін, надані у судових засіданнях по цій справі, покази допитаних свідків, перевіривши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство Діана (код ЄДРПОУ 31135737) зареєстровано як юридична особа з 06 жовтня 2000 року та перебуває на обліку як платник податків за адресою: с. Круглик, Хотинський район, Чернівецька область, 60051, із здійсненням таких видів діяльності за кодами КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.21 Вирощування винограду; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 03.12 Прісноводне рибальство; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Керівником указаної юридичної особи є ОСОБА_3 .

27 січня 2021 року начальником відділу фактичних перевірок, управління податкового аудиту Ю. Кілару складено на ім`я начальника ГУ ДПС у Чернівецькій області В. Шпака службову записку про надання дозволу на проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання МП Діана з підстав, що відповідно до листа ДПСУ від 30 жовтня 2020 року №19567/7/99-00-07-03-02-07 останнім зберігається пальне без реєстрації платником акцизного податку в реєстрі платників акцизного податку.

27 січня 2021 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області видано наказ №66-п про проведення фактичної перевірки Малого підприємства Діана на паливному складі за адресою: АДРЕСА_1 , за період фінансово-господарської діяльності з 05 лютого 2018 року по 05 лютого 2021 року, з 27 січня 2021 року тривалість 10 л з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ в частині здійснення господарської діяльності та Законів України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування га послуг від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв тютюнових виробів та пального , постанови Національного Правління банку України від 15 грудня 2004 року №637 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 Про затвердження Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні та інших законодавчих актів.

На підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку від 27 січня 2021 року №№91, 92 посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області у період з 27 січня 2021 року по 05 лютого 2021 року проведено фактичну перевірку Малого приватного підприємства Діана , а саме складу за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено акт від 05 лютого 2021 року №513/0708.

В ході перевірки було встановлено, що на складі за вказаною вище адресою знаходиться резервуар ємкістю 5 метрів кубічних.

Згідно акту перевірки, встановлено факт придбання дизельного пального у ТзОВ Мозар Україна (код ЄДРПОУ 41693853) згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: паливо дизельне ДП-Л-Євро 5-ВО, придбане у ТОВ Мозар Україна у кількості 4000 л на суму 43000,00 грн; паливо дизельне ДП-Л-Євро 5-ВО, придбане у ТОВ Мозар Україна у кількості 27 л на суму 290,25 грн; паливо дизельне Євро сорт С екологічний клас К5 , придбане у ТОВ Мозар Україна у кількості 7000 л на суму 97440,00 грн.

Відповідно до представлених до перевірки документів, підтверджуючих документів придбання пального (договір поставки пального) МП Діана з ТзОВ Мозар Україна не представлено. Також до перевірки не представлено видаткові накладні, які підтверджують перехід права власності на дизельне паливо.

Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск продуктів за формою №1 ТТН, які до перевірки не представлено.

Придбане у ТзОВ Мозир Україна код ЄДРПОУ 41692853 паливо дизельне використовувалось та було використане у господарській діяльності відповідно до представлених до перевірки лімітно-забірних карток та облікових листів трактористів - машиністів, акти на списання пального, та субрахунок Паливо №203 перевірці не представлено.

Відповідно до представлених до перевірки документів, підтверджуючих документів придбання пального (договір поставки пального) МП Діана з ТзОВ Мозир Україна код ЄДРПОУ 41692853 не надано. Також до перевірки не представлено видаткові накладні, які підтверджують перехід права власності на паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0, та паливо дизельне "ЄВРО" сорт С екологічний клас К5 за період з 2019-2021 років.

Так, за період з 01 травня 2020 року по 16 травня 2020 року видано 1551 л палива дизельного. Одержувач ОСОБА_5 трактор МТ 3 - 82.2. Відповідно до облікового листа тракториста - машиніста за травень 2020 року використано ОСОБА_5 марка машини МТ 3 -82.2 - 1646 л пального дизельного.

За період з 03 травня 2020 року по 16 травня 2020 року видано 672 л палива дизельного. Одержувач ОСОБА_6 трактор МТ 3 -80. Відповідно до облікового листа тракториста - машиніста за травень 2020 року ОСОБА_6 на марці машини МТ 3 -80 використав 672 л палива дизельного.

За період з 06 червня 2020 року по 08 червня 2020 року видано 86 л палива дизельного. Одержувач ОСОБА_7 трактор Фотон 540. Відповідно до облікового листа тракториста - машиніста за червень 2020 р. на марці машини Фотон 540 використав 115 л палива дизельного.

