Постанова

від 11.11.2021 по справі 521/2315/15-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7742/21

Номер справи місцевого суду: 521/2315/15-ц

Головуючий у першій інстанції Гуревський В.К.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 521/2315/15-ц

Номер провадження: 22-ц/813/7742/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),

- суддів - Князюка О.В., Гірняк Л.А. ,

за участю секретаря судового засідання - Рибачук О.І.,

учасники справи:

- заявник - ОСОБА_1 ,

- заінтересовані особи - 1) Акціонерне товариство УкрСиббанк , 2) Приватний виконавець Одеського виконавчого округу Парфьонов Георгій Володимирович ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи - Акціонерне товариство УкрСиббанк , Приватний виконавець Одеського виконавчого округу Парфьонов Георгій Володимирович, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеса, постановлену у складі судді Гуревського В. К. 23 грудня 2020 року, про відмову у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст вимог заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про визнання виконавчого листа, виданого 12.05.2020 року Малиновським районним судом м. Одеси на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 року по справі № 521/2315/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року по кредиту та процентах у розмірі - 15 351,90 євро, що станом на 29.01.2015 року за курсом НБУ становить - 275 443,71 грн., по пені у розмірі - 22,07 грн., таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що 10.12.2019 р. рішенням Малиновського районного суду м. Одеса по справі № 521/2315/15-ц позовні вимоги Акціонерного товариства УкрСиббанк (далі - Стягувач ) до ОСОБА_1 (далі - Заявник ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 р. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року по кредиту та процентах у розмірі - 15 351,90 євро, що станом на 29.01.2015 року за курсом НБУ становить - 275 443,71 грн., та по пені у розмірі - 22,07 грн., а саме: - 14 185,21 євро (що еквівалентно - 254 510,97 грн.) - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі - 944,06 євро за строк з 27.06.2014 року по 29.01.2015 року; - 1 166,69 євро (що еквівалентно 20 932,75 грн.) - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі - 10 16,83 євро за строк з 27.05.2014 року по 26.01.2015 року; - 9,87 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 28.06.2014 року по 29.01.2015 року; - 12,20 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 28.06.2014 року по 29.01.2015 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства УкрСиббанк витрати по оплаті судового збору у сумі 2754,66 грн..

11.01.2020 р. рішення суду по справі №521/2315/15-ц набрало законної сили.

13.01.2020 р. (вих. №03) ОСОБА_1 звернувся із заявою про належне виконання зобов`язань до Стягувача, в якій зазначив, що 13.01.2020 р. з метою належного виконання зобов`язань щодо погашення грошової заборгованості згідно рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 10.12.2019 року по справі №521/2315/15-ц в частині оплати суми у розмірі - 2 776,73 грн., яка складається з: - пеня у розмірі - 22,07 грн. та судового збору у сумі - 2 754,66 грн., сплатив на рахунок Стягувача суму у розмірі - 2776,73 грн.. Тобто, добровільно виконав зазначене рішення суду у вищевказаній частині, та передав Стягувачу оригінали квитанцій № 10 та № 11 про оплату.

13.01.2020 р. у зв`язку з тим, що виконати зобов`язання по рішенню Малиновського районного суду міста Одеси від 10.12.2019 року по справі №521/2315/15-ц фіатними грошима в частині сплати - 15 351,90 Євро Заявник не має змоги, тому, керуючись чинним законодавством України, а саме - Законом України Про приєднання України до Женевської Конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі № 826-XІVвід 06.07.1999 р., Законом України Про обіг векселів в Україні № 2374-111 від 2001 р., Законом України Про цінні папери та фондовий ринок № 3480-IV від 23 лютого 2006 р., Постановою НБУ Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України № 508 від 16.12.2002 р. (розділ 8), ЦК України - ст. ст. 194, 613, 545 (цінний папір, прострочення кредитора), Методичним посібником Міністерства юстиції України Вексель у виконавчому провадженні , та уклавши:

