Постанова

від 04.11.2021 по справі 921/555/17-г/14

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2021 р. Справа №921/555/17-г/14

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Кравчук Н.М.

секретар судового засідання Федорів Н.В.

розглянув апеляційну скаргу Комунального підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна аптека №78»

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.06.2021 про відмову у задоволенні скарг на дії державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (суддя Руденко О.В., повний текст ухвали складено 01.07.2021)

у справі №921/555/17-г/14

за позовом позивача-1 Комунального підприємства "Підприємство матеріально-технічного забезпечення Тернопільської міської ради"

позивача-2 Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради

до відповідача Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Тернопільська міська рада

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільська обласна рада

про зобов`язання звільнити нежитлове приміщення комунальної власності

представники учасників судового процесу в судове засідання не з`явились

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2017 задоволено позов у справі №921/555/17-г/14, зобов`язано Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна аптека №78» звільнити індивідуально визначене майно комунальної власності - нежитлові приміщення, площею 633,7 кв. м. за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 23 та передати його по акту приймання-передачі Комунальному підприємству «Підприємство матеріально-технічного забезпечення Тернопільської міської ради» . Поряд з тим, присуджено до стягнення з Комунального підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна аптека №78» на користь Комунального підприємства «Підприємство матеріально-технічного забезпечення Тернопільської міської ради» та на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради по 800 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення, 21 грудня 2018 року Господарський суд Тернопільської області видав наказ.

З метою виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2018 у справі №921/555/17-г/14 старший державний виконавець Тернопільського міського ВДВС Головного ТУЮ у Тернопільській області Шопа Тетяна Богданівна відкрила виконавче провадження №57963748 (постанова державного виконавця від 21.12.2018).

В ході здійснення виконавчого провадження №57963748 Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради Тернопільська обласна аптека №78 звернулося до Господарського суду Тернопільської області із низкою скарг на дії органу ДВС, а саме, із скаргами від 08.06.2021, від 10.06.2021, від 11.06.2021, від 12.06.2021 та від 14.06.2021.

У наведених скаргах скаржник просив:

1) визнати дії державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Юлії Миронівни, Рудої Оксани Миронівни та начальника Тернопілського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Банаха Володимира Дмитровича, здійснені в межах виконавчого провадження №57963748 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/555/17-г/14 від 21.12.2018 - протиправними (незаконними);

2) визнати протиправною (незаконною) та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесену державними виконавцями Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Юлією Миронівною та Рудою Оксаною Миронівною від 21.05.2021, 24.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021, 27.05.2021, 28.05.2021, 31.05.2021, 01.06.2021, 02.06.2021, 03.06.2021, 04.06.2021, 07.06.2021, 08.06.2021 у виконавчому провадженні №57963748;

3) зобов`язати державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Юлію Миронівну, Руду Оксану Миронівну та начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Банаха Володимира Дмитровича відновити права власності Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78 на описане майно згідно постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.05.2021, 24.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021, 27.05.2021, 28.05.2021, 31.05.2021, 01.06.2021, 02.06.2021, 03.06.2021, 04.06.2021, 07.06.2021, 08.06.2021 та привести виконавче провадження у відповідність до вимог закону.

В обґрунтування поданих скарг відповідач посилався, зокрема, на те, що при винесені вище перелічених постанов державними виконавцями проігноровано вимоги ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", внаслідок недотримання визначених строків та порушення процедури проведення опису та арешту майна.

Ухвалами Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2021, 15.06.2021, 16.06.2021 вказані скарги було прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24 червня 2021 року (повний текст складено 01.07.2021), у задоволенні вищевказаних скарг Комунального підприємства Тернопільської обласної ради Тернопільська обласна аптека №78 відмовлено.

Постановляючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з наступного:

1) під час опису та арешту майна боржника, державні виконавці фактично керувалися ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", хоча і оскаржувані постанови винесені з посиланням на ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки: а) оскаржувані постанови державних виконавців стосуються примусового виконання рішення про виселення, в той час як ст. 56 Закону регулює примусове виконання рішення майнового характеру; б) відносно арештованого та описаного майна згідно оскаржуваних постанов, підлягають застосуванню положення саме ст. 66, яка встановлює чіткий алгоритм та послідовність дій державного виконавця при виселенні боржника. В той же час, з фактичних обставин даної справи не вбачається факту порушень державними виконавцями норм ст. 66 Закону;

2) наявні у матеріалах справи матеріали виконавчого провадження дають підстави для висновку про те, що державний виконавець неодноразово на виконання приписів Закону вчиняв виконавчі дії, спрямовані на фактичне виконання рішення суду, натомість, відповідач ухиляється від виконання такого;

3) з приводу інших доводів відповідача, суд зазначив наступне:

- під час опису та арешту майна представник аптечного закладу був присутній, про що свідчить його підпис на відповідних постановах, що спростовує його твердження про недопущення до вчинення виконавчих дій його представників. Щодо відсутності при винесенні постанови від 21.05.2021 керівника скаржника, то державний виконавець встановив, що така відсутність пов`язана з її перебуванням за межами України, а стосовно недопуску адвоката Подковського А.О., то останнім не були підтверджені його повноваження щодо представництва;

- стосовно тверджень скаржника про особисту заінтересованість понятих Ониськів В.З. та ОСОБА_1 у вчиненні виконавчих дій, оскільки вказані особи перебували у трудових відносинах із стягувачем, суд встановив, що державному виконавцю під час проведення виконавчих дій не було відомо про вказані обставини, присутні учасники виконавчого провадження не висловлювали заперечень стосовно залучення вказаних осіб в якості понятих, а перед початком виконавчих дій понятим було роз`яснено їх права та обов`язки, про що зазначено в постановах. Виходячи зі змісту ст.18 Закону, суд дійшов висновку, що вказана норм не покладає на державного виконавця обов`язку вчиняти дії по перевірці правомірності залучення конкретних осіб в якості понятих при проведенні виконавчих дій. Водночас, в клопотанні боржника про відвід понятих не було посилань на існуючі трудові відносини між стягувачем і понятими;

- призначення директора стягувача Фляк О.О. відповідальною особою за збереження арештованого майна (п.3 оспорюваних постанов) та попередження останнього про кримінальну відповідальність не суперечить нормам ч.8 ст. 56 та частин 1, 3, 4 ст. 58 Закону, оскільки законодавець не обмежує коло осіб, які можуть бути зберігачами описаного майна;

- незазначення державним виконавцем в оскаржуваних постановах вартості майна пов`язане із тим, що описане майно не буде реалізовуватись (виконавче провадження стосується виселення боржника із приміщень);

- твердження відповідача про відсутність у зберігача прав на зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів спростовуються відомостями з ліцензійного реєстру на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, відповідно до якого Комунальне некомерційне підприємство "Міська комунальна лікарня №3" Тернопільської міської ради з 08.04.2021 володіє ліцензією на право проводження господарської діяльності, зокрема, з придбання, зберігання, перевезення, реалізації (відпуску) наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів з аналогічною номенклатурою як і у КП Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" (витяги долучені до матеріалів справи);

- доводи скаржника про те, що внаслідок дії державних виконавців постраждають ветерани, пенсіонери, інваліди, хворі на коронавірус та інші, оскільки КП Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" здійснює реалізацію ліків по державній програмі безоплатних (доступних) ліків є безпідставними, оскільки відповідач не є єдиним закладом, що забезпечує відпуск населенню лікарських засобів з обмеженим обігом.

КП Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78", не погодившись з вказаною ухвалою, подало апеляційну скаргу, у якій послалося на те, що постановляючи її, місцевий господарський суд визнав встановленими обставини, які не є доведеними, а також дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим просило цю ухвалу скасувати і постановити нову, якою задоволити усі вимоги його скарг на дії державних виконавців від 08.06.2021, від 10.06.2021, від 11.06.2021, від 12.06.2021 та від 14.06.2021.