За період з 23 липня 2020 року по 30 липня 2020 року видано 1672 л палива дизельного, Одержувач ОСОБА_5 комбайн СК-5. Відповідно до облікового листа тракториста -машиніста за липень 2020 року ОСОБА_5 на марці машини комбайн СК-5 використав 1672 л палива дизельного.

За період з 25 вересня 2020 року по 30 вересня 2020 року видано 40 л та 876 л, палива дизельного. Одержувач ОСОБА_7 трактор МТ 3 -82.2 та ОСОБА_6 комбайн СК-5. Відповідно до облікового листа тракториста - машиніста за вересень 2020 року ОСОБА_7 на марці машини трактор МТ 3 -82.2 використав 876 л палива дизельного, а ОСОБА_6 на марці машини комбайн СК-5 використав 40 л палива дизельного.

За період з 01 жовтня 2020 року по 05 жовтня 2020 року та з 10 жовтня 2020 року по 26 жовтня 2020 року видано 826 л та 4278 л палива дизельного. Одержувач ОСОБА_6 на комбайн СК-5 та трактор МТ 3 -82.2. Відповідно до облікового листа тракториста - машиніста за жовтень 2020 року ОСОБА_6 використав 2104 л палива дизельного.

За період з 01 жовтня 2020 року по 05 жовтня 2020 року та з 18 жовтня 2020 року по 27 жовтня 2020 року видано 40 та 500 л палива дизельного. Одержувач ОСОБА_7 на трактор МТ 3 -80 та трактор МТ 3 -82.2. Відповідно до облікового листа тракториста - машиніста за жовтень 2020 року ОСОБА_7 використав 580 л палива дизельного.

За період з 10 листопада 2020 року по 29 листопада 2020 року видано 1486 л палива дизельного. Одержувач ОСОБА_6 на трактор МТ 3 -82.2. Відповідно до облікового листа тракториста - машиніста за листопад 2020 року ОСОБА_6 на марці машини трактор МТ 3 -82.2 використав 1486 л палива дизельного.

За період з 01 грудня 2020 року по 21 грудня 2020 року видано 1722 л палива дизельного. Одержувач ОСОБА_6 на трактор МТ 3 -82.2. Відповідно до облікового листа тракториста - машиніста за грудень 2020 року ОСОБА_6 на марці машини трактор МТ 3 -82.2 використав 1722 л палива дизельного.

Отже, як зазначалось відповідачем, згідно даних реєстру податкових накладних, обсяг отриманого пального становить 11027 л. Відповідно до лімітно-забірних карток та облікових листів трактористів-машиністів МП Діана використано 10749 л дизельного палива. Залишок пального, згідно представлених документів, становить 278 л, що свідчить про зберігання пального у ємкості, яка представлена у перевірці у рахунку 10 Основні засоби . Ліцензія для зберігання палива для власних потреб МП Діана не придбавалась.

Таким чином, проведеною перевіркою встановлено придбання та використання дизельного палива у господарській діяльності, а також його зберігання без наявності ліцензії на право зберігання пального для власних потреб.

Також перевіркою встановлено, що МП Діана`не повідомлено контролюючий орган за місцем здійснення діяльності про об`єкти оподаткування, що використовуються у господарській діяльності за формою 20-ОПП: комбайн СК-5 у кількості 1 шт. вартістю 16300,00 грн, трактор Фотон 540 у кількості 1 шт., вартості 142500,00 грн, ємкість 5-ти кубова 1 шт., вартістю 10600,00 грн (згідно рахунку 010 Основні засоби ).

Посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області виявлено допущення позивачем порушення: статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального , статей 44, 63.3 Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту від 05 лютого 2021 року №29/24-13-07-05/31135737, керівник МП Діана ОСОБА_3 відмовився від підписання та отримання другого примірника акту фактичної перевірки, у зв`язку з чим останній було направлено засобами поштового зв`язку на адресу платника податків.

На підставі акту фактичної перевірки від 05 лютого 2021 року №513/0705 за порушення статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального , а саме: за зберігання пального без наявності ліцензії - Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено рішення про застосування штрафних санкцій від 01 березня 2021 року №000001263, яким зобов`язано Мале підприємство Діана сплатити в установленому порядку штраф у розмірі 500000,00 грн.

