Номер провадження: 22-ц/813/7741/21
Номер справи місцевого суду: 521/2315/15-ц
Головуючий у першій інстанції Гуревський В.К.
Доповідач Заїкін А. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2021 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 521/2315/15-ц
Номер провадження: 22-ц/813/7741/21
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),
- суддів - Князюка О.В., Гірняк Л.А. ,
за участю секретаря судового засідання - Рибачук О.І.,
учасники справи:
- заявник - ОСОБА_1 ,
- заінтересовані особи - 1)Акціонерне товариство УкрСиббанк , 2) Приватний виконавець Одеського виконавчого округу Парфьонов Георгій Володимирович ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи - Акціонерне товариство УкрСиббанк , Приватний виконавець Одеського виконавчого округу Парфьонов Георгій Володимирович, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеса, постановлену у складі судді Гуревського В. К. 03 лютого 2021 року, про скасування зупинення виконання за виконавчим листом,
встановив:
2. Описова частина
2.1 Короткий зміст вимог заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про визнання виконавчого листа, виданого 12.05.2020 року Малиновським районним судом м. Одеси на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 року по справі № 521/2315/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року по кредиту та процентах у розмірі - 15 351,90 євро, що станом на 29.01.2015 року за курсом НБУ становить - 275 443,71 грн., по пені у розмірі - 22,07 грн., таким, що не підлягає виконанню.
ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що 10.12.2019 р. рішенням Малиновського районного суду м. Одеса по справі № 521/2315/15-ц позовні вимоги Акціонерного товариства УкрСиббанк (далі - Стягувач ) до ОСОБА_1 (далі - Заявник ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 р. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року по кредиту та процентах у розмірі - 15 351,90 євро, що станом на 29.01.2015 року за курсом НБУ становить - 275 443,71 грн., та по пені у розмірі - 22,07 грн., а саме: - 14 185,21 євро (що еквівалентно - 254 510,97 грн.) - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі - 944,06 євро за строк з 27.06.2014 року по 29.01.2015 року; - 1 166,69 євро (що еквівалентно 20 932,75 грн.) - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі - 10 16,83 євро за строк з 27.05.2014 року по 26.01.2015 року; - 9,87 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 28.06.2014 року по 29.01.2015 року; - 12,20 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 28.06.2014 року по 29.01.2015 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства УкрСиббанк витрати по оплаті судового збору у сумі 2754,66 грн..
11.01.2020 р. рішення суду по справі №521/2315/15-ц набрало законної сили.
13.01.2020 р. (вих. №03) ОСОБА_1 звернувся із заявою про належне виконання зобов`язань до Стягувача, в якій зазначив, що 13.01.2020 р. з метою належного виконання зобов`язань щодо погашення грошової заборгованості згідно рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 10.12.2019 року по справі №521/2315/15-ц в частині оплати суми у розмірі - 2 776,73 грн., яка складається з: - пеня у розмірі - 22,07 грн. та судового збору у сумі - 2 754,66 грн., сплатив на рахунок Стягувача суму у розмірі - 2776,73 грн.. Тобто, добровільно виконав зазначене рішення суду у вищевказаній частині, та передав Стягувачу оригінали квитанцій № 10 та № 11 про оплату.
