Ухвала

від 11.11.2021 по справі 904/5111/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

11.11.2021м. ДніпроСправа № 904/5111/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу № б/н та без дати Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у справі:

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за неналежне виконання грошового зобов`язання в сумі 3 579 800,09 грн.

Представники:

від стягувача (скаржника): не з`явився;

від боржника (відповідача): не з`явився;

від ВДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2020 у справі № 904/5111/20 (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2 431 076,67 грн. основного боргу, 694 991,65 грн. пені, 157 114,45 грн. річних, 296 617,32 грн. інфляції грошових коштів, 53 697,00 грн. судового збору.

12.01.2021 на виконання вказаного рішення господарським судом видано наказ.

11.10.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міхіної О.І., в якій останнє просить:

- визнати неправомірними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міхіної О.І. щодо винесення 30.09.2021 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 64373564;

- зобов`язати посадову особу (начальника органу ДВС) усунути порушення (поновити порушене право), скасувати постанову про зупинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження від 30.09.2020 ВП № 64373564 та поновити виконавче провадження ВП № 64373564.

В обґрунтування поданої скарги зазначає, що відповідно до постанови від 30.09.2021 у виконавчому провадженні № 64373564 підставою для зупинення виконавчих дій стало включення боржника до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. З системного аналізу положень Закону №1730 та Закону України "Про виконавче провадження" (з урахуванням змін внесених Законом №1639) вбачається, що вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64373564 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з боржника може бути зупинено лише у разі включення Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" за кредитором НАК "Нафтогаз України", який є стягувачем у даному виконавчому провадженні. Разом з тим, з даних Реєстру, розміщеного на офіційному сайті Мінрегіону (адреса: https://www.msnregion.gov.ua/) не вбачається, що боржник включений до нього в частині врегулювання заборгованості саме перед НАК "Нафтогаз України", тобто за стягувачем у виконавчому провадженні № 64373564. Крім того, скаржник наголосив, що після набрання чинності Законом №1639 (29.08.2021) виконавчі дії у відповідних виконавчих провадженнях не можуть бути зупинені у зв`язку з включенням до Реєстру підприємств ТКЕ згідно тим порядком (процедурою), що діяв до набрання чинності вказаним Законом №1639. Адже, попередня редакція Закону №1730 не передбачала включення підприємств ТКЕ до Реєстру в розрізі усіх кредиторів окремо. Для реалізації права на зупинення виконавчих дій у відповідних виконавчих провадженнях, підприємства ТКЕ зобов`язані вжити заходів, передбачених ст. 3 Закону №1730 (в редакції Закону №1639) для включення останніх до Реєстру за кожним кредитором окремо. На думку скаржника, зазначені обставини на сьогоднішній день унеможливлюють застосування до вказаних правовідносин норми Закону №1730, а отже і пункту 10 частини першої статті 34 Закону №1404 в межах виконавчого провадження № 64373564.

Ухвалою господарського суду від 12.10.2021 скаргу прийнято суддею Мельниченко І.Ф. до розгляду та призначено судове засідання для розгляду скарги на 19.10.2021.

Ухвалою господарського суду від 19.10.2021 розгляд скарги відкладений на 02.11.2021.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 № 1636 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи, у зв`язку із перебуванням судді Мельниченко І.Ф. на лікарняному, та згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021 вказану скаргу передано на розгляд судді Рудь І.А.

Ухвалою господарського суду від 03.11.2021 прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.11.2021.

09.11.2021 виконавчою службою до суду надані письмові пояснення на скаргу від 08.11.2021 № 02134/31816, відповідно до яких відділ примусового виконання рішень вважає, що дії державного виконавця вчинені правомірно в рамках чинного законодавства, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку із чим скарга не підлягає задоволенню.

У призначене судове засідання стягувач, боржник та державний виконавець явку повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Господарський вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників сторін та ВДВС, оскільки про час та місце розгляду скарги останні повідомлялися відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, з огляду на таке.

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із нормами ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", cудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За нормами ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 30.09.2021 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міхіною О.І. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 64373564 на підставі п.10. ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження".

Зокрема, в постанові зазначено, що відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2017 № 94 "Про організацію ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії", наказом Мінрегіону № 11 від 23.01.2018 Комунальне підприємство "Новомосковськтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 03342190) включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Вказані обставини зумовлюють зупинення вчинення виконавчих дій згідно з п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник, звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця зазначає, що оскаржувана постанова про зупинення вчинення виконавчих дій винесена протиправно, оскільки з системного аналізу норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та Закону України "Про виконавче провадження" (з урахуванням змін) вбачається, що вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64373564 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з боржника може бути зупинено лише у разі включення останнього до Реєстру за кредитором (НАК "Нафтогаз України"), який є стягувачем у даному виконавчому провадженні.

При цьому з даних Реєстру не вбачається, що боржник включений до нього в частині врегулювання заборгованості саме перед НАК "Нафтогаз України", тобто за стягувачем у виконавчому провадженні № 64373564.

Господарський суд зазначає, що 30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 № 1730-VIII (надалі - Закон № 1730), дія якого поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (ст. 2 зазначеного Закону).

Із прийняттям зазначеного Закону внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, частину 1 статті 34 було доповнено пунктом 10, доповнено частиною 4 статті 34, крім того доповнено частиною 6 статті 35.

В подальшому до Закону №1730 внесені зміни згідно Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності а ринку природного газу" від 14.07.2021 №1639-ІХ (надалі - Закон № 1639).

Пункт 10 ч. 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час вчинення оскаржуваних дій) визначає підставою зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій - включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час вчинення оскаржуваних дій) виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення з теплопостачальних та теплогенеруючих організацій заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 червня 2021 року для виробництва теплової енергії, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), а також за послуги з транспортування і розподілу природного газу, теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Таким чином, пунктом 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення виконавчого провадження, у залежності від того, хто є стягувачем (Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз").

Судом встановлено, що боржник - Комунальне підприємство "Новомосковськтеплоенерго" є підприємством, яке включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Як на дату винесення оскаржуваної постанови, так і на час розгляду даної скарги Комунальне підприємство "Новомосковськтеплоенерго" знаходиться в вищезазначеному реєстрі.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України №93 від 21.02.2017 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Реєстр), що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок).

За приписами п. 10 Порядку виключення підприємства з реєстру здійснюється з підстав, визначених абзацами другим - четвертим частини третьої ст.3 Закону України №1730-VIII від 03.11.2016.

Згідно з п. 10 Порядку рішення про виключення підприємства з реєстру приймається керівником Мінрегіону або уповноваженою ним посадовою особою у десятиденний строк з дня надходження обґрунтованого звернення постачальника природного газу та/або електроенергії. Підприємство вважається таким, що виключене з реєстру, з наступного дня після прийняття керівником Мінрегіону або уповноваженою ним посадовою особою рішення про виключення такого підприємства з реєстру та внесення відповідного запису до нього.

За таких обставин, приписами вказаних нормативно-правових актів врегульовано питання виключення учасника процедури врегулювання заборгованості з реєстру у разі повного погашення відповідної заборгованості.

На теперішній час суду не надано доказів того, що Комунальне підприємство "Новомосковськтеплоенерго" виключено з реєстру за обґрунтованим зверненням постачальника природного газу.

Так, з даних Реєстру, розміщеного на офіційному сайті Мінрегіону за посиланням https://www.msnregion.gov.ua/ вбачається, що Комунальне підприємство "Новомосковськтеплоенерго" знаходиться в даному Реєстрі під № 201.

Відповідно до ч. 6 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні).

За результатами аналізу положень ст.35 Закону України "Про виконавче провадження" у їх сукупності з викладеними обставинами суд дійшов висновку, що на теперішній час не усунуто обставини, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, а саме боржника не виключено з Реєстру.

З приводу твердження скаржника про очевидну відмінність порядку включення боржників в реєстр суд зазначає таке. Відсутність або не приведення у відповідність до закону порядку (як підзаконного правового акта), який передбачає відповідні процедури не скасовує гарантії, що передбачені законом. Відсутність правового регулювання окремих процедур спонукає державу в особі державних органів забезпечити механізм реалізації законів. Проте, тимчасова відсутність окремих процедур не може бути виправданням для мети та цілей, які визначені законодавчими нормами.

Відтак, суд не вбачає підстав для визнання неправомірними дій заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міхіної О.І. щодо винесення 30.09.2021 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 64373564.

Щодо доводів скаржника про відсутність в Реєстрі інформації про включення Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" за кредитором НАК "Нафтогаз України" суд зазначає наступне.

До Порядку не вносились зміни щодо ведення Реєстру в інший спосіб, а саме щодо зміни порядку включення у Реєстр підприємств (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні).

Як зазначено вище, боржника не виключено з Реєстру, а відтак відсутні підстави для задоволення скарги з врахуванням ч. 6 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За встановлених обставин, суд вважає дії державного виконавця під час прийняття оскаржуваної постанови правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку із чим не знаходить підстав для задоволення скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та приходить до висновку про відмову в її задоволенні.

Керуючись ст. ст. 232-235, 240, 342-344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги № б/н та без дати Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання - 16.11.2021.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України, до Центрального апеляційного господарського суду з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.А. Рудь