Постанова

від 17.11.2021 по справі 904/6129/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2021 року Справа № 904/6129/20

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Даріміна М.О., Подобєда І.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 (повний текст складений 19.08.2021, суддя Панна С.П.) у справі №904/6129/20

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 116 742,36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою користь 110 749,56 грн. плати за користування вагонами, 5 992,80 грн. збору за зберігання вантажу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 у справі №904/6129/20 позов задоволено у повному обсязі: з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" стягнуто на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 110 749,56 грн. плати за користування вагонами, 5 992,80 грн. збору за зберігання вантажу, 2 102 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю позивачем підстав для стягнення плати за користування вагонами в сумі 110 749,56 грн. за час затримки вагонів за відомостями ГУ-46 №№ 13059169, 13059284, 14059289, 14059290, 15059291, 15059299, 14059306, 15059173, 16059171, 16059301, 16059307, 17059308 та збір за зберігання вантажу в сумі 5 992,80 грн. по накопичувальним карткам форми ФДУ-92 № № 21059095, 21059096.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про доведення матеріалами справи, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення вказаних обставин згідно вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, доказів відсутності своєї вини у затримці вагонів.

Господарський суд зазначив, що розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу здійснені позивачем правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 у справі №904/6129/20 та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 7 465,61 грн. плати за користування вагонами та 2 568,34 грн. збору за зберігання вантажу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92, складені для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, були підписані відповідачем із запереченнями, відповідач був готовий прийняти раніше спірні вагони, які були затримані залізницею на підходах до станції Терни.

Скаржник вважає необгрунтованими доводи позивача про те, що наказ № 1314 видано у зв`язку тим, що затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення сталася через те, що на коліях станції Терни були наявні неприйняті Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" вагони, однак позивачем в обґрунтування зазначеного не надано жодних доказів зайнятості всіх колій станції Терни, передбачених п. 6 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії №ПР/М-17-2-/14-744/НЮдч від 14.12.2017, не доведено факт зайнятості колій на станції Терни з вини відповідача; акти загальної форми, що додані до позовної заяви, враховуючи періоди їх затримки, не підтверджують, що всі колії станції Терни у зазначені періоди були зайняті з вини відповідача, тобто не доведено вини вантажовласника у неможливості прийняти вагони.

За доводами скаржника, під час дії наказу № 1314 (станом на 08.05.2020 19:00 год.) на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 28 порожніх вагони, розмішених на трьох коліях, про що складено акти загальної форми №№1586, 1587, 1589).

Враховуючи зазначене, відповідач зазначає, що, починаючи з 08.05.2020 19:00 год., він був готовий прийняти на свої під`їзні колії спірні вагони, затримані згідно наказу № 1314, позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів, у зв`язку з чим відповідач погоджується з необхідністю оплати плати за користування вагонами за час: з 07.05.2020 з 17-30 по 08.05.2020 19-00, за 25 год. 30 хв. (25 годин) в сумі 7 117,36 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 2 568,34 грн.

З доводами позивача під час дії наказу № 1327 (станом на 10.05.202019:00 год.) на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 38 порожніх вагони, розміщених на одній колії, про що складено акт загальної форми № 1613, у зв`язку з чим, відповідно, починаючи з 10.05.202019:00 год., відповідач був готовий прийняти на свої під`їзні колії спірні вагони, затримані згідно наказу №1327, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів, відповідач готовий сплатити плату за користування вагонами за час з 10.05.2020 з 17-45 по 10.05.2020 19-00, за 01 год. 15 хв. (2 години) в сумі 348,25 грн., а враховуючи, що затримка тривала менше 1 доби збір за зберігання вантажу за наказом № 1326 не сплачується.

Також апелянт вважає, що на момент видачі наказу № 1 (станом на 08.05.2020 20:00 год.) на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 28 порожніх вагони, розміщених на трьох коліях, про що складено акти загальної форми №№1586,1587,1589, відповідно, починаючи з 08.05.2020 20:00 год., відповідач був готовий прийняти на свої під`їзні колії спірні вагони, затримані згідно наказу №1, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів.

