Справа № 167/893/21
Номер провадження 2-з/167/18/21
У Х В А Л А
Іменем України
17 листопада 2021 року місто Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Н.В. Шептицької,
з участю секретаря судового засідання Т.М. Форсюк,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу загальної середньої освіти Рожищенський ліцей №4 Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області про визнання незаконним та скасування наказу Про відсторонення від роботи , поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
17.11.2021 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування наказу Про відсторонення від роботи , поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, який просила забезпечити шляхом зупинення дії наказу директора Комунального закладу загальної середньої освіти Рожищенський ліцей №4 Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області №112-к від 08.11.2021 року про відсторонення від роботи ОСОБА_2 , до набрання рішення суду в даній справі законної сили і заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії на виконання та реалізацію наказу №112-к від 08.11.2021 року про відсторонення від роботи ОСОБА_2 до набрання рішення суду в даній справі законної сили, мотивуючи заяву про забезпечення позову тим, що в разі не зупинення дії наказу настануть незворотні наслідки в результаті яких відновити порушене право на безперервний страховий стаж, право на оплату тимчасової непрацездатності, буде неможливо.
Суд ухвалив розгляд заяви здійснювати без повідомлення учасників справи, згідно частини 1 статті 153 ЦПК України.
У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 2, 3 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 у позові просить визнати незаконним та скасувати наказ №112-к від 08.11.2021 року про відсторонення від роботи ОСОБА_2 , поновити її на роботі, стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути моральну шкоду.
Враховуючи, що предметом спору є поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди, суд доходить висновку, що обраний вид забезпечення позову - зупинення дії наказу директора Комунального закладу загальної середньої освіти Рожищенський ліцей №4 Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області №112-к від 08.11.2021 року про відсторонення від роботи ОСОБА_2 , до набрання рішення суду в даній справі законної сили і заборона відповідачу вчиняти будь-які дії на виконання та реалізацію наказу №112-к від 08.11.2021 року про відсторонення від роботи ОСОБА_2 до набрання рішення суду в даній справі законної сили, є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення не випливає із фактичних обставин справи, які б свідчили про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Якщо колишнього працівника необхідно поновити за рішенням суду на роботі, а на його посаді вже працює інший працівник, то судове рішення про поновлення все одно підлягає виконанню.
КЗпП України не виключає можливості поновлення на роботі працівника, у разі прийняття на посаду, яку він обіймав, іншого працівника. В такому разі працівник, якого було незаконно звільнено, має бути поновлений на роботі, а працівник, якого було прийнято на роботу на відповідну посаду, підлягає переведенню на іншу посаду, а якщо цього зробити неможливо - то такий працівник підлягає звільненню у порядку, що визначений КЗпП України .
З огляду на вказані норми матеріального права, реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у даній справі в разі незабезпечення позову у спосіб, який просить застосувати ОСОБА_2 , немає, оскільки порядок відновлення трудових прав ОСОБА_2 у разі ухвалення судом рішення про поновлення її на роботі передбачено Законом.
Крім того, Верховний Суд у справі № 727/8167/19 (ухвала від 13.01.2020 року) вказав, що у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову слід відмовити за її безпідставністю.
Керуючись статтями 149-150 , 153 , 260, пунктом 4 частини 1 статті 353 ЦПК України , суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу загальної середньої освіти Рожищенський ліцей №4 Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області про визнання незаконним та скасування наказу Про відсторонення від роботи , поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якщо ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Н.В. Шептицька
Суд | Рожищенський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2021 |
Оприлюднено | 18.11.2021 |
Номер документу | 101153059 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Рожищенський районний суд Волинської області
Шептицька Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні