Ухвала

від 17.11.2021 по справі 826/16841/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 листопада 2021 року

Київ

справа №826/16841/16

адміністративне провадження №К/9901/38978/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2021 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі № 826/16841/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фондова біржа ПФТС"

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Фондова біржа ПФТС" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 28 квітня 2016 року №222-ЦД-1-Е:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 26 липня 2016 року №800 про розгляд скарги ПАТ "Фондова біржа ПФТС".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 28 квітня 2016 року №222-ЦД-1-Е. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

26 жовтня 2021 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі № 826/16841/16.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Приписами пп. 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. ч. 2 і 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Розгляд цієї справи у суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження скаржник повинен обґрунтувати підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до ч. 4 ст. 328 та п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пп. "в" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, зазначаючи, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.

Особа, яка подає касаційну скаргу до Верховного Суду, крім зазначення підстав для касаційного оскарження (детального обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального чи порушення процесуального права) зобов`язана зазначити та обґрунтувати з наданням відповідних доказів існування значного інтересу та виняткового значення, передбаченого пп. "в" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для перегляду Верховним Судом справи в касаційному порядку.

Проте, в касаційній скарзі не обґрунтовано передбаченого пп. "в" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України значного суспільного інтересу та виняткового значення для перегляду Верховним Судом судового рішення, ухваленого у даній справі, як такій, що може бути віднесена до категорії справ незначної складності, в касаційному порядку.

Крім того, посилання скаржника на виняткове значення справи визначене пп. "в" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених пп. "а" - "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

При цьому використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Також, у касаційній скарзі скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питань застосування норми права у подібних правовідносинах.

При цьому, колегія суддів зазначає, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, він повинен зазначити конкретну норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність.

Однак вказуючи наведене скаржник не конкретизував щодо питання застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права Верховний Суд не сформулював правової позиції, а також не вказав, у межах яких саме подібних правовідносин немає висновку Верховного Суду (охарактеризувати зміст відносин (певний їхній аспект), яких (якого) стосується касаційна скарга, для можливості чіткого визначення відсутності правових висновків Верховного Суду за критерієм подібності предмету спірних відносин).

Отже, посилання на відсутність певних висновків Верховного Суду мають супроводжуватись вмотивованими аргументами неправильного застосування певної (певних) норми (норм) права у конкретних правовідносинах.

Тож, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 26 квітня 2021 року у справі № 120/2243/20-а, від 12 травня 2021 року у справі № 488/1644/16-а від 14 травня 2021 року у справі № 240/16944/20 від 19 травня 2021 року у справі № 280/160/20.

Отже, у касаційній скарзі не обґрунтовано наявності підстав касаційного оскарження згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України та виняткових обставин передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України та виняткових обставин передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, така буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п. 1 ч.4 ст. 169 та ч. 2 ст. 332 КАС України.

Керуючись ст. ст. 169, 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Залишити без руху касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі № 826/16841/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Фондова біржа ПФТС" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення.

Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді Я. О. Берназюк

Н. В. Коваленко