Договір № 1 про створення і використання капіталізованих нематеріальних активів (КНА), інтелектуального капіталу (ІК), стратегічного платіжного засобу (СПЗ) (тратт) від 23.12.2019 р. з Обслуговуючим кооперативом Небанківська фінансова установа спроможних домогосподарств нового економічного простору економічного ковчегу (далі - ОК НБФУСДНЕПЕК , код ЄДРПОУ: 43323440, місцезнаходження: 12420, Житомирська обл., Житомирський район, село Тетерівка, вулиця Шевченка, будинок 25) - заявник, як власник (співвласник) домогосподарства, отримав інтелектуальну здатність та створив разом з даним кооперативом інтелектуальний капітал і, надавши послуги згідно умов такого договору, отримав стратегічний платіжний засіб (тратту) (СПЗ) на суми: - 1200 000,00 грн., - 300 000,00 грн..;

Договір № 2 про врегулювання боргових зобов`язань від 23.12.2019 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут інтелектуального капіталу нового економічного простору економічного ковчегу (ТЗОВ ІІКНЕПЕК , код ЄДРПОУ 43270017, місцезнаходження: 82482, Львівська обл., місто Моршин, вулиця 50-річчя УПА, будинок 7) - від даного товариства отримав аваль на суму боргу - 15 500,00 Євро, ОСОБА_1 , в своїх інтересах та в інтересах своєї сім`ї, з метою належного виконання зобов`язань - погашення грошової заборгованості згідно рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 10.12.2019 року по справі № 521/2315/15-ц, передав Стягувачу за Актом прийому-передачі простого векселя від 13.01.2020 р. оригінал цінного паперу, платіжного розрахункового засобу - простий авальований вексель серії АА № 2834427 на суму - 15 500,00 Євро від 03.01.2020 р..

12.05.2020 р. Малиновським районним судом міста Одеса (суддею Гуревський В.К.) було видано виконавчий лист № 521/2315/15-ц про стягнення з Боржника (Заявника) заборгованості за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року по кредиту та процентах у розмірі - 15 351,90 євро, що станом на 29.01.2015 року за курсом НБУ становить - 275 443,71 грн., та по пені у розмірі - 22,07 грн..

09.06.2020 р. Заявник письмово звернувся до приватного виконавця із заявою (вих. №22) про належне виконання зобов`язань та підстав для закінчення ВП № 62205768, в якій довів до відома приватного виконавця факт сплати суми судового збору у сумі - 2 754,66 грн., та виконання боргового зобов`язання у сумі - 15 351,90 євро шляхом оформлення заборгованості векселем згідно зазначеного вище рішення суду від 10.12.2019 р. по справі №521/2315/15-ц, з доданням відповідних доказів та яку приватний виконавець отримав 09.06.2020 р., що підтверджує відповідний відбиток штампу з датою.

Таким чином, 13.01.2020 р. Заявник виконав судове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 р. по справі №521/2315/15-ц; 12.05.2020 р. на момент видачі Малиновським районним судом м. Одеси виконавчого листа №521/2315/15-ц заборгованість перед Стягувачем була вже відсутня. 28.05.2020 р. - на момент відкриття виконавчого провадження № 62205768 щодо Заявника згідно виконавчого листа №521/2315/15-ц заборгованість перед Стягувачем була вже відсутня.

Тому, видача Малиновським районним судом м. Одеси зазначеного виконавчого листа № 521/2315/15-ц від 12.05.2020 р. щодо Заявника та відкриття на його підставі ВП № 62205768 стосовно Заявника є незаконними діями з боку Стягувача та приватного виконавця. Такі дії є безпідставними, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства України (Т. 2, а. с. 1 - 7).

2.2 Позиція інших сторін в суді першої інстанції

У запереченнях на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню Акціонерне товариство УкрСиббанк просить відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 .

AT УКРСИББАНК своїм листом від 04.02.2020 надав ОСОБА_1 відповідь про те, що простий вексель серії АА № 2834427 на суму - 15 500,00 євро не може бути розрахунковим документом за кредитним договором, та повернув оригінал простого векселя серії АА № 2834427 на суму - 15 500,00 Євро разом з оригіналом акту прийому-передачі від 13.01.2020 р. на адресу ОСОБА_1 .. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі.

