Ухвала

від 17.11.2021 по справі 760/22446/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2-з/760/1202/21

Справа № 760/22446/21

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

17 листопада 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

25.08.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 17.08.2021, за підписом позивача, в якій позивач просить:

- розірвати укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу майнових прав № 31.10.2017/15 від 31.10.2017;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки завдані розірванням договору у розмірі 809 441,56 грн .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на такий запит надійшла 16.09.2021.

Ухвалою Солом`янський районний суд міста Києва від 20.09.2021 позов прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Заява про забезпечення позову та її обґрунтування

01.11.2021 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, датована 27.10.2021.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.11.2021 для розгляду такої заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Заяву фактично передано судді по реєстру 15.11.2021.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, зокрема, тим, що є підстави вважати, що в разі прийняття судом рішення про задоволення позову, відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення, а також існують інші підстави, які можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Так, зазначається, що відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі боржників, відповідач є боржником у чотирьох виконавчих провадженнях, за якими відбувається стягнення коштів.

Також, ОСОБА_2 перебуває в статусі відповідача в інших судових провадженнях, за якими також передбачається стягнення коштів.

За вказаних обставин заявник вважає, що існує нагальна необхідність у вжитті заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать відповідачу - ОСОБА_2 , в межах ціни позову - 809 441,56 грн.

Мотиви суду

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання вжиття заходів забезпечення позову сторони не викликались.

Дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Дійсно, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти , що належать.

Разом з тим, за змістом заяви, позивач просить накласти арешт на майно та грошові кошти, які належні відповідачу, тобто не конкретизуючи, на яке саме майно та грошові кошти , де воно знаходиться, та не надаючи доказів того, що воно взагалі наявне.

Крім того, суд враховує, що в постанові Верховного Суд від 25.09.2020 у справі № 910/1762/20 викладено правову позицію згідно з якою: посилання на наявність інших справ про стягнення заборгованості з відповідача не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а подана заява мотивована лише припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у цій справі, ще не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З іншого боку суд звертає увагу відповідача на приписи ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість , добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб , завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Підсумки

Враховуючи зазначене, суд приходить висновку, що на даний час немає правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі, а тому відмовляє у задоволенні відповідного клопотання від 28.10.2021.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні клопотання про забезпечення позову не позбавляє особу права звернутись повторно з заявою про забезпечення позову навивши нові мотивування та надавши всі необхідні докази на підтвердження такого клопотання.

Крім того, за змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено . Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення коштів, - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України) .

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України) .

Суддя Л. Л. Зуєвич