У своїй апеляційній скарзі відповідач послався на наступне:

1) при постановленні оскаржуваної ухвали суд дійшов взаємовиключних висновків щодо застосування ст. 56 та 66 Закону України Про виконавче провадження , а саме, зазначивши про те, що до спірних відносин підлягає застосуванню стаття 66, здійснив цитування у своїй ухвалі ст. 56;

2) в ухвалі суд неодноразово посилався на те, що спірне виконавче провадження стосується виселення КП Тернопільської обласної ради Тернопільська обласна аптека №78 , однак, в останнього немає жодного рішення саме про виселення; слід врахувати, що рішення суду у даній справі має майновий характер і жодним чином не стосується виселення;

3) суд дійшов взаємовиключних висновків щодо присутності/відсутності представників боржника при проведенні спірних виконавчих дій, а саме, не встановив які саме представники аптеки є повноважними представниками, причин відсутності керівника аптеки Жерухи О.В. при проведенні виконавчих дії в інші дати, окрім 21.05.2021. Також суд дійшов незаконних висновків щодо участі у спірних виконавчих діях понятих, які були працівниками стягувача, оскільки відсутність повідомлення боржника про неналежного понятого не робить відповідну виконавчу дію автоматично законною. Крім того, суд не надав належної та повної оцінки доводам боржника про незаконність вилучення виконавчою службою бухгалтерських документів, що прямо суперечить вимогам п.9 ст. 9 Закону України Про виконавче провадження та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність ;

4) у жодній з оскаржуваних постанов державних виконавців не обґрунтовано мотиви для накладення арешту на майно боржника. Крім того, ні судом, ні виконавчою службою не ухвалювалось жодних рішень щодо зупинення роботи аптеки, а арешти державним виконавцем накладались на майно та ліки аптеки (а не на приміщення), що свідчить про безпідставність таких арештів та про те, що внаслідок їх накладення постраждали ветерани АТО, пенсіонери, інваліди, хворі на коронавірус та інші особи;

5) всупереч вимог Закону України Про лікарські засоби , суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про можливість передачі на зберігання лікарських засобів КНП Міська комунальна лікарня №3 , однак, жодних дозвільних документів з цього приводу матеріали справи не містять.

Позивач-2 та Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) подали до суду відзиви на апеляційну скаргу, в яких заперечили доводи та вимоги апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Стосовно доводів скаржника зазначили наступне:

1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12. 2012 №18-рп/2012);

2) судом першої інстанції вірно встановлено усі обставини справи, зокрема той факт, що з моменту прийняття Господарським судом Тернопільської області рішення від 14 листопада 2017 року у справі №921/555/17- г/14, яким зобов`язано Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради Тернопільська обласна аптека №78 звільнити індивідуально визначене нерухоме майно комунальної власності, відповідач вказане рішення суду не виконав;

3) вчинення державними виконавцями фактичних дій, спрямованих на забезпечення виконання рішення у даній справі, почалось з 16.03.2021 (моменту направлення вимоги про добровільне виконання рішення суду), зокрема, боржника неодноразово зобов`язувалось виконати рішення суду, а також укласти договір з КНП Міською комунальною лікарнею№3 Тернопільської міської ради про вилучення, транспортування та подальше зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, що знаходяться в спірному приміщені, однак цього навмисно не зроблено. Боржник не був позбавлений можливості самостійно забрати/вилучити своє майно, щоб в подальшому не звертатися з безпідставними скаргами до суду до 21.05.2021, а також під час проведення виконавчих дій з 21.05.2021 по 08.06.2021. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на сприяння боржника виконавчій службі у виконанні рішення суду. Крім того, скаржником не надано ніяких документів, які могли б підтвердити вчинення ним будь-яких дій, направлених на виконання рішення у даній справі;

4) у своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у справі №921/105/19, що є абсолютно безпідставним, адже вказане рішення було скасоване Верховним Судом 21.01.2020, справу передано на новий розгляд за результатом якого прийнято рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2020, яке залишене у силі Західним апеляційним господарським судом 09.12.2020. Зазначені рішення у справі №921/105/19 спростовують твердження скаржника про те, що нежитлове приміщення, яке необхідно звільнити на виконання рішення суду у справі№921/555/17-г/14, належить до комунальної власності Тернопільської обласної ради;

5) усі дії державного виконавця, як про це вірно зазначено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, при примусовому виконанні рішення суду про звільнення приміщення, було проведено у чіткій відповідності до порядку, визначеного статтею 66 Закону. Закону України Про виконавче провадження ;

6) боржник не надав жодних реальних доказів протиправних дій державних виконавців, які зазначені як суб`єкти оскарження.