Крім цього, п. 9.4 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженим постановою правління НБУ № 508 від 16 грудня 2002 року передбачено, що використання векселів для розрахунків за заборгованістю за банківським кредитом не допускається.

У разі самостійного виконання рішення боржником щодо повної фактичної виплати особі суми коштів, на користь якої ухвалено рішення суду, боржник зобов`язаний надати виконавцю платіжний документ (квитанцію, платіжне доручення з відміткою банку про перерахування, тощо), який підтверджує сплату коштів стягувачу (Т. 2, а. с. 70 - 71).

2.3 Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого 12.05.2020 року Малиновським районним судом м. Одеси, на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 року по справі № 521/2315/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк заборгованості за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року по кредиту та процентах у розмірі - 15 351,90 євро, що станом на 29.01.2015 року за курсом НБУ - 275 443,71 грн., таким, що не підлягає виконанню (Т. 2, а. с. 220 - 227).

Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що ОСОБА_1 переуступив право вимоги банку до третьої особи без згоди стягувача. У кредитному договорі № 10607130001 від 10.03.2006 року не передбачено виконання зобов`язання за кредитом у вексельній формі, тому виконання зобов`язання простим векселем не є належним. Простий вексель серії АА № 2834427 на суму - 15 500,00 Євро продовжує зберігатись у ОСОБА_1 .. Отже, його доводи про належне виконання кредитного зобов`язання не відповідають дійсності.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2021 року виправлено описки в ухвалі Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2020 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, за участю заінтересованих осіб: Акціонерного товариства УкрСиббанк , Приватного виконавця Одеського виконавчого округу Парфьонова Георгія Володимировича, вказавши правильно:

В описовій частині рішення:

... Акціонерного товариства УкрСиббанк (код ЄДРПОУ 09807750)... (с. 1 абз. 1);

... Акціонерного товариства УкрСиббанк ... (с. 1 абз. 2);

... за кредитним договором № 164 МК Ф... (с. 4 абз. 4);

... Кредитного договору № 164 МК Ф ... (с. 4 абз. 14);

У кредитному договорі № 1164 МК Ф... (с. 4 абз. 15).

В мотивувальній частині рішення:

... Акціонерного товариства УкрСиббанк ... (с. 5 абз. 12);

... Кредитного договору № 164 МК Ф ... (с. 7 абз. 6);

... кредитному договорі № 164 МК Ф... (с. 7 абз. 7).

В резолютивній частині рішення:

... Акціонерного товариства УкрСиббанк (код ЄДРПОУ 09807750)... (с. 8 абз. 6).

2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2020 року. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справ, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що: 1) помилковими є висновки суду про те, що апелянт переуступив право вимоги Банку до третьої особи без згоди стягувача; 2) помилковими є висновки суду, що у кредитному договорі не передбачено виконання зобов`язання за кредитом у вексельній формі, тому виконання зобов`язання простим векселем не є належним; 3) суд першої інстанції не врахував, що кредитні договори припинили свою дію з 28.11.2014 року. Тобто, способи (форми) виконання рішення суду не можуть регулюватись умовами кредитного договору; 4) з моменту передачі векселя стягувачу зобов`язання за рішенням суду припинилось та з`явилось зобов`язання за векселем; 5) форма виконання боргового зобов`язання у спосіб передавання цінного паперу (векселя) через індосамент не передбачає укладання додаткового договору про врегулювання боргу; 6) суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що простий вексель серії АА № 2834427 на суму - 15 500,00 Євро за твердженням заявника переданий Товариству з обмеженою відповідальністю Інститут інтелектуального капіталу нового економічного простору економічного ковчегу , а отже його доводи про належне виконання кредитного зобов`язання не відповідають дійсності; 7) 13.01.200 року апелянт добровільно погасив заборгованість векселем через індосамент; 8) оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена поза межами судового засідання без повідомлення (виклику) учасників справи (Т. 3, а. с. 163 - 175).

2.6 Узагальнені доводи заявника в апеляційному суді

У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство УкрСиббанк просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Акціонерне товариство УкрСиббанк вказує на те, що у разі самостійного виконання рішення боржником щодо повної фактичної виплати особі суми коштів, на користь якої ухвалено рішення суду, боржник зобов`язаний надати виконавцю платіжний документ (квитанцію, платіжне доручення з відміткою банку про перерахування, тощо), який підтверджує сплату коштів стягувачу. Умовами кредитного договору не передбачено виконання зобов`язання у вексельній формі, а тому виконання зобов`язання простим векселем не є належним (Т. 3, а. с. 218 - 219).

Приватний виконавець Одеського виконавчого округу Парфьонов Георгій Володимирович не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзив на апеляційну скаргу від останнього не надійшов.

2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеса від 23 грудня 2020 року (Т. 3, а. с. 198).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.05.2021 року призначено розгляд справи у приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 199).

07 травня 2021 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 про забезпечення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.05.2021 року заяву ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 про забезпечення заяви у справі №521/2315/15-ц задоволено частково.

Зупинено стягнення на підставі виконавчого документа, а саме - Виконавчого листа №521/2315/15-ц, виданого 12 травня 2020 року Малиновським районним судом м. Одеси на виконання рішення від 10 грудня 2019 року.

Заборонено здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме - квартири АДРЕСА_1 , і належить ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), до завершення розгляду даної справи та винесення судового рішення (Т. 3, а. с. 203 - 207).

29.07.2021 року від АТ "УКРСИББАНК" надійшов відзив на апеляційну скаргу (Т. 3, а. с. 218 - 219).

01.09.2021 року від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення (Т. 4, а. с. 2 - 7).

11.11.2021 року від АТ "УКРСИББАНК" надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, багаторазове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 року задоволено позовні вимоги AT УКРСИББАНК до ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (код 09807750, місцезнаходження - м. Київ, пр-кт Московський, 60) заборгованість за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року (в системі обліку банку №10607130001) по кредиту та процентах у розмірі 15351,90 євро, що станом на 29.01.2015 року за курсом НБУ 275443,71 грн., та по пені у розмірі 22,07 грн., а саме:

- 14 185,21 євро (що еквівалентно - 254 510,97 грн.) - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі - 944,06 євро за строк з 27.06.2014 року по 29.01.2015 року;

- 1 166,69 євро (що еквівалентно - 20 932,75 грн.) - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі - 1 016,83 євро за строк з 27.05.2014 року по 26.01.2015 року;

- 9,87 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 28.06.2014 року по 29.01.2015 року;

- 12,20 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 28.06.2014 року по 29.01.2015 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства УкрСиббанк витрати по оплаті судового збору у сумі - 2 754,66 грн..

11.01.2020 р. рішення суду по справі №521/2315/15-ц набрало законної сили.

13.01.2020 р. з метою належного виконання зобов`язань щодо погашення грошової заборгованості згідно рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 10.12.2019 року по справі №521/2315/15-ц в частині оплати суми у розмірі - 2 776,73 грн., яка складається з: пені у розмірі - 22,07 грн. та судового збору у сумі - 2 754,66 грн., сплатив на рахунок Стягувача суму у розмірі - 2 776,73 грн., тобто добровільно виконав зазначене рішення суду, та передав Стягувачу оригінали квитанцій № 10 та № 11 про оплату.

13.01.2020 р. у зв`язку з тим, що виконати зобов`язання по рішенню Малиновського районного суду міста Одеси від 10.12.2019 року по справі №521/2315/15-ц фіатними грошима в частині оплати 15351,90 Євро Заявник не мав змоги, тому, керуючись чинним законодавством України, а саме Законом України Про приєднання України до Женевської Конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі № 826-XІVвід 06.07.1999 р.; Законом України Про обіг векселів в Україні № 2374-111 від 2001 р.; Законом України Про цінні папери та фондовий ринок № 3480-IV від 23 лютого 2006 р.; Постановою НБУ Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України № 508 від 16.12.2002 р. (розділ 8); ЦК України - ст. 194, 613, 545 (цінний папір, прострочення кредитора); Методичним посібником Міністерства юстиції України Вексель у виконавчому провадженні , та уклавши:

Договір № 1 про створення і використання капіталізованих нематеріальних активів (КНА), інтелектуального капіталу (ІК), стратегічного платіжного засобу (СПЗ) (тратт) від 23.12.2019 р. з Обслуговуючим кооперативом Небанківська фінансова установа спроможних домогосподарств нового економічного простору економічного ковчегу (далі - ОК НБФУСДНЕПЕК , код ЄДРПОУ: 43323440, місцезнаходження: 12420, Житомирська обл., Житомирський район, село Тетерівка, вулиця Шевченка, будинок 25) - заявник, як власник (співвласник) домогосподарства, отримав інтелектуальну здатність та створив разом з даним кооперативом інтелектуальний капітал і, надавши послуги згідно умов такого договору, отримав стратегічний платіжний засіб (тратту) (СПЗ) на суми - 1200 000,00 грн., 300 000,00 грн.

Договір № 2 про врегулювання боргових зобов`язань від 23.12.2019 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут інтелектуального капіталу нового економічного простору економічного ковчегу (ТЗОВ ІІКНЕПЕК , код ЄДРПОУ 43270017, місцезнаходження: 82482, Львівська обл., місто Моршин, вулиця 50-річчя УПА, будинок 7) - від даного товариства отримав аваль на суму боргу 15500,00 Євро, ОСОБА_1 , в своїх інтересах та в інтересах своєї сім`ї, з метою належного виконання зобов`язань: погашення грошової заборгованості згідно рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 10.12.2019 року по справі № 521/2315/15-ц, передав Стягувачу за Актом прийому-передачі простого векселя від 13.01.2020 р. оригінал цінного паперу, платіжного розрахункового засобу - простий авальований вексель серії АА № 2834427 на суму - 15 500,00 Євро від 03.01.2020 р.

14.01.2020 р. поштовим відправленням, трек-номер якого 6508503063285, Стягувач отримав заяву про належне виконання зобов`язань від 13.01.2020 р. (вих. №03) з додатками: - оригінал квитанції №10 про оплату - 2 754,70 грн.; - оригінал квитанції №11 про оплату - 22,10 грн.; - оригінал простого векселя серії АА № 2834427 на суму 15500,00 Євро; - оригінал акту прийому-передачі простого векселя (4 примірника); - копія рішення суду від 10.12.2019 р. по справі №521/2315/15-ц, що підтверджується роздруківкою про пошук поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти та описом вкладення у лист.

AT УКРСИББАНК своїм листом від 04.02.2020 надав ОСОБА_1 відповідь про те, що простий вексель серії АА № 2834427 на суму - 15 500,00 євро не може бути розрахунковим документом за кредитним договором, та повернув оригінал простого векселя серії АА № 2834427 на суму - 15 500,00 Євро разом з оригіналом акту прийому-передачі від 13.01.2020 р. на адресу ОСОБА_1

12.05.2020 р. AT УКРСИББАНК отримав виконавчий лист по справі 521/2315/15-й щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, та в подальшому пред`явив до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Парфьонову Г.В..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Між сторонами виникли правовідносини щодо виконання рішення суду про стягнення грошових коштів.

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується частково з висновками суду першої інстанції.

3.4 Мотиви відхилення/прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу

Помилковими є доводи апелянта, що кредитні договори припинили свою дію з 28.11.2014 року, тобто способи (форми) виконання рішення суду не можуть регулюватись умовами кредитного договору, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (№ 14-10цс18)

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї

суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для

нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений

кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (№ 14-154цс18)

Кредитним договором №164 МКФ від 10.03.2006 року, передбачено, що Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав.

Зміна стоку дії договору не припиняє зобов`язальних правовідносин між сторонами договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

Отже, кредитний договір №164 МКФ був укладений 10.03.2006 року і в ньому сторони досягли домовленості про те, що позичальник повинен повернути грошові кошти у Євро зі сплатою відсотків відповідно до умов договору, на рахунок АКІБ Укрсиббанк і яким чином визначається порядок дострокового повернення кредиту.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 року у справі №521/2315/15-ц, тільки визначено остаточну суму заборгованості, що підлягає стягненню за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року. Вказане рішення суду набрало законної сили 11.01.2020 року.

В матеріалах справи відсутні докази, що кредитний договір №164 МКФ від 10.03.2006 року розірваний, визнаний недійсним або нікчемним. Тобто, з наведеного виходить, що пред`являючи вимогу про дострокове повернення кредиту, банк змінив тільки строк дії договору кредитування, не змінюючи сам зміст договору та зміст зобов`язань за ним. Тобто, повернення заборгованості діє на умовах передбачених кредитним договором №164 МКФ від 10.03.2006 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Умовами Кредитного договору № 10607130001 від 10.03.2006 року не передбачено виконання зобов`язання за кредитом у вексельній формі.

Повернення боргу за кредитним договором може проводитись у два способи, а саме - у добровільному порядку та у примусовому порядку.

Добровільний порядок здійснюється за власним волевиявленням боржника на користь чи в інтересах стягувача, тобто шляхом здійснення платежу (платежів) безпосередньо на рахунок стягувача, в даному випадку АБ Укрсиббанк .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Примусовий порядок виконання рішення суду покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України "Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців. Кошти стягувачу, стягнуті з боржника, перераховуються не пізніше наступного робочого дня з дня надходження на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби на банківські реквізити стягувача.

Відповідно до п. 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 р., перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних доручень. Копії платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.

Законом України Про виконавче провадження передбачено, що повна фактична виплата особі, на користь якої ухвалено рішення суду, суми коштів може бути здійснена боржником в самостійному порядку, про що відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавця.

Отже, у разі самостійного виконання рішення боржником, щодо повної фактичної виплати особі суми коштів, на користь якої ухвалено рішення суду, боржник зобов`язаний надати виконавцю платіжний документ (квитанцію, платіжне доручення з відміткою банку про перерахування, тощо), який підтверджує сплату коштів стягувачу.

Верховний Суд сформував правову позицію, що належне виконання судового рішення щодо стягнення заборгованості повинно підтверджуватись платіжними документами (квитанціями) з відміткою банка щодо їх перерахування.

Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 585/4045/18, провадження № 61-4141 ск19

ОСОБА_1 , придбав бланк простого векселя серії АА № 2834427 в комерційному банку і акцептував його на суму - 15 500,00 Євро.

ОСОБА_1 звернувся до AT УКРСИББАНК із заявою від 13.01.2020 року про належне виконання зобов`язань простим векселем, до якого додав простий вексель серії АА № 2834427 на суму - 15 500,00 Євро.

AT УКРСИББАНК своїм листом від 04.02.2020 надав ОСОБА_1 відповідь про те, що простий вексель серії АА № 2834427 на суму - 15 500,00 євро не може бути розрахунковим документом за кредитним договором, та повернув оригінал простого векселя серії АА № 2834427 на суму - 15 500,00 Євро разом з оригіналом акту прийому-передачі від 13.01.2020 р. на адресу ОСОБА_1

AT УКРСИББАНК не приймав від боржника ОСОБА_1 простий вексель в якості виконання зобов`язання, не укладав з ним письмового договору, який би підтверджував прийняття виконання, та відповідно повернув боржнику оригінал простого векселя разом з актом приймання-передачі від 13.01.2020 р..

Простий вексель серії АА № 2834427 на суму - 15 500,00 Євро продовжує зберігатись у ОСОБА_1 , тому доводи апелянта про належне виконання кредитного зобов`язання не відповідають дійсності.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що виконання зобов`язання за кредитом простим векселем не є належним виконанням.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про обіг векселів в Україні , видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

Крім цього, п. 9.4 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженим постановою правління НБУ № 508 від 16 грудня 2002 року передбачено, що використання векселів для розрахунків за заборгованістю за банківським кредитом не допускається.