Крім цього, на підставі акту фактичної перевірки від 05 лютого 2021 року №513/0705 прийнято податкове повідомлення-рішення форми С від 01 березня 2021 року №000001265 про накладення на позивача штрафу в розмірі 1020,00 грн.

Не погоджуючись із рішеннями суб`єкта владних повноважень, Мале підприємство Діана звернулось до адміністративного суду з цим позовом.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 7 - 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не погоджується, зокрема, із рішенням відповідача, яким його як суб`єкта господарювання притягнуто до фінансової відповідальності за зберігання пального без наявності ліцензії.

Так, відповідно до статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (далі - Закон №481/95-ВР в редакції на час виникнення спірних відносин) суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

Згідно статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500000,00 грн.

Відповідно до приписів статті 1 Закону №481/95-ВР місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Водночас статтею 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно статті 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до статті 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Наведені норми дають підстави для висновку, що за недотримання вказаних вище вимог податкового законодавства платники податків-суб`єкти господарювання притягуються контролюючим органом до фінансової відповідальності шляхом накладення штрафів. Уповноважений суб`єкт владних повноважень (у даному випадку Головне управління ДПС у Чернівецькій області), будучи органом, який притягує платника податків-суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності, зобов`язаний довести склад відповідного правопорушення в діях такого суб`єкта (у даному випадку - МП Діана ), в тому числі його вину.

Отже, для застосування санкції, передбаченої статтею 17 Закону №481/95-ВР, необхідне надання контролюючим органом беззаперечних доказів зберігання позивачем пального та відсутність в нього відповідної ліцензії.

Згідно встановлених судом обставин та сторонами справи не заперечується відсутність у позивача ліцензії на зберігання пального, тобто доказуванню підлягає сам факт зберігання.

Необхідною умовою для притягнення до юридичної відповідальності є встановлення складу правопорушення як сукупності об`єктивних та суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як правопорушення.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 75 -76 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як свідчать дослідженні судом матеріали перевірки в ході її проведення посадовими особами контролюючого органу не було виявлено сам факт зберігання позивачем пального.

Відповідачем не було надано жодних доказів, які б свідчили саме про фактичне зберігання пального позивачем у перевіряємий період. Натомість, встановлення таких обставин (фактичне зберігання пального) є обов`язковим для вирішення питання щодо наявності правових підстав для застосування фінансових санкцій, в контексті того, що як поняття зберігання пального так і поняття місце зберігання пального визначено Законом №481/95-ВР і саме оцінка фактично встановлених обставин із законодавчо визначеними категоріями, є обов`язковою умовою для висновків щодо дотримання чи недотримання суб`єктом господарювання умов зберігання пального.

Згідно ж показів свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які безпосередньо і проводили перевірку, ними не було виявлено факт зберігання позивачем пального, яке придбавалось для здійснення господарської діяльності МП Діана , та мало зберігатись у позивача згідно аналізу відомостей лімітно-забірних карток та облікових листів трактористів-машиністів, наданих позивачем при перевірці.

Як зазначили вказані особи, ними не було виявлено саме пальне, яке зберігається у позивача.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що під час проведення ними фактичної перевірки за адресою місцезнаходження Малого підприємства Діана , директор названої юридичної особи ОСОБА_3 сказав їм, що придбане підприємством для здійснення господарської діяльності пальне зберігається у резервуарі ємкістю 5 метрів кубічних. При цьому вони не відкривали вказаний резервуар та не оглядали його вміст.

Відповідно до приписів частини третьої статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.

Оскільки показання допитаних судом як свідків працівників податкового органу ґрунтуються на повідомленнях іншої особи - ОСОБА_3 , який згідно матеріалів справи був присутнім при проведенні фактичної перевірки Малого підприємства Діана , то судом було допитано і вказану особу, яка як свідок повідомила, що на час проведення перевірки пальне, що придбавалось для здійснення господарської діяльності МП Діана , на складах підприємства не зберігалось, особами, які проводили перевірку, такого виявлено не було, а в наявному резервуарі ємкістю 5 метрів кубічних знаходилась вода.

Отже, у ході судового розгляду цієї справи відповідачем не надано суду належних та достовірних у розумінні статей 73 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, які б підтверджували, висновок, зроблений за результатом проведення перевірки, про зберігання позивачем пального.

