Ухвала

від 17.11.2021 по справі 640/18803/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 640/18803/18

адміністративне провадження № К/9901/40955/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду

Чумаченко Т.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року в справі №640/18803/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська монтажна компанія до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2021 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року в справі №640/18803/18.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 07 травня 2018 року №0265731207.

Вирішуючи питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

За змістом частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 серпня 2020 року в справі №826/7240/16.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У касаційній скарзі скаржником викладено обставини справи, процитовано норми Податкового кодексу України, зроблено вказівку на постанову Верховного Суду без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, які визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відсутність у касаційній скарзі зазначення подібності правовідносин не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, які визначені статтею 330 КАС України.

Отже, касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись положеннями статей 248, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року в справі №640/18803/18 повернути скаржнику.

Копію ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Т. А. Чумаченко