Позивач-1 та третя особа-2 не виконали вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 та не подали відзивів чи письмових пояснень на апеляційну скаргу.

В судове засідання 04.11.2021 жоден із учасників судового процесу не забезпечив явку своїх представників з огляду на те, що у судовому засіданні від 18.10.2021, після заслуховування усних виступів представників по суті апеляційної скарги, суд наголосив на необов`язковості їх явки у наступне судове засідання.

В той же час, усі учасники даного судового процесу були повідомлені про нього згідно контактних даних, відомості про які містяться в матеріалах справи. Крім того, процесуальні документи апеляційного суду у порядку, встановленому Законом України Про доступ до судових рішень , були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Зважаючи на наведене, з огляду на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також на те, що явка учасників судового процесу не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги можливо завершити без представників учасників судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, з огляду на наступне:

На виконанні в Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження ВП№57963748 з примусового виконання наказу №921/555/17-г/14 від 21.12.2018, виданого Господарським судом Тернопільської області.

Як було зазначено вище, відповідне виконавче провадження було відкрито 21.12.2018 і зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, тобто в термін, визначений ст. 26 Закону України Про виконавче провадження .

09.01.2019 державний виконавець здійснив вихід за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 23 та склав акт, у якому вказав, що рішення суду не виконано, а спірне приміщення боржником не звільнено. Також, директор боржника Жеруха О.В. надала письмові пояснення з даного приводу.

Постановою від 11.01.2019 на боржника накладено штраф за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн та водночас зобов`язано останнього виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

11.01.2019 державний виконавець повторно надіслав вимогу про звільнення нежитлового приміщення та надання документів на підтвердження виконання рішення суду.

25.01.2019 державний виконавець повторно здійснив виїзд за адресою розміщення спірного приміщення та встановив, що рішення Господарського суду Тернопільської області №921/555/17-г/14 не виконано, не звільнено приміщення про, що склав акт.

Крім того, 25.01.2019 державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу за не виконання рішення суду в розмірі 10 200,00 грн, в якій зобов`язав боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Враховуючи невиконання боржником законних вимог, 29.01.2019 державний виконавець надіслав повідомлення в поліцію про вчинення посадовою особою Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" кримінального правопорушення передбаченого ст.382 КК України.

01.02.2019 державний виконавець сформував вимогу №4477, в якій зобов`язав боржника до 08 лютого 2019 року виконати рішення суду у справі №921/555/17-г/14 про звільнення майна площею 633,7 кв.м. за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 23 та його передачі стягувачу по акту прийому - передачі. Вказана вимога була направлена боржнику.

08.02.2019 посадовою особою органу ДВС здійснено вихід за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 23 та встановлено, що судове рішення не виконано, приміщення не звільнено, державним виконавцям вчинялись перешкоди, про що складено акт.

Керуючись ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" 08.02.2019 державний виконавець виніс постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 18.02.2019 та оформив вимогу №5441, в якій зобов`язав боржника до 19.02.2019 виконати рішення суду та передати майно стягувачу по акту прийому-передачі.

Посадовою особою органу ДВС 19.02.2019 у черговий раз здійснено вихід за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 23 та встановлено, що рішення знову не виконано, про що складено акт державного виконавця.

У свою чергу боржник звернувся до суду зі скаргою на дії органу ДВС та заявою про відстрочення рішення суду.

31.01.2019 Господарський суд Тернопільської області постановив ухвали №921/555/17-г/14, якими відмовив у задоволенні: - скарги Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" від 04.01.2019 (на постанову від 21.12.2018 про відкриття виконавчого провадження №57963748); - заяви від 15.01.2019 про відстрочення виконання судового рішення.

Окрім цього, 28.11.2019 Господарський суд Тернопільської області постановив ухвалу, якою відмовив у задоволені: - заяви Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" від 15.02.2019 про визнання судового наказу від 21.12.2018 у справі №921/555/17-г/14 таким, що не підлягає виконанню; - клопотання про зупинення виконання вказаного виконавчого документа.

08.07.2020 Господарським судом Тернопільської області було ухвалено рішення у справі №921/105/19, яким у відмовлено у задоволенні позову Тернопільської обласної ради до відповідачів Виконавчого комітету Тернопільської міської ради та Тернопільської міської ради про:

- визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №314 від 15.03.2007 "Про оформлення права власності за Тернопільською міською радою";

- скасування свідоцтва про право власності Тернопільської міської ради серії САВ №051362 від 18.04.2007, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради;

- визнання права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради на нежитлове приміщення за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 23 загальною площею 634,3 кв. м.

Вказане рішення залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020.

16.03.2021 на адресу органу виконання надійшла заява від стягувача з проханням виконати рішення суду по справі №921/555/17-г/14 від 21.12.2018, а саме, звільнити індивідуально визначене майно комунальної власності - нежитлові приміщення, площею 633,7 кв. м. за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 23 та передати це майно по акту приймання-передачі Комунальному підприємству "Підприємство матеріально-технічного забезпечення Тернопільської міської ради".

На підставі заяви стягувача, 16.03.2021 державний виконавець виніс вимогу №17201, в якій зобов`язав керівника Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" Жеруху О.В. виконати рішення суду №921/555/17-г/14, а саме: звільнити вище вказане майно та повідомити орган ДВС в найкоротші терміни про виконання. Вимогу надіслано рекомендованою кореспонденцією.

Крім того, 17.03.2021 державний виконавець виніс вимогу №17919, яку надіслав наступним адресатам: Комунальному некомерційному підприємству "Міська комунальна лікарня №3" Тернопільської міської ради, Тернопільському обласному виробничо-торговому аптечному об`єднанню, Тернопільському некомерційному підприємству "Тернопільська комунальна міська лікарня №2", Комунальному некомерційному підприємству "Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги", Комунальному підприємству Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78", КП "Підприємству матеріально-технічного забезпечення Тернопільської міської ради". У даній вимозі зазначеним медичним закладам запропоновано прийняти рішення про можливу дату та час здійснення вилучення, транспортування та прийняття наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться в Комунальному підприємстві Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" (м. Тернопіль, вул. Руська, 23).

Комунальне некомерційне підприємство "Міська комунальна лікарня №3" Тернопільської міської ради повідомило листом від 30.03.2021 №244, що на даний час є технічна можливість прийняти на зберігання наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, які знаходяться в Комунальному підприємстві Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78".

Вимогою державного виконавця від 11.05.2021 №27739 зобов`язано боржника звільнити приміщення, площею 633,7 кв. м за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 23 до 21.05.2021 та укласти договір з Комунальним некомерційним підприємством "Міська комунальна лікарня №3" щодо вилучення, транспортування та зберігання наркотичних засобів, психотропних речовини та прекурсорів, які знаходяться в Комунальному підприємстві Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78".

Оскільки боржником не виконано вимогу від 11.05.2021, державний виконавець розпочав примусове виконання наказу №921/555/17-г/14 про звільнення приміщення.

Так, 21.05.2021, 24.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021, 27.05.2021, 28.05.2021, 31.05.2021, 01.06.2021, 02.06.2021, 03.06.2021, 04.06.2021, 07.06.2021 та 08.06.2021 було проведено опис майна, що знаходиться за адресою вул. Руська, 23. м. Тернопіль, про що складено відповідні постанови.

Крім того, 08.06.2021 державний виконавець встановив, що договору про передачу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, так як і акту приймання-передачі приміщення не укладалось, про що склав акт державного виконавця.

Керуючись ст. 32 Закону України Про виконавче провадження , 08.06.2021 державний виконавець виніс постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 24.06.2021.