Доводи податкового органу про те, що на території підприємства на час проведення перевірки знаходився резервуар ємкістю 5 метрів кубічних, в якому зберігалось пальне - безпідставні. При цьому, як уже зазначалось, допитані судом як свідки посадові особи контролюючого органу, які проводили перевірки, не оглядали вказаний резервуар на предмет наявності у ньому пального, а свідок ОСОБА_3 вказав, що в резервуарі знаходилась вода для господарських потреб підприємства.

Фактично вказані твердження відповідача є лише припущенням, яке не підтверджено жодними належними доказами.

Досліджені відповідачем відомості реєстру акцизних накладних про придбане пальне та витратні відомості як єдина підстава висновку перевірки про зберігання пального без ліцензії за фактичної відсутності пального та його зберігання свідчать про не необґрунтованість висновку контролюючого органу щодо допущення позивачем податкового правопорушення у зв`язку з відсутністю події такого порушення що, виключає можливість притягнення платника податків до фінансової відповідальності.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних у цій справі письмових доказів та показань свідків окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів того, що позивач дійсно зберігав пальне без наявності ліцензії, а тому контролюючим органом протиправно застосовано до позивача штрафні санкції, передбачені статтею 17 Закону №481/95-ВР.

Таким чином, оскаржуване Рішення про застосування фінансових стягнень від 01 березня 2021 року №000001263 є безпідставним, протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми С від 01 березня 2021 року №000001265 про накладення на позивача штрафу в розмірі 1020,00 грн, суд зазначає наступне.

З акту перевірки від 05 лютого 2021 року вбачається встановлення не повідомлення МП Діана контролюючий орган за місцем здійснення діяльності про об`єкти оподаткування, що використовуються у господарській діяльності за формою 20-ОПП: комбайн СК-5 у кількості 1 шт. вартістю 16300,00 грн, трактор Фотон 540 у кількості 1 шт., вартості 142500,00 грн, ємкість 5-ти кубова 1 шт., вартістю 10600,00 грн (згідно рахунку 010 Основні засоби ).

Так, відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Порядок здійснення такого повідомлення про об`єкти оподаткування визначений Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за №1562/20300, яким, зокрема, передбачено, що повідомлення про об`єкти оподаткування реалізуються шляхом подання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП до податкового органу за місцем знаходження такого об`єкта.

Згідно пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

У ході судового розгляду цієї справи представник позивача визнав, що МП Діана не повідомило податковий орган про об`єкти оподаткування, які використовуються ним у господарській діяльності, за формою 20-ОПП, а саме: комбайн СК-5 у кількості 1 шт. вартістю 16300,00 грн, трактор Фотон 540 у кількості 1 шт., вартості 142500,00 грн, ємкість 5-ти кубова 1 шт., вартістю 10600,00 грн (згідно рахунку 010 Основні засоби ).

При цьому представником позивача було зазначено і те, що твердження, наведені у позові в обґрунтування незаконності податкового повідомлення-рішення форми С від 01 березня 2021 року №000001265, ґрунтуються на недостовірних відомостях, повідомлених довірителем.

За таких обставин суд приходить до висновку про законність податкового повідомлення-рішення форми С від 01 березня 2021 року №000001265 та необґрунтованість позовних вимог в частині його оскарження, а тому такі задоволенню не підлягають.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат у виді судового збору суд зазначає наступне.

Згідно частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до наявної у справі квитанції від 24 березня 2021 року №1FQ24533M позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у сумі 7515,40 грн за вимоги майнового характеру у загальній сумі 501020,00 грн (500000,00 грн +1020,00грн).

Оскільки було заявлено позовні вимоги майнового характеру на суму 501020,00 грн, а позов підлягає задоволенню частково на суму 500000,00 грн, тобто на 99,79% від заявлених вимог (500000,00 грн х 100% / 501020,00 грн = 99,79%), то стягненню з відповідача - суб`єкта владних повноважень, який не здійснював судових витрат у цій справі, на користь позивача підлягає 7499,61 грн (7515,40 грн х 99,79% / 100% = 7499,61 грн).

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування фінансових стягнень від 01 березня 2021 року №000001263.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь Малого підприємства Діана судовий збір у розмірі 7499 грн 61 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 липня 2021 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - Мале підприємство Діана (60051, Чернівецька область, Хотинський район, с. Круглик, вул. Садова, 11, ЄДРПОУ 31135737), відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, ЄДРПОУ 44057187).

Суддя О.П. Лелюк