13.01.2020 р. у зв`язку з тим, що виконати зобов`язання по рішенню Малиновського районного суду міста Одеси від 10.12.2019 року по справі №521/2315/15-ц фіатними грошима в частині сплати - 15 351,90 Євро Заявник не має змоги, тому, керуючись чинним законодавством України, а саме - Законом України Про приєднання України до Женевської Конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі № 826-XІVвід 06.07.1999 р., Законом України Про обіг векселів в Україні № 2374-111 від 2001 р., Законом України Про цінні папери та фондовий ринок № 3480-IV від 23 лютого 2006 р., Постановою НБУ Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України № 508 від 16.12.2002 р. (розділ 8), ЦК України - ст. ст. 194, 613, 545 (цінний папір, прострочення кредитора), Методичним посібником Міністерства юстиції України Вексель у виконавчому провадженні , та уклавши:
Договір № 1 про створення і використання капіталізованих нематеріальних активів (КНА), інтелектуального капіталу (ІК), стратегічного платіжного засобу (СПЗ) (тратт) від 23.12.2019 р. з Обслуговуючим кооперативом Небанківська фінансова установа спроможних домогосподарств нового економічного простору економічного ковчегу (далі - ОК НБФУСДНЕПЕК , код ЄДРПОУ: 43323440, місцезнаходження: 12420, Житомирська обл., Житомирський район, село Тетерівка, вулиця Шевченка, будинок 25) - заявник, як власник (співвласник) домогосподарства, отримав інтелектуальну здатність та створив разом з даним кооперативом інтелектуальний капітал і, надавши послуги згідно умов такого договору, отримав стратегічний платіжний засіб (тратту) (СПЗ) на суми: - 1200 000,00 грн., - 300 000,00 грн..;
Договір № 2 про врегулювання боргових зобов`язань від 23.12.2019 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут інтелектуального капіталу нового економічного простору економічного ковчегу (ТЗОВ ІІКНЕПЕК , код ЄДРПОУ 43270017, місцезнаходження: 82482, Львівська обл., місто Моршин, вулиця 50-річчя УПА, будинок 7) - від даного товариства отримав аваль на суму боргу - 15 500,00 Євро, ОСОБА_1 , в своїх інтересах та в інтересах своєї сім`ї, з метою належного виконання зобов`язань - погашення грошової заборгованості згідно рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 10.12.2019 року по справі № 521/2315/15-ц, передав Стягувачу за Актом прийому-передачі простого векселя від 13.01.2020 р. оригінал цінного паперу, платіжного розрахункового засобу - простий авальований вексель серії АА № 2834427 на суму - 15 500,00 Євро від 03.01.2020 р..
12.05.2020 р. Малиновським районним судом міста Одеса (суддею Гуревський В.К.) було видано виконавчий лист № 521/2315/15-ц про стягнення з Боржника (Заявника) заборгованості за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року по кредиту та процентах у розмірі - 15 351,90 євро, що станом на 29.01.2015 року за курсом НБУ становить - 275 443,71 грн., та по пені у розмірі - 22,07 грн..
09.06.2020 р. Заявник письмово звернувся до приватного виконавця із заявою (вих. №22) про належне виконання зобов`язань та підстав для закінчення ВП № 62205768, в якій довів до відома приватного виконавця факт сплати суми судового збору у сумі - 2 754,66 грн., та виконання боргового зобов`язання у сумі - 15 351,90 євро шляхом оформлення заборгованості векселем згідно зазначеного вище рішення суду від 10.12.2019 р. по справі №521/2315/15-ц, з доданням відповідних доказів та яку приватний виконавець отримав 09.06.2020 р., що підтверджує відповідний відбиток штампу з датою.
Таким чином, 13.01.2020 р. Заявник виконав судове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 р. по справі №521/2315/15-ц; 12.05.2020 р. на момент видачі Малиновським районним судом м. Одеси виконавчого листа №521/2315/15-ц заборгованість перед Стягувачем була вже відсутня. 28.05.2020 р. - на момент відкриття виконавчого провадження № 62205768 щодо Заявника згідно виконавчого листа №521/2315/15-ц заборгованість перед Стягувачем була вже відсутня.
Тому, видача Малиновським районним судом м. Одеси зазначеного виконавчого листа № 521/2315/15-ц від 12.05.2020 р. щодо Заявника та відкриття на його підставі ВП № 62205768 стосовно Заявника є незаконними діями з боку Стягувача та приватного виконавця. Такі дії є безпідставними, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства України (Т. 2, а. с. 1 - 7).
2.2 Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року задоволено частково клопотання ОСОБА_1 .
Зупинено виконання на підставі виконавчого документу - виконавчого листа № 521/2315/15-ц, виданого 12 травня 2020 року Малиновським районним судом міста Одеса на виконання рішення від 10 грудня 2019 року, по виконавчому провадженню № 62205768 до завершення розгляду заяви ОСОБА_1 до стягувача - Акціонерне товариство Укрсиббанк про визнання виконавчого листа №521/2315/15-ц таким, що не підлягає виконанню, до завершення розгляду даної справи та винесення судового рішення, яке вступило в законну силу, а саме:
- зупинено реалізацію майна шляхом проведення електронних торгів на електронному майданчику ДП Сетам приватним виконавцем виконавчого органу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем об`єкту: житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та заборонити приватному виконавцю виконавчого органу Одеської області Парфьонову Георгію Володимировичу та Державному підприємству Сетам (ЄДРПУО 39958500, адреса: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6) здійснювати продаж нерухомого майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_2 на електронних торгах;
- заборонено реєструвати право власності/проводити перереєстрацію права власності на житлову трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (Т. 2, а. с. 43 - 46).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого 12.05.2020 року Малиновським районним судом м. Одеси на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 року по справі № 521/2315/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк заборгованості за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року по кредиту та процентах у розмірі - 15 351,90 євро, що станом на 29.01.2015 року за курсом НБУ 275443,71 грн., таким, що не підлягає виконанню (Т. 2, а. с. 220 - 227).