Оскільки використання векселів для розрахунків за заборгованістю за банківським кредитом не допускається, то колегія суддів не приймає доводи апелянта, що він добровільно погасив заборгованість векселем через індосамент.

Доводи апелянта про те, що з моменту передачі векселя стягувачу зобов`язання за рішенням суду припинилось та з`явилось зобов`язання за векселем, не заслуговують на увагу у зв`язку з вищенаведеним обґрунтуванням.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування ухваленого у справі судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Підсумовуючи вище викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що простий вексель серії АА № 2834427 на суму 15500,00 Євро переданий Товариству з обмеженою відповідальністю Інститут інтелектуального капіталу нового економічного простору економічного ковчегу не є належним виконанням кредитного зобов`язання, а тому доводи апелянта не заслуговують на увагу.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018 р., в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною права на суд , а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (п.40 рішення від 19.03.97 у справі Горнсбі проти Греції ).

Згідно зі ст.1 закону Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на зазначене питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перешкодою для завершення судового провадження.

Виконавчий лист у даній справі виданий на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

Необхідним для позитивного вирішення питання щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є порушення прав боржника видачею виконавчого листа чи його виконанням.

У даній справі колегією суддів не встановлено будь-яких порушень прав та інтересів боржника.

Доводи апелянта, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена поза межами судового засідання без повідомлення (виклику) учасників справи, колегія суддів приймає з огляду на наступне.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема , гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (пункт 3 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на усне слухання . Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Згідно частини першої статті 240 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Відповідно до матеріалів справи, у судовому засіданні, яке було призначено на 02.12.2020 року був присутній представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу судового засідання від 02.12.2020 року, була оголошена перерва на 21.12.2020 року.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 була належним чином сповіщена про дату, час та місце проведення наступного судового засідання, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

У судове засідання 21.12.2020 року сторони не з`явились, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 23.12.2020 року.

У судове засідання 23.12.2020 року сторони не з`явились та справа розглянута за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Матеріали справи не містять належних доказів повідомлення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 про розгляд справи, що в свою чергу свідчить про неналежне повідомлення учасника справи.

Суд першої інстанції провів судове засідання без участі апелянта, чим обмежив його у праві брати участь в судовому засіданні та порушив його права, передбачені пунктом 2 частини першої статті 43, частинами п`ятою, шостою статті 368 ЦПК України.

Таким чином, вказані порушення є підставою для обов`язкового скасування рішення і ухвалення нового судового рішення (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими, а тому вона підлягає задоволенню частково.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, але судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до вирішення справи за відсутності неповідомленого належним чином апелянта, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого 12.05.2020 року Малиновським районним судом м. Одеси на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 року по справі № 521/2315/15-ц, таким, що не підлягає виконанню, за вищевказаного обґрунтування.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню застосовані обмеження ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.05.2021 року підлягають скасуванню.

3.6 Порядок та строк касаційного оскарження

Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 353, пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про визнання його таким, що не підлягає виконанню, після її перегляду в апеляційному порядку, не може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -- задовольнити частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеса від 23 грудня 2020 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого 12.05.2020 року Малиновським районним судом м. Одеси на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 року по справі № 521/2315/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк заборгованості за кредитним договором №164 МК Ф від 10.03.2006 року по кредиту та процентах у розмірі - 15 351,90 євро, що станом на 29.01.2015 року за курсом НБУ становить - 275443,71 грн., таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Скасувати застосовані ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.05.2021 року обмеження, а саме:

- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, а саме - Виконавчого листа №521/2315/15-ц, виданого 12 травня 2020 року Малиновським районним судом м. Одеси на виконання рішення від 10 грудня 2019 року.

- заборону здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме - квартири АДРЕСА_1 , і належить ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), до завершення розгляду даної справи та винесення судового рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 16 листопада 2021 року

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Суддів О. В. Князюк

Л. А. Гірняк