Також, 10.06.2021 виконавець надіслав керівнику боржника виклик №31460 до державного виконавця на 23.06.2021 на 09:00 год. для надання письмових пояснень щодо невиконання рішення суду. Окрім цього, виніс вимогу №31477, в якій зобов`язав боржника до 24.06.2021 виконати рішення суду, тобто, звільнити приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12. 2012 №18-рп/2012).

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з положеннями ст. 18 Закону, державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Зокрема, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до п. 6 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №2832/5 від 29.09.2016, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Оцінивши доводи скаржника з того приводу, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2017 у справі №921/555/17-г/14, нібито, є рішенням майнового характеру та не стосується виселення КП Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" із спірних приміщень, колегія суддів вважає такі безпідставними. Так, за змістом вказаного рішення КП Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" було зобов`язане звільнити спірне індивідуально визначене майно комунальної власності та передати його по акту приймання-передачі розивачу-1.

З огляду на це, на переконання колегії суддів, вказане рішення підлягає примусовому виконанню в порядку ст. 66 Закону України Про виконавче провадження . Наявність покликання в оскаржуваних постановах державного виконавця на ст. 56 вказаного Закону, яка врегульовує порядок накладення арешту і вилучення майна боржника, не свідчить про незаконність дій державного виконавця.

Так, відповідно до ст. 66 Закону, яка міститься у розділі 8 Виконання рішень немайнового характеру , встановлено наступний порядок виконання рішення про виселення боржника:

- державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово (частина 1);

- державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення (частина 2);

- примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі (частина 3);

- примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції (частина 4);

- якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов`язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем (частина 5);

-якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному цим Законом (частина 6);

- передане для зберігання майно боржника повертається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов`язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов`язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації майна боржника або його частини. Зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців з дня передачі на зберігання. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному цим Законом. Отримані від реалізації такого майна кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику. У разі якщо майно не було реалізовано, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном (частина 7);

- про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення (частина 8).

При цьому, стаття 56 Закону, яка міститься у розділі 7 Порядок звернення стягнення на майно боржника , окрім того, що встановлює порядок накладення арешту і вилучення майна боржника, також і визначає порядок здійснення опису майна.

Так, відповідно до ч. 5 вказаної статті, про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 9 вказаної статті, під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

В свою чергу, стаття 66 Закону не містить детальних правил щодо здійснення опису майна. В той же час, частина 7 вказаної статті передбачає можливість звернення стягнення на описане майно шляхом його реалізації.

Оскаржувані постанови державних виконавців від 05.2021, 24.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021, 27.05.2021, 28.05.2021, 31.05.2021, 01.06.2021, 02.06.2021, 03.06.2021, 04.06.2021, 07.06.2021, 08.06.2021 стосуються саме опису майна, яке перебувало у приміщенні, з якого підлягає виселенню КП Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78". Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню як ст. 66 Закону України Про виконавче провадження , так і ст. 56 вказаного Закону у тій частині, у якій вона врегульовує порядок здійснення опису майна боржника.

Отже, доводи скаржника про неправильне застосування державним виконавцем, а також судом першої інстанції норм Закону України Про виконавче провадження є безпідставними та необґрунтованими.

Матеріали справи містять докази інформування боржника про проведення виконавчих дій державним виконавцем, а також свідчать про те, що під час вчинення спірних виконавчих дій від імені боржника діяли провізори чи фармацевти боржника.

В той же час, однією з підстав скарг боржника є те, що, нібито, його керівника не було допущено до проведення виконавчих дій. В підтвердження своїх доводів боржник покликається на акти про недопуск, які були складені адвокатом Подковським А.О., директором боржника Жерухою О.В. та свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказані акти, на переконання колегії суддів не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони, по своїй суті, є такими, що складні боржником в односторонньому порядку (в тому числі, оскільки ОСОБА_3 підписувала оскаржувані постанови органу ДВС як представник боржника). Отже, вказані акти не є тими доказами які самостійно можуть бути використані для підтвердження факту недопуску керівника боржника ОСОБА_4 до проведення виконавчих дій. Суд зазначає, що такими доказами могли би бути документи, що складені за участі відповідних працівників правоохоронних органів, які би зафіксували факт незаконної поведінки державних виконавців. Однак, таких доказів боржником не надано.