2.3 Короткий зміст заяви про скасування заходів застосованих відповідно до вимог ч. 3 ст. 432 ЦПК України
У січні 2021 року представник АТ Укрсиббанк Горик В.М. звернувся до суду із заявою про скасування заходів застосованих обмежень відповідно до вимог ч. 3 ст. 432 ЦПК України, згідно ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 07.10.2020 року, посилаючись на те, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23.12.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого 12.05.2020 року Малиновським районним судом м. Одеси на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 року по справі № 521/2315/15-ц про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (код ЄДРПОУ 00039019) заборгованості за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року по кредиту та процентах у розмірі - 15351,90 євро, що станом на 29.01.2015 року за курсом НБУ - 275 443,71 грн., таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Ухвала набрала законної сили 23.12.2020 року. Таким чином, з моменту постановлення ухвали суду та набрання нею законної сили заходи, вжиті ухвалою від 07.10.2020 р. підлягають скасуванню (Т. 2, а. с. 232 - 233).
2.4 Короткий зміст ухвали суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року скасовано зупинення виконання за виконавчим листом № 521/2315/15-ц, виданого 12 травня 2020 року Малиновським районним судом міста Одеса на виконання рішення від 10 грудня 2019 року по виконавчому провадженню № 62205768 в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 де стягувач - Акціонерне товариство Укрсиббанк про визнання виконавчого листа №521/2315/15-ц таким, що не підлягає виконанню, застосовані ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року, а саме:
- зупинення реалізації майна шляхом проведення електронних торгів на електронному майданчику ДП Сетам приватним виконавцем виконавчого органу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем об`єкту: житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та заборонити приватному виконавцю виконавчого органу Одеської області Парфьонову Георгію Володимировичу та Державному підприємству Сетам (ЄДРПУО 39958500, адреса: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6) здійснювати продаж нерухомого майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_2 на електронних торгах;
- заборони реєструвати право власності/проводити перереєстрацію права власності на житлову трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що у зв`язку з відмовою у задоволенні заяви застосовані обмеження підлягають скасуванню (т. 2 а.с. 239-241).
2.5 Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року про скасування зупинення виконання за виконавчим листом.
2.6 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справ, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що: 1) оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена поза межами судового засідання без повідомлення (виклику) учасників справи; 2) АТ Укрсиббанк звернувся із заявою про скасування заходів забезпечення в порушення вимог ст. 158 ЦПК України; 3) в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції не навів конкретну норму процесуального права; 4) помилковим є посилання суду першої інстанції, що ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 23.12.2020 суду набрала законної сили та не оскаржується; 5) постановлення ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року може спричинити негативні наслідки (Т. 3, а. с. 35 - 37).
2.7 Узагальнені доводи заявника в апеляційному суді
Акціонерне товариство УкрСиббанк , Приватний виконавець Одеського виконавчого округу Парфьонов Георгій Володимирович не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзиви на апеляційну скаргу не надійшли.
3. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеса від 03 лютого 2021 року про скасування зупинення виконання за виконавчим листом (Т. 3, а. с. 194).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.05.2021 року призначено розгляд справи у приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 3, а. с. 195).
Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.
11.11.2021 року від АТ "УКРСИББАНК" надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, багаторазове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.
3. Мотивувальна частина
3.1 Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року задоволено частково клопотання ОСОБА_1 .
Зупинено виконання на підставі виконавчого документу - виконавчого листа № 521/2315/15-ц, виданого 12 травня 2020 року Малиновським районним судом міста Одеса на виконання рішення від 10 грудня 2019 року, по виконавчому провадженню № 62205768 до завершення розгляду заяви ОСОБА_1 до стягувача - Акціонерне товариство Укрсиббанк про визнання виконавчого листа №521/2315/15-ц таким, що не підлягає виконанню, до завершення розгляду даної справи та винесення судового рішення, яке вступило в законну силу, а саме:
- зупинено реалізацію майна шляхом проведення електронних торгів на електронному майданчику ДП Сетам приватним виконавцем виконавчого органу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем об`єкту: житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та заборонити приватному виконавцю виконавчого органу Одеської області Парфьонову Георгію Володимировичу та Державному підприємству Сетам (ЄДРПУО 39958500, адреса: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6) здійснювати продаж нерухомого майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_2 на електронних торгах;
- заборонено реєструвати право власності/проводити перереєстрацію права власності на житлову трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (Т. 2, а. с. 43 - 46).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого 12.05.2020 року Малиновським районним судом м. Одеси, на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 року по справі № 521/2315/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк заборгованості за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року по кредиту та процентах у розмірі 15351,90 євро, що станом на 29.01.2015 року за курсом НБУ 275443,71 грн.), таким, що не підлягає виконанню (Т. 2, а. с. 220 - 227).