Крім того, скаржник посилається і на те, що на час складання наказу № 447 на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 17 порожніх вагони, розміщених на одній колії, про що складено акт загальної форми № 1644, у зв`язку з чим на момент складання наказу № 447 відповідач був готовий прийняти на свої підвізні колії спірні вагони, затримані згідно цього наказу, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2021 для розгляду справи №904/6129/20 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Орєшкіна Е.В., судді Дармін М.О, Подобєд І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Дарміна М.О., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 у справі №904/6129/20; розгляд скарги призначений в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відзив на апеляційну скаргу не надало, про розгляд даної справи повідомлено належним чином шляхом направлення на його поштові адреси копії ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 про відкриття провадження у справі № 904/6129/20,що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4900092980435 та № 4900092980427, відповідно до яких вказану ухвалу Акціонерне товариство "Українська залізниця" отримало 27.09.2021, Регіональна філія "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - 24.09.2021.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (частина 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апелянтом не наведено конкретних обставин справи, які перешкоджали б розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 14.12.2017 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір №ПР/М-17-2-/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до п. 1 якого згідно із статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни - стрілками №№ 2, 4 , 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:

-маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки № 2 станції Терни;

- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;

- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни;

по станції Рядова біля вхідного світлофору Чк, розташованого на відстані 500м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.

Розгорнута довжина під`їзної колії складає 268700 погонних метрів (п. 2 договору).

Згідно з п. 4 договору рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.

Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється:

- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;

- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;

- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;

- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів Залізницею Власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Пунктом 6 договору передбачено, що вагони, що прибули на станцію Терни Регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, I, II, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 (п. 8 договору).

Відповідно до п. 9 договору з під`їзної колії вагони здаються залізниці:

-маршрутного навантаження - цілими маршрутами, сформованими у відповідності з ПТЕ і планом формування поїздів;

- інші вагони - у кількості готових до здавання залізниці.

Партії вагонів, що повертаються з під`їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії:

-на одну з колій №№ І, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні;

- на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 6, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні.

Пунктом 11 договору сторони передбачили, зокрема, що час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (п. 12 договору).

Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).

Згідно з п. 14 договору власник колії сплачує залізниці плату:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифного керівництва № 1);

- за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".

Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно (п. 19 договору).

На виконання умов договору у травні 2020 року за накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" порожні власні вагони. Даний вантаж було затримано на шляху прямування за наказами № 1314 від 07.05.2020, № 1 від 08.05.2020, № 1327 від 10.05.2020, № 447 від 13.05.2020 через зайнятість колій станції призначення Терни з вини Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у зв`язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під`їзну колію. Факти затримки вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені в актах загальної форми ГУ-23.

Станціями затримки Нижньодніпровськ-Вузол, Користівка, Савро у порядку, передбаченому п.п.9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №20 від 07.05.2020, №2 від 08.05.2020, №2 від 11.05.2020, №23 від 10.05.2020, №22 від 10.05.2020, №53 від 13.05.2020, № 51 від 13.05.2020, акти загальної форми ГУ-23 та станцією призначення Терни вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. Накази на початок і кінець затримок надавались, враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу відповідача, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з його вини.

Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальна картка форми ФДУ-92 складені для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказаними актами, підписані відповідачем із запереченнями, а саме: "З затримкою за актами форми Гу-23а станцій Нижньодніпровський-Вузол, Користівка, Савро не згодні, на станції Терни були вільні колії, вагони заявлені на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" понад добових заявок готової продукції".

У зв`язку з затримкою вагонів з вини вантажовласника Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" нараховано плату за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 13059169, 13059284, 14059289, 14059290, 15059291, 15059299, 14059306, 15059173, 16059171, 16059301, 16059307, 17059308 в сумі 110 749,56 грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ФДУ-92 №№ 21059095, 21059096 в сумі 5 992,80 грн., що і стало причиною звернення позивача з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" вищевказаних сум.

За наслідками розгляду позовної заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

Враховуючи встановлені обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з перевезення вантажів та експлуатації залізничної колії.

Відповідно до частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (з подальшими змінами) вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Згідно статті 46 Статуту залізниць України одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Статтею 119 Статуту залізниць України передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як вже зазначалось, факт затримки вагонів на станції Терни з вини Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" підтверджується актами загальної форми.

Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, відповідно до п. 2 яких за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (вантажовласники) вносять плату.

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 Правил користування вагонами).

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Пунктом 4 Правил користування вагонами встановлено, зокрема, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера) (п. 5 Правил користування вагонами).

Відповідно до п. 6 Правил користування вагонами час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Час користування вагонами на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колії, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях (п. 7 Правил користування вагонами).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами).

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п. 9 Правил користування вагонами).

Відповідно до п. 10 Правил користування вагонами облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника (п. 12 Правил користування вагонами).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування вагонами).

Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п. 14 Правил користування вагонами).

За час перебування на під`їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків (п. 15 Правил користування вагонами).

Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, а саме:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Ставки за користування вагонами встановлені у таблиці 1 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 317 від 26.03.2009, відповідно до якого при визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Збірником тарифів передбачено погодинні ставки плати за користування вантажними вагонами від 1 до 45 годин окремо для випадків виконання однієї вантажної операції. Ставка плати за користування вантажними вагонами понад 45 годин становить 16 грн. за кожну годину за 1 вагон незалежно від виду вантажної операції.

Збір за зберігання вантажу розраховується відповідно до п.2 Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1).

За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у таблиці 1 (п. 5 розділу V Збірника тарифів).

Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2020, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1 Правил складання актів).

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, не менш як двома особами (п. 3 Правил складання актів).

Обставини скупчення вагонів на станціях підходу Нижньодніпровський-Вузол, Користівка та Савро підтверджуються складеними у передбаченому законодавством порядку та підписаними відповідачем актами загальної форми ГУ-23 №№ 1556, 1575, 1577, 1578, 1579, 1586, 1587, 1588, 1589, 1590, 1598, 1599, 1600, 1601, 1602, 1603, 1605, 1606, 1608, 1609, 1610, 1613, 1614, 1615, 1617, 1620, 1636, 1637, 1644 , копії яких містяться в матеріалах справи.

Господарським судом проведено перевірку розрахунку позивача в частині розрахунку плати за користування вагонами на суму 110 749,56 грн. (з ПДВ) та встановлено, що його виконано правильно.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в сумі 110 749,56 грн. є обгрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

В силу приписів статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Між тим, відповідач не надав доказів в обґрунтування відсутності своєї вини в затримці вагонів на станціях підходу Нижньодніпровський-Вузол, Користівка, Савро та на станції призначення Терни, факт чого був підтверджено залізницею належним чином у вигляді наказів, повідомлення про затримку вагонів, актами форми ГУ-23 та актами загальної форми.

При цьому, викладені у відомостях форми ГУ-46 зауваження відповідача не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Також доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв`язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під`їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав, як і не надав доказів на підтвердження вжиття заходів щодо залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під`їзну колію вантажовласника.

Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв`язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.

Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з п. 5, п. 8 Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Термін безоплатного зберігання обчислюється:

-якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;

- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;

- при затримці - з моменту затримки.

Як вже зазначалось, прийняті до перевезення позивачем вагони були затримані на підходах до станції призначення Терни через скупченість вагонів на станції призначення внаслідок несвоєчасного забирання з колій станції одержувачем вантажів, які вже прибули на його адресу, тобто з вини відповідача, факт накопичення вагонів на станції призначення підтверджується актами форми ГУ-23, в яких вказано час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Так, актами форми ГУ-23 1556, 1575, 1577, 1578, 1579, 1586, 1587, 1588, 1589, 1590, 1598, 1599, 1600, 1601, 1602, 1603, 1605, 1606, 1608, 1609, 1610, 1613, 1614, 1615, 1617, 1620, 1636, 1637, 1644 підтверджується, що відповідачем несвоєчасно забиралися вагони з колій на станціях підходу Нижньодніпровський-Вузол, Користівка, Савро та Чортомлик, що призвело до їх зайнятості.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача збору за зберігання вантажу в сумі в сумі 5 992,80 грн.

Щодо посилань скаржника на те, що на момент видачі наказів про затримку вагонів були в наявності вільні колії, колегія суддів зазначає, що навіть за умов наявності вільних під`їзних колій на станції призначення Терни, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні.

Враховуючи зазначене, доводи апелянта про його готовність прийняти спірні вагони на свою під`їзну колію та відсутність його вини у їх затримці спростовуються вищевикладеним.

Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

Зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно з Технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Приватного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Згідно підпункту 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язків України № 5076 від 31.08.2005, приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно- розпорядчим актом станції.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, Єдиним технологічним процесом, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів (вагонів), які прибули на його адресу, є порушенням вимог пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

При цьому, плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини сторони у зобов`язанні. Крім того, відповідно до розрахунку позивача, плата за користування вагонами протягом часу, коли накази не видавались, не нараховувалась.

Отже, доводи апелянта про наявність вільний колій та відсутність його вини у їх затримці не доведено належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 у справі №904/6129/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 у справі №904/6129/20 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений - 17.11.2021.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Подобєд