Колегією суддів також не беруться до уваги твердження боржника про вилучення органом ДВС оригіналів його бухгалтерської документації, оскільки з метою підтвердження вказаного факту боржник покликається на свій односторонній акт від 17.06.2021 (а.с. 167, т.3). Разом з тим, такий факт не випливає зі змісту оскаржуваних постанов органу ДВС. У цьому контексті суд зазначає, що орган ДВС належним чином і неодноразово доводив до відома боржника про необхідність виконання рішення суду у даній справі, попереджав про можливість його примусового виконання та повідомляв інформацію про час та дату вчинення відповідних дій. Боржник не може покликатися на свою неналежну та недобросовісну поведінку під час виконання державним виконавцем своїх функцій, як на підставу для визнання дій державного виконавця незаконними.

Твердження боржника про те, що присутні при вичненні спірних виконавчих дій фізичні особи поняті були працівниками позивача-1 також не визнаються колегією суддів обґрунтованими, оскільки з метою підтвердження вказаних тверджень скаржник покликається на: видруківки з сайтів, що містять інформацію про декларації про доходи осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 та 2019 рік щодо ОСОБА_1 як працівника позивача-1; документ позивача-1 (пояснювальна записка) від 07.11.2019, складений за підписом ОСОБА_1 ; розпорядження міського голови м.Тернополя від 29.01.2016 у якому фігурує інформація про те, що ОСОБА_5 як діловод позивача-1 залучається до створення робочої групи.

Разом з тим, із вказаних документів не вбачається, що: а) фізичні особи, які були присутні при вчиненні виконавчих дій як поняті та фізичні особи, зазначені боржником як працівники позивача-1 є одними і тими самими особами; б) що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 станом на момент вчинення оскаржуваних виконавчих дій у 2021 році були працівниками позивача-1. Колегія суддів наголошує, що боржник, який користувався професійною правничою допомогою адвоката при вчиненні спірних виконавчих дій та при підготовці текстів скарг на дії органів ДВС мав усі можливості, передбачені Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та ГПК України для збору усієї інформації, оформленої як належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази у справі.

Судова колегія наголошує, що рішення у справі не може базуватися на припущеннях, а всі обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог або заперечень, повинні бути доведені у встановленому порядку.

Сам зміст оскаржуваних постанов органу ДВС свідчить про те, що такі складались за участю понятих та представників поліції, тобто, у порядку, що визначений ст. 66 Закону України Про виконавче провадження . При цьому, відповідно до положень вказаної статті, вчинення відповідної виконавчої дії можливе за відсутності представника боржника. Таким чином, колегія суддів відхиляє покликання боржника на те, що при проведенні спірних виконавчих дій його інтереси представляли неуповноважені особи (провізор та фармацевт).

В контексті спірних правовідносин, які свідчать про систематичне ухилення боржника від добровільного виконання судового рішення у даній справі та про перешкоджання примусовому виконанню рішення, судова колегія вважає відповідні доводи боржника недобросовісними та маніпулятивними.

Стосовно тверджень скаржника про відсутність у Комунального некомерційного підприємства "Міська комунальна лікарня №3" Тернопільської міської ради ліцензії на право проводження господарської діяльності, зокрема, з придбання, зберігання, перевезення, реалізація (відпуск) наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, то такі, як правильно встановив суд першої інстанції, спростовуються даними Ліцензійного реєстру на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів є загальнодоступним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що державні виконавці відділу примусового виконання рішень Хомик Ю.М. та Руда О.М. під час проведення, в межах виконавчого провадження №57963748 спірних виконавчих дій щодо Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" діяли з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим їх дії та оспорювані постанови є правомірними, а скарги боржника - необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, як такої, що постановлена відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна аптека №78» .

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.06.2021 про відмову у задоволенні скарг на дії державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у справі №921/555/17-г/14 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20-ти днів відповідно до ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.11.2021

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя Н.М. Кравчук