14 квітня 2021 року ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеса від 23 грудня 2020 року.
Постановою Одеського апеляційного суду від 11.11.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеса від 23 грудня 2020 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого 12.05.2020 року Малиновським районним судом м. Одеси на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 року по справі № 521/2315/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк заборгованості за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року по кредиту та процентах у розмірі - 15 351,90 євро, що станом на 29.01.2015 року за курсом НБУ становить - 275443,71 грн., таким, що не підлягає виконанню.
3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно ч.7-8 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у зв`язку із відмовою у задоволенні заяви необхідно скасувати вжиті заходи забезпечення позову.
3.4 Мотиви відхилення/прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу
Щодо доводів апелянта, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена поза межами судового засідання без повідомлення (виклику) учасників справи, колегія суддів зазначає.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. Положеннями ст. 158 ЦПК України не передбачено сповіщення осіб про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову.
З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2021 року представник АТ Укрсиббанк Горик В.М. звернувся до суду із заявою про скасування заходів застосованих відповідно до вимог ч. 3 ст. 432 ЦПК України згідно ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 07.10.2020 року.
З метою розгляду вказаної заяви, судом першої інстанції було витребувано з архіву Малиновського районного суду м.Одеси цивільну справу №521/2315/15ц.
З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання, яке було призначено на 03.02.2021 року, фіксування судового процесу не здійснювалось.
Отже, оскаржувана ухвала постановлена за відсутності усіх учасників справи та набрала законної сили з моменту її підписання суддею, а саме - 03.02.2021 року.
Також не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо помилковості посилання суду першої інстанції на те, що ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 23.12.2020 суду набрала законної сили та не оскаржується, не заслуговують на увагу.
З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання призначена на 23.12.2020 року, фіксування судового процесу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 статті 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Також необхідно взяти до уваги, що тільки 14 квітня 2021 року ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеса від 23 грудня 2020 року.
Доводи апелянта про те, що АТ Укрсиббанк звернувся із заявою про скасування заходів забезпечення в порушення вимог ст. 158 ЦПК України, колегія суддів відхиляє, оскільки вказане є надмірним формалізмом та явно штучною перешкодою у реалізації права на доступ до правосуддя.
Такий висновок виходить з практики застосування Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція).
Так, відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється право на суд , яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Кутіч проти Хорватії ).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцю і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі Белле проти Франції від 04.12.1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права (рішення у справах Белле проти Франції та Нун`єш Діаш проти Португалії ).
У пункті 55 рішення у справі Kreuz v. Poland ( Креуз проти Польщі ) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
У справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain ( Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії , рішення від 28.10.1998 року) та у справі Miragall Escolano and others v. Spain ( Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії , рішення від 13.01.2000 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (Shishkov v. Russia, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20.02.2014 року).
Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення Європейського суду з прав людини De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- B).
Таким чином, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматичвно і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Доводи апелянта про те, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не навів конкретну норму процесуального права, є неспроможними, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Доводи апелянта про те, що ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року може спричинити негативні наслідки, колегія суддів відхиляє з урахуванням того, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого 12.05.2020 року Малиновським районним судом м. Одеси, на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 року відмовлено.
Частиною 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є недоведеними, а тому вона не підлягає задоволенню.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).
За правилами, передбаченими пунктом 1 частини 1 статті 374, статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що суд першої інстанції постановив ухвалу про скасування заходів забезпечення позову без порушень діючого законодавства, підстави для її скасування, зміни в межах доводів апеляційної скарги відсутні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.
3.6 Порядок та строк касаційного оскарження
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 353, пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про скасування забезпечення позову, після її перегляду в апеляційному порядку, не може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеса від 03 лютого 2021 року про скасування зупинення виконання за виконавчим листом - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 16 листопада 2021 року
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Суддів О. В. Князюк
Л. А. Гірняк
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2021 |
Оприлюднено | 18.11.2021 |
Номер документу | 101161066 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Заїкін А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні