Рішення

від 16.11.2021 по справі 923/410/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року, м. Херсон, справа № 923/410/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. , розглянувши справу

за позовом прокурора - заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

позивача Херсонської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фаст-Фуд

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути її,

за участі:

- третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Істрейт та ОСОБА_1 ,

- секретаря судового засідання - Бєлової О.С.,

- представників: від прокуратури - Волкової Т.М., від ТОВ Істрейт - Гриценка Д.В.,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Прокурора

Прокурор - заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Херсонської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Фаст-Фуд про:

- розірвання договору оренди земельної ділянки від 04.08.2011, укладеного між сторонами та зареєстрованого 30.12.2011 за № 651010004000491, з урахуванням додаткової угоди до договору від 31.05.2016, в частині земельної ділянки площею 0,0438 га (кадастровий номер 6510136900:01:001:1427), наданої під благоустрій прилеглої території,

- зобов`язання повернути земельну ділянку площею 0,0438 га (кадастровий номер 6510136900:01:001:1427), вартістю 609612,78 грн, розташовану по Бериславському шосе б/н у м. Херсоні до комунальної власності.

За твердженнями Прокурора, позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави, якій спричинено шкоду внаслідок утримання Відповідачем земельної ділянки без сплати орендної плати, а також зазначено, що Позивачем не вжито належних заходів по усуненню порушень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор вказав, що:

- 04.08.2011 між Херсонською міською радою та ТОВ Фаст Фуд був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,4987 га, на строк (з урахуванням додаткової угоди від 31.05.2016) до 31.05.2026,

- за договором Відповідач зобов`язаний був своєчасно сплачувати орендну плату, проте цього не здійснює, маючи заборгованість за 2016-2018 роки у сумі 535300 грн,

- за договором Відповідач повинен був використовувати земельну ділянку під благоустрій прилеглої до кафе експрес-харчування території, проте здійснив на ній самовільне будівництво, чим фактично використовує її не за цільовим призначенням,

- систематичне невиконання умов договору щодо сплати орендної плати та нецільове використання земельної ділянки є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки її власнику.

Дії та аргументи Позивача

Херсонською міською радою позовні вимоги підтримуються та вона просить їх задовольнити.

Дії та аргументи Третьої особи

ТОВ Істрейт надало пояснення, за змістом яких воно не ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки під нерухомим майном, підтвердженням чому є проект рішення Херсонської міської ради про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою від 15.05.2020 суд (суддя Павленко Н.А.) відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та учасникам справи встановив строки для надання процесуальних заяв. Зокрема, Відповідач відзиву на позов не надав та власного відношення до заявлених вимог не висловив.

24.12.2020 за результатами розгляду справи суд прийняв рішення про відмову у позові. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 рішення місцевого суду залишене без змін. Проте, постановою Верховного Суду від 17.08.2021 вказані судові рішення скасовані, а справа направлена на новий розгляд.

При скасуванні судових рішень Верховний Суд вказав, що судами не враховані висновки Верховного Суду, надані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19 та від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, за змістом яких інформація органів державної податкової служби щодо наявності заборгованості та періоду її виникнення є належним та допустимим доказом систематичної несплати орендної плати за землю.

Новий розгляд справи проведений у підготовчому провадженні, яке проведене у період з 03.09.2021 по 05.10.2021. Зокрема, ухвалою від 03.09.2021 суд установив сторонам строки для подачі процесуальних заяв, проте Відповідач відзиву на позов не подав та у судове засідання 05.10.2021 свого представника не направив.

Розгляд справи по суті суд здійснив у засіданні 16.11.2021. При цьому справа розглянута без участі Відповідача та Гаврилова В.І., оскільки вони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлену про судовий розгляд.

Під час розгляду справи представником третьої особи - ТОВ Істрейд заявлене клопотання про закриття провадження через відсутність предмету спору, оскільки рішенням Херсонської міської рази № 113 від 26.02.2021 спірний договір розірваний.

Це клопотання суд відхилив, оскільки розірвання правочину можливе лише шляхом укладення відповідного правочину, а не прийняття одностороннього рішення про його розірвання.

Установлені судом обставини

04.08.2011 між Херсонською міською радою, як орендодавцем, та ТОВ Фаст-Фуд , як орендарем, укладений договір оренди земельної ділянки (т.1, а.с.16-18) за умовами якого:

- орендарю передається в строкове платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,4987 га, у м. Херсоні, по Бериславському шосе, у тому числі: ділянка № 1, площею 0,21 га, під кафе експрес-харчування з автозаправною станцією та ділянка № 2, площею 0,2887 га, під благоустрій прилеглої території скверу (пункт 1),

- ділянка, площею 0,2887 га - під зеленими насадженнями загального користування, ділянка, площею 0,0156 га - під спорудами, ділянка, площею 0,1944 га - під проїздами, проходами та площадками (пункт 2),

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2887 га на 2011 рік становить 2244786,85 грн, площею 0,21 га - 1965474 грн (пункт 5),

- договір укладений строком на 5 років, з 31.05.2011 по 31.05.2016 (пункт 8),

- орендна плата вноситься орендарем з 31.05.2011 у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,2887 га та 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,21 га (пункт 9),

- обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції (пункт 10),

- орендна плата вноситься орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (пункт 11),

- цільовим використанням земельної ділянки № 1 є землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а для ділянки № 2 - землі рекреації (пункт 16),

- забороняється самовільна забудова земельної ділянки, використання земельної ділянки всупереч умовам договору (пункт 17),

- дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, а також за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором (пункт 36),

- договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Херсоні 30.12.2011 за № 651010004000491.

Відповідно до акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 30.12.2011 (т. 1, а.с.19) обумовлені договором земельні ділянки були передані Відповідачу.

31.05.2016 між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди землі (т.1, а.с. 24) за умовами якої, сторони внесли зміни стосовно:

- цільового призначення земельної ділянки площею 0,2887 га, яка за договором надавалася для благоустрою прилеглої території скверу, а саме зазначили, що вона складається із двох земельних ділянок - перша, площею 0,2449 га, під будівництво та обслуговування автостанції з магазином продовольчих та промислових товарів, а друга, площею 0,0438 га - під благоустрій прилеглої території,

- визначення кадастрових номерів обох земельних ділянок, а саме у ділянки площею 0,2449 га - 6510136900:01:001:1426, у ділянки, площею 0,1438 га - 6510136900:01:001:1427,

- поновлення строку дії договору оренди на 10 років, тобто до 31.05.2026.

Як слідує з Розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку від 31.05.2016 (т.1, а.с. 25) розмір орендної плати за земельну ділянку площею 0,0438 га складає 18288,38 грн на рік.

Згідно до Інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 207111376 від 17.04.2020 земельна ділянка площею 0,438 га (кадастровий номер 6510136900:01:001:1427) перебувала в оренді ТОВ Фаст-Фуд (т. 1, а.с. 26-28).

Відповідно до листів Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 02.10.2018 № 9438/9/21-22-12-05-10 (т.1, а.с.29) та від 22.11.2018 № 11099/9/22-12-51 (т.1, а.с. 30) відповідно станом на 02.10.2018 та 22.11.2018 ТОВ Фаст-Фуд не подавало податкові декларації зі плати на землю за 2016-2018 роки. При цьому в них зазначено, що ТОВ Фаст-Фуд має податковий борг за сплати за землю станом на 02.10.2018 у сумі 20398,74 грн.

Згідно до листа Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 11.06.2019 № 6844/9/21-22-12-04-07 (т.1, а.с. 31) ТОВ Фаст-Фуд не звітувало до податкового органу за земельні ділянки загальною площею 0,2887 га та станом на 11.06.2019 за ним обліковується податковий борг зі сплати за землю у сумі 20398,74 грн згідно податкового повідомлення-рішення № 0059201205 від 02.11.2017.

Поряд з цим, відповідно до листів Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 14.08.2019 № 9988/9/21-22-12-04-07 (т.1, а.с. 32) та від 21.11.2019 № 3555/9/21-22-10-02-02 (т.1, а.с. 33) за результатами перевірки ТОВ Фаст Фуд податковим органом донараховано орендну плату за земельну ділянку площею 0,0438 га під благоустрій прилеглої території за період з 31.05.2016 по 31.12.2017 у розмірі 30103,06 грн.

За змістом листів Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 11.02.2020 № 1362/9/21-22-10-02-11 (т.1, а.с. 35) та від 29.09.2020 № 7935/9/21-22-04-04-07 (т. 1, а.с. 180-182) ТОВ Фаст-Фуд не звітує до податкового органу за земельну ділянку площею 0,0438 га та не сплачує податкові зобов`язання по орендній платі; борг зі сплати орендної плати за 2016-2017 роки склав 30103,06 грн.

Відповідно до Актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 74-ДК/200/АП/09/01-19 від 27.03.2019 (т. 1, а.с. 40) та № 122-ДК/274/АП/09/01-19 від 14.05.2019 (т. 1, а.с. 42-43), складених Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області, на земельній ділянці № 6510136900:19:002:007 знаходяться термінал для зберігання палива, будівлі та споруди автозаправної станції, а тому вона використовується не за цільовим призначенням; площа такого нецільового використання складає 0,0388 га.

26.02.2021 Херсонська міська рада прийняла рішення № 113 (т. 3, а.с. 30), за змістом якого вирішила розірвати договір від 04.08.2011, укладений з Відповідачем.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Щодо правової природи договору та договірних відносин

Частина перша статті 2 Закону України Про оренду землі встановлює, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 1 Закону України Про оренду землі визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, а за стаття 13 того ж Закону договір оренди землі характеризує, як договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Підпункт в частини 1 статті 96 Земельного кодексу України зобов`язує землекористувача своєчасно сплачувати орендну плату, а частина 1 статті 21 Закону України Про оренду землі визначає, що нею є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань, які виникли між сторонами на його підставі, з урахуванням наведених правових норм, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір оренди землі, основними обов`язком Відповідача за яким є сплата орендної плати та забезпечення цільового її використання.

Обов`язок орендаря земельної ділянки своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку встановлений також статтею 25 Закону України Про оренду землі .

Отже, за вказаними правовими положеннями та умовами договору сплата орендної плати у встановлений строк є обов`язком Відповідача, а тому починаючи з дати державної реєстрації договору оренди землі він зобов`язаний був сплачувати орендну плату.

За договором Відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно. Поряд з цим строки сплати орендної плати встановлені приписами Податкового кодексу України.

За змістом пунктів 288.1. та 288.7 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а строк сплати застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Зокрема, відповідно до пункту 287.3. статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця; а відповідно до пункту 287.4 тієї ж статті податкове зобов`язання зі плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, сторонами досягнуто згоди, щодо визначення строку сплати орендної плати, а саме щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У даному випадку відповідно до облікових даних податкового органу, результат яких відображений у наведених листах, Відповідач не сплачував орендну плату з дати державної реєстрації договору, у зв`язку з чим всього за 2016 - 2017 роки має заборгованість у сумі 30 103,06 грн.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19 та від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17 надані правові висновки стосовно належності та допустимості у якості доказів листів податкового органу, в яких наявна інформація органів державної податкової служби щодо заборгованості конкретного платника за землю та періоду її виникнення.

Отже, листи податкового органу, які вказані вище, та в яких відображена наявна сума заборгованості Відповідача за 2016-2017 роки стосовно спірної земельної ділянки, є належними та допустимими доказами відповідної заборгованості та періоду її виникнення.

За змістом пункту а частини 1 статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Частинами 3 та 4 статті 31 Закону України Про оренду землі встановлені підстави для розірвання договору оренди землі: за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Поряд з цим, частиною першою статті 32 того ж Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У свою чергу, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та систематична несплата орендної плати є підставами для припинення права користування земельною ділянкою, що передбачено пунктами г та д частини 1 статті 141 ЗК України.

Разом з тим, частина друга статті 651 Цивільного кодексу України встановлює, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, у тому числі розірвання договору.

У даному контексті суд також зазначає, що Верховним Судом у постанові Великої Палати від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 надані правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень, зокрема зазначено, що:

- при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України (пункт 8.11.),

- стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору (пункт 8.13),

- застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 8.14.).

У контексті наведених висновків стосовно застосування правових норм суд зазначає, що за пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, серед інших, справедливість, добросовісність та розумність.

Надаючи оцінку впливу наведених принципів на наявні між сторонами правовідносини суд зазначає, що вони втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, вона виражає право, відповідає праву і випливає з духу права. Добросовісність означає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Розумність являє собою зважене вирішення питання регулювання правових відносин з урахуванням усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу), з урахуванням накопичених у суспільстві уявлень за даних історичних умов інтелектуальних можливостей, знань, досвіду з метою забезпечення справедливості, балансу інтересів у суспільстві.

Отже, зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, справедливості та розумності; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на викладене, суд висновує, що Відповідач, не сплачуючи тривалий час орендну плату та використовуючи земельну ділянку не за цільовим призначенням, проявив недобросовісність, нерозумність та несправедливість по відношенню до наявних зобов`язань за договором оренди землі, що з позиції цих принципів повинно оцінюватися як дії, які не відповідають праву, а тому у такому випадку повинне мати місце судове втручання шляхом подальшого припинення таких порушень.

Отже, несплата орендної плати та нецільове використання земельної ділянки є істотним порушення умов договору та діючого законодавства через значну міру позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору з орендарем. Безпосередньо несплата орендної плати та незабезпечення цільового використання земельної ділянки має відповідні наслідки, а саме дострокове розірвання договору у випадку систематичної її несплати та нецільового використання.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що Відповідач, несплачуючи орендну плату (у загальній сумі 30103,06 грн грн) з моменту укладення договору, та використовуючи земельну ділянку не за цільовим призначенням, допустив істотне порушення його умов, чим позбавив Позивача матеріальної вигоди, на яку той розраховував при передачі землі в оренду, а тому такі обставини є підставою для дострокового розірвання договору.

Поряд з цим, суд вважає, що принцип справедливості також повинен бути присутнім при вирішенні спору та прийнятті рішення, оскільки за його використання втілюється основна суть цього принципу - не всім одне і теж, а кожному розмірне . Зокрема, у даному випадку він полягає у тому, що дострокове розірвання договору, який хоча і укладений на до 2026 року, є справедливою сатисфакцією, справедливим наслідком за допущене Відповідачем тривале та істотне порушення його умов.

Положеннями частини 1 статті 34 Закону України Про оренду землі установлено, що у разі розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, Відповідач зобов`язаний за наслідками дострокового розірвання договору повернути Позивачеві орендовану земельну ділянку без висунення будь-яких зустрічних вимог щодо її утримання.

При цьому ідентифікуючою та достатньою ознакою спірної земельної ділянки є її кадастровий номер.

Зокрема, за змістом статті 16 Закону України Про державний земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер (частина 1), а кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі (частина 2).

Поряд з цим, статтею 15 цього ж Закону встановлений перелік відомостей про земельні ділянки, які включаються до Державного земельного кадастру, а саме: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Отже, у випадку присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру за таким номером можна визначити всі характерні її ознаки, у тому числі місцезнаходження, площу та нормативну грошову оцінку, а тому відсутня необхідність зазначення у рішенні вартості такої земельної ділянки.

Щодо прокурорського представництва інтересів держави

Статтею 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008 неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Отже, законодавством встановлений обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Положення пункту 3 частини статті 131-1 Конституції України визначають, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Безпосередньо питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України Про прокуратуру . Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).

У свою чергу, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поряд з цим, Верховним Судом (у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18) надані правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є: обов`язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу; недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом; розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, з огляду на вказані правові положення на висновки Верховного Суду стосовно їх застосування, суд вважає, що:

- Прокурор у даній справі має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, тобто Позивача;

- бездіяльність Позивача наявна у тому випадку, коли він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Надаючи оцінку вказаним Прокурором обставинам бездіяльності Позивача, суд зазначає, що Херсонська міська рада відповідно до договору оренди землі від 04.08.2011, являючись орендодавцем земельної ділянки, у відповідності до частини 1 статті 24 Закону України Про оренду землі має право вимагати сплати Відповідачем орендних платежів, а також за статтею 32 того ж Закону на дострокове розірвання договору.

Отже, Позивач у справі є компетентним суб`єктом у спірних правовідносинах, у тому числі державним органом, на який покладено контрольні функції щодо оренди земельних ділянок комунальної власності.

Як слідує з листа Херсонської місцевої прокуратури за вих. № 74-12102вих-19 від 06.08.2019 (т. 1, а.с. 38) Прокурор звернувся до Позивача з вимогою про надання інформації про вжиті заходи стосовно несплати ТОВ Фаст Фуд орендної плати за спірним договором.

У свою чергу листом за вих. № 8-6684-11/12 від 16.08.2019 (т. 1, а.с. 39) Позивач повідомила Прокурора про неможливість розірвання договору в односторонньому порядку.

Згідно з листом за вих. № 35-5014вих-20 від 21.04.2020 (т. 1, а.с. 20) Прокурор поінформував Позивача про звернення до суду з позовом в його інтересах до Відповідача про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

З викладеного слідує, що Позивачем не вживалися належні та необхідні заходи для погашення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, а тому суд приходить до висновку, що Прокурором доведена наявність бездіяльності Позивача у зверненні до суду з позов для захисту інтересів держави в суді. Більш того, суд зазначає, що такі заходи не вживалися Позивачем у розумні строки, тобто з моменту несплати орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Таким чином, Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її економічних інтересів, які полягають у контролі за недопущенням завдання збитків унаслідок несплати орендної плати, правомірно звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що Відповідач допустив порушення умов договору оренди в частині сплати орендної плати та цільового використання земельної ділянки, що є підставою для дострокового розірвання договору та його зобов`язання повернути земельну ділянку.

З огляду на зроблені висновки позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати Прокурора, які здійснені Херсонською обласною прокуратурою, на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 601 від 23.04.2020 у сумі 4 204 грн та № 18 від 14.01.2021, а також Одеською обласною прокуратурою відповідно до квитанції від 14.05.2021 у сумі 8408 грн, які відповідно до приписів статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати укладений 04.08.2011 між Херсонською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Фаст Фуд договір оренди земельної ділянки в частині земельної ділянки № 6510136900:01:001:1427, площею 0,0438 га, наданої під благоустрій території.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Фаст Фуд (73003, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 21, кв. 12; ідентифікаційний код 34458621) повернути Херсонській міській раді (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 37; ідентифікаційний код 26347681) земельну ділянку площею 0,0438 га, з кадастровим номером 6510136900:01:001:1427, розташовану по Бериславському шосе у м. Херсоні.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фаст Фуд (73003, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 21, кв. 12; ідентифікаційний код 34458621) на користь Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; ідентифікаційний код 04851120) - 4204 грн компенсації по сплаті судового збору при подачі позову до місцевого суду та 6303 грн компенсації по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги до апеляційного суду.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фаст Фуд (73003, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 21, кв. 12; ідентифікаційний код 34458621) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3; ідентифікаційний код 03528552) - 8408 грн компенсації по сплаті судового збору при подачі касаційної скарги до касаційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене - 17.11.2021.

Суддя М